Рішення

від 31.03.2020 по справі 182/6357/19

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6357/19

Провадження № 2/0182/771/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.03.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

представника позивача - адвоката Коваль М.О., що діє на підставі довіреності від 11.09.2019 року та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗР №21/1900 від 19.02.2019 року(а.с.51-53)

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Чуприни Т.Ю., що діє на підставі договору про надання юридичних послуг від 10.12.2019 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 0843 від 11.03.1999 року, ордеру серія ДП №299/000009 від 10.12.2019 року(а.с.190-192)

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Чистопілля" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Людмили Володимирівни, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, скасування державної реєстрації прав власності та зобов`язання вчинити дії.

Заяви по суті справи .

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 та просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заповітом тривалістю 3 місяці з моменту надання законної сили рішенням суду, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 08.04.2019 року, що зареєстроване в реєстрі за №564, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 6,680 га, що розташована на території Кіровської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки - 1222982200-01-006-0442, зареєстроване в реєстрі за №564, за ОСОБА_1 , зобов`язати реєстратора спадкового реєстру внести до Спадкового реєстру відомості про визнання свідоцтва про право на спадщину від 08.04.2019 року, зареєстроване в реєстрі за №564, недійсним, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 7684 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що 20.09.2011 року ОСОБА_2 склала заповіт, за яким заповіла ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 6,680 га., що розташована на території Кіровської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки - 1222982200-01-006-0442. Вказаний заповіт був посвідчений у встановленому законом порядку Мельничук Л.Ф. - секретарем Кіровської сільської ради Нікопольського району. Заповіт був зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером №162. 20.06.2019 року від відповідача надійшов лист, датований 18.06.2019 року, згідно якого підприємство дізналось про смерть ОСОБА_2 . Після отримання цієї інформації від відповідача товариство звернулось до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Постановою нотаріуса товариству було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском встановленого шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та видачею свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю. Причиною пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини стало те, що товариству не було відомо про смерть спадкодавця ОСОБА_2 . Вказана причина є об`єктивною, а тому її слід визнати поважною та поновити строк товариству для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Крім того, позивач вважає, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 08.04.2019 року , зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №565, видане на ім`я відповідача, повинно бути визнане судом недійсним, оскільки ОСОБА_2 за свого життя склала два заповіти: на ім`я відповідача від 03.03.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №93, згідно якого ОСОБА_1 успадковує усе майно спадкодавця, а також на ім`я ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" від 20.09.2011 року, зареєстрований в реєстрі за №162, за яким заповіла товариству земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №028328 виданого 22.05.2008 року. Отже попередній заповіт спадкодавця на ім`я відповідача є скасованим у частині права спадкування на земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №028328 виданого 22.05.2008 року. Отже, оскільки оспорюване свідоцтво про право на спадщину за заповітом видано ОСОБА_1 з порушенням прав ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" на отримання спадщини за заповітом на земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №028328, виданого 22.05.2008 року, то його слід визнати недійсним. Також на цій підставі слід скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 6,680 га, що розташована на території Кіровської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки - 1222982200-01-006-0442, зареєстроване в реєстрі за №564, за ОСОБА_1 , та зобов`язати реєстратора спадкового реєстру внести до Спадкового реєстру відомості про визнання свідоцтва про право на спадщину від 08.04.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №564, недійсним(а.с. 1-3).

Відповідач подав відзив на позовну заяву та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви, оскільки на час звернення його до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом в спадковому реєстрі не був зареєстрований заповіт, що складений на ім`я ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ". Коли він отримав у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі ОСОБА_2 та звернувся до ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" з питанням про припинення договору оренди спірної земельної ділянки , то в Спадковому реєстрі з`явився заповіт на ім`я ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ", що викликає сумніви в його дійсності. ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" лише 23.07.2019 року звернулось до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Отже позивач пропустив строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про наявність заповіту на його ім`я позивачу було відомо ще в день складення 20.09.2011 року. Отже ніяких об`єктивних, непереборних труднощів, які б заважали позивачу звернутись у визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини немає. Саме по собі посилання на відсутність відомостей про смерть спадкодавці, соціального зв`язку з померлою не є поважними причинами, що можуть бути підставою для визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини. Інші доводи позивача вважає безпідставними(а.с. 179-181).

Позивач надав до суду відповідь на відзив та просить суд задовольнити в повному обсязі, оскільки незнання про смерть спадкодавця ОСОБА_2 є поважною причиною пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом та об`єктивною причиною, саме для позивача, як юридичної особи, оскільки через останню товариство не звернулось до нотаріальної контори у законодавчо визначені строки, а втрата соціальних зв`язків з ОСОБА_2 є наслідком специфіки правовідносин, що склались між померлою та Позивачем. Між ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" та ОСОБА_2 за її життя виникли договірні відносини з приводу оренди зазначеної у заповіті земельної ділянки строком на 49 років. Узгоджений розмір орендної плати за весь час користування земельною ділянкою ОСОБА_2 отримала 05.08.2014 року на підставі її заяви. Отже позивачем не здійснювалась сплата за оренду земельної ділянки щорічно, ОСОБА_2 не приходила за місцезнаходженням позивача та не отримувала грошові кошти та/або орендну плату у натуральній формі. Соціальні зв`язки не підтримувались, необхідність у цьому була відсутня, оскільки товариством були виконані всі зобов`язання зі сплати орендної плати за весь час користування земельною ділянкою. Вважає, що слід врахувати статус спадкоємця, який є юридичною особою, не мав і не міг перебувати з померлою у родинних відносинах, а отже не міг отримати інформацію про її смерть у будь-який інший спосіб від інших спадкоємців та/або родичів. Вказані обставини доводять наявність об`єктивних причин для позивача, як юридичної особи на вчинення дій щодо прийняття спадщини. Дії позивача спрямовані на отримання спадщини є законними та обґрунтованими, оскільки в спадковому реєстрі наявні два чинних заповіти. Заповіт від 03.03.2008 року є не чинним в частині земельної ділянки, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №028328 виданого 22.05.2008 року, оскільки за заповітом від 20.09.2011 року ОСОБА_2 цю земельну ділянку заповіла ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ". У зв`язку із зазначеним видане свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку є недійсним та реєстрація прав власності на підставі цього свідоцтва підлягає скасуванню (а.с.204-205).

Інших заяв по суті справи учасниками не подавалось.

Процесуальні дії у справ.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами загального позовного провадження(а.с.34), вчинено запит на отримання витягу з актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.35).

25.10.2019 року судом зобов`язано приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Гульбандян Л.В. надати на адресу суду завірену належним чином копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39)

13.11.2019 року розгляд справи відкладено у зв`язку з ненаданням у визначений судом строк копії спадкової справи (а.с.54-56)

13.11.2019 року судом повторно визначено строк та зобов`язано приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Гульбандян Л.В. надати на адресу суду завірену належним чином копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.59)

13.12.2019 року за клопотанням представника відповідача оголошено перерву для ознайомлення з відповіддю на відзив позивача(а.с.218-219)

12.02.2020 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.227).

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача проти позову заперечували, просили відмовити, оскільки позовні вимоги не доведені належними доказами.

Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Гульбандян Л.В. подала клопотання про розгляд справи без її участі(а.с.43)

Судом встановлено .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.38).

Спадщина, яка залишилась після її смерті складається з : квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельної ділянки розміром 7,980 га., земельної ділянки площею 6,680 га. (а.с. 86,88).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру(заповіти\спадкові договори) вбачається, що за свого життя від імені ОСОБА_2 складено заповіт від 03.03.2008 року, посвідчений Криничуватською сільською радою Дніпропетровської області, номер в реєстрі №93 від 08.10.2008 року.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру(заповіти\спадкові договори) вбачається, що за свого життя від імені ОСОБА_2 складено заповіт від 20.09.2011 року, посвідчений Чистопільською сільською радою Дніпропетровської області, номер в реєстрі №162 від 20.09.2011 року.

Згідно заповіту від 03.03.2008 року, посвідчений Криничуватською сільською радою Дніпропетровської області, номер в реєстрі №93 від 08.10.2008 року ОСОБА_2 заповіла усі свої майнові права та обов`язки, які належать їй та належатимуть на день смерті ОСОБА_1 .

Згідно заповіту від 20.09.2011 року , посвідченого Кіровською сільською радою Дніпропетровської області, номер в реєстрі №162 ОСОБА_2 заповіла ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" приватизовану земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №028328(а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Л.В. 19.10.2018 року була заведена спадкова справа №125\2018 (а.с.60-73).

19.10.2018 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом у передбачений законом шестимісячний строк звернувся онук померлої ОСОБА_1 (а.с.67)

ОСОБА_3 , дочка померлої, своєю заявою від 19.10.2018 року, що посвідчена нотаріально, відмовилась від прийняття обов`язкової частки у спадщині (а.с.81-82).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи в день відкриття спадкової справи 19.10.2018 року приватним нотаріусом Гульбандян Л.В. отримано Інформаційну довідку зі спадкового реєстру(заповіти/спадкові договори), згідно якої у спадковому реєстрі наявні відомості лише про заповіт від 03.03.2008 року, посвідчений Криничуватською сільською радою Дніпропетровської області, номер в реєстрі №93 від 08.10.2008 року за яким ОСОБА_2 заповіла усі свої майнові права та обов`язки, які належать їй та належатимуть на день смерті ОСОБА_1 (а.с.80).

22.03.2019 року приватним нотаріусом Завгородньому П.Ю. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 7,9800 гектарів, кадастровий номер: 1222982800:03:002:0047, розташовану на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.114)

08.04.2019 року приватним нотаріусом Завгородньому П.Ю. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 6,6800 гектарів, кадастровий номер: 1222982200:01:006:0442, розташовану на території Чистопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.140)

Відомості про заповіт від 20.09.2011 року , посвідчений Кіровською сільською радою Дніпропетровської області, номер в реєстрі №162, за яким ОСОБА_2 заповіла ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" приватизовану земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №028328 внесено до Спадкового реєстру 23.05.2019 року, тобто вже після отримання відповідачем ОСОБА_1 у березні та квітні 2019 року свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с.62 - 62 зворот).

ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріуса звернулося 23.07.2019 року(а.с.143).

23.07.2019 року приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Гульбандян Л.В. прийняла Постанову про відмову ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заявником пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 170-171).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" вказує на наявність об`єктивної причини пропущення строку для прийняття спадщини, а саме незнання про смерть ОСОБА_2 до 20.06.2019 року , оскільки юридична особа після складення в 2011 році ОСОБА_2 заповіту на його користь та повного розрахунку по орендній платі за користування земельною ділянкою за договором оренди втратила соціальні зв`язки з ОСОБА_2 і необхідність у цьому була відсутня, оскільки товариством були виконані всі зобов`язання зі сплати орендної плати за весь час користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони справи на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами та обов`язками щодо предмета спору, а суд на засадах змагальності сторін може лише сприяти застосуванню таких прав та виконанню обов`язків, ураховуючи при цьому принципи справедливості та рівності учасників процесу перед законом та судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" не надало належних та допустимих доказів того, що з червня 2018 року по червень 2019 року йому не було відомо про смерть спадокадвця ОСОБА_2 , а також доказів того, що втрата соціальних зв`язків в указаний період було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв`язку із чим позивач не виконав свій процесуальний обов`язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Крім того, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі 6-1215цс16 від 14 вересня 2016 року, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, зокрема, через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зазначена правова позиція викладена також в Постановах ВСУ від 26.09.2012 року(справа №6-85цс12), від 04.11.2015 року(справа №6-1486цс15), Постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №198/476/16-ц, від 12.02.2018 року у справі № 712/656/15-ц, від 06.06.2018 року у справі №592/9058/17-ц, від 13.12.2018 року у справі №459/295/16-ц.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що про відмову у позові ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" про визначення поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.

Щодо інших заявлених вимог про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину від 08.04.2019 року, що зареєстроване в реєстрі за №564, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 6,680 га, що розташована на території Кіровської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки - 1222982200-01-006-0442, зареєстроване в реєстрі за №564, за ОСОБА_1 , зобов`язання реєстратора спадкового реєстру внести до Спадкового реєстру відомості про визнання свідоцтва про право на спадщину від 08.04.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №564, недійсним, суд зазначає наступне.

Відповідно до статі 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як роз`яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Судом встановлено, що відомості про заповіт від 20.09.2011 року , посвідчений Кіровською сільською радою Дніпропетровської області, номер в реєстрі №162, за яким ОСОБА_2 заповіла ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" приватизовану земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №028328 внесено до Спадкового реєстру 23.05.2019 року, тобто вже після отримання відповідачем ОСОБА_1 22.03.2019 року та 08.04.2019 року свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с.62 - 62 зворот).

ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" пропустило строк для прийняття спадщини без поважних причин , а тому вважається таким, що не прийняло спадщину.

А отже отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину не свідчить про наявність у ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ" порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

При вирішенні позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням зазначених вище норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Судом не встановлено, що видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 були дійсно порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси ТОВ „ЧИСТОПІЛЛЯ", оскільки підприємство пропусило строк для прийняття спадщини за заповітом без поважних причин , а тому вважається таким, що не прийняло спадщину.

При цьому суд звертає увагу, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, а позивачем не надано належних та допустимих доказів, що свідчать про порушення його законних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, суд приходить до висновку про те, що сторони за час розгляду справи в суді розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача слід залишити без задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Чистопілля" відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду ( м. Кривий Ріг) протягом 30 днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 02.04.2020 року.

Відомості про учасників справи :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Чистопілля"( ЄДРПОУ 34277022, місце знаходження: 53253, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Кірове, вул. Шевченко, буд. 5)

Відповідач - ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Людмила Володимирівна( місце знаходження АДРЕСА_3 )

Суддя: А. Г. Багрова