Ухвала

від 16.03.2020 по справі 640/8293/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2020 року

Київ

справа №640/8293/19

адміністративне провадження №К/9901/5213/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі № 640/8293/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГИДРОТЕХНОБУР до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 02 квітня 2019 року та від 18 квітня 2019 року, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ГИДРОТЕХНОБУР звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02 квітня 2019 року № 112899/33937044, від 18 квітня 2019 року № 1144317/33937044, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні від 06 березня 2019 року № 1 та від 25 березня 2019 року № 1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 31 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГИДРОТЕХНОБУР задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02 квітня 2019 року № 1128991/33937044, від 18 квітня 2019 року № 1144317/33937044, зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06 березня 2019 року № 1 та податкову накладну від 25 березня 2019 року № 1 датою отримання їх податковим органом.

Суд першої інстанції при розгляді справи прийшов до висновку, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містить в собі конкретно визначеного критерію ризикованості платника податків, а також вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків. Окрім того, було зазначено що Головним управлінням ДФС у м. Києві застосовано критерії ризиковості платника податків з підстав, не передбачених законодавством.

Також, було зазначено, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій та надають можливість податковому органу здійснити реєстрацію податкових накладних.

Покладаючи на ДФС України обов`язок зареєструвати податкові накладні, суд підкреслив, що відповідний спосіб захисту вказуватиме на остаточне вирішення спору між сторонами.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Окрім того, при вирішені справи суди посилаються на практику Європейського суду з прав людини та на вже встановлену практику Верховного Суду з аналогічних питань, а саме на позицію викладену у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, в якій підкреслено, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

А отже, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

21 лютого 2020 року Головне управління ДФС у м. Києві (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) звернулось до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року (повний текст постанови суду було складено 22 січня 2020 року) у справі № 640/8293/19.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України до справ незначної складності також відносяться інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 640/8293/19 є визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02 квітня 2019 року № 112899/33937044, від 18 квітня 2019 року № 1144317/33937044, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні від 06 березня 2019 року № 1 та від 25 березня 2019 року № 1.

Отже, Верховний Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції правильно віднесено справу до справ незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже законодавець визначає випадки за наявності яких можливо переглянути справу в касаційній інстанції незначної складності.

Касаційна скарга не містить вимог щодо необхідності застосування підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі № 640/8293/19.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко