Постанова

від 03.04.2020 по справі 160/4200/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2020 року

Київ

справа №160/4200/19

адміністративне провадження №К/9901/34892/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (головуючий суддя - Златін С.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (г оловуючий суддя Божко Л.А., судді: Баранник Н.П., Дурасова Ю.В.)

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

до Офісу великих платників податків ДФС

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1.Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (надалі також - позивач, ПАТ "Інтерпайп ) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі також - відповідач, Офіс ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 лютого 2019 року № 0000614606 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки здійснення операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ Укрспецмеханомонтаж та ТОВ Стройсервіс ЛТД підтвердження відповідними належними доказами. Також позивач наголосив, що виконані роботи ТОВ Укрспецмеханомонтаж та ТОВ Стройсервіс ЛТД використанні у власній господарській діяльності позивача

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 рок, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 5 лютого 2019 року № 0000614606.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що порушення, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки фактичне виконання господарських зобов`язань між позивачем та його контрагентами підтверджується відповідними наявними у матеріалах справи доказами.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року і прийняти нове рішення, яким у адміністративному позові ПАТ Інтерпайп відмовити в повному обсязі

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач зазначив, що суди, ухвалюючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права, не дали обґрунтованої оцінки доводам відповідача, що слугували підставою прийняття оспорюваного у даній справі індивідуального акта.

Так, відповідач зазначає, що контрагенти безпосередніх виконавців робіт позивача мають ознаки фіктивності, фігурують у кримінальних провадженнях, відкритих за фактами порушень, передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

2.2. Доводи позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і вказує, що висновки відповідача сформовані виключно на припущеннях, а спірний акт перевірки як основний доказ доведеності складу податкових правопорушень є неналежним, недопустимим та недостатнім з огляду на те, що методом перевірки, покладеним в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, був вибірковий характер вивчення всієї господарської операції, що перевірялася, а не суцільний характер.

Позивач наголосив у відзиві, що ним разом з адміністративним позовом надані належні письмові докази щодо факту реальності господарських операцій Позивача з контрагентами ТОВ Укрспецмеханомонтаж та ТОВ Стройсервіс ЛТД , які на момент укладення та виконання господарських договорів з позивачем про виконання робіт були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані як юридичні особи та платники податків.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Згідно з обставинами, що встановлені судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної перевірки позивача відповідачем складено акт від 16 січня 20199 року № 15/28-10-46-07-05393116..

Згідно з висновками акта перевірки ПАТ "Інтерпайп порушено вимоги:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України).

Висновки відповідача про порушення позивачем наведених норм ґрунтуються на тому, що:

- ТОВ Укрспецмеханомонтаж , ТОВ Стройсервіс ЛТД не могли виконати підрядні роботи для позивача.; будь-яких документів щодо залучення субпідрядних організацій для виконання робіт позивачем не надано;

- щодо посадових осіб контрагентів безпосередніх виконавців робіт для позивача ТОВ Стройсервіс ЛТД та ТОВ Укрспецмеханомонтаж - ТОВ Менор Трейд та ТОВ Євробуд Девелопмент тривають досудові розслідування.

На підставі вказаних висновків Офісом ВПП винесено податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2017 року № 0000614606, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 827 325,00 грн. та застосовано штрафі (фінансові) санкції у розмірі 413 662,50 грн.

Крім того, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем та ТОВ Укрспецмеханомонтаж та ТОВ Стройсервіс ЛТД укладено договори підряду про виконання робіт з ремонту КПЦ у складі колесопрокатних станів та іншого обладнання, Інв. 10422645 ремонт трубопроводів Р-320 атм. , кільцевої печі № 1 ф30 ділянки прокату КПЦ позивача, Інв.10421430 вогнетривкі роботи.

На підставі рішення ДФС України від 9 квітня 2019 року № 16556/6/99-99-11-04-02-25 судами встановлено, що у ТОВ Укрспецмеханомонтаж у перевірений відповідачем працювало 28 осіб, а у ТОВ Стройсервіс ЛТД - 23 особи.

Факт виконання вказаних підрядних робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладними .

Судами також встановлено, що ТОВ Укрспецмеханомонтаж та ТОВ Стройсервіс ЛТД були платниками податку на додану вартість.

Факт наявності у позивача товарно-матеріальних цінностей, які ремонтували ТОВ Укрспецмеханомонтаж та ТОВ Стройсервіс ЛТД , підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про балансову вартість майна на балансі підприємства та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності,.

Безпосередні контрагенти позивача також мали ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів 4 та 5 категорії складності та також дозволи на виконання певних видів робіт.

Також у матеріалах справи міститься копія довідки від 22 травня 2019 року про результати зустрічної звірки ТОВ Укрспецмеханомонтаж щодо документального підтвердження господарських відносин із позивачем за період з 1 вересня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, якою встановлено наявність первинних документів по здійсненню фінансово-господарських відносинах з позивачем та вересень-жовтень 2018 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки; звіркою ТОВ Укрспецмеханомонтаж встановлено відображення в податковому обліку проведених господарських операцій з позивачем з урахуванням їх виду, обсягу та розрахунку за вересень-жовтень 2018 року. Крім того, у довідці зазначено, що згідно наданих письмових пояснень ТОВ Укрспецмеханомонтаж роботи з капітального, поточного ремонту згідно договору підряду виконано власними виробничими потужностями. У зв`язку із обмеженими строками виконання робіт наймані особи працювали у дві зміни по 12 годин.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, у податковому обліку операції з придбання товарів (послуг) повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

В силу викладеного, будь-які документи (видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2019 року у справі №814/2412/17.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Надавши з дотриманням норм процесуального законодавства оцінку відповідним наявним у матеріалах справи доказам суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що операції між позивачем та його контрагентами ТОВ Укрспецмеханомонтаж , ТОВ Стройсервіс ЛТД щодо ремонтних робіт фактично здійснені та підтверджені відповідними первинними документами.

Щодо доводів відповідача про неможливість контрагентами виконати ремонтні роботи в силу відсутності у них відповідних трудових ресурсів, то вони спростовані в ході розгляду справи, з огляду на те, що ТОВ Укрспецмеханомонтаж у відповідним період мало 28 працівників, а ТОВ Стройсервіс ЛТД - 23.

Відповідачем не доведено що за наявності такої кількості робітників у контрагентів позивача вони не могли здійснити відповідний обсяг робіт, та зважаючи на це залучали відповідні субпідрядні організації.

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків даних податкового обліку обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається саме на суб`єкта владних повноважень, що прямо випливає із положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки саме на останнього покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення.

Суд також вважає за необхідне зазначити й те, що правовідносини контрагентів із третіми особами, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Така позиція також висловлена Верховним Судом і в постанові від 23 січня 2020 року у справі №808/4054/14.

Загалом обґрунтування касаційної скарги зводяться до вимог здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи , а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного висновки судів попередніх інстанцій, які повно і всебічно дослідили і оцінили обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначили юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, про правомірне формування позивачем даних податкового обліку за результатами фактичного здійснення операцій із ТОВ Укрспецмеханомонтаж , ТОВ Стройсервіс ЛТД є правильними.

А відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому прийняли рішення за правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги Управління слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх