Постанова

від 24.02.2020 по справі 910/11916/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. м. Київ Справа№ 910/11916/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Мартюк А.І.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.02.2020р.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Допомога

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019р. (повний текст складено 05.11.2019р.)

у справі №910/11916/18 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астілс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Допомога

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група

про стягнення 1 739 159,60 грн.

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про стягнення 1 707 159,60 грн. вартості втраченого товару, 26 000,00 грн. вартості ненаданих послуг по перевезенню вантажу, 6 000,00 грн. вартості складання оцінювачем Звіту про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку завданого майну та судові витрати.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.02.2018р. було пошкоджено вантаж, переданий відповідачу для перевезення згідно Договору про надання послуг перевезення вантажів №240516-АП від 24.05.2016р.

1.3. Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на укладення 13.07.2017р. між фізичною особою - підприємцем Приймак Наталією Василівною та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Українська страхова група Договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №24-5001-17-00002 згідно з Додатком №2 до цього Договору, яким було забезпечено страховим покриттям майнові інтереси відповідача під час здійснення перевезень вантажним автомобільним транспортом, що не суперечать чинному законодавству України. У відповідності умов Договору страхування було повідомлено страхову компанію про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач зазначив, що подані позивачем відомості і документи, що визначають розмір відшкодування, мають суттєві розбіжності і неточності, що позбавляє достеменно встановити реальну (дійсну) вартість втраченого товару.

Як зазначив відповідач, відсутні докази права власності позивача на втрачений товар.

Щодо стягнення 26 000,00 грн. вартість ненаданих послуг по перевезенню вантажу, то позивачем не доведено порушення відповідачем його права.

Стосовно стягнення 6 000,00 грн. вартості складання оцінювачем Звіту про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку завданого майну, то матеріали справи не містять доказів сплати вказаної суми позивачем.

1.4. Відповідач 2 також заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що, враховуючи умови Договору страхування та звіти про незалежну оцінку майна, позивачу було нараховано до виплати 733 633,76 грн. страхове відшкодування, яке сплачено згідно платіжного доручення №2419 від 01.02.2019р.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

2.1. 24.05.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АСТІЛС (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авто Допомога (виконавець) було укладено Договір про надання послуг перевезення вантажів №240516-АП, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуг з перевезення вантажів Замовника за замовленням Замовника. Виконавець в інтересах Замовника виконує пов`язані з перевезенням операції, за допомогою власних (Орендованих) засобів, техніки та власних працівників або залучених працівників. Послуги виконавця є оплатними. На кожне перевезення Замовник надає Замовлення з зазначенням суми вартості перевезення (фрахту). Виконавець або акцептує пропозицію від Замовника, або відхиляє пропозицію, або надає до розгляду Замовника свою пропозицію по вартості перевезення.

2.2. Згідно Замовлення на перевезення вантажу №1 сторони узгодили перевезення вантажу позивача наступним чином:

- вантаж 1 Дизельний самохідний телескопічний підйомник Haulotte H21TX TD103798, маса 13100 кг, вартість 837271,60 грн.;

- ватаж 2 Дизельний самохідний телескопічний підйомник Haulotte H21TX TD104724, маса 11750 кг, вартість 869888,00 грн.;

- вантажовідправник ТОВ АЛТІСТ ;

- вантажоодержувач ПрАТ ІСРЗ

- виконавець ТОВ Авто Допомога ;

- адреса завантаження м. Київ, вул. Колекторна, 3б;

- адреса доставки вантажу: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 59-Б, дата розвантаження 03.02.2018р.;

- ціна перевезення 26 000,00 грн. з ПДВ;

- дата завантаження 02.02.2018р.;

- дата розвантаження 03.02.2018р.;

- водій виконавця ОСОБА_1 ;

- автотранспорт RENAULT, державний норм тягача НОМЕР_1 , державний номер причепа НОМЕР_2 .

2.3. Згідно платіжного доручення №98 від 02.02.2018р. позивачем згідно рахунку-фактури №2-0-00020 від 02.02.2018р. сплачено на користь відповідача 26 000,00 грн. за послуги вантажного автомобільного перевезення.

2.4. Вантаж передано водію відповідача згідно товарно-транспортної накладної від 02.02.2018р.

2.5. 03.02.2018р. сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вантаж було пошкоджено.

2.6. В результаті ДТП, з вини водія, яка підтверджена постановою Вишгородського районного суду Київської області від 05.04.2018р. у справі №363/930/18, вантаж не було доставлено, про що зроблено відмітку в товарно-транспортній накладній та складено акт від 03.02.2018р.

2.7. 02.03.2018р. на адресу відповідача позивачем направлялась претензію від 01.03.2018р. щодо відшкодування вартості знищеного вантажу, а саме вартість б/в самохідного телескопічного підйомника Haulotte H21TX TD104724, 2007р. в сумі 869 888,00 грн. та б/в самохідного телескопічного підйомника Haulotte H21TX TD103798, 2005р. в сумі 837 271,60грн., всього на суму 1 707 159,60 грн.

2.8. Згідно Звіту про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку завданого майну: дизельним самохідним телескопічним підйомникам Haulotte H21TX TD104724 та Haulotte H21TX TD103798, складений 02.05.2018р. оцінювачем ФОП Михайленко О.В. , ринкова вартість об`єкта оцінки становить 1 739 045,00 грн.

2.9. Згідно п. 2.1. Договору №240516-АП Виконавець зобов`язався при наданні послуг по перевезенню вантажів нести відповідальність за дотримання правил і норм техніки безпеки.

2.10. Згідно п. 4.3. Договору №240516-АП Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження та цілісність вантажу до передачі його Замовнику відповідно до актів приймання-передачі. У разі пошкодження (знищення) Виконавець відшкодовує розмір завданих збитків на підставі підтверджуючих документів вартості пошкодженого (знищеного) вантажу, оформленого Замовником, у вигляді претензії.

2.11. 13.07.2017р. було укладено з ПАТ Страхова компанія Українська страхова компанія Договір добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора), за яким було застраховано цивільну відповідальність відповідача 1 згідно Додатку №2 до Договору.

2.12. 03.02.2018р. ОСОБА_3 звернулась до ПАТ СК Українська страхова група із заявою про настання страхового випадку та випаду страхованого відшкодування.

2.13. Відповідачем 2 було сплачено позивачу 733 633,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2419 від 01.02.2019р.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2019р. по справі №910/11916/18, враховуючи заяву про зміну предмету позовних вимог та заяву про зменшення позовних вимог, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Допомога на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Астілс 801 031,33 грн. вартості втраченого вантажу, 26 000,0 грн. вартості ненаданих послуг по перевезенню вантажу, 6 000,00 грн. вартості складання Звіту про оцінку вартості права вимоги, 34 208,55 грн. ПДВ, 7 500,00 грн. франшизи та 13 121,10 грн. судового збору. В решті вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Допомога відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Астілс 130 785,96 грн. ПДВ та 1 961,78грн. судового збору.

В решті вимог до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група відмовлено.

3.2. Приймаючи спірне рішення місцевий суд дійшов висновку про те, що має місце порушення відповідачем 1 умов Договору №240516-АП, оскільки підйомники не були доставлені. Враховуючи сплату страхового відшкодування відповідачем 2, суд присудив до стягнення з відповідача-1 801 031, 33 грн. вартість втраченого вантажу, 26 000,00 грн. вартості ненаданих послу по перевезенню вантажу, 6 000,00 грн. вартості складення Звіту про оцінку вартості права вимоги, 34 208,55 грн. ПДВ, 7500,грн.. франшизи та судові витрати, а з відповідача-2 2 130 785,96 грн. ПДВ та судові витрати.

3.3. Крім того, місцевий суд дійшов висновку про те, що для ефективного судового захисту позивача слід стягнути ПДВ.

4. Вимоги апеляційних скарг та короткий зміст наведених у них доводів

4.1. Не погодившись з прийнятим місцевим судом рішення, відповідач 1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019р. у справі №910/11916/18 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Допомога на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алтіс 801 031,33 грн. - вартість втраченого вантажу, 26 000,00 грн. - вартість ненаданих послуг по перевезенню вантажу, 6 000,00 грн. - вартість складання Звіту про оцінку вартості права вимоги, 34 208,55 грн. ПДВ - франшизи та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частинці.

4.2. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач 1 зазначив, що рішення місцевого суду прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 73-78 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. 314 ГК України, ст. 8 Закону України Про страхування , п.п. 196.1.3. п. 196.1. ПК України та ст. 979 ЦК України.

4.3. Як зазначив відповідач 1 позовні вимоги мають неточності, оскільки не зрозуміло вантажу було пошкоджено, втрачено чи знищено.

4.4. Апелянт зазначив, що судом необґрунтованого стягнуто суму ПДВ та необґрунтовано стягнуто вартість втраченого ватажу.

4.5. Подані позивачем відомості і документи, що визначають розмір відшкодування, мають суттєві розбіжності і неточності, що позбавляє достеменно встановити реальну (дійсну) вартість втраченого майна.

4.6. Подаючи заяву про зміну предмету позову та письмові пояснення разом із клопотанням про долучення доказів (копій рахунків на оплату вартості ремонту та лист №113 від 20.02.2019р. від ПП Київщина-плюс ) ТОВ Астіс погодився з обставинами справи, про які зазначали відповідачі, а саме з тим, що підйомник Haulotte H21TX TD104724 є пошкодженим, а не знищеним з урахування чого підлягає відновленню шляхом заміни люльки, зокрема вартість ремонту складає 395 702,62 грн.

4.7. Крім того, апелянт зазначає, що Договір №№240516-АП частково виконаний, оскільки підйомник Haulotte H21TX TD104724 знаходиться в ПрАТ ІСРЗ в місці відвантаження згідно ТТН від 02.02.2018р. за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 59-Б.

4.8. Щодо застосування ст. 314 Господарського кодексу України, то відповідач 1 вважає, що він несе відповідальність в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість в результаті пошкодження вантажу, що підтверджується доказами у справі: звітами ПрАТ СК Українська страхова група , Дефектним актом від 12.07.2018р., складений ПП Київщина-плюс та письмовими поясненнями ТОВ Астілс .

4.9. На переконання апелянта, докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях через свою неспроможність встановити наявність або відсутність відповідного факту, висновки та результати Звіту не можна брати до уваги, як доказ величини збитку, завданого ушкодженням двох дизельних самохідних телескопічних підйомників Haulotte H21TX.

4.10. Щодо стягнення 6 000,00 грн. вартості звіту, то оскільки пошкодження вантажу є страховим випадком, то відсутня необхідність робити додатковий звіт.

4.11. На думку відповідача 1, з урахуванням того, що його відповідальність була застрахована на підставі Договору страхування з ПрАТ СК Українська страхова компанія , то суд має відмовити у вимозі до страхувальника та стягнути вартість втраченого вантажу зі страхувальника.

4.12. Позовна вимога щодо стягнення відповідача-1 34 208,55 грн. ПДВ (щодо пошкодженого підйомника) не підлягає до задоволення, оскільки не містить реального характеру (послуги з ремонту підйомника ще не надані, зокрема, платником ПДВ), а також пред`явлена до неналежного відповідача.

4.13. Стосовно стягнення вартості послуг з перевезення вантажу, то Договір про надання послуг є чинним, не розірваним, а тому у відповідача 1 наявний обов`язок перевезти вантаж, а не повернути грошові кошти.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Позивач заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що мало місце таке пошкодження вантажу, яке призвело до зміни якості вантажу настільки, що він не може вже бути використаний за прямим призначенням, тому одержувач вантажу має намір від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату, що узгоджується із приписами ст. 314 Господарського кодексу України та ст. 919 Цивільного кодексу України.

5.2. Позивач погодився із висновком місцевого суду про те, що, звертаючись до суду із даним позовом, позивач незважаючи на те, що оголошена цінність вантажу на момент звернення до суду виявилась нижчою за ринкову, просив стягнути з відповідача-1 тільки суму оголошеної вартості вантажу, а також просив компенсувати втрати на експертизу у розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується копіями рахунку-фактури №24041801 від 24.04.2018р. на оплату та платіжним дорученням №244 від 24.04.2018р. про оплату 6 000,00 грн.

Оскільки вантаж не було доставлено ані вантажоодержувачу, ані позивачу, наявні підстави для стягнення 26 000,00 грн. вартості послуг за перевезення, які не надані.

5.3. Щодо фактичних обставин справи та доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, то стягнення 801 031,33 грн. сума втраченого вантажу підтверджена матеріалами справи.

5.4. Щодо доводів апелянта про виконання перевезення одного з підйомників, то зазначене не свідчить про виконання умов Договору №240516-АП, оскільки акти прийому-передачі вантажу у відповідності до умов зазначеного Договору, сторонами не складались та не підписувались.

5.5. Також позивач зазначив, що застосування положень ст. 314 Господарського кодексу України забезпечило прийняття судом правильного рішення, оскільки позивачем заявлено до стягнення лише суму оголошеної цінності вантажу.

5.6. Відшкодування витрат у розмірі 6 000,00 грн. за замовлення звіту про оцінку майна викликана дорожньо-транспортною пригодою, з вини відповідача 1.

5.7. Щодо відповідальності відповідача 2, то позивачем заявлено позов на підставі невиконання відповідачем 1 умов Договору №240516-АП, за невиконання умов якого відповідальність несе відповідач 1.

5.8. Рішення місцевого суду щодо стягнення з відповідача 1 суми ПДВ узгоджується із нормами Податкового кодексу України.

5.9. Крім того, позивач зазначив, що стягнення 7 500,00 грн. франшизи є також обґрунтованим.

5.10. Відповідач 2 також не погодився із доводами, наведеними у апеляційній скарзі, посилаючись на те, що в рамках Договору добровільного страхування ТОВ Незалежна експертна компанія було проведено дослідження, за результатами яких було складено Звіти про незалежну оцінку майна, вартості матеріального збитку.

Згідно складеним звітам та умов Договору страхування Дизельний самохідний телескопічний підйомник Haulotte H21TX TD103798 є знищеним, а Дизельний самохідний телескопічний підйомник Haulotte H21TX TD104724 є пошкодженим.

5.11. Враховуючи умови Договору страхування, звіти, відповідач 2 здійснив розрахунок суми страхового відшкодування, яка була оплачена позивачу згідно платіжного доручення №2419 від 01.02.2019р.

5.12. Крім того, після прийняття рішення у цій справі відповідачем 2 також було перераховано на користь позивача 130 785,96 грн. ПДВ за підйомник, який знищено.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 24.12.2019р. на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Допомога на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019р. у справі №910/11916/18.

6.2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Допомога передано на розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Майданевич А.Г., Мартюк А.І.

6.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/11916/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Допомога .

6.4. Представник відповідача 1 підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення місцевого суду у даній справі.

6.5. Представники позивача та відповідача 2 заперечили проти доводів, наведених у апеляційній скарзі та просили рішення місцевого суду залишити без змін.

7. Джерела права й акти їх застосування

7.1. Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

7.2. Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

7.3. Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

7.4. Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

7.5. Відповідно до ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

У разі якщо вантаж, за втрату чи нестачу якого перевізник сплатив відповідне відшкодування, буде згодом знайдено, одержувач (відправник) має право вимагати видачі йому цього вантажу, повернувши одержане за його втрату чи нестачу відшкодування.

7.6. Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України Про страхування (далі - Закон) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

7.7. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

7.8. Відповідно до ч. 18 ст. 9 Закону франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

7.9. Відповідно до п. 12.2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

7.10. Відповідно до п. 36.6 зазначеного Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

7.11. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд вважає, апеляційна скарга відповідача 1 задоволенню не підлягає за наступних підстав.

8.2. В рамках укладеного Договору №240516-АП та згідно Замовлення на перевезення вантажу №1 сторонами було узгоджено перевезення вантажу позивача наступним чином: вантаж 1 Дизельний самохідний телескопічний підйомник Haulotte H21TX TD103798, маса 13100 кг, вартість 837271,60 грн.; ватаж 2 Дизельний самохідний телескопічний підйомник Haulotte H21TX TD104724, маса 11750 кг, вартість 869888,00 грн.; вантажовідправник ТОВ АЛТІСТ ; вантажоодержувач ПрАТ ІСРЗ ; виконавець ТОВ Авто Допомога ; адреса завантаження м. Київ, вул. Колекторна, 3б; адреса доставки вантажу: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 59-Б, дата розвантаження 03.02.2018р.; ціна перевезення 26 000,00 грн. з ПДВ; дата завантаження 02.02.2018р.; дата розвантаження 03.02.2018р.; водій виконавця ОСОБА_1 ; автотранспорт RENAULT, державний норм тягача НОМЕР_1 , державний номер причепа НОМЕР_2 .

8.3. Згідно платіжного доручення №98 від 02.02.2018р. позивачем згідно рахунку-фактури №2-0-00020 від 02.02.2018р. сплачено на користь відповідача 26 000,00 грн. за послуги вантажного автомобільного перевезення.

8.4. Вантаж передано водію відповідача згідно товарно-транспортної накладної від 02.02.2018р.

8.5. 03.02.2018р. сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вантаж було пошкоджено.

8.6. В результаті ДТП, з вини водія, яка підтверджена постановою Вишгородського районного суду Київської області від 05.04.2018р. у справі №363/930/18, вантаж не було доставлено, про що зроблено відмітку в товарно-транспортній накладній та складено акт від 03.02.2018р.

8.7. 02.03.2018р. на адресу відповідача позивачем направлено претензію від 01.03.2018р. щодо відшкодування вартості знищеного вантажу, а саме вартість б/в самохідного телескопічного підйомника Haulotte H21TX TD104724, 2007р. в сумі 869 888,00 грн. та б/в самохідного телескопічного підйомника Haulotte H21TX TD103798, 2005р. в сумі 837 271,60грн., всього на суму 1 707 159,60 грн.

8.8. Згідно Звіту про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку завданого майну: дизельним самохідним телескопічним підйомникам Haulotte H21TX TD104724 та Haulotte H21TX TD103798, складений 02.05.2018р. оцінювачем ФОП Михайленко О. В . , ринкова вартість об`єкта оцінки становить 1 739 045,00 грн.

8.9. Згідно з п. 2.1. Договору №240516-АП Виконавець зобов`язався при наданні послуг по перевезенню вантажів нести відповідальність за дотримання правил і норм техніки безпеки.

8.10. Згідно з п. 4.3. Договору №240516-АП Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження та цілісність вантажу до передачі його Замовнику відповідно до актів приймання-передачі. У разі пошкодження (знищення) Виконавець відшкодовує розмір завданих збитків на підставі підтверджуючих документів вартості пошкодженого (знищеного) вантажу, оформленого Замовником, у вигляді претензії.

8.11. 13.07.2017р. було укладено з ПАТ Страхова компанія Українська страхова компанія Договір добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора), за яким було застраховано цивільну відповідальність відповідача 1 згідно Додатку №2 до Договору.

8.12. 03.02.2018р. ОСОБА_3 звернулась до ПАТ СК Українська страхова група із заявою про настання страхового випадку та випаду страхованого відшкодування.

8.13. Відповідачем 2 було сплачено позивачу 733 633,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2419 від 01.02.2019р.

8.14. Твердження апелянта на те, що, враховуючи умови Договору страхування саме на відповідача 2 покладено обов`язок щодо відшкодування вартості пошкодженого вантажу, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки застраховано лише цивільну відповідальність відповідача 1, а не зобов`язання останнього щодо перевезення в межах Договору про перевезення, за умовами якого відповідач 1 несе повну матеріальну відповідальність за збереження та цілісність вантажу до передачі його Замовнику відповідно до актів приймання-передачі.

8.15. Згідно звіту про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку завданого майну: дизельним самохідним телескопічним підйомникам Haulotte H21TX TD104724 та Haulotte H21TX TD103798 ринкова вартість об`єкта оцінки - права вимоги відшкодування збитку завданого майну складає 1 739 045,00 грн.

8.16. При цьому суб`єктом оціночної діяльності було встановлено, що дизельний самохід телескопічний підйомник Haulotte H21TX TD104724, 2007р. випуску, має ушкодження, що не підлягають відновленню підйомника до первинного стану з питань безпеки експлуатації.

8.17. Відповідно до ч. 4 ст. 316 ГК України якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

8.18. Таким чином спростовуються доводи апелянта про пошкодження та можливе відновлення підйомника Haulotte H21TX TD104724 шляхом заміни люльки.

8.19. Доводи відповідача 1 про часткове виконання умов Договору, оскільки підйомник Haulotte H21TX TD104724 знаходиться в ПрАТ ІСРЗ в місці відвантаження згідно ТТН від 02.02.2018р. за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 59-Б, до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Згідно п. 3.2. Договору №240516-АП здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом надання послуг та підписується сторонами після фактичного надання послуг.

Доказів підписання Акту надання послуг матеріали справи не містять, що спростовує доводи апелянта про часткове виконання умов Договору №240516-АП.

Таким чином, послуги з перевезення вантажу відповідачем 1 не надані, що є порушенням умов Договору №240516-АП, а тому позовна вимога про стягнення 26 000,00 грн. є документально обґрунтованою, підлягає до стягнення.

8.20. Щодо сплачених позивачем 6 000,00 грн. за складення оцінювачем Звіту про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку завданого майну, то, враховуючи те, що вантаж було пошкоджено з вини відповідача 1, понесені витрати позивача на суму 6 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача 1.

8.21. Посилання апелянта на те, що він має нести відповідальність лише в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість в результаті пошкодження вантажу апеляційним судом оцінюється критично, оскільки умовами Договору №240516-АП відповідач 1 несе повну матеріальну відповідальність.

При цьому, відшкодування суми, на яку зменшилась вартість майна можливе лише за пошкодження вантажу. Проте, як свідчать матеріали справи, часткове пошкодження одного з підйомників не підлягають відновленню підйомника до первинного стану з питань безпеки експлуатації.

8.22. Щодо вартості, то згідно Звіту про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку завданого майну ринкова вартість склала 1 739 045,00 грн. і в неї включно ПДВ.

Разом з цим, позивачем заявлено до стягнення оціночну вартість.

Відповідно до приписів ст. 314 ГК України у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності перевізник відповідає у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

8.23. Щодо звітів, які були замовлені відповідачем 2, то зазначені звіти стосуються умов Договору страхування, стороною якого позивач не є.

8.24. Щодо стягнення податку на додану вартість, то відповідно до приписів п. 196.1.3. ст. 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Таким чином, відповідачем 2 при розрахунку суми страхового відшкодування не було враховано суму ПДВ у розмірі 130 785,96 грн.

Слід зазначити, що з даною сумою відповідач 2 погодився.

8.25. В свою чергу загальна сума ПДВ склала 164 994,51 грн., а тому решта суми ПДВ у розмірі 34 208,55 грн. підлягає стягненню з відповідача 1, як винної особи.

8.26. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни.

8.27. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005р. (заява № 38722/02).

8.28. У рішенні в справі Каіч та інші проти Хорватії ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

8.29. Отже, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

8.30. За таких обставин, місцевий суд обґрунтовано, задля ефективного захисту прав позивача стягнув суму ПДВ.

8.31. Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії , № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

8.32. Разом з цим, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

9. Висновки апеляційного суду

9.1. Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

9.2. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду в порядку ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

9.3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Допомога на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019р. у справі №910/11916/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019р. у справі №910/11916/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/11916/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.04.2020р.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді А.І. Мартюк

А.Г. Майданевич