Ухвала

від 17.06.2020 по справі 910/11916/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11916/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Допомога"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астілс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Допомога"

2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

про стягнення 1 739 159,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Допомога" звернулось через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 (повний текст постанови складено 06.04.2020) та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Звертаючись із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що на момент подання касаційної скарги повний текст оскаржуваної постанови ним отримано не було, а тому просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Крім того, частиною третьою статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

З матеріалів справи, яка надійшла до суду касаційної інстанції разом з касаційною скаргою вбачається, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду ухвалена 24.02.2020, повний текст постанови складено та підписано 06.04.2020, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вищевказану постанову було 27.04.2020, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Скаржник з касаційною скаргою звернувся через суд апеляційної інстанції 14.04.2020, тобто в межах двадцятиденого строку з моменту виготовлення та підписання повного тексту оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим відсутні підстави передбачені положеннями статей 119, 288 Господарського процесуального кодексу України для поновлення строку, а тому зазначене клопотання слід залишити без розгляду.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху та повернення касаційної скарги відсутні.

За змістом частин першої, четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

За правилами пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстави касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, і зокрема, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права без врахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; крім того, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а також порушення норм процесуального права (дослідження доказів у їх сукупності), що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Згідно із статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Оскільки подача до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює у даній справі строк для його подачі до суду касаційної інстанції до 08.07.2020.

Водночас, скаржником у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі №910/11916/18, яке взагалі не обґрунтоване.

Абзацом 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні скаржник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Разом з тим, в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У клопотанні не наведено доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, свобод та його інтересів, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в касаційному порядку, тому відмовляє у задоволені клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд даної необхідно здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Допомога" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі №910/11916/18.

2. Касаційну скаргу призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 липня 2020 року об 11:40 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Допомога" у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі №910/11916/18.

4. У разі, якщо учасник справи скористається наданим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, такий відзив та докази надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи, має бути поданий до Касаційного господарського суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) у строк до 08.07.2020.

5. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників у судове засідання не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов