Ухвала
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 344/6071/14-ц
провадження № 61-4752ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу приватного підприємства Прогрес-Буд ІФ на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року у справі за позовом приватного підприємства Прогрес-Буд ІФ до державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсною та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та свідоцтв про право власності,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року приватне підприємство Прогрес-Буд ІФ (далі - ПП Прогрес-Буд ІФ ) звернулося до суду із зазначеним вище позовом.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2019 року, яке залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року,у задоволенні позову ПП Прогрес-Буд ІФ відмовлено.
10 березня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ПП Прогрес-Буд ІФ подало касаційну скаргу, що надійшла до суду 13 березня 2020 року, в якій заявник просить суд скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, й ухвалити нове судове рішення, яким позов ПП Прогрес-Буд ІФ задовольнити .
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду , в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду .
Отже, касаційна скарга ПП Прогрес-Буд ІФ не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства Прогрес-Буд ІФ на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 30 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2020 |
Оприлюднено | 07.04.2020 |
Номер документу | 88602128 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні