Рішення

від 17.03.2020 по справі 910/14193/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2020Справа № 910/14193/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю. Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Приватного підприємства "Бонвояж"

про стягнення 666 027,81 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Бонвояж" про стягнення 666 027,81 грн., з яких 20 331,18 грн. основний борг, 186 769, 63 грн. пеня, 83 677, 61 грн. 3% річних та 375 249, 39 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу № 1449/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/14193/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.11.2019.

13.11.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволені позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 14.11.2019, яке відбулося за відсутності представника позивача, суд ухвалив відкласти розгляд підготовчого провадження на 12.12.2019.

У судовому засіданні 12.12.2019 представник позивача заявила клопотання про оголошення перерви. Суд, без виходу до нарадчої кімнати ухвалив, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти розгляд справи на 23.01.2020.

23.01.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.01.2020, за участю представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2020.

У судовому засіданні 20.02.2020 представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача щодо позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 20.02.2020 оголошено перерву до 17.03.2020.

Представники сторін у судове засідання 17.03.2020 не з`явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі за текстом - позивач) та Приватним підприємством "Бонвояж" (надалі за текстом - відповідач) був укладений Договір постачання природного газу № 1449/16-ТЕ-41 (надалі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого позивач, як постачальник, зобов`язується передати у власність відповідача, як споживача, у 2016 році природний газ, а відповідач, зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах визначених Договором.

Відповідно до пункту 1.2. Договору газ, що постачається за Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) газ обсягом до 600 тис. куб. м., у тому числі по місяцях: у січні - 210 тис. куб. м.; у лютому - 200 тис. куб. м.; у березні - 190 тис. куб. м.

Відповідно до пункту 3.4. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758.

Згідно пункту 5.2 Договору ціна за 1000 куб. м. газу за цим Договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільчих мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природній газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 806,15 грн, крім того ПДВ - 20% (361,23 грн), всього з ПДВ 2 167,38 грн.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, сторони узгодили, що оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з пунктом 8.2. Договору, сторони узгодили, що у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього Договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

31.12.2015 між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода №1 до Договору, згідно якої, серед іншого, пункт 5.2. Договору викладений в новій редакції, а саме: у відповідності до пункту 5.2. (в новій редакції), ціна за 1000 куб. м. газу за цим Договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільчих мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" - 564,8 грн, крім того ПДВ - 20% , всього з ПДВ - 677,76 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2 335,54 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 2 802,65 грн.

31.03.2016 між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода №3 до Договору, згідно якої, серед іншого, пункт 5.2. Договору викладений в новій редакції, а саме: у відповідності до пункту 5.2. (в новій редакції), ціна за 1000 куб. м. газу за цим Договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільчих мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2 124,89 грн.

30.04.2016 між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода №4 до Договору, згідно якої пункт 2.1. Договору визначає, що постачальник передає споживачу з 01.05.2016 по 30.09.2016 (включно) газ обсягом до 2000 куб. м., в тому числі по місяцях: у червні - 0,5 тис. куб. м.; у липні - 0,5 тис. куб. м.; у серпні - 0,5 тис. куб. м.; у вересні - 0,5 тис. куб. м.

Пункти 5.1. та 5.2. Договору були викладені у наступній редакції: "5.1. Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01.05.2016 встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.16 №315.

5.2 Ціна за 1000 куб. м. газу за цим Договором в період з 01.05.2016 становить 4 942,00 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 5 930,40 грн.".

Також, Додатковою угодою № 4 від 30.04.2016 пункт 8.2. Договору викладений у наступній редакції: "8.2. У разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього Договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 21% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.".

Окрім цього, внесено зміни до статті 12 Договору, згідно яких, сторони узгодили, що цей Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.09.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 6 Додаткової угоди № 4 від 30.04.2016 визначено, що дана угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.05.2016.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ протягом січня - квітня 2016 року, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 531 785,64 грн.; від 29.02.2016 на суму 455,021,11 грн.; від 31.03.2016 на суму 441 024,70 грн. та актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 на суму 45 982,57 грн., а всього, за вказаний період, з січня по квітень 2016 року на загальну суму 1 473 814,02 грн.

Оскільки, на думку позивача, оплату за переданий газ відповідач здійснював не своєчасно та не виконував зобов`язання у визначений договором строк, позивач здійснив нарахування та звернувся з позовом про стягнення в судовому порядку з відповідача 20 331,18 грн. основного боргу, 186 769,63 грн. пені, 83 677,61 грн. 3% річних та 375 249,39 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем виникли правовідносини пов`язані із виконанням договору поставки.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів. Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно пункту 6.1. Договору сторонами узгоджено, що оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (21% річних з 01.05.2016 згідно Додаткової угоди №4 від 30.04.2016) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасності проведення розрахунку за одержаний природний газ стали підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення 20 331, 18 грн. основного боргу, 186 769,63 грн. пені, 83 677, 61 грн. 3% річних та 375 249, 39 грн. інфляційних втрат.

Водночас, суд бере до уваги, що тарифи, які встановлюються виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не забезпечують покриття відповідачем витрат на виробництво теплової енергії, в результаті чого виникає різниця в тарифах, що відшкодовується за рахунок субвенції державного бюджету місцевим, а тому після продажу теплової енергії у відповідача не вистачає грошових коштів на оплату природного газу позивачу і частина вартості газу погашається за рахунок різниці в тарифах, що виділяється з державного бюджету.

Згідно з частиною 2 статті 97 Бюджетного кодексу України, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 затверджено Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (надалі за текстом - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що перерахування субвенції здійснюється на суму різниці між фактичною вартістю та тарифом, що утворилася до 1 січня 2016 р. і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

У відповідності до пункту 3 Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення різниці між фактичною вартістю та тарифом є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, надавали послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) на дату укладення такого договору. Примірний договір про організацію взаєморозрахунків наведений у додатку 2.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 між сторонами у даній справі, Головним управлінням державної казначейської служби України в м. Києві, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" укладено Договір про організацію взаєморозрахунків від 01.11.2017 № 5/332-в предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченою статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", відповідно до Порядку.

У відповідності до частини 2 пункту 11 Договору про організацію взаєморозрахунків від 01.11.2017 № 5/332-в сторони зобов`язались до проведення взаєморозрахунків не вчиняти дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Пунктом 16 Договору про організацію взаєморозрахунків від 01.11.2017 № 5/332-в сторони погодили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Укладення договору про проведення взаєморозрахунків за рахунок субвенцій з державного бюджету в силу вимог чинного законодавства є диспозитивним правом його учасників, що закріплено частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, згідно якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, уклавши Договір про організацію взаєморозрахунків від 01.11.2017 № 5/332-в, сторони, тим самим, змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений за Договором постачання природного газу № 1449/16-ТЕ-41 від 21.12.2015.

Належне виконання відповідачем зобов`язання згідно Договору про організацію взаєморозрахунків від 01.11.2017 № 5/332-в підтверджується платіжним дорученням №1 від 07.11.2017, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, для застосування санкцій передбачених пунктом 8.2. Договору та наслідків за порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених Договором про організацію взаєморозрахунків від 01.11.2017 № 5/332-в, відповідно до пункту 16 якого, сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Оскільки, зобов`язання з оплати природного газу сторони погодили умовами Договору про організацію взаєморозрахунків від 01.11.2017 № 5/332-в, прострочення оплати за умовами якого відповідачем не допущено, суд не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення штрафних та фінансових санкцій.

Станом на дату розгляду справи, відповідач повністю сплатив заборгованість по Договору, що підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та заяв про зарахування зустрічних вимог.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищевикладеного та оскільки доводи позивача, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог є безпідставними, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 331,18 грн. основного боргу, 186 769,63 грн. пені, 83 677,61 грн. 3% річних та 375 249,39 грн. інфляційних втрат у зв`язку із неналежним здійсненням відповідачем оплати за переданий газ згідно Договору постачання природного газу від 21.12.2015 № 1449/16-ТЕ-41 є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У позові Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Приватного підприємства "Бонвояж" про стягнення 666 027,81 грн. - відмовити повністю.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 990,42 грн. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 20077720)

Відповідач: Приватне підприємство "Бонвояж" (02140, м. Київ, вулиця Б. Гмирі, будинок 3, квартира 7, ідентифікаційний код юридичної особи: 32660669)

Повний текст рішення складено 06.04.2020

Суддя С. В. Стасюк