Рішення

від 11.02.2020 по справі 369/13423/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13423/17

Провадження № 2/369/1347/20

РІШЕННЯ

Іменем України

11.02.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

за участі представника позивача Леонова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство ЄВРОЕКОЛОГІЯ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович про визнання недійсним договору купівлі продажу, витребування та визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що між позивачем та ОСОБА_1 підписаний договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,12га в с.Михайлівка-Рубежівка СТ Михайлівський сад та посвідчений приватним нотаріусом. Про існування даного договору стало відомо лише у вересні 20417 року з реєстрів речових прав. Даний договір є недійсним, оскільки підписаний колишнім генеральним директором ОСОБА_3 без рішення загальних зборів учасників товариства, а сам договір в подальшому також не схвалювався загальними зборами. Відповідно до статуту питання про відчуження майна товариства, в тому числі земельні ділянки, входить до повноважень загальних зборів учасників. Тому оскаржуваний договір стороною без необхідного обсягу цивільної дієздатності, з перевищенням повноважень, та має бути визнаний недійсним в судовому порядку. Про дану обставину ОСОБА_3 було відомо як колишньому генеральному директору товариства. Вказали, що розрахунки за даним правочином не були проведені, кошти на рахунки товариства не надходили, хоча сума договору перевищувала граничну суму 50 000 грн. Вищевказані дії відповідачів свідчать про їх недобросовісність.

Незважаючи на це, спірна земельна ділянка була відчужена за договором та новим власником майна став ОСОБА_2 . Оскільки відчуження земельної ділянки відбулось позива волею власника, з порушеннями прав позивача, чинного законодавства, без необхідного обсягу повноважень, тому спірне майно на підставі ст.ст.330, 387, 388 ЦК України має бути витребувано на користь позивача. У добровільному порядку відповідачі відновлювати порушене право не бажають.

Просили суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 квітня 2017 року, посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. за реєстровим №3158; витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,12га, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер 3222485200:04:022:0436, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Михайлівка- Рубежівка, садівниче товариство Михайлівський сад та визнати право власності на земельну ділянку площею 0,12га, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер 3222485200:04:022:0436, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Михайлівка-Рубежівка, садівниче товариство Михайлівський сад за ТОВ Науково-дослідне підприємство ЄВРОЕКОЛОГІЯ ; судові витрати покласти на відповідача.

30 січня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2

12 та 13 лютого 2018 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 .

Непогоджуючись з позовом відповідачі вказали, що на час укладення спірного правочину генеральний директор ОСОБА_3 діяв на підставі статуту товариства, затвердженого протоколом від 23 березня 2012 року. За даним статутом Генеральний директор є виконавчим органом товариства. На час укладення правочину генеральний директор не мав будь-яких обмежень в своїх повноваженнях щодо представництва інтересів товариства, здійсненні поточної діяльності товариства. Тому при укладенні правочину ОСОБА_3 повністю підтвердив свої повноваження на розпорядження майном товариства, тому ОСОБА_1 проявила обачність щодо представництва позивача. Посилання позивача на не затвердження товариством у подальшому правочину, не впливає на його дійсність. Вважає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження існуючих будь-яких повноважень у виконавчого органу - генерального директора, тому договір укладений з усім обсягом прав продавця.

За придбану земельну ділянку покупець повністю розрахувався готівкою двома платежами 49 000 грн. та 12 890 грн., про що генеральний директор надав квитанції до прибуткових касових ордерів.

У подальшому був укладений договір, за яким вона стала власником даної земельної ділянки. Укладений правочин відповідно до вимог законодавства, не сплачено 100 000 грн. за придбану земельну ділянку шляхом перерахування цих коштів. При укладенні договору приватним нотаріусом були перевірені всі повноваження, дійсність права власності у відчужувача, жодних зауважень не мав. Зважаючи на те, що при укладенні договорів воля власника була, що підтверджується підписами на них, тому дана обставина виключає витребування майна від добросовісного набувача.

Позовні вимоги вважали необґрунтованими, не доведеними, тому просили суд відмовити в задоволенні позову.

При розгляді справи представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов.

У судове засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олеговичне з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі Христов проти України суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 26 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія в особі генерального директора ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки.

За даним договором ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія передає у власність (продає), а ОСОБА_1 приймає у власність (купує) земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, садівниче товариство Михайлівський сад і зобов`язується сплатити за згадане нерухоме майно визначену цим Договором грошову суму. Площа земельної ділянки становить 0,12 га, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3222485200:04:022:0436, цільове призначення-для ведення садівництва.

Відповідно до п. 3 даного Договору відчужувана земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 384300, виданого 25 березня 2011 року Михайлівсько-Рубежівською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322248522000234. Копія даного державного акту видана 14 квітня 2017 року виконуючим обов`язки начальника міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені О.І . Дідковською. Право власності продавця на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 квітня 2017 року комунальним підприємством Баришівське бюро технічної інвентаризації , номер запису по право власності: 1694327, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 107634432224.

Згідно умов п. 4 даного Договору купівлі-продажу земельної ділянки узгоджена сторонами вартість відчужуваної земельної ділянки 61890 грн. Розрахунки між сторонами здійснено повністю до підписання цього Договору. Зазначену в цьому Договорі ціну продажу він, продавець, вважає прийнятною і вигідною для себе, її розмір повністю його задовольняє.

Відповідно до умов п. п. 5.3., 5.4. вказаного Договору на укладення цього Договору отримана згода усіх керівних органів продавця, яка відповідно до установчих документів підприємства необхідна для відчуження майна. Представник має всі належним чином оформлені повноваження для укладення і підписання цього Договору; реалізація цих повноважень не потребує наступного схвалення іншим органом Продавця та будь-якими іншими органами чи особами.

З поданих позивачем довідок від 28 листопада 2017 року за підписом генерального директору ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія Сердюченко Ю.В., вбачається, що загальні збори учасників ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія не скликались та не проводилися з метою прийняття рішення щодо відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 3222485200:04:022:0436, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Михайлівський сад , садівниче товариство, та не уповноважували Генерального директора товариства ОСОБА_3 . на укладання будь-якого правочину щодо визначеної земельної ділянки. Станом на дату складання довідки Підприємство не отримувало грошових коштів в розмірі 61890 грн. в рахунок оплати земельної ділянки, кадастровий номер 3222485200:04:022:0436 за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26 квітня 2017 року за реєстровим №3158.

Згідно вимог ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З матеріалів справи вбачається, що згідно п. 9.1. Статуту ТОВ НДП Євроекологія в редакції від 23 березня 2012 року, ч. 1 ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до п. 9.2. Статуту Товариства Виконавчим органом товариства є Генеральний директор.

Згідно вимог ст. 62 Закону України Про господарські товариства виконавчий орган підзвітний загальним зборам учасників товариства, виконавчий орган вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Відповідно до п. п. 11.2., 11.3. Статуту Товариства Генеральний директор Товариства без довіреності на власний розсуд вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до компетенції Загальних зборів учасників Товариства, розпоряджається майном та коштами Товариства в межах, що визначені Загальними зборами учасників Товариства.

Відповідно до пп. 17 п. 10.13 Статуту Товариства до компетенції Загальних зборів учасників товариства відноситься затвердження договорів позики, кредиту та будь-яких гарантійних зобов`язань, бартерних договорів щодо нерухомого майна товариства та землі (купівля, продаж, дарування, оренда та інші).

В поданій до суду заяві представник відповідача ОСОБА_10. просила долучити до матеріалів справи Протокол № 17 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія від 10 грудня 2014 року, на порядку денному якого були наступні питання: 1. Про укладення договорів на відчуження земельних ділянок Товариства; 2. Про надання повноважень на підписання всіх необхідних документів. Зокрема, по 1-му питанню слухали голову зборів ОСОБА_7 , яка запропонувала Товариству укласти з покупцями Попередній договір купівлі-продажу та Основні договори купівлі-продажу наступного майна, в тому числі земельної ділянки, право власності на яку засвідчує Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 384300 площею 0,1200 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485200:04:022:0436, цільове призначення земельної ділянки-ведення садівництва, та яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія за суму у розмірі 50 000 грн., по 2-му питанню вона запропонувала надати право підпису договорів купівлі-продажу та всіх необхідних документів від імені Товариства Генеральному директору ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія ОСОБА_3. В зв`язку з цим було вирішено: по 1-му питанню укласти з покупцями Попередній договір купівлі-продажу та Основні договори купівлі-продажу наступного майна, в тому числі земельної ділянки, право власності на яку засвідчує Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 384300 площею 0,1200 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485200:04:022:0436, цільове призначення земельної ділянки-ведення садівництва, та яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія за суму у розмірі 50 000 грн.; та по 2-му питанню надати право підпису договорів купівлі-продажу та всіх необхідних документів від імені Товариства Генеральному директору ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія ОСОБА_3

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Суд оцінює даний Протокол № 17 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія від 10 грудня 2014 року критично, оскільки він не прошитий і не пронумерований уповноваженими особами з зазначенням їхніх підписів, та вказаний протокол не скріплений печаткою юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія , як це зроблено на інших копіях протоколів товариства, які містяться в матеріалах справи. Крім того, подані заперечення відповідачів ґрунтувались саме на наявності всіх повноважень у особи, встановлених статутом, та жодним чином не стосувались наявності даного протоколу. Не повідомлено суду про причини неможливості подати такий доказ при складенні відзиву. Не заявлено клопотань про витребування такого доказу, у разі складнощів в їх отриманні.

Також слід зазначити, що позивач вказував суду і надавав відповідні докази, що жодні грошові кошти до позивача ні на розрахунковий рахунок, ні до каси Товариства за продаж спірної земельної ділянки не надходили. Відповідачами не надано суду доказів, які б підтверджували перерахування грошових коштів ТОВ НДП Євроекологія з метою розрахунку за купівлю земельної ділянки за спірним договором. Подані суду квитанції на суму 61890 грн. не підтверджують надходження коштів на рахунки чи в касу товариства. А можуть лиш підтвердити отримання 26 квітня 2017 року коштів від ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Видання однієї квитанції також суперечить поясненням відповідачів про отримання коштів двома частинами в різні дні. Відсутні будь-які пояснення видання однієї квитанції та підтвердження отримання коштів частинами. При цьому слід вказати, що відсутність відповідних повноважень у генерального директора товариства на укладення договору купівлі-продажу, безумовно свідчить і про відсутність повноважень на отримання готівкових коштів від покупця. На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів, що вказані грошові кошти за продаж земельної ділянки були спрямовані Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія , якому належала спірна земельна ділянка до її продажу.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія вказує на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений колишнім керівником позивача з перевищенням повноважень, оскільки згідно зі статутом товариства виключне право щодо прийняття рішення про відчуження майна та землі належить загальним зборам його учасників.

Згідно пункту 9.1. статуту ТОВ НДП Євроекологія в редакції від 23 березня 2012 року, ч. 1 ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до пункту 10.13 статуту товариства до компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься затвердження договорів позики, кредиту та будь-яких гарантійних зобов`язань, бартерних договорів щодо нерухомого майна товариства та землі (купівля, продаж, дарування, оренда та інші).

Відповідно до пункту 9.2. статуту товариства виконавчим органом товариства є генеральний директор.

Згідно п. 11.3 статуту товариства генеральний директор товариства розпоряджається майном та коштами товариства в межах, що визначені загальними зборами учасників товариства, самостійно укладає будь-які угоди, видає довіреності, відкриває в банках розрахунковий та інші рахунки.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26 квітня 2017 року ОСОБА_3 мав право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Враховуючи зазначене, будучи генеральним директором ОСОБА_3 міг укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, що належала товариству виключно за умови схвалення таких дій загальними зборами учасників товариства.

Заперечуючи проти вимог позивача, у своєму відзиві відповідачі зазначали, що у відповідності до статуту товариства зазначена згода загальних зборів учасників товариства не є обов`язковою і генеральний директор мав право на укладення зазначеного правочину без відповідного рішення зборів. Є необґрунтованим твердження позивача, що відповідач при укладенні оспорюваного договору діяв недобросовісно.

У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як вказувалось вище, всупереч вимогам зазначеної статті закону відповідач у відзиві на позовну заяву взагалі не вказував про наявність рішення загальних зборів учасників товариства Науково-дослідне підприємство Євроекологія .

В той же час в порушення вимог ч. 3, 8 ст. 83 ЦПК України, 24 вересня 2018 року представник відповідача подав до суду заяву та просив долучити до матеріалів справи в якості доказів протокол зборів учасників товариства № 17 від 10 грудня 2014 року. В той час як відзив на позов поданий ще на початку 2018 року. Отже, жодних поважних причин неподачі зазначеного доказу разом з відзивом не було, а відтак, в силу вимог ч. 8 ст. 83 ЦПК України зазначений доказ судом до уваги не повинен прийматися.

Зі змісту оспорюваного договору та пояснень відповідачів вбачається, що протокол зборів учасників товариства № 17 від 10.12.2014 року не подавався нотаріусу в якості підтвердження повноважень генерального директора товариства Науково-дослідного підприємства Євроекологія .

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Ознайомившись зі змістом оспорюваного договору купівлі-продажу, відповідач ОСОБА_1 не могла не знати, що повноваження генерального директора товариства Науково-дослідне підприємство Євроекологія визначаються статутом, оскільки це зазначено в самому договорі.

В зв`язку з цим, діючи обачно і добросовісно відповідач мав можливість знати, що статут товариства передбачає наявність у генерального директора права укладати договору купівлі-продажу земельних ділянок виключно у разі схвалення зазначеного правочину зборами учасників товариства.

Відсутність у розпорядженні нотаріуса відповідного рішення загальних зборів надавала можливість відповідачу знати про відсутність у генерального директора товариства відповідних повноважень.

Таким чином, суд вважає доведеною ту обставину, що за всіма обставинами відповідач ОСОБА_1 не могла не знати про такі обмеження.

Крім того, не подання протоколу зборів учасників товариства № 17 від 10 грудня 2014 року у встановлений ст. 83 ЦПК України строк, не подання його нотаріусу на підтвердження відповідних повноважень ОСОБА_3 , відсутність печатки товариства на зазначеному протоколі, не зазначення в даному протоколі покупця земельної ділянки, надання товариством Науково-дослідне підприємство Євроекологія довідки про не проведення зазначених в зазначеному протоколі зборів в своїй сукупності свідчить про відсутність зазначеного протоколу на момент укладення оспорюваного правочину і суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та визнання договору недійсним.

Судом також встановлено, що 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали Договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець ОСОБА_1 передала у власність, а покупець ОСОБА_2 приймає у власність належну продавцю на праві власності земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Михайлівський сад , садівниче товариство, кадастровий номер земельної ділянки 3222485200:04:022:0436. Цільове призначення земельної ділянки-для ведення садівництва.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. 07 листопада 2017 року за реєстровим № 8048. Право власності продавця на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом № 104364955, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. 07 листопада 2017 року.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За правилами ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до вимог ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до вимог ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За правилами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 10 постанови Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9, норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача-з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оскільки первісний договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений колишнім керівником позивача з перевищенням повноважень, докази щодо сплати покупцем ОСОБА_1 коштів продавцю (позивачу ТОВ НДП Євроекологія ) за укладеним спірним договором відсутні, що свідчить про те, що земельна ділянка вибула з володіння позивача не з його волі. Оскільки земельна ділянка вибула з володіння власника-позивача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія поза його волею, позивач вправі витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння, а саме із володіння фізичної особи ОСОБА_2 та слід визнати право власності за позивачем на спірну земельну ділянку.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, в тому числі у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин підлягають стягненню з: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2400 грн.; з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2400 грн..

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство ЄВРОЕКОЛОГІЯ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович про визнання недійсним договору купівлі продажу, витребування та визнання права власності на земельну ділянку задоволити.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 26 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. за реєстровим № 3158.

Витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,12 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 3222485200:04:022:0436, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Садівниче товариство Михайлівський сад на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія .

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 3222485200:04:022:0436, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка -Рубежівка, Садівниче товариство Михайлівський сад .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2400 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2400 грн.

Інформація про позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія (код ЄДРПОУ 33307417, що заходиться за адресою: 01043, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 3-А).

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 21 лютого 2020 року.

Суддя