Постанова

від 07.04.2020 по справі 160/7925/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7925/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державного комітету телебачення і радіомовлення України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року (суддя Врона О.В., повний текст складено 18.11.2019р.) по справі №160/7925/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного комітету телебачення і радіомовлення України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 20.05.2019 року № 11 "Про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 281 Закону України "Про видавничу справу", яким накладено адміністративно-господарський штраф на ФОП ОСОБА_1 .

В обгрунтування заявлених вимог, зокрема, посилалась на те, що книжки щодо продажу яких, на позивачку накладено штраф, були ввезені нею для власного користування без наміру перепродажу та привезені у ручній поклажі. Встановленим Законом України "Про видавничу справу" виключенням допускається ввезення на митну територію України та розповсюдження на її території видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора без наявності відповідного дозволу у разі, якщо вказана видавнича продукція ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників. З цих підстав позивачка вважала, що склад правопорушення щодо розповсюдження без відповідного дозволу друкованої продукції, виготовленої в країні-агресорі, відсутній.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року позов задоволено.

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції фактично погодився з позицією позивачки та зазначив, що встановленим Законом України "Про видавничу справу" виключенням допускається ввезення на митну територію України та розповсюдження на її території видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора без наявності відповідного дозволу у разі, якщо вказана видавнича продукція ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників.

Встановивши те, що примірник книжки, яку було реалізовано, ввезено позивачкою із Російської Федерації на територію України особисто, суд вказав на те, що для подальшого розповсюдження книжки не вимагається отримання окремого дозволу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Фактично позиція відповідача полягає у тому, що встановлене Законом виключення стосується випадків ввезення книжної продукції

без спеціального дозволу, а не продаж такої продукції на території України без спеціального дозволу суб`єктами господарювання.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює торгівельну діяльність товарами релігійного призначення у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " у АДРЕСА_2.

22.04.2019 за вх. №2378/24 до Державного комітету телебачення і радіомовлення України надійшов лист Управління СБУ у Дніпропетровській області від 17.04.2019 № 55/15-3116 "Щодо розповсюдження російських друкованих видань", згідно якого повідомлено наступне:

- Управлінням здійснюється контррозвідувальні заходи із запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України в інформаційному середовищі, в т.ч пов`язаним з розповсюдженням друкованих видань через мережу Інтернет-магазинів;

- зокрема, відповідно до наявної інформації, Інтернет-магазином kovcheg-ua.ru (адреса: м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 2) здійснюється розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та ввозиться з території держави-агресора на митну територію України без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері;

- встановлено, що зазначеним магазином реалізується друкована продукція - книги під назвою: "Великим постом. Избранное. свт. Игнатий" (Брянчанинов)", "Ей, гряди, господи Иисусе! Архимандрит Рафаил ( Карелин )", "Тесный путь. Избранное. свт. Игнатий" (Брянчанинов)", "Наша вера православная. Архимандрит Рафаил ( Карелин )" (видавництво Церковно-историческое общество, РФ, 2018) та інші, які можуть містити інформацію антиконституційного характеру.

Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 16.05.2018 №287 внесені зміни у додаток 1 до наказу від 12.02.2018 № 86, яким затверджено Перелік уповноважених посадових осіб Держкомтелерадіо, які складають та підписують протоколи про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу" та здійснюють її вилучення з обігу, до якого включені, зокрема:

- Оленюк Р.М. , заступник начальника управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції - начальник відділу контролю за розповсюдженням видавничої продукції;

- Прокопенко О.М. , головний спеціаліст відділу контролю за розповсюдженням видавничої продукції управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції.

14.05.2019 головним спеціалістом відділу контролю за розповсюдженням видавничої продукції управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Прокопенко О.М. складений протокол № 13 про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу".

У вказаному протоколі зазначено, що ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення 14.05.2019 о 12:00 год. в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою м. Дніпро, вул. Пастера, 2: здійснила розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу вперше, передбачене статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу".

Опис видавничої продукції, що підлягає вилученню з обігу: "Великим постом. Избранное. свт. Игнатий" (Брянчанинов)" ISBN 978-5-9500967-7-8, "Ей, гряди, господи Иисусе! Архимандрит Рафаил ( Карелин )" ISBN 978-5-95-00967-2-3 у кількості примірник 1.

20.05.2019 рішенням Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 11 про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу", у розмірі 41 730 грн.

При прийнятті оскаржуваного рішення встановлено, що 14.05.2019 о 12:00 год. в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_1 здійснила розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу.

Правомірність та обгрунтованість вказаного рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Загальні засади видавничої справи, порядок організації та провадження видавничої діяльності, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, умови взаємовідносин і функціонування суб`єктів видавничої справи врегульовані Законом України "Про видавничу справу" від 05.06.1997 № 318/97-ВР (далі - Закон № 318/97-ВР).

Згідно пунктів 13, 14 частини першої статті 1 Закону № 318/97-ВР у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

- розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб;

- розповсюджувач видавничої продукції - суб`єкт господарювання, що здійснює розповсюдження видавничої продукції.

Особливості порядку ввезення з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України видавничої продукції, що може бути розповсюджена на території України визначені статтею 28-1 Закону № 318/97-ВР.

Видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників (частина перша статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, забезпечує реалізацію цього Закону шляхом видачі (відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, на митну територію України (далі - дозвіл) (частина друга статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

Аналіз та оцінку видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України, здійснює експертна рада центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, яка формується з представників органів державної влади, галузевих асоціацій, спілок, громадського експертного середовища, видавців, провідних діячів культури, мистецтва, науки і освіти, соціальних психологів, медіаекспертів та інших фахівців інформаційної сфери (далі - експертна рада) (частина четверта статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

Критерії оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України, розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, відповідно до вимог цього Закону (частина п`ята статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

Дозвіл видається на строк дії угоди, укладеної власником прав на видання, що підтверджує право на розповсюдження видавничої продукції на території України, але не більше п`яти років (частина вісімнадцята статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

Випуск у вільний обіг на митній території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України для розповсюдження на території України, здійснюється органом доходів і зборів на підставі відповідного дозволу, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України (частина двадцята статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, веде реєстр видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України, забезпечує його розміщення на своєму офіційному веб-сайті та єдиному державному веб-порталі відкритих даних (частина двадцять перша статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

Розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, тягне за собою застосування до розповсюджувачів такої продукції адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та у розмірі п`ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження (частина двадцять друга статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

Рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною двадцять першою цієї статті, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб. Мотиви та обґрунтування щодо визначення розміру адміністративно-господарського штрафу мають міститися в рішенні про накладення штрафу (частина двадцять третя статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

Видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу, передбаченого цією статтею, вилучається з обігу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина двадцять четверта статті 28-1 Закону № 318/97-ВР).

З огляду на положення наведених норм права можливо дійти висновку про те, що за загальним правилом ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, здійснюється лише за наявності спеціального дозволу.

Втім, Закон № 318/97-ВР має виключення із вказаного правила і вказане виключення, за позицією суду першої інстанції, стосується як можливості ввезення видавничої продукції без спеціального дозволу так і можливості розповсюдження такої продукції без спеціального дозволу.

З такою позицією суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитися з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст.28-1 Закону № 318/97-ВР видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників.

Конструкція вказаної норми права вказує як на загальне правило: може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу так і на виключення із цього правила: крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників .

При цьому загальне правило стосується як випадків ввезення видавничої продукції так і її розповсюдження, а виключення стосується лише випадків ввезення видавничої продукції на територію України.

Отже з аналізу положень ч.1 ст.28-1 Закону № 318/97-ВР можливо дійти висновку про те, що виключення із загального правила щодо наявності відповідного дозволу, стосується лише випадків ввезення громадянами видавничої продукції (за умови її ввезення в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників), а не випадків розповсюдження вже ввезеної (за загальним правилом чи за виключенням) такої видавничої продукції.

З цих підстав суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для притягнення позивачки до відповідальності за розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу.

Отже, з огляду на встановлений факт розповсюдження позивачкою вказаної видавничої продукції без відповідного дозволу, що останньою і не заперечується, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для притягнення останньої до відповідальності. яка передбачена ст.28-1 Закону № 318/97-ВР.

Не можуть бути підставою для скасування рішення відповідача і висновки суду першої

інстанції про те, що уповноважені особи відповідача, начебто, самі у себе вилучили заборонену до розповсюдження видавничу продукцію.

Такі висновки суд обґрунтував тим, що з пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що

книги були придбані 14.05.2019 за власні грошові кошти одним з уповноважених осіб відповідача, повернення позивачем коштів або книги позивачу не відбулось.

Складення протоколу № 14 та вилучення книги здійснено фактично після укладення та виконання угоди купівлі-продажу, після того як книга перейшла у володіння та розпорядження уповноваженої особи відповідача.

З цих підстав суд вказав на те, що логічним та послідовним є висновок, що вилучення здійснено у уповноваженої особи відповідача, а не позивача.

Такий підхід суду до вирішення спору є безпідставним та взагалі може поставити під сумнів саму можливість реалізації органом державного контролю своїх повноважень, у спірному випадку повноважень щодо контролю за розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України.

Так суд першої інстанції, хоча і пославшись на положення п.13 ч.1 Закону № 318/97-ВР, але не врахував того, що розповсюдження видавничої продукції - це доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб .

Тобто для встановлення факту розповсюдження видавничої продукції, яка знаходилася у магазині, уповноваженими особами відповідача і були вчинені дії щодо придбання такої продукції у позивачки.

При цьому такі дії посадових осіб відповідача не суперечать а ні положенням Закону №318/97-ВР, а ні Порядку накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів, затвердженим наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 17.10.2017 №384, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2017 за №1367/31235, яким визначено процедуру оформлення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, документів щодо застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог статті 28-1 Закону України "Про видавничу справу".

Крім цього, як на неправомірність притягнення позивачки до відповідальності, суд першої інстанції зазначив те, що протокол від 14.05.2019 року №13 містить інформацію про складання його посадовими особами відповідача Прокопенко О.М. та Оленюк Р.М. , проте підпис Оленюк Р.М. в графі напроти його прізвища відсутній, що свідчить про порушення п. 6 Порядку накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів, затверджених наказом Держкомтелерадіо України від 17.10.2017 року №384.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можливо, оскільки із протоколу від 14.05.2019 року №13 (його описової частини) вбачається, що протокол складено головним спеціалістом відділу контролю за розповсюдженням видавничої продукції управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Прокопенко Олександром Миколайовичем , від імені якого цей протокол і підписано.

Таким чином дослідивши встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо неправомірності притягнення позивачки до відповідальності, яка передбачена ст.28-1 Закону №318/97-ВР.

Врахувавши встановлені обставини справи, дослідивши аргументи позивачки, з якими остання пов`язувала неправомірність притягнення її до відповідальності, аргументи відповідача, з якими орган державного контролю пов`язував незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного комітету телебачення і радіомовлення України - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року по справі №160/7925/19 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена касаційному

порядку у випадках та строки, які визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 07.04.2020р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк