Ухвала

від 03.04.2020 по справі 495/1939/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1939/20

№ провадження 2/495/1716/2020

УХВАЛА

про забезпечення позову

"03" квітня 2020 р. м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Іванченко А.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аккерман" про визнання права власності та витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аккерман" про визнання права власності та витребування майна.

До суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої зазначає, що ним подано позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аккерман" про визнання права власності та витребування майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами неправомірно (у спосіб, який не передбачений чинним законодавством та за допомогою, на його думку фальшивих документів) було набуто право власності на квартиру, власником якої він себе вважає, та яким, з чинного законного володіння дана квартира вибула без наявності на те його волі.

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту та заборони вчиняти певні дії є доцільним оскільки, рішення суду у даній справі (у випадку задоволення позовних вимог) неможливо буде виконати, так як рішення втратить свою актуальність, оскільки на момент набрання ним чинності існує висока ймовірність подальшого відчуження майна іншим особам, що зумовить необхідність звертатись з новими позовними вимогами до інших осіб і так повсякчас. Тобто, рішення суду по справі не призведе до фактичного та реального захисту його законних прав та інтересів.

Така ймовірність зумовлена та додатково підтверджується тією обставиною, що станом на теперішній час на інтернет-ресурсі оголошень за посиланням: https://www.olx.Ua/obvavlenie/prodam-kvartiru-IDGxHUf.html#4c3c844bcl розміщено оголошення від декого на ім`я ОСОБА_3 щодо реалізації (продажу) даної квартири.

На підставі вищевикладеного просить суд накласти арешт на майно та заборонити органам Державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав відносно квартири АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.

Згідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

П. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аккерман" про визнання права власності та витребування майна.

Тобто, предмет спору по даній справі є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 січня 2020 року № 196145689, власником спірної квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування серії та номер: 1433 від 13.11.2019 року є відповідач - ОСОБА_2 .

Таким чином, ефективний захист та поновлення порушення прав позивача щодо спірної квартири без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За таких обставин, суд вважає, що існують усі правові підстави для застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , до ухвалення рішення по справі.

Разом з тим, вимоги позивача щодо заборони органам Державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав відносно майна є необґрунтованими , оскільки представником позивачів до заяви про забезпечення позову не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення виконання майбутнього судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою правовою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши заяву подану позивачем про забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову в частині накладення арешту є обґрунтованою, співмірною із заявленими вимогами, а тому підлягає задоволенню, оскільки у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, тому необхідно накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , до ухвалення рішення по справі. В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити, як в необґрунтованій та такій, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , ПН: НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аккерман", код ЄДРПОУ: 23213684, що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Чорноморська, 94-А - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , до ухвалення рішення по справі.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Копію ухвали для виконання направити до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в строк, визначений Законом України Про виконавче провадження .

Повний текст ухвали складений 07 квітня 2020 року.

СУДДЯ: