Постанова

від 08.04.2020 по справі 902/728/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року Справа № 902/728/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Миханюк М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кріптон" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. (повний текст - 24.12.2019р.) у справі №902/728/19 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Група" (вул. Фрунзе, б.7, м.Вінниця, Вінницька обл., 21000)

до Приватного підприємства "Кріптон" (вул. Хмельницьке шосе, б. 122, м. Вінниця, Вінницька обл., 21029)

про стягнення 125 762,49 грн.

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.ч.2, 10 ст.270, ч.13 ст.8 та ч.3 ст.252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. у справі №902/728/19 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Група" до Приватного підприємства "Кріптон" про стягнення 125 762,49 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства "Кріптон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Група" 120 890,98 грн заборгованості; 1921,00 грн витрат на сплату судового збору; 1500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Кріптон" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт зазначає, що ТОВ Тепло Група також має заборгованість перед ПП Кріптон з того ж предмету спору і за той же проміжок часу 2018-2019 років згідно видаткових накладних №ТГ-0116664 від 01.10.2018р. на суму 8 665,30 грн. та №ТГ-0116683 від 08.10.2018р. на суму 43 810,49 грн. Факт оплати товарів по вищевказаних накладних підтверджується платіжними дорученнями ПП Кріптон : №484 від 19.10.2018р., №589 від 30.11.2018р., №623 від 07.12.2018р., згідно яких на розрахунковий рахунок ТОВ Тепло Група було перераховано грошові кошти в сумі 70 000,00 грн. (перераховано більшу суму так, як на той час існувала заборгованість нашого підприємства перед позивачем).

Апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції у рішенні зазначив недостовірну інформацію, що відповідач в спростування позовних вимог надав платіжні доручення №2049 від 04.07.2019р. на суму 5000,00 грн., №1978 від 19.04.2019р. на суму 15000,00 грн., №1953 від 15.03.2019р. на суму 5000,00 грн. Апелянт стверджує, що ці платіжні доручення до суду не надавав.

Зазначає, що всі видаткові накладні, додані позивачем до позовної заяви, складені з порушенням вимог чинного законодавства України. У видаткових накладних ТОВ Тепло Група відсутні посада та прізвище, ім`я, по батькові представника від ПП Кріптон , який отримував відповідний товар, відсутні відомості щодо номера і дати довіреності від ПП Кріптон , по якій представник підприємства мав би отримувати відповідний товар. Натомість в накладних в графі від ПП Кріптон міститься лише не ідентифікований підпис.

Тому із оформлених позивачем видаткових накладних неможливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони відповідача (ПП Кріптон ), як того вимагає чинне законодавство, а саме: ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Апелянт зазначає, що серед видаткових накладних, доданих позивачем до позовної заяви, є накладні із товаром, який відповідач взагалі ніколи не отримував від позивача (наприклад, видаткова накладна №ТГ-0116706 від 07.12.2018р.), та накладні із імовірно підробленим підписом у графі представника ПП Кріптон .

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не дослідив повно і всебічно обставини справи, а саме не призначив судову почеркознавчу експертизу, про яку просив своїм клопотанням відповідач.

Звертає увагу, що 15.01.2020р. Вінницький міський суд Вінницької області постановив ухвалу по справі №127/34102/19, якою зобов`язав уповноважену особу Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, відповідно до ст.214 КПК України, внести відомості, викладені у заяві №76 директора ПП Кріптон Тарана О.В. від 12 грудня 2019 року про вчинення кримінальних правопорушень, до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Вважає, що суд першої інстанції в процесі розгляду справи №902/728/19 проігнорував положення частин 1 і 2 статті 2 ГПК України, у зв`язку із чим ухвалив рішення, яке не відповідає завданню господарського судочинства, чим порушив норми процесуального права, а саме положення ст.236 ГПК України.

На підставі викладеного просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. у справі №902/728/19 і направити справу №902/728/19 для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Також просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 24.01.2020р.

Листом №902/728/19/503/20 від 27.01.2020р., на підставі п.17.5 Перехідних положень ГПК України, з Господарського суду Вінницької області витребувано належним чином оформлені матеріали справи №902/728/19 до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Матеріали справи надійшли на адресу апеляційного господарського суду 03.02.2020р.

Головуючий суддя Саврій В.А. перебував у відпустці у період з 31.01.2020р. по 07.02.2020р.

Ухвалою суду від 10.02.2020р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кріптон" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. у справі №902/728/19 залишено без руху. Запропоновано апелянту - Приватному підприємству "Кріптон" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати оригінал квитанції (платіжного доручення) про доплату судового збору у розмірі 2593,35 грн. - протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

24.02.2020р. (вх.№1559/20) на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої було долучено квитанцію АТ КБ "Приватбанк" №0.0.1621327626.1 від 18.02.2020р. на суму 2593,35грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р. поновлено Приватному підприємству «Кріптон» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. у справі №902/728/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кріптон". Зупинено дію рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. у справі №902/728/19. Запропоновано позивачу у строк - до 13.03.2020р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачам.

17.03.2020р. (вх.№806/20) від відповідача на адресу суду надійшла заява про зупинення провадження у справі.

В заяві відповідач зазначає, що до апеляційної скарги було додано копію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2020р. у справі №127/34102/19 якою суд зобов`язав уповноважену особу Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, відповідно до ст.214 КПК України внести відомості викладені у заяві №76 директора ПП Кріптон Тарана О.В. від 12 грудня 2019 року про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

На даний час у провадженні Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12020020010000134, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2020р. на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Клапоущака С.Ю. від 15.01.2020р. (справа №127/34102/19) про зобов`язання внести відомості до ЄРДР по заяві №76 директора ПП Кріптон Тарана О.В. від 12.12.2019р. (ЖЄО - 1496), з попередньою правовою кваліфікацією - за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України.

На даний час в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12020020010000134 проводяться відповідні слідчі дії, в т.ч. відносно первинних документів (видаткових накладних), копії яких містяться в матеріалах господарської справи №902/728/19 та є предметом спору по справі і доказами позивача ТОВ Тепло Група .

Апелянт вважає, що: 1) існує об`єктивна неможливість подальшого розгляду господарської справи №902/728/19 до моменту завершення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження №12020020010000134 (предмет розслідування якого є тотожним із предметом спору по справі №902/728/19), яке в т.ч. встановить об`єктивну істину щодо обставин в даній господарській справі та в подальшому надасть можливість господарському суду прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі №902/728/19 в цілому; 2) зібрані Господарським судом Вінницької області докази по справі №902/728/19 не дозволяють повністю встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, так як судом першої інстанції не було повно і всебічно досліджено всі обставини справи (не проведено судової почеркознавчої експертизи щодо якої було заявлено клопотання і яку відповідач погоджувався оплатити), а судове рішення ухвалено поспіхом і з порушенням норм процесуального права, про що було зазначено в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. у справі №902/728/19.

Посилаючись на положення п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, просить суд зупинити провадження у справі №902/728/19 за апеляційною скаргою ПП КРІПТОН на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. у справі №902/728/19 до моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням за наслідками судового розгляду у кримінальному провадженні №12020020010000134.

За результатами розгляду даної заяви, колегією суддів відмовлено в її задоволенні враховуючи таке.

Частиною 5 статті 227 ГПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судовою колегією відмічається, що викладені у заяві доводи свідчать лише про наявність досудового розслідування за заявою директора ПП Кріптон Тарана О.В., яке здійснюється слідчим відділом поліції.

Однак, для застосування ч.5 ст.227 ГПК України в суду має бути достовірна інформація про наявність у провадженні того чи іншого суду іншої справи. Якщо провадження у такій справі судом не відкрито, це виключає застосування зазначеної підстави. Отже, наявність лише кримінального провадження до його передачі на розгляд суду не є підставою для зупинення провадження у справі.

Позивач у строк до 13.03.2020р. не скористався правом надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвала про відкриття апеляційного провадження була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Тепло Група" на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 21000, Вінницька обл., місто Вінниця, вул.Академіка Янгеля (Фрунзе), будинок 7, однак, не була отримана позивачем, оскільки поштове відправлення повернулось з поміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Колегія суддів зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками "адресат відсутній", "закінчення терміну зберігання" тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Разом з цим суд вважає, що дана обставина не є перешкодою для розгляду скарги, оскільки про відкриття апеляційного провадження позивач повідомлявся належним чином.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження розміщена в мережі інтернет на веб-сайті "Єдиний державний реєстр судових рішень України".

З огляду на відкритість інформації щодо справи, позивач не був позбавлений можливості своєчасно дізнатись про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кріптон" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. у справі №902/728/19.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Протягом 2018-2019 років Приватне підприємство Кріптон зверталося із замовленням до Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло Група на поставку окремих видів товарів.

За вказаними замовленнями ТОВ Тепло Група виставлялися рахунки-фактури на оплату та товар відпускався без попередньої оплати (авансом) на підставі видаткових накладних.

Зокрема, ПП Кріптон були виставлені наступні рахунки фактури та був поставлений товар: №ТГ-0116800 від 10.07.2018 р. на суму 2516,24 грн (видаткові накладні №ТГ-1116741 від 28.12.2018р. на суму 1079,79 грн, №ТГ-1116742 від 28.12.2018р. на суму 1436,40 грн); №ТГ-0000430 від 18.09.2018р. на суму 9886,83 грн (видаткові накладні: №ТГ-0116650 від 01.10.2018р. на суму 7121,15 грн. та №ТГ-0116649 від 01.10.2018р. на суму 2765,68грн); №ТГ- 0000459 від 21.09.2018р. на суму 24453,49 грн (видаткові накладні №ТГ- 1116781 від 28.12.2018р. на суму 6616,01 грн та №ТГ-0116666 від 04.10.2018р. на суму 17837,48 грн); №ТГ-0000445 від 21.09.2018р. на суму 6581,47 грн (видаткова накладна №ТГ-0116664 від 28.12.2018р. на суму 6581,47 грн); №ТГ-0000444 від 21.09.2018р. на суму 1962,72 грн; №ТГ- 0000460 від 24.09.2018р. на суму 557,16 грн (видаткова накладна №ТГ- 0116804 від 28.12.2018р. на суму 557,16 грн); №ТГ-0010458 від 24.09.2018р. на суму 232,61 грн (видаткова накладна №ТГ-1116789 від 28.12.2018р. на суму 232,61 грн); №ТГ-0116802 від 25.09.2018р. на суму 776,53 грн (видаткова накладна №ТГ-1116776 від 28.12.2018р. на суму 776,53 грн); №ТГ-0116803 від 25.09.2018р. на суму 496,25 грн (видаткова накладна №ТГ- 1116636 від 28.12.2018р. на суму 496,25 грн); №ТГ-0116850 від 26.09.2018 р. на суму 7618,39 грн (видаткова накладна №ТГ-1116743 від 21.12.2018р. на суму 7618,39 грн); №ТГ-0000450 від 28.09.2018р. на суму 4757,78 грн (видаткова накладна №ТГ-0116801 від 07.12.2018р. на суму 4757,78 грн); №ТГ-0116801 від 01.10.2018р. на суму 364,67 грн (видаткова накладна №ТГ-1116745 від 21.12.2018р. на суму 364,67 грн); №ТГ-0000453 від 05.10.2018р. на суму 10951,53 грн (видаткова накладна №ТГ-0116706 від 07.12.2018р. на суму 10951,53 грн); №ТГ-0000451 від 12.10.2018р. на суму 209,98 грн (видаткова накладна №ТГ-0116713 від 28.12.2018р. на суму 209,98 грн); №ТГ-0116731 від 01.11.2018р. на суму 4768,40 грн (видаткові накладні: №ТГ-1116684 від 07.12.2018р. на суму 979,04 грн, №ТГ-1116697 від 07.12.2018р. на суму 603,00 грн, №ТГ-1116683 від 07.12.2018р. на суму 3186,36 грн); №ТГ-0116742 від 13.11.2018р. на суму 7764,77 грн (видаткова накладна №ТГ-1116700 від 28.12.2018р. на суму 7764,77 грн); №ТГ-0116744 від 14.11.2018р. на суму 159,14 грн (видаткова накладна №ТГ-1116701 від 28.12.2018р. на суму 159,14 грн,); №ТГ-0116748 від 16.11.2018р. на суму 1080,05 грн (видаткова накладна №ТГ-1116709 від 28.12.2018р. на суму 1 080,05 грн); №ТГ-0116756 від 20.11.2018р. на суму 2442,08 грн (видаткова накладна №ТГ-1116713 від 28.12.2018р. на суму 2442,08 грн); №ТГ-0116807 від 06.12.2018р. на суму 60,38 грн (видаткова накладна №ТГ-1116787 від 28.12.2018р. на суму 60,38 грн); №ТГ-0116808 від 06.12.2018р. на суму 22557,31 грн (видаткова накладна №ТГ-1116788 від 28.12.2018р. на суму 22557,31 грн); №ТГ-0116826 від 15.12.2018р. на суму 17655,97 грн (видаткові накладні: №ТГ-1116832 від 21.12.2018р. на суму 1089,26 грн, №ТГ-1116807 від 28.12.2018р. на суму 7766,48 грн, №ТГ-1116823 від 28.12.2018р. на суму 8800,13 грн) - всього на суму 130762,49 грн.

Як вбачається з Акту звірки розрахунків №717 від 12.06.2019р. за Приватним підприємством Криптон рахувалася заборгованість за поставлений товар в сумі 130762,49 грн. На акті містяться відтиски печаток сторін та підписи їх представників.

Позивач в позовній заяві з посиланням на видаткові накладні просив стягнути з відповідача на його користь з врахуванням часткової проплати борг за поставлений товар в розмірі 125 762,49 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як встановлено ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як слідує із матеріалів справи, ПП Кріптон були виставлені рахунки фактури та був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними згідно переліку, зазначеного вище.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відтак, належним доказом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ. При цьому, господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Вищевказані видаткові накладні містять необхідні реквізити (зокрема, відтиски печатки сторін, підписи представників) для визнання такого доказу первинним документом, а тому, є доказами, що підтверджують отримання відповідачем товару від позивача.

Оригінали видаткових накладних було оглянуто в судовому засіданні судом першої інстанції 09.12.2019р.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив товар відповідачу згідно видаткових накладних які наявні в матеріалах справи (т.1, арк.справи 36-64) на загальну суму 125 890,98 грн.

Як було зазначено позивачем, відповідач оплатив частину боргу в сумі 5000,00 грн.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, заборгованість відповідача перед позивачем становить 120 890,98 грн (125 890,98 - 5000,00 = 120 890,98).

Відповідачем, на підтвердження проплати позивачу, було надано платіжні доручення за №484 від 19.10.2018 на суму 20 000,00 грн з призначенням платежу оплата за матеріали згідно акту звірки №660 від 30.08.2018р; №589 від 30.11.2018 на суму 30 000,00 грн з призначенням платежу оплата за матеріали згідно акту звірки №660 від 30.08.2018р; №623 від 07.12.2018 на суму 20 000,00 грн з призначенням платежу оплата за матеріали згідно акту звірки №660 від 30.08.2018р.

Надані відповідачем документи правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції в якості часткового розрахунку по видаткових накладних, які наявні в матеріалах справи, з підстав невідповідності їх призначення платежу, а саме - відсутнє посилання на номер видаткової накладної, проте, є посилання на товар згідно актів звірки від 30.08.2018р. та від 31.12.2018р.

Також, колегія суддів звертає увагу, що надані відповідачем Акти звірки взаєморозрахунків за вересень 2018 року - червень 2019 року та №667 від 26.10.2018р. не містять відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло Група та підпису його представника

Таким чином, відповідачем не було долучено до матеріалів справи доказів на спростування заявлених позовних вимог та в невиконанні зобов`язання щодо сплати коштів за поставлений товар в повному обсязі.

З огляду на викладене, Господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних, а саме - в розмірі 120 890,98 грн заборгованості.

Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом відмови у задоволенні заяви про призначення судової почеркознавчої експертизи протокольною ухвалою, яку відповідач не зміг оскаржити в господарському суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст233 ГПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про призначення експертизи (пункт 11).

Положення ч.1 ст.255 ГПК України не передбачають можливості оскаржити ухвалу про відмову у призначенні експертизи.

Отже, суд першої інстанції не виходячи до нарадчої кімнати, із відповідним занесенням до протоколу судового засідання, правомірно, з дотриманням процесуальних норм, постановив ухвалу про відмову у призначенні судової почеркознавчої експертизи (т.1, арк.справи 182-184).

Щодо покладення Господарським судом Вінницької області на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00грн., колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що представником позивача заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Як встановлено ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 4, 5 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.06.2019р. між адвокатом Антонюком Ярославом Васильовичем та ТОВ "Тепло Група" було укладено договір про надання професійних правничих послуг.

Згідно розрахунку витрат на професійну правничу допомогу їх розмір складає 1 500 грн. Зокрема, адвокатом здійснювалось консультування замовника з наведенням норм законодавства щодо підстав та порядку стягнення заборгованості з ПП "Кріптон". Визначення переліку документів, які потрібні для надання послуг. Складання договору зберігання переданих Замовником документів згідно акту прийому-передачі, вивчення судової практики, визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання Замовника. консультування Замовника під час проведення звірки розрахунків ТОВ "Тепло Група" та ПП "Кріптон" із складанням відповідного акту. Складання вимоги про погашення заборгованості, заяви про забезпечення позову та позовної заяви до ПП "Кріптон".

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16).

19.07.2019р. підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правових послуг на суму 1 500,00 грн.

19.07.2019р. згідно квитанції до прибуткового ордеру №21 Антонюк О.В. отримав винагороду від позивача в розмірі 1500,00 грн.

Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Приймаючи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п.5 ст.126 ГПК України не було подано клопотання про їх зменшення, Господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про покладення зазначених витрат на відповідача у розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кріптон" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.12.2019р. у справі №902/728/19 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.04.2020р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.