Рішення

від 09.04.2020 по справі 826/11448/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Київ № 826/11448/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової служби України

треті особи Міністерство доходів і зборів України,

Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач, ДФС), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство доходів і зборів України (далі також - третя особа 1, Міндоходів), Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі також - третя особа 2, Генічеська ОДПІ ГУ ДФС), в якому просить: стягнути з Державної фіскальної служби України (м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 39292197) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з березня 2014 року по грудень 2014 року під час роботи в Державній податковій інспекції у м. Ялті Головного управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим без урахування обов`язкових податків та зборів.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що з 19.07.2013 року позивач працювала на посаді першого заступника начальника ДПІ у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У зв`язку з ситуацією, що склалась в Автономній Республіці Крим, тимчасовою окупацією території півострова внаслідок збройної агресії Російської Федерації та захопленням адміністративних будівель самопроголошеною владою АР Крим, з метою забезпечення належної координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим, Розпорядженням Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014 року № 55-р Про створення робочої групи та Додатку до нього позивача відряджено до м. Києва та зараховано до робочої групи з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі (далі - робоча група).

Відтак, починаючи з 24.03.2014 року позивач у відповідності до вказаного розпорядження виконувала поставлені перед робочою групою завдання та, зокрема, безпосередні доручення керівника робочої групи.

На підставі Розпорядження Міндоходів України від 17.04.2014 року №76-р, Розпорядженням Міндоходів України від 24.03.2014 року № 55-р втрачено чинність у зв`язку із втратою його актуальності .

Разом з тим, позивач увійшла до складу Міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України та продовжувала займати посаду першого заступника начальника ДПІ у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим, адже не була звільнена з державної служби або переведена на іншу посаду.

Оскільки заробітна плата не нараховувалася та не сплачувалася, позивач була вимушена звільнитися за власним бажанням з обійманої посади в порядку переведення для подальшого працевлаштування до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Водночас жодних заходів зі сторони Міндоходів щодо виплати заборгованості по заробітній платі вчинено не було.

З огляду на те, що у період з березня по грудень 2014 рок позивач працювала на посаді першого заступника начальника ДПІ у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим, водночас, заробітної плати не отримувала, позивач звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали витребувано у Державної фіскальної служби України:

1) розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи в ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим з 19.07.2013 року по 15.12.2014 року у розрізі кожного місяця з урахуванням всіх надбавок, доплат, премій та інших виплат.

У випадку неможливості надати інформацію про розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи в ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим з 19.07.2013 року по 15.12.2014 року, - надати:

- розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 (посада в ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим - перший заступник начальника ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим) за період роботи в ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим з 19.07.2013 року по 15.12.2014 року з урахуванням всіх надбавок, доплат, премій та інших виплат за аналогічною посадою;

2) інформацію про кількість днів використаної щорічної відпустки ОСОБА_1 за період роботи в ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим з 19.07.2013 року по 15.12.2014 року та суму виплат відпускних.

Через канцелярію суду 15.08.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що ДФС не є роботодавцем позивача, заробітну плату йому не виплачувала, а позивач не є працівником апарату ДФС.

Разом з відзивом на позовну заяву представником відповідача на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 року надано інформацію щодо заробітної плати позивача.

Через канцелярію суду 16.08.2018 року третьою особою 2 подано письмові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позову.

Так, третьою особою 2 повідомлено суду, що Генічеською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області не нараховувалося та не виплачувалося заробітної плати працівникам ДПІ у м. Ялті головного управління Міндоходів АР Крим.

Крім того, третьою особою 2 наголошено, що відповідно до відомостей, внесених до трудової книжки позивача, ОСОБА_1 не перебувала у трудових відносинах, не займала будь-якої посади ні у Генічеській ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, ні у Генічеській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області; за інформацією централізованої бази даних обліку ДПІ у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим заробітна плата позивачу за період роботи з 19.07.2013 по 28.02.2014 виплачена в повному обсязі. При цьому третьою особою 2 зазначено, що будь-які документи від ДПІ у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим до Генічеської ОДПІ не надходили.

Враховуючи викладене, третя особа 2 просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа 1 правом на подання пояснень не скористалася.

Через канцелярію суду 08.11.2019 року позивачем подано клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке обґрунтовано реорганізацією податкових органів.

Вирішуючи клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про заміну відповідача правонаступником та замінити відповідача - Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.07.2013 позивача призначено на посаду першого заступника начальника ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим.

У зв`язку з тимчасовою окупацією території АР Крим внаслідок збройної агресії Російської Федерації та захопленням адміністративних будівель самопроголошеною владою АР Крим, у т.ч. й будівлі ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим, яке знаходилось за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Васильєва, 16, подальше виконання посадових обов`язків позивачем за займаною ним посадою стало неможливим.

З метою забезпечення належної координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим розпорядженням Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014 року №55 Про створення робочої групи позивача зараховано до робочої групи з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі з фактичним розташуванням у м. Києві.

Наказом ГУ Міндоходів в АР Крим від 24.03.2014 року №121-о "Про відрядження до робочої групи" позивача відряджено до Міністерства доходів і зборів України на період функціонування такої робочої групи.

Розпорядженням Міністерства доходів та зборів України від 17.04.2014 року №76-р визнано таким, що втратило чинність розпорядження Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014 року №55, у зв`язку із втратою актуальності.

Міністерством доходів і зборів України листом від 28.05.2014 року №1081/5/99-99-04-01-01-16 повідомлено Міністерство юстиції України про згоду працівників територіальних органів Міндоходів в АР Крим щодо участі підпорядкованих працівників, у т.ч. позивача, у роботі зазначеної Міжвідомчої робочої групи.

На підставі наказу ГУ Міндоходів в АР Крим від 28.05.2014 року №126-о "Про відрядження до міжвідомчої робочої групи" позивача відряджено до Міністерства юстиції України на період функціонування такої міжвідомчої робочої групи.

За час роботи у складі робочих груп позивач продовжувала обіймати посаду першого заступника начальника ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим, адже не була звільнена із займаної посади.

Згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 15.12.2014 року №1922-о позивача звільнено за власним бажанням з посади начальника ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим в порядку переведення для подальшого працевлаштування до Васильківського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Начальник ГУ Міндоходів в АР Крим звертався до Голови ДФС - Голови комісії з реорганізації Міндоходів України Білоуса І.О. з листом від 02.09.2014 року №23/01-01 щодо наявності заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам ГУ Міндоходів в АР Крим. При цьому зазначав, що у зв`язку з окупацією території АР Крим та захопленням адміністративних будівель територіальних підрозділів в АР Крим, зокрема, їх управлінь фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, захопленням печаток, закриттям казначейських рахунків та не відкриттям нових, а також відсутності осіб, що займали посади в управлінні, відсутня можливість виплачувати заробітну плату, та просив Міністерство доходів та зборів України створити умови та можливість отримувати заробітну плату в Міністерстві доходів і зборів України або будь-яким іншим чином вплинути на вирішення проблемної ситуації, надати відповідне доручення департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку (дана обставина неодноразово встановлена судами, зокрема, у справах: №810/7084/14 та №810/7085/14).

Жодних заходів зі сторони Міністерства доходів і зборів України (ДФС) не вжито, а заборгованість по заробітній платі перед позивачем залишилась непогашеною, з огляду на що позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу" (чинний у періоді, за який виникла заборгованість) (далі також - Закон №3723) державною службою в Україні є професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Згідно із статтею 2 цього Закону під посадою слід розуміти визначену структурою і штатним розписом первинну структурну одиницю державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Указом Президента України від 24.12.2012 року №726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" постановлено утворити Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Указом Президента України від 18.03.2013 року №141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України" затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України, в пункті 1 якого зазначено, що Міністерство доходів і зборів України (Міндоходів) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Міндоходів здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До територіальних органів Міндоходів належать його територіальні органи в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць), митниці, спеціалізовані департаменти та спеціалізовані органи Міндоходів, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об`єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Статтею 1 Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №108/95) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону №108/95 для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, джерелом коштів на оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Відповідно до статті 13 Закону №108/95 оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.

Згідно з частинами першою - восьмою статті 33 Закону №3723 оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до підпунктів 1, 3, 18, 19, 25 пункту 5 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 року №141/2013, Міндоходів з метою організації своєї діяльності:

- організовує роботу Міністерства, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

- надає територіальним органам Міндоходів методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить перевірку стану такої роботи;

- здійснює прогнозування та планування видатків на матеріально-технічне забезпечення і розвиток діяльності Міндоходів;

- здійснює відомчий контроль та внутрішній аудит за додержанням вимог законодавства і виконанням службових, посадових обов`язків у Міндоходів, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

- організовує планово-фінансову роботу в Міндоходів, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

Згідно з підпунктом 33 пунктом 11 цього Положення Міністр як керівник Міністерства приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міндоходів.

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.

Частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України визначено функції та повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, серед яких, зокрема, слід виділити: отримання бюджетних призначень шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); прийняття рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіл та доведення до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством тощо.

Отже, саме на Міндоходів, як на головного розпорядника бюджетних коштів, покладено обов`язки по забезпеченню організації діяльності та фінансування ГУ Міндоходів в АР Крим на належному рівні, у т.ч. щодо забезпечення фінансування видатків на оплату праці працівників цього територіального органу Міндоходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №160 "Про утворення Державної фіскальної служби України" створено ДФС як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міндоходів шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" (далі - Постанова №311) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи ДФС за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано територіальні органи Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим реорганізовано шляхом приєднання до Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичну особу ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим (код ЄДРПОУ 38736937) - припинено (запис від 17.08.2016 №11461120003006830).

Станом на день розгляду справи по суті, судом встановлено, що згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Із змісту листа Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 23.01.2018 №22/10/21-10-05-09 встановлено, що інвентаризація фінансових зобов`язань ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим, включаючи зобов`язання перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати, не проводились, тому що неможливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим; передавальні акти про прийняття зобов`язань від ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим до Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області не складались; будь-яка інформація щодо особових справ (або їх копій), трудових книжок, первинних документів з нарахування, виплати заробітної плати, утримання та нарахування ЄСВ працівникам ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим відсутня.

За таких обставин суд погоджується із доводами позивача про те, що оскільки передавальні акти щодо передачі від ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим до Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області зобов`язань, особових справ та інших первинних документів, які засвідчують факт виконання посадових обов`язків позивачем під час роботи в ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим не складались, то ДФС (правонаступник ДПС) як головний розпорядник бюджетних коштів є належним відповідачем по справі щодо стягнення заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 .

Згідно з частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 115 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України) встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до абзацу 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідачем та третьою особою до суду надано копії листів Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 08.08.2018 року №872/8/21-10-05-09 та ГУ ДФС у Херсонській області АР Крим від 09.08.2018 року №3948/8/21-22-05-49, в яких проведено розрахунок заробітної плати першого заступника начальника ДПІ м. Ялті ГУ Міндоходів АР Крим ОСОБА_1 (за аналогічною посадою) за період з 01.03.2014 року по 15.12.2014 року, що становить 39 545, 50 грн.

Як зазначено у цих листах, поданий розрахунок проведено за умови повністю відпрацьованого часу за визначений період, виходячи і з посадового окладу першого заступника начальника ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів АР Крим, доплати державного службовця 10 рангу, надбавки за вислугу державного службовця - 25% до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (спеціальне звання), надбавки за високі досягнення - 50% до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.

Відсоток премії розрахований, виходячи із середнього розміру премії по Генічеській ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області та по Генічеській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за березень 2014 року - грудень 2014 року. Із сум нарахованої заробітної плати належить до вирахування податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Згідно з інформацією з центральної бази даних обліку ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим ОСОБА_1 у березні 2014 року перераховано зарплату за першу половину березня 2014 року (аванс) у сумі 1210, 00 грн.

Отже, як встановлено судом, розмір заборгованості по заробітній платі позивача за період роботи у ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим за період з 01.03.2014 року по 15.12.2014 року становить 38 335,50 грн.

Зважаючи на те, що умов для діяльності ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим не створено, не забезпечено функціонування діяльності як органу державної влади, не працевлаштовано працівників, не проведено з ними належні розрахунки, що порушує законні права позивача на отримання заробітної плати, заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 в сумі 38 335,50 грн. підлягає стягненню з ДПС як головного розпорядника бюджетних коштів, на якого покладено відповідні обов`язки з забезпечення організації діяльності та фінансування територіальних фіскальних органів.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від №810/7041/14, №826/23572/15, №826/24010/15, №810/4748/15, №810/7120/14, №810/7084/14, №810/7085/14, №810/5662/15 у подібних правовідносинах.

З огляду на встановлені судом обставини, керуючись статтями 6, 9, 72-78, 79, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 38 335, 50 грн. (тридцять вісім тисяч триста тридцять п`ять грн. 50 коп.) за період з березня 2014 року по грудень 2014 року під час роботи в Державній податковій інспекції у м. Ялті Головного управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим без урахування обов`язкових податків та зборів.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; іпн. НОМЕР_1 );

Відповідач: Державна податкова служба України (адреса: м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393);

Третя особа 1: Міністерство доходів і зборів України (адреса6 м. київ, Львівська площа, буд. 6-8; код ЄДРПОУ 38516786);

Третя особа 2 : Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (адреса: . Гініченськ, вул. Братів Коваленків, 60; код ЄДРПОУ 39471254).

Повне рішення складено 09.04.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна