УХВАЛА
15 квітня 2021 року
Київ
справа №826/11448/18
адміністративне провадження №К/9901/12397/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №826/11448/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство доходів і зборів України, Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області про стягнення заборгованості по заробітній платі,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство доходів і зборів України, Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому просила суд:
- стягнути з Державної фіскальної служби України заборгованість по заробітній платі за період з березня 2014 року до грудня 2014 року під час роботи в Державній податковій інспекції у місті Ялті Головного управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим без урахування обов`язкових податків та зборів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, позов задоволено:
- стягнуто з Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі: 38 335, 50 грн за період з березня 2014 року до грудня 2014 року під час роботи в Державній податковій інспекції у місті Ялті Головного управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим без урахування обов`язкових податків та зборів.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Державна податкова служба України вдруге звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 6 квітня 2021 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №826/11448/18 й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду прийнята 10 вересня 2020 року, повний текст цього рішення складений у цей же день. Разом з тим, скаржник направив касаційну скаргу 6 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 листопада 2020 року його первісну скаргу було повернуто скаржнику з огляду на відсутність у ній передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Як на підставу для поновлення процесуального строку, Державна податкова служба України вказує, що постанову Шостого апеляційного суду вона отримала 15 вересня 2020 року, а відтак первісну касаційну скаргу нею було подано до суду касаційної інстанції в межах встановленого статтею 329 КАС України строку. Однак, в підтвердження зазначеної обставини жодного доказу не надає.
Водночас, як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, якою було повернуто первісну касаційну скаргу відповідачу, постановлена 3 листопада 2020 року та оприлюднена у цьому реєстрі - 4 листопада 2020 року. Проте, скаржник повторно звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду аж через п`ять місяців після її постановлення. Жодних обґрунтувань поважності пропуску цього строку Державна податкова служба України не наводить та лише вказує, що 11 лютого 2021 року була прийнята постанова Верховного Суду у справі №826/9815/18 у якій визнано, що саме ДФС є належним відповідачем у таких справах, до моменту повної її ліквідації.
Ураховуючи зазначене Суд вважає за потрібне наголосити, що очікування стороною ухвалення відповідного рішення Верховним Судом у аналогічній справі не може бути визнано поважною підставою пропуску процесуального строку.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати йому клопотання про поновлення такого процесуального строку, де вказати інші підстави поважності його пропуску із наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Разом з тим, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.
Крім того, під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у матеріалах касаційної скарги відсутній документ про сплату судового збору.
Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України Про судовий збір , якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою щодо однієї майнової вимоги.
Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 1681,6 грн (0,4*2102*200%) .
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ : 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету : 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу : "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Також, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Враховуючи, що справа №826/11448/18 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, то для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а - г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження і не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску строку з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 2 частини п`ятої статті 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи; 3) документу про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави пропуску строку Державною податковою службою України на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №826/11448/18.
Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №826/11448/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство доходів і зборів України, Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області про стягнення заборгованості по заробітній платі залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2021 |
Оприлюднено | 16.04.2021 |
Номер документу | 96281156 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мартинюк Н.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні