УХВАЛА
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 826/11448/18
адміністративне провадження № К/9901/12397/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №826/11448/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство доходів і зборів України, Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області про стягнення заборгованості по заробітній платі,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство доходів і зборів України, Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому просила суд:
- стягнути з Державної фіскальної служби України заборгованість по заробітній платі за період з березня 2014 року по грудень 2014 року під час роботи в Державній податковій інспекції у місті Ялті Головного управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим без урахування обов`язкових податків та зборів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, позов задоволено:
- стягнуто з Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі: 38 335, 50 грн за період з березня 2014 року до грудня 2014 року під час роботи в Державній податковій інспекції у місті Ялті Головного управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим без урахування обов`язкових податків та зборів.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Державна податкова служба України вдруге звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 6 квітня 2021 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №826/11448/18 й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 15 квітня 2021 року визнав підстави пропуску строку касаційного оскарження неповажними та залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати підстави пропуску строку з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 2 частини п`ятої статті 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи; 3) документу про сплату судового збору.
На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку, Державна податкова служба України надіслала до Верховного суду клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, де повторно зазначила підстави пропуску строку, які Суд вже визнавав неповажними.
Так, як на підставу для поновлення процесуального строку, скаржник вказує, що оскільки первісну касаційну скаргу ним подано до суду касаційної інстанції в межах встановленого статтею 329 КАС України строку, такий строк має бути поновлено. Однак, в порушення вимог ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2021 року, в підтвердження зазначеної обставини жодного доказу не надав (копію конверта суду апеляційної інстанції із штрих-кодовим ідентифікатором тощо).
Водночас, відповідач вдруге послався на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №826/9815/18, якою було вирішено питання публічного правонаступництва, як на підставу поважності зволікання зі зверненням до суду касаційної інстанції із повторною скаргою.
Проте, Верховний Суд в ухвалі про залишення цієї касаційної скарги без руху вже вказував, що очікування стороною ухвалення рішення Верховним Судом у аналогічній справі не може бути визнано поважною підставою пропуску строку.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, якою було повернуто первісну касаційну скаргу відповідачу, постановлена 3 листопада 2020 року та оприлюднена у цьому реєстрі - 4 листопада 2020 року. Проте, скаржник повторно звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду аж через п`ять місяців після її постановлення. У клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження будь-яких інших підстав, а ніж ті, що вже визнавались Верховним Судом неповажними, скаржник не зазначив.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
Ураховуючи викладене, заявлене клопотання Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - сплати судового збору (отримання платіжного доручення від Державної казначейської служби), Судом не розглядається.
За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави пропуску строку Державною податковою службою України на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №826/11448/18 .
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №826/11448/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство доходів і зборів України, Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області про стягнення заборгованості по заробітній платі .
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………….
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2021 |
Оприлюднено | 20.05.2021 |
Номер документу | 97005306 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мартинюк Н.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні