Ухвала

від 09.04.2020 по справі 910/796/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.04.2020Справа № 910/796/20

За позовом Державної акціонерної холдингової компанії "Київський Радіозавод"

до приватного акціонерного товариства "Мікромодуль"

про стягнення 5.129.263, 00 грн. в межах справи № 5011-15/2551-2012

Суддя Пасько М.В.

Представники: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне агентство резерву України звернулось до суду із заявою про порушення справи про визнання Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код 24586045) банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" за заявою Державного агентства резерву України за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року (залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 27.09.2012 року) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами конкурсних кредиторів: ТОВ "Спілка нерухомості" на суму 1 596 109, 20 грн., з яких 1 134 грн. у першу чергу та 1 594 975, 20 грн. у четверту чергу; Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" на суму 4 077 887, 71 грн., з яких 1 134 грн. у першу чергу, 3 827 846, 76 грн. у четверту чергу, 248 906, 95 грн. у шосту чергу; Державного агентства резерву України на суму 15 697 935, 73 грн., з яких 8 108 350, 96 грн. у третю чергу та 7 589 584, 77 грн. у шосту чергу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 26.12.2012 року, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Тітова О.І., введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією у справі арбітражного керуючого Тітова О.І.

Постановою Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 26.08.2014 року, припинено процедуру санації боржника та повноваження керуючого санацією Тітова О.І., боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Менчака В.В.

Повідомлення про визнання ДАКХ "Київський радіозавод" банкрутом оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 15.07.2014 року.

Державне космічне агентство України видало наказ № 166 від 25.09.2014 року "Про погодження переліку майна, що внесено до ліквідаційної маси ДАКХ "Київський радіозавод" (т. 9, а. с. 226). За змістом цього наказу орган, уповноважений управляти державним майном, враховуючи заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) ДАКХ "Київський радіозавод" щодо погодження ліквідаційної маси в процесі ліквідації ДАКХ "Київський радіозавод" від 24.09.2014 року № 24/09-2Б, погодив перелік майна, що внесено до ліквідаційної маси ДАКХ "Київський радіозавод", згідно з додатком, яке може бути відчужене в установленому законодавством порядку для задоволення вимог кредиторів під час провадження у справі № 5011-15/2551-2012 про банкрутство за попередньою згодою ДКА України.

Відповідно до Протоколу проведення конкурсу щодо виявлення організатора аукціону з продажу майна боржника комісія, створена для проведення конкурсу, обрала організатором аукціону з продажу майна боржника Товарну біржу "КМБФ", оскільки зазначена товарна біржа запропонувала найменшу суму винагороди від продажу майна банкрута - в розмірі 1 %. Крім того, ТБ "КМБФ" уклала Договір №159 від 17.06.2014 року з Фондом державного майна України про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, за умовами якого з моменту підписання такого договору юридична особа має право укладати договори на виконання послуг, визначених даним договором, з відповідними державними органами приватизації, суб`єктами господарювання, суб`єктами управління, на балансі яких перебувають об`єкти державної власності. Отже, ТБ "КМБФ", у відповідності до установчих документів, мала достатній досвід (більше ніж три роки) проведення аукціонів.

У листі Державного космічного агентства України № 4276/10-4,2/14 від 10.10.2014 року (т. 8 а. с. 222) зазначено, що ДКА України розглянуло та погоджує запропоновану ліквідатором кандидатуру організатора аукціону з продажу майна ДАКХ "Київський радіозавод" - переможця проведеного конкурсу з відбору організатора аукціону з продажу майна банкрута.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2014 року організатора аукціону Товарну біржу "КМФБ" визнано учасником провадження у справі № 5011-15/2551-2012 про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод".

Ліквідатор банкрута відповідно до рішень, прийнятих комітетом кредиторів банкрута, які відбувались за участі представників Державного космічного агенства України, розмістив оголошення щодо проведення аукціону з продажу майна, яке належало ДАХК "Київський радіозавод", на офіційному сайті Державного космічного агентства України.

17 лютого 2015 року ліквідатор спільно з Товарною біржою "КМФБ" за участі професійних учасників ринку цінних паперів провів відкриті торги (аукціон) з продажу майна ДАХК "Київський радіозавод", що підтверджується протоколом № 15-02-17/01 від 17.02.2015 року та повідомленням про результати проведення аукціону з продажу майна Державної акціонерної холдингової компанії Київський радіозавод , розміщеним на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

18 лютого 2015 року між Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" було укладено Договір № БВ 7/4-15, за яким ТОВ "Мікромодуль" набуло у власність цілісний майновий комплекс, до складу якого включено: 1) рухоме майно, а саме: випрямляч дуговий універсальний частотний 2355 (4 шт., у задовільному стані, що знаходились згідно договору зберігання у м.Харків, ДНВП Об`єднання Комунар ), випрямляч дуговий універсальний частотний 22356 (13 шт., у задовільному стані, що знаходились згідно договору зберігання у м.Харків, ДНВП Об`єднання Комунар ), випрямляч дуговий універсальний частотний 2555 (4 шт., у задовільному стані, що знаходились згідно договору зберігання у м.Харків, ДНВП Об`єднання Комунар ), випрямляч дуговий універсальний частотний 2664 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився згідно договору зберігання у м.Харків, ДНВП Об`єднання Комунар ), випрямляч дуговий універсальний частотний 266448 (8 шт., у задовільному стані, що знаходились згідно договору зберігання у м.Харків, ДНВП Об`єднання Комунар ), лічильник СВК-1,5П г52 (9436 шт., у задовільному стані, що знаходились згідно договору зберігання у м. Харків, ДНВП Об`єднання Комунар ), лічильник СО-ЭА 05И г51 (3941 шт., у задовільному стані, що знаходились згідно договору зберігання у м.Харків, ДНВП Об`єднання Комунар ), деталі ДСП/ 522 (1 шт., у задовільному стані, що знаходилась м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), системний телефон Panasonic KX-T 7730 RU/469 1 шт., у задовільному стані, що знаходилась м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), стелаж/502 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), стелаж кутовий/503 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), стелаж СТ 1442С/521 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), стіл менеджера/485 (4 шт., у задовільному стані, що знаходились у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), телефон Panasonic KX-TS 2365 RUW/479 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), тумба мобільна/487 (2 шт., у задовільному стані, що знаходились м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), тумба мобільна 2/492 (4 шт., у задовільному стані, що знаходились у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), тумба офісна/439 (1 шт., у задовільному стані, що знаходилась у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), тумба офісна/504 (1 шт., у задовільному стані, що знаходилась у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), тумба стаціонарна/488 (1 шт., у задовільному стані, що знаходилась у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), шафа для одягу/437 (1 шт., у задовільному стані, що знаходилась у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), шафа менеджера/486 (1 шт., у задовільному стані, що знаходилась у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), жалюзі вертикальні 2/465 (1 шт., у задовільному стані, що знаходились у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), жалюзі вертикальні 3 (32,92 м2)/475 (1 шт., у задовільному стані, що знаходились у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), кондиціонер LG-NH096JLA3/489 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), кондиціонер LG-NH096JLA3/490 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), кондиціонер LG-NH096JLA3/491 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), крісло шкіряне/565 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), крісло Галант НВ/523 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), стелаж зі склом/499 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), стійка офіс-менеджера/467 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), стіл керівника/500 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), стіл робочий/456 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), шафа для одягу/501 (1 шт., у задовільному стані, що знаходилась у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), сanon NP-7161/397 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), рanasonic KX-FT 74/399 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), БФК\ПринтерLJ Pro M1132 MFP/519 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), електрична кавоварка/510 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), комп`ютер I/515 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), комп`ютер ІІ/516 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), міні-АТС Panasonic KX-TEM/ 284 UA/473 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), факс Панасонік/445 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), електрочайник ORION/518 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9), мікрохвильова піч LG/517 (1 шт., у задовільному стані, що знаходився у м. Київ, вул. Бориспільська 9, корпус 9); 2) матеріальні цінності, а саме: бланки (30 шт., які знаходились у м. Києві, вул. Бориспільська, 9, корпус 9); 3) пакет 181001 шт. простих іменних акцій, що становить 25%+1 акцій від статутного капіталу ПАТ Гарантспецсервіс (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 24385174 місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9); 4) пакет 271001 шт. простих іменних акцій, що становить 25%+1 акцій від статутного капіталу ПАТ Енергетичний завод Енергетик (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 24742491 місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9); 5) пакет 1891385 шт. простих іменних акцій, що становить 25%+1 акцій від статутного капіталу ПАТ Інструментальний завод - У (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 24582047 місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9); 6) пакет 82068 шт. простих іменних акцій, що становить 1,57 % акцій від статутного капіталу ПАТ Ремонтно-механічний завод Модуль (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 24592175 місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9); 7) пакет 99001 шт. простих іменних акцій, що становить 25%+1 акцій від статутного капіталу ПАТ Схід (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 24372676 місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9); 8) пакет 2974001 шт. простих іменних акцій, що становить 50%+1 акцій від статутного капіталу ПАТ НВК Курс (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 21607389 місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9); 9) пакет 348001 шт. простих іменних акцій, що становить 25%+1 акцій від статутного капіталу ПАТ Контур (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 24582123 місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9); 10) пакет 92095592 шт. простих іменних акцій, що становить 100% акцій від статутного капіталу ПАТ ПiСiБi-Радiозавод (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 30263079 місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9); 11) пакет 199737 шт. простих іменних акцій, що становить 25%+1 акцій від статутного капіталу ПАТ Автотранспортне підприємство Транспортник (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 24594085 місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9); 12) пакет 1109076 шт. простих іменних акцій, що становить 25%+1 акцій від статутного капіталу ВАТ Дослідно-експериментальний завод Каскад (ідентифікаційних код за ЄДРПОУ 24583118 місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9) (далі - Договір № БВ 7/4-15).

18 лютого 2015 року між Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" на виконання Договору № БВ 7/4-15 від 18.02.2015р. було складено Акт про передачу права власності на цілісний майновий комплекс ДАХК "Київський радіозавод".

За результатами реалізації майнових активів банкрута, ліквідатор сформовав ліквідаційну масу та погасив кредиторську заборгованість перед кредиторами боржника. Зазначена обставина підтверджується матеріалами справи про банкрутство та не спростовується учасниками провадження.

26 лютого 2015 року рішенням комітету кредиторів боржника звіт ліквідатора було взято до відома, а грошові кошти, отримані від продажу майна банкрута, були направлені на погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

02 вересня 2016 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Менчака В.В. про долучення до матеріалів справи ліквідаційного балансу ДАХК "Київський радіозавод" станом на 07.07.2016 року, погодженого комітетом кредиторів банкрута.

03.10.2016 року Господарський суд м. Києва своєю ухвалою затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 07.07.2016 року; вимоги кредиторів ухвалив вважати погашеними у зв`язку з недостатністю майнових активів боржника; зобов`язав Головне управління статистики у місті Києві виключити банкрута - Державну акціонерну холдингову компанію "Київський радіозавод" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; зобов`язав ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві зняти банкрута з податкового обліку; ліквідував банкрута - Державну акціонерну холдингову компанію "Київський радіозавод" як юридичну особу у зв`язку з банкрутством; зобов`язав Дарницьку районну у місті Києві державну адміністрацію провести державну реєстрацію припинення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про проведення державної реєстрації припинення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений законом строк або відхилені господарським судом, ухвалено вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню; дію мораторію припинив; провадження у справі припинив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року, ухвалу господарського суду міста Києва від 8.11.2012 року, 03.10.2016 року та постанову господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року, а справу направлено до господарського суду міста Києва для розгляду в іншому складі суду на стадію розпорядження майном.

У зв`язку з цим справа передана на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого передана судді Паську М.В.

19.05.2017 року від заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного космічного агентства України надійшла заява про визнання недійсними результатів відкритих торгів, договору купівлі - продажу № БВ7/4-15 від 18.02.2015 року та повернення майна в межах справи № 5011-15/2551-2012. Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного космічного агентства України в поданій заяві просив суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код 24586045), який відбувся 17.02.2015 року, недійсним договір купівлі - продажу № БВ7/4-15 від 18.02.2015 року, укладений між Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль", а також зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" повернути у державну власність Державній акціонерній холдинговій компанії "Київський радіозавод" рухоме майно (обладнання) та бланки векселів відповідно до переліку, зазначеного у договорі № БВ 7/4-15 від 18.02.2015 року, а також пакети акцій: 181.001 акцію ПрАТ "Гарантспецсервіс" (25 % +1), 271.001 акцію ПрАТ "Енергетичний завод Енергетик" (25 % +1), 1.891.385 акцій ПАТ "Інструментальний завод - У" (25 % +1), 82.068 акцій ПрАТ "Ремонтно-механічний завод "Модуль" (1,58 %), 99.001 акцію ПрАТ "Схід" (25 % +1), 2 974 001 акцію ПрАТ "Науково-виробничий комплекс "Курс" (50 % +1), 348.001 акцію ПрАТ "Контур" (25 % +1), 92.095.592 акції ПрАТ "ПіСіБі-Радіозавод" (100 %), 199.737 акцій ПрАТ "Автотранспортне підприємство "Транспортник" (25 % +1), 1.109.076 акцій ВАТ "Дослідно- експериментальний завод "Каскад" (25 % +1) (далі - спірне майно).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року у справі № 5011-15/2551-2012 в задоволенні позову відмовлено, скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 року.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, заступник прокурора міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати вказану ухвалу в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним результатів відкритих торгів з продажу у ліквідаційній процедурі майна ДАХК "Київський радіозавод", оформлених протоколом № 15-02-17/01 від 17.02.2015 року, щодо визнання переможцем ТОВ "Мікромодуль" з ціною продажу 5 129 263 грн., та визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № БВ7/4-15 від 18.02.2015 року, укладеного ДАХК "Київський радіозавод" та ТОВ "Мікромодуль", та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 року № 5011-15/2551-2012 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року у справі № 5011-15/2551-2012 задоволено; скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року у справі № 5011-15/2551-2012 в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними результатів відкритих торгів з продажу у ліквідаційній процедурі майна Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод", оформлених протоколом № 15-02-17/01 від 17.02.2015 року, щодо визнання переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" з ціною продажу 5 129 263, 00 грн., та визнання недійсним договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу № БВ7/4-15 від 18.02.2015 року, укладеного між Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль". У скасованій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задоволено: (1) визнано недійсними результати відкритих торгів з продажу у ліквідаційній процедурі майна Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод", оформлених протоколом № 15-02-17/01 від 17.02.2015 року, щодо визнання переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" з ціною продажу 5 129 263, 00 грн.; (2) визнано недійсним Договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу № БВ7/4-15 від 18.02.2015 року, укладений між Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль".

21 січня 2020 року Державна акціонерна холдингова компанія Київський радіозавод звернулась до Господарського суду міста Києва в межах провадження у справі про банкрутство з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мікромодуль на користь позивача 5 129 263 (п`ять мільйонів сто двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят три) гривні 00 коп. компенсації вартості майна, отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю Мікромодуль за Договором № БВ 7/4-15 від 18 лютого 2015 року.

Крім того, позивач просив суд відстрочити йому сплату державного мита до моменту набрання рішення суду законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 року позовну заяву ДАХК Київський радіозавод про стягнення грошових коштів в межах справи № 5011-15/2551-2012 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 10 березня 2020 року.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" надійшов відзив на позовну заяву, у якому міститься заява про застосування строків позовної давності.

17 березня 2020 року від Державної акціонерної холдингової компанії Київський радіозавод надійшла заява про відкликання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 відмовлено у задоволенні заяви про відкликання позовної заяви. Ухвала мотивована тим, що позивач має право звернутись до господарського суду з відповідною заявою тільки до відкриття провадження у справі. Натомість ДАХК "Київський радіозавод" звернулось до суду із заявою про відкликання позовної заяви вже після відкриття провадження.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та позивачем і відповідачем не було заявлено додаткових заяв та клопотань, у зв`язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті на 09.04.2020.

У судовому засіданні розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, суд встановив наступне.

Державна акціонерна холдингова компанія "Київський Радіозавод" (далі - позивач) в поданій заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" (далі - відповідач) на його користь 5.129.263, 00 грн., як компенсацію вартості майна, отриманого товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" за договором № БВ 7/4-15 від 18 лютого 2015 року.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Оскільки ні Прокуратурою міста Києва, ні Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод", ні Державним космічним агентством України не оскаржено ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року по справі № 5011-15/2551-2012 в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" повернути у державну власність Державній акціонерній холдинговій компанії "Київський радіозавод" майно, набуте за договором купівлі - продажу цілісного майнового комплексу № БВ7/4-15 від 18.02.2015 року, укладеним між Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль", який визнаний недійсним Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 року, то повернути відповідне майно не вбачається можливим через те, що відповідний спір вже вирішений в судовому порядку. Викладене, на переконання позивача, свідчить про те, що єдиним ефективним способом захисту прав та інтересів Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" є компенсація вартості відповідного майна за правилами, встановленими ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Представник відповідача надав суду обґрунтований відзив на позовну заяву, в якому зазначив про неможливість її задоволення, у зв`язку з її не обґрунтованістю та просив суд відмовити в її задоволенні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 відмовлено в задоволенні позову за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного космічного агентства України до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" та товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" за участю товарної біржі "КМФБ" про визнання недійсними результатів відкритих торгів, договору купівлі - продажу № БВ7/4-15 від 18.02.2015 та повернення майна та скасовано заходи забезпечення позову.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 23.12.2019 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 в частині відмови в позові та прийнято нове рішення в цій частині, яким:

- визнано недійсними результати відкритих торгів з продажу у ліквідаційній процедурі майна Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод", оформлених протоколом № 15-02-17/01 від 17.02.2015, щодо визнання переможцем товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" з ціною продажу 5.129.263, 00 грн.;

- визнано недійсним договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу № БВ7/4-15 від 18.02.2015, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль".

Станом на 09.04.2020 постанова Північного апеляційного Господарського суду від 23.12.2019 оскаржується відповідачем у Верховному суді.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цих положень Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.96 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Такі ефективні способи правового захисту встановлюються національним законом і ставляться у залежність від характеру порушеного права, його правової природи та змісту.

У разі визнання правочинів недійсним, національним законом, а саме частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, встановлено, що ефективними і співмірними способами захисту прав сторін недійсного правочину є обов`язок кожної із повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано.

Суд враховує, що ні прокуратурою міста Києва, ні Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод", ні Державним космічним агентством України не оскаржено ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року по справі № 5011-15/2551-2012 в частині зобов`язання відповідача повернути у державну власність майно, набуте за договором купівлі - продажу цілісного майнового комплексу № БВ7/4-15 від 18.02.2015 року, який визнаний недійсним Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 року. Відтак повернути відповідне майно не вбачається можливим. З огляду на викладене суд також погоджується із позивачем у тому, що єдиним і співмірним способом захисту його прав є компенсація вартості відповідного майна за правилами, встановленими ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Визначаючи ефективність та співмірність обраного позивачем способу захисту його прав суд, однак, не може не врахувати заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Так, Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникати переслідування або притягнення до суду за спливом визначеного строку після скоєння правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасників виконують ряд важливих цілей, в числі яких: забезпечення правової визначеності та остаточності; захист потенційних відповідачів від прострочених позовів; попередження порушення прав осіб, які можуть статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже можливо втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", п. 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Таким чином, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактором обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи в цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування свої вимог та заперечень доказів.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц (провадження № 14-101цс18).

У застосуванні зазначених положень чинного законодавства суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка у своїй постанові від 20.11.2018 року у справі № 910/50/16 відзначила, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду, що викладена у постанові від 04.12.2018 року по справі № 910/18560/16 року. Так, Велика Палата Верховного Суду відзначає, що у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц).

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17).

До вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій статті 261 ЦК України. Оскільки позивач звернувся з позовом про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, то у суду нема підстав для застосування спеціального порядку обчислення строків позовної давності, а вказаний строк підлягає обчисленню з моменту укладення відповідного договору. При цьому чинне законодавство України не передбачає будь-яких винятків із цих правил застосування строку позовної давності для суб`єктів господарювання, суб`єктів управління державною власністю чи прокуратури.

Застосовуючи наведені правові позиці Великої Палати Верховного Суду, господарський суд виходить із того, що про порушення своїх прав Державна акціонерна холдингова компанія "Київський радіозавод" та Державне космічне агентство України, а отже, і прокуратура, дізнались 18 лютого 2015 року, тобто в момент укладення між Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікромодуль" Договору № БВ 7/4-15.

Цей факт підтверджується і ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 року, якою, серед іншого, було встановлено, що органами, уповноваженими державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, є Державна акціонерна холдингова компанія "Київський радіозавод" та Державне космічне агентство України, оскільки відповідно до закону є суб`єктами управління спірним державним майном. Вказаними суб`єктами, Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" та Державним космічним агентством України, як встановлено судом апеляційної інстанції, не вжито заходів до оспорювання правочину щодо відчуження державного майна, про що їм було відомо з огляду на участь у справі про банкрутство.

Отже, судом встановлено, що позивач мав право на застосування наслідків недійсності правочину - договору № БВ 7/4-15 від 18.02.2015 року, яким є компенсація вартості відповідного майна за правилами, встановленими ч. 1 ст. 216 ЦК України, однак через пропуск ним строку позовної давності та враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовій збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 24586045) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 76.938,95 грн.

3.Видати наказ відповідно до ст. 327 ГПК України.

4.Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строк розділу ІV ГПК України, та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України.

Суддя М.В. Пасько