Ухвала

від 10.04.2020 по справі 274/6853/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 274/6853/18

провадження № 61-6201ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 червня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Бердичівський педагогічний коледж Житомирської обласної ради про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2020 року до Верховного Суду подано вищезазначену касаційну скаргу.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460- IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).

Згідно вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких)

подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)

статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення на підставі, зазначеній

у пункті 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У поданій касаційній скарзі не визначені передбачені частиною другою

статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження судового рішення. Отже, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги щодо зазначення підстави (підстав), з якої (яких) подається касаційна скарга,

та надіслати до Верховного Суду уточнену її редакцію з копіями відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом

до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої

статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи,

що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР

Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця

та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати

та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати

Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті

при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову,

але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ураховуючи характер спору та клопотання касаційної скарги, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у частині оскарження судових рішень щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі мінімальної ставки (704, 80 грн х 200%)

1 409, 60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК

у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 червня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк

до 29 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников