Вирок

від 18.08.2008 по справі 1-358/2008

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-358 /2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2008 року     м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді     Бурбели Ю.С.,

за участю секретаря   Євтушок Ю.О.,

прокурора     Балійчука Р.І., Бистрика О.М.,

потерпілого     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, що має середню освіту, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, засудженого: 19.01.2000 р. Киево-Святошинським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого 15.02.2001 р. умовно-достроково, невідбутий строк 7 місяців, 13 днів; 11.07.2002 р. за ч.ч. 2, 3 ст.185, 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого 18.01.2005 року після відбуття строку покарання; 14.09.2006 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.296 КК України до двох років обмеження волі з випробуванням - іспитовим строком 2 роки, звільнення від відбування покарання скасоване постановою Києво-Святошинського районого суду Київської області від 29.03.2008 року, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 14.08.2007 року, близько 22-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку № 8 по вул.  Загородній в м. Боярка Києво -Святошинського району Київської області, який належить гр. ОСОБА_3В, разом та за попередньою змовою із своїм знайомим на ім'я ОСОБА_4, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу, в одній з кімнат будинку таємно викрали електричний зварювальний апарат ТДС - 181, вартістю 1540 гривень, який належав гр. ОСОБА_1, після чого розпорядились викраденим майном на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винним себе у вчиненні інкримінованому йому злочину визнав частково та пояснив, що 14.08.2007 року він, разом з ОСОБА_4, відпочивали в м. Боярка по вулиці Загородня, 8, у свого знайомого ОСОБА_3 З самого ранку вони розпивали спиртні напої. У другій половині дня він разом з ОСОБА_3 лягли відпочивати, оскільки були дуже втомлені. Через деякий час він проснувся і побачив, що його знайомий ОСОБА_4 не спить. Спиртні напої на той час вже закінчились. Тому вони вирішили десь дістати гроші, щоб ще купити горілку. ОСОБА_4 запропонував здати електрозварювальний апарат, який знаходився в кімнаті біля ліжка. Він не знав, кому належить цей апарат, але ОСОБА_4 сказав, що це його не повинно турбувати. Взявши за обидві ручки електрозварювальний апарат вони вийшли з будинку і пішли по вулиці Франка. На перехресті вул.  Франка та Іванівського тупика їм на зустріч вийшов наглядно йому знайомий ОСОБА_5 разом зі своїм другом. У ході їхньої розмови він запропонував їм придбати електрозварювальний апарат

за 50 гривень. Вони відмовились, оскільки у них було лише 20 гривень. Тоді він та ОСОБА_4 погодились і продали електрозварювальний апарат за 20 гривень. На ці гроші вони купили ще горілку і випили її біля ринку. Близько 3 години вони пішли додому.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що 14.08.2007 року до нього прийшов ОСОБА_6, який попросив його перенести опалювальну батарею на половині будинку його брата ОСОБА_3. Він погодився і того ж вечора приблизно о 21-й годині привіз електрозварювальний апарат з всіма приладами до нього, а саме електроди, щиток, ключі і зварювальні кабелі до будинку ОСОБА_3. Вищевказані речі він залишив під відповідальність ОСОБА_3, який його завірив, що з ним нічого не трапиться і поніс його в третю кімнату свого будинку. В цей час в будинку нікого не було. Після цього приблизно о 21 годині 15 хвилин він поїхав до себе додому. Наступного дня, 15.08.2007 року о 8-й годині він приїхав до ОСОБА_3 по вул.  Загородню, 8, постукав, але йому ніхто двері не відчинив. Постоявши там декілька хвилин він поїхав додому. На протязі дня він декілька разів приїжджав по вищевказаній адресі, але там нікого не було. 16.08.2007 року приблизно о 6-й годині ранку він знову приїхав до ОСОБА_3. Коли він приїхав то ОСОБА_3 йому повідомив, що електрозварювальний апарат, який він залишив у нього пропав і де він знаходиться ОСОБА_3 не знає. Приблизно через тиждень він зустрів його брата ОСОБА_6, який йому повідомив що взяв електрозварювальний апарат ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4. Злочином йому спричинено шкоду на суму 1540 гривень. На цю суму він заявляє цивільний позов до підсудного ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що працює дільничним інспектором Києво-Святошинського РВ і що підсудний проживає на території його обслуговування. Деякий час він перебував у розшуку. Йому стало відомо, що він в цей час вчинив крадіжку зварювального апарату. Коли він його затримав, то відібрав пояснення з цього приводу і той зізнався у вчиненні крадіжки. Пояснення ОСОБА_2 давав добровільно, ніякого тиску на нього не здійснювалось.

Винність підсудного у вчиненні злочину також підтверджується іншими доказами дослідженими в процесі судового слідства:

•   -     заявою ОСОБА_1 від 23.08.2007 року, згідно якої 14.08.2007 року з дому № 8 по вулиці Загородній в м. Боярка Звіруком ОСОБА_2 разом з іншими особами було викрадено електрозварювальний апарат, що перебував у його користуванні вартістю 1540 гривень (а. с. 3);

•   -     протоколом огляду місця події від 01.09.2007 року, згідно якого оглянутий дім № 8 по вулиці Загородній в м. Боярка (а.с. 4);

-     рахунком-фактурою, згідно якого вартість зварювального апарату ТДС-181

складає 1540 гривень (а. с. 10);

-     оголошеним в судовому засіданні протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_4

ОСОБА_8, відповідно до якого 14.08.2007 року він разом із ОСОБА_2

Олександром, відпочивали в м. Боярка по вулиці Загородня, 8 у свого знайомого Лупича

ОСОБА_9. З самого ранку вони розпивали спиртні напої. Приблизно о 15

годині ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 лягли відпочивати, а він в той час вирішив

пройтися по вулицям, оскільки почував себе не дуже добре. Близько 20 години 30 хвилин

він повернувся за вище вказаною адресою для того, щоб продовжувати свій відпочинок.

Коли прийшов, то побачив, що ОСОБА_2 прокинувся і тоді він запропонував йому

випити. ОСОБА_2 сказав йому, що не має грошей, але рукою показав на

електрозварювальний апарат з ручками та мідний провід, який стояв біля його ліжка та

запропонував його викрасти. Спочатку він не погоджувався, але потім перемогло бажання

випити і він погодився. Вони вдвох взяли апарат, вага якого біля 30 кг, і вийшли з ним з

дому ОСОБА_3, який в той час ще спав. Підійшовши до вулиці Франка вони побачили двох

хлопців віком на вигляд яким приблизно 27 років, один товстий, а другий худорлявий. З

розмови, яка проходила між ОСОБА_2 і ними, він зрозумів, що це знайомі ОСОБА_2

ОСОБА_10 з них, на скільки він пам'ятає, звали ОСОБА_10. ОСОБА_2 запропонував їм купити електрозварювальний апарат за 70 гривень, але ОСОБА_10 відмовився, сказавши, що дорого і запропонував 20 гривень. ОСОБА_2 погодився, взяв 20 гривень і вони віддали їм електрозварювальний апарат разом з мідним проводом до нього. Того ж вечора вони за ці 20 гривень купили горілку і випили її біля ринку. Більше тих хлопців вони не бачили. Близько трьох годин вони пішли додому відпочивати (а. с. 25-26);

•   -     оголошеним в судовому засіданні протоколом допиту свідка ОСОБА_5, згідно якого в середині серпня 2007 року, приблизно 15 числа, близько 22-ї години, він разом зі своїм знайомим ішли по вулиці Франка біля будинку № 102 в м. Боярка. їм на зустріч шли двоє молодих хлопців, одного з яких він впізнав як ОСОБА_2. Коли вони порівнялися з ним, то побачили, що в руках вони несуть якусь порвану сумку. Поставивши цю сумку на землю, ОСОБА_2 підійшов до них і запитав, чи не потрібен їм електрозварювальний апарат. Він запитав у нього, який саме апарат і звідки він у нього взявся. На його запитання ОСОБА_2 відповів, що даний зварювальний апарат належить йому, а продає він його тому, що потрібні гроші. Спочатку ОСОБА_2 запропонував їм купити його за 100 гривень, але він не погодився. У нього в кишені було лише 20 гривень і він запропонував купити зварювальний апарат за ці гроші. На це ОСОБА_2 погодився і продав апарат. Приблизно через 10 днів він вирішив, що вказаний електрозварювальний апарат йому не потрібен, розібрав його по частинам, для того, щоб продати. Про те, що вищевказаний зварювальний апарат був вкрадений він не знав (а. с. 34-35);

•   -     оголошеним в судовому засіданні протоколом допиту свідка ОСОБА_3, згідно якого він проживає зі своїм братом ОСОБА_6. Даний будинок розділений на дві половини, одна з яких належить йому. В одній з кімнат йому потрібно було провести деякі зварювальні роботи, тому необхідно було знайти чоловіка, який би міг це зробити. Оскільки в нього таких знайомих не було, то він попросив допомоги у свого брата ОСОБА_6, який сказав, що у нього є знайомий ОСОБА_1, який може йому допомогти. 14.08.2007 року до нього додому приїхав ОСОБА_1, який привіз з собою електрозварювальний апарат та прилади до нього, щоб наступного дня розпочати зварювальні роботи. ОСОБА_3 його завірив, що електрозварювальний апарат буде знаходитись в дальній кімнаті його будинку і за ніч звідти нікуди не дінеться. Того ж дня до нього в гості зайшли його знайомі, а саме ОСОБА_2, який проживає в м. Боярка, а також ОСОБА_4, розпивали спиртні напої. Близько 15 години він і ОСОБА_2 лягли відпочивати, що робив в цей час ОСОБА_4 він не знає. Коли він проснувся ввечері, то в йогу будинку ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_4 не було. Куди вони пішли він теж не знав. Але він помітив, що в третій кімнаті поруч з ліжком відсутній електрозварювальний апарат з мідним проводом до нього (а. с. 37-38).

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд визнає, що підсудний та потерпілий давали суду правдиві показання, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства та свідчать, що 14.08.2007 року ОСОБА_2М вчинив таємне викрадення чужого майна.

Дії підсудного судом кваліфікуються за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує, що вчинений злочин, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості; особу підсудного, який негативно характеризується за місцем проживання, будучи раніше судимим, належних для себе висновків не зробив і знову вчинив злочин; обставин, що пом'якшують покарання, судом не виявлено; обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів; та вважає за

необхідне обрати покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті з випробуванням.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1, у відповідності до ст. 28 КПК України, підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 1540 грн., зважаючи на спричинення шкоди внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2, визнання ним позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 та ч. 4 ст. 71 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за новим вироком невідбутої частини покарання, призначеного 14.09.2006 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст.296 КК України і призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді обмеження волі на строк три (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 12.09.2007 року, зарахувавши в строк відбування покарання час перебування засудженого в ІТТ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, та в СІЗО № 13 м. Києва Державного департаменту ПВП України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити тримання під вартою в СІЗО № 13 м. Києва Державного департаменту ПВП України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1540, 00 (одну тисячу п'ятсот сорок) гривень у відшкодування шкоди завданої злочином.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.