Ухвала

від 07.04.2020 по справі 202/5005/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/477/20 Справа № 202/5005/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дружби на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2018 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12017040000000567 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю учасників провадження:

адвоката: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , діючий в інтересах ТОВ Парк Дружби просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на відсутність правових підстав для накладення арешту на нерухоме майно. Зазначає, що ТОВ Парк Дружби не має жодного відношення до забудови земельної ділянки, яка перебуває у їх користуванні, таку забудову здійснювало ТОВ Міський сад, яке не є учасником жодного кримінального провадження.

Вказує, що слідчим суддею суду першої інстанції не було досліджено та не зазначено в ухвалі, в чому саме полягає можливість використання заарештованого майна як доказу та які саме обставини підтверджує таке майно, не зазначено в чому саме полягають злочинні дії ТОВ Парк Дружби та які саме обставини підтверджують незаконність отримання майна. Вважає, що таке нерухоме майно не може бути доказами в кримінальному провадженні, а тому накладення на нього арешту з метою забезпечення доказів є безпідставним.

Звертає увагу на те, що з моменту накладення арешту на об`єкти нерухомого майна пройшло близько 1,5 років, однак станом на день подання апеляційної скарги, органом досудового розслідування так і не прийнято жодного процесуального рішення, яке б свідчило про обґрунтованість накладеного арешту або про причетність ТОВ Парк Дружби або його посадових осіб до будь-якого кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2018 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040000000567 від 14.03.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:149:0052, площею 0,8239 га (цільове призначення землі рекреаційного призначення, фактичне розміщення будівель і споруд водноспортивного комплексу) (реєстраційний номер 284075612101) на вул. Набережна Перемоги, 53а у м. Дніпро, що перебуває у користуванні ТОВ «Парк Дружби» (ЄДРПОУ 35933759); земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:149:0050, площею 2,6106 га (цільове призначення землі рекреаційного призначення, фактичне розміщення будівель і споруд водноспортивного комплексу) (реєстраційний номер 284118012101) на вул. Набережна Перемоги, 55 у м. Дніпро, що перебуває у користуванні ТОВ «Атлант-2009» (ЄДРПОУ 36640426); будівлі і споруди водноспортивного комплексу на вул. Набережна Перемоги, 53а у м. Дніпро (реєстраційний номер майна 29652546), а саме будинок перевдягальні літ. А-1 загальною площею 4,7 кв. м, склад пляжного інвентарю літ. Б-1 загальною площею 4,7 кв. м, огорожа № 1, хвіртка № 2, ворота № 3, хвіртка № 4, мостіння І, ІІ, майданчик для біотуалету ІІІ, майданчик господарського інвентарю IV, майданчик автостоянки V, майданчик виставкового павільйону VI, волейбольне поле VII, право власності на які зареєстровано 21.07.2010 за ТОВ «Парк Дружби» (ЄДРПОУ 35933759) на підставі договору купівлі продажу від 23.06.2010; будівлі і споруди водноспортивного комплексу (реєстраційний номер 25338243) на вул. Набережна Перемоги, 55 у м. Дніпро право власності на які зареєстровано 21.07.2010 за ТОВ «Атлант-2009» (ЄДРПОУ 36640426) на підставі договору купівлі продажу від 23.06.2010, - шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення посилався на вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України та дійшов до висновку про необхідність, з метою збереження речового доказу, накладення арешту на нерухоме майно шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно допунктів 1,2,5ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати:правову підставудля арештумайна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як слідує з клопотання прокурора, у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12017040000000567 від 14.03.2017 року за порушення забудовниками на території міста Дніпро та Дніпропетровської області упродовж 2014-2017 років вимог містобудівного та земельного законодавства, а саме проведення будівельних робіт без наявності дозвільних документів органів державного нагляду і контролю у сфері містобудування на земельних ділянках без наявності правовстановлюючих документів на них, а також внесення забудовниками до офіційних документів неправдивих відомостей, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням було встановлено факт самочинного будівництва водноспортивного комплексу на вул. Набережна Перемоги, 53а та вул. Набережна Перемоги, 55 у м. Дніпро, без наявності передбачених законодавством дозвільних документів на будівництво та експлуатацію об`єктів містобудування, факт використання завідомо неправдивої інформації щодо проектувальника об`єктів містобудування, а також встановлено фактичну відсутність вищевказаних об`єктів нерухомості, а саме будівель і споруд водноспортивного комплексу та використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Згідно постанови про визнання речовими доказами від 21 серпня 2018 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017040000000567 від 14.03.2017 року: земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:149:0052, площею 0,8239 га (цільове призначення землі рекреаційного призначення, фактичне розміщення будівель і споруд водноспортивного комплексу) (реєстраційний номер 284075612101) на вул. Набережна Перемоги, 53а у м. Дніпро, що перебуває у користуванні ТОВ «Парк Дружби» (ЄДРПОУ 35933759); земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:149:0050, площею 2,6106 га (цільове призначення землі рекреаційного призначення, фактичне розміщення будівель і споруд водноспортивного комплексу) (реєстраційний номер 284118012101) на вул. Набережна Перемоги, 55 у м. Дніпро, що перебуває у користуванні ТОВ «Атлант-2009» (ЄДРПОУ 36640426); будівлі і споруди водноспортивного комплексу на вул. Набережна Перемоги, 53а у м. Дніпро (реєстраційний номер майна 29652546), а саме будинок перевдягальні літ. А-1 загальною площею 4,7 кв. м, склад пляжного інвентарю літ. Б-1 загальною площею 4,7 кв. м, огорожа № 1, хвіртка № 2, ворота № 3, хвіртка № 4, мостіння І, ІІ, майданчик для біотуалету ІІІ, майданчик господарського інвентарю IV, майданчик автостоянки V, майданчик виставкового павільйону VI, волейбольне поле VII, право власності на які зареєстровано 21.07.2010 за ТОВ «Парк Дружби» (ЄДРПОУ 35933759) на підставі договору купівлі продажу від 23.06.2010; будівлі і споруди водноспортивного комплексу (реєстраційний номер 25338243) на вул. Набережна Перемоги, 55 у м. Дніпро право власності на які зареєстровано 21.07.2010 за ТОВ «Атлант-2009» (ЄДРПОУ 36640426) на підставі договору купівлі продажу від 23.06.2010.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання прокурора, перевірив зазначені в ньому обставини та встановив, що майно підлягає арешту з метою збереження речового доказу.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки воно визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та є об`єктом кримінально-протиправних дій, що відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України є підставою для накладення арешту.

Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що ТОВ Парк Дружби не має жодного відношення до забудови земельної ділянки, яка перебуває у їх користуванні, а тому заарештоване нерухоме майно не може бути доказами в кримінальному провадженні, а накладення на нього арешту з метою забезпечення доказів є безпідставним, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника чи користувача майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази щодо їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої фізичної або юридичної особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника чи користувача майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як видно з оскаржуваного рішення, слідчий суддя визначив спосіб накладення арешту на майно з урахуванням цих вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що застосування найменш обтяжливого способу арешту нерухомого майна шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, спрямоване на його збереження як речового доказу і таке втручання у права та інтереси власника чи користувача майна є виправданим.

При цьому апеляційний суд враховує те, що вказане майно визначене речовим доказом в кримінальному провадженні, має істотне значення для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин під час досудового розслідування кримінального провадження та його може бути використано як доказ факту вчинених злочинних дій.

Доводи адвоката про відсутність підстав для накладення арешту, апеляційний суд розцінює як безпідставні, оскільки вони спростовуються встановленими під час апеляційного розгляду обставинами.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим і відсутні підстави для його скасування, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків слідчого судді, у зв`язку з чим не можуть бути задоволені. Будь-яких порушень судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону, апеляційним судом в ході апеляційного перегляду справи не встановлено, а доказів протилежного апелянтом не надано.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дружби залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2018 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12017040000000567 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Дніпровського

апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_8