Ухвала
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 755/11741/18
провадження № 61-5890ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю Рубін Інвест , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Атекс , про витребування приміщення з чужого незаконного володіння та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з указаним позовом, в якому просили: витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 приміщення громадського призначення № 616, вбудоване у житловий будинок у літері А загальною площею 35,9 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176196980000), шляхом визнання права власності на це приміщення за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на вказане приміщення за ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 приміщення громадського призначення, вбудоване в житловий будинок у літері А загальною площею 35,9 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176196980000), шляхом визнання права власності на це приміщення за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на вищевказане приміщення за ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року (повний текст якої складено 27 лютого 2020 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року - без змін.
30 березня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, ОСОБА_1 зазначив, що суди не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 654/4220/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 726/927/14-ц.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, ОСОБА_1 зазначив, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки вищевикладені доводи касаційної скарги, що є підставою для відкриття касаційного провадження, викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року.
Витребувати з Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/11741/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю Рубін Інвест , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Атекс , про витребування приміщення з чужого незаконного володіння та визнання права власності.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 07 травня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2020 |
Оприлюднено | 14.04.2020 |
Номер документу | 88739547 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Стрільчук Віктор Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні