Рішення

від 21.10.2008 по справі 2-255/2008

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-255/2008 року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 жовтня 2008 року     Демидівський районний суд

Рівненської області

в складі:

головуючого судді А.О.Олексюк при секретарі Г.М.Савковій

розглянувши у відкритому судовому засіданні    цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , -

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі встановленому законодавством України.

В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вони з відповідачем перебувають у розірваному шлюбу з 7 серпня 2008 року.

Від шлюбу сторони мають двоє дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В даний час відповідач не надає матеріальної підтримки на утримання неповнолітніх дітей. Позивачка не працює, тому сама забезпечити належне матеріальне становище дітей не може.

Законом передбачено обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Тому, вона бажає, щоб відповідач в законному порядку сплачував аліменти на утримання дітей.

Під час розгляду справи позивачка заявлені вимоги підтримала повністю з тих же підстав, просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі по 30 % прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку на кожну дитину. Погодилась з тим, що син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на сьогодні проживає разом з батьком - відповідачем в с.Малі Загорці Дубенського району Рівненської області. Відповідач займається вихованням та утриманням сина.

Відповідач позов визнав частково. Суду показав, що на сьогодні він працює, отримує заробітну плату, по стану здоров'я працездатний, має земельну ділянку площею 0.60 га, яка виділена йому для обслуговування та ведення особистого селянського господарства. Згідний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 30 % прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для дитини відповідного віку. На утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 сплачувати аліменти не погоджується, так як син проживає з ним в одному будинку, він займається його вихованням, повністю його утримує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.

Відповідно до пояснень сторін, довідки Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з батьком - відповідачем в с.Малі Загорці Дубенського району /а.с. 13/.

Згідно довідки Тараканівського дошкільного навчального закладу ОСОБА_3 прийнятий в Тараканівський ДНЗ з 7 жовтня 2008 року /а.с. 19/.

Дані докази стверджують про те, що вихованням та утриманням сина ОСОБА_3 займається батько.

У зв»язку з тим позов підлягає до задоволення в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, який проживає з матір»ю.

Згідно ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789 - XII) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже обов"язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.

Позивачка не працює, будь-якого доходу не має, тому сама не може забезпечити матеріальне становище дитини.

Відповідач працює, регулярно отримує заробітну плату /а.с.8/, по стану здоров»я працездатний. Згідний на сплату аліментів на утримання неповнолітнього сина в розмірі 30 % прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого для дитини відповідного віку.

Обставин, які б звільняли відповідача від обов'язку по утриманню свого неповнолітнього сина судом не встановлено.

На підставі ст.ст.180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

В задоволенні позову в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 30% прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 23 вересня 2008 року і до досягнення ним повноліття, щомісячно, 51 гривню судового збору в дохід держави, а також на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Рівненській області 7 гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Демидівському районному суді.

Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах суми платежу за один місяць - 30% прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для дитини відповідного віку, допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд з поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням в двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Рішення може бути також оскаржене і без подачі заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили в разі неподання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк по закінченні цього строку. В разі подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк, а в подальшому неподання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили по закінченні десятиденного строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.