Рішення

від 02.04.2020 по справі 138/1955/19

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/1955/19

Провадження №:2/138/88/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Політанської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ Агрокряж про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,58 га., яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області на підставі акту на земельну ділянку серії ВН № 049599.

Між позивачем та СТОВ Агрокряж було укладено договір оренди земельної ділянки № 150 від 30.01.2009 строком на 10 років.

В кінці 2018 року, а саме 17.12.2018 позивач звернулась із заявою до відповідача з проханням не обробляти її земельну ділянку та звільнити її для подальшого самостійного обробітку після закінчення строку договору оренди, а саме 30.01.2019.

22.01.2019 позивач отримала відповідь на свою заяву в якій зазначено, що договір оренди зареєстрований згідно витягу з Державного реєстру речових прав 24.11.2014 та договір діє до 20.02.2024 і їй було надано копію реєстраційної справи з договором оренди землі.

Позивач стверджує про те, що вказаний договір оренди вона не укладала, а в самому договорі стоїть не її підпис.

Зважаючи на викладене, позивач звернулась до суду з позовом в якому просить визнати недійсним вказаний договір оренди земельної ділянки площею 2,58 га, яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради і належить їй на підставі державного акту на земельну ділянку серії ВН № 049599, укладений від її імені та СТОВ Агрокряж в особі директора Гнатишена Володимира Михайловича.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.07.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.09.2019 за клопотанням представників сторін підготовче судове засідання було відкладене, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

11.10.2019 до суду надійшов відзив на позов, мотивований тим, що СТОВ Агрокряж не погоджується з позовними вимогами. Так, 21.02.2014 між ОСОБА_1 та СТОВ Агрокряж було укладено договір оренди землі. За вказаним договором в оренду передана земельна ділянка загальною площею 2,58 га, яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Термін дії договору 10 років. Вказаний договір був зареєстрований у встановленому законом порядку. За весь період часу дії спірного договору оренди землі орендарем належним чином виконувалися взяті на себе зобов`язання і від орендодавця не було жодного звернення з приводу неналежного виконання договору тією чи іншою стороною. Належних та допустимих доказів про те, що договір оренди земельної ділянки є незареєстрованим чи не підписаним позивачем не надано. Позивач як власник майна, яким понад 5 років користуються інші особи, повинна була цікавитися підставою користування будь-ким її земельною ділянкою та знати про стан своїх майнових прав. За таких обставин відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, який починає свій перебіг з моменту державної реєстрації договору оренди - 25.11.2014. Зважаючи на викладене, відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.10.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без руху було відмовлено.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.10.2019 за клопотанням представника позивача було витребувано докази.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.11.2019 за клопотанням представника позивача в справі було призначено судову почеркознавчу експертизу. На час виконання судової експертизи провадження було зупинено.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18.12.2019 провадження було поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.01.2020 в задоволенні клопотання судового експерта про витребування зразків для проведення експертизи було відмовлено та повернуто експерту матеріали для продовження проведення судової експертизи. Провадження у справі було зупинено.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13.02.2020 провадження було поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04.03.2020 підготовче провадження було закрито. Справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце проведення судового засідання повідомлений завчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, відзив на позов, оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ВН № 049599, виданого 14.12.2001, належить земельна ділянка № НОМЕР_1 розміром 2,58 га, яка розташована на території Слобода-Яришівської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.5).

30.01.2009 позивач уклала з СТОВ Агрокряж договір оренди землі № 150 про оренду вказаної вище земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,58 га. Термін дії договору - 10 років (а.с.14-16).

17.12.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про припинення обробки належної їй земельної ділянки та звільнення її для подальшого самостійного обробітку після закінчення строку дії договору оренди від 30.01.2009. Така заява отримана відповідачем того ж дня, про що свідчить відбиток вхідного штампу на копії заяви (а.с.17).

Як слідує з позову, а також із вказаної вище заяви 22.01.2019 позивачу було повідомлено про те, що її земельна ділянка перебуває в оренді до 20.02.2024 року та надано їй копію відповідного договору оренди.

З копії реєстраційної справи земельної ділянки кадастровий номер 0522686400:02:001:0066 слідує, що договір оренди землі датовано 21 лютого 2014 року, і його сторонами вказані ОСОБА_1 та СТОВ Агрокряж в особі генерального директора Гнатишена В.М., згідно якого земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 площею 2,58 га. передано відповідачу в оренду строком на 10 років (а.с.8,9).

Вказаний договір оренди землі від 21.02.2014 було зареєстровано 24.11.2014, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 30001708 від 25.11.2014 (а.с.13).

В акті прийому-передачі земельної ділянки вказано, що орендодавець ОСОБА_1 передала в повне користування орендарю СТОВ Агрокряж земельну ділянку площею 2,58 га, що розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а..с10).

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи № 8051/8052/19-21 від 07 лютого 2020 року підпис в графі Орендодавець в договорі оренди землі № б/н від 21.02.2014 та в акті приймання-передачі земельної ділянки площею 2,58 га, яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради і належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на земельну ділянку серії ВН № 04599 - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис в графі Орендодавець в договорі оренди землі № б/н від 21.02.2014 та в акті приймання-передачі земельної ділянки площею 2,58 га, яка розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради і належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на земельну ділянку серії ВН № 04599 - виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.185-188).

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною ту обставину, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 21.02.2014 від імені ОСОБА_1 з СТОВ Агрокряж було відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 , що відповідно до статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним.

Щодо вимоги СТОВ Агрокряж про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості захистити своє право в примусовому порядку через суд.

Враховуючи викладене та застосувавши статтю 261 ЦК України, початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що про наявність вказаного договору оренди землі позивач дізналась раніше ніж 22.01.2019 (а.с.17).

Твердження відповідача про те, що позивача мала цікавитись долею своєї земельної ділянки не можуть бути підставою для застосування вказаних наслідків, оскільки, як зазначалось вище між тими ж сторонами раніше, 30.01.2009, було укладено договір оренди землі, строк якого закінчувався в січні 2019 року. Факт підписання та дії якого не заперечується позивачем.

Зважаючи на викладене, надані відповідачем платіжні доручення, списки поштових переказів, накладних, угод про залік зустрічних однорідних вимог про передачу ОСОБА_1 орендної плати не можуть свідчити про обізнаність останньої про існування договору оренди землі саме від 21.02.2014 (а.с.81-95).

Крім того, доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 пропустила строк позовної давності для звернення до суду із позовом є безпідставними також з тієї підстави, що позивач пов`язує порушення її прав саме з фактом обізнаності про існування договору оренди і його змістом, який вона не підписувала та про який дізналася у 2019 році, а не з фактом користування відповідачем її земельною ділянкою.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності та відмову в задоволенні позову з цієї підстави.

Зазначене також узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 479/127/16-ц (провадження № 61-4080ск18), від 03 березня 2020 року у справі № 420/1833/18 (провадження № 61-18444ск19).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Зважаючи на те, що позивач була звільнена від сплати судового збору, дані витрати, згідно ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави.

Крім того, слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат за проведення експертизи в розмірі 4710,00 грн., які були понесені позивачем, що підтверджується квитанцією № 0.0.1605214989.1 (а.с.210).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат, суду надано договір від 20.07.2019 про надання професійної правничої допомоги в якому було визначено розмір гонорару 6 500,00 грн. В додатку № 1 до Договору про надання юридичних послуг від 20.07.2019 наведений такий розрахунок: консультація - 500,00 грн.; підготовка позовної заяви - 2000,00 грн.; представництво інтересів в суді - 2000,00 грн.; підготовка клопотання для проведення експертизи - 2000,00 грн. (а.с.211,212).

Представник позивача, адвокат Пограничний А.М., брав участь в судових засіданнях 15.10.2019, а також неодноразово подавав до суду заяви та клопотання в межах провадження у даній справі через канцелярію Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області (а.с.23,103,120,129,143,176,199,209).

Зважаючи на викладене, суд вважає, що судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача в розмірі 6500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 6, 13, 14 Закону України Про оренду землі , ст. 93 ЗК України, ст. 202, 203, 208, 215, 256, 257, 261, 627, 628, 638 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 223, ст. 259, ст. 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 21 лютого 2014 року укладений від імені ОСОБА_1 та Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю Агрокряж в особі директора Гнатишена Володимира Михайловича щодо земельної ділянки площею 2,58 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Слобода-Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Стягнути з Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю Агрокряж судові витрати у виді судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок на користь Державної судової адміністрації України

Стягнути з Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю Агрокряж на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок та судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме за проведення експертизи в розмірі 4 710 (чотири тисячі сімсот десять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст складено 13.04.2020.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокряж , місце знаходження: вул. Головна, 161, с. Яришів Могилів-Подільського району Вінницької області, 24024, код ЄДРПОУ 36187994.

Суддя: Т.Б.Київська