Рішення

від 09.02.2009 по справі 2-610/09

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Цивільна справа № 2-610/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2009 року Шевченківсь кий районний суд м. Києва в скл аді:

головуючого судді: Волошин а В.О.

при секретарях: Романовій В .В., Медовниці Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду в м. Києві цивільну справу з а позовом ОСОБА_1 до Шевче нківської районної у м. Києві ради про визнання права кори стування земельною ділянкою , зобов'язання укласти догові р оренди земельної ділянки, -

встановив:

В грудні 2007р. позивачка ОС ОБА_1 звернулася до Шевченк івського районного суду м. Ки єва з вказаним позовом до від повідача - Шевченківської ра йонної у м. Києві ради про визн ання права користування земе льною ділянкою, зобов'язання укласти договір оренди земе льної ділянки, на якій знаход иться металевий збірно - розб ірний гараж, розташований в с адибі будинку АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги позива чка обґрунтовувала тим, що її померлому батьку ОСОБА_2, як інваліду війни було надан о автомобіль та Рішенням вик онавчого комітету Шевченків ської районної у м. Києві ради за № 1439 від 09 листопада 1976р. було дозволено на встановлення на вищезазначеній земельній ді лянці металевий збірно - розб ірний гараж, після смерті бат ька в 1982р. позивачка прийняла с падщину, в тому числі і земель ну ділянку на якій розташова ний металевий гараж.

Позивачка вважає, що є добро совісним користувачем земел ьної ділянки, на її звернення укласти договір оренди їй бе зпідставно відмовляють, а то му позивачка вимушена була з вернутися до суду за захисто м свого порушеного права, оск ільки вважає, що на підставі с т. ст. 40, 119, 124, 125 ЗК України вона має право користування спірною земельною ділянкою і відпові дач зобов'язаний був з нею укл асти договір оренди земельно ї ділянки.

В судовому засіданні предс тавник позивача позов підтри мав в повному обсязі та проси в суд його задовольнити з під став зазначених в позові.

Представник відповідача п роти позову заперечував, заз начав, що заявлені позовні ви моги безпідставні та необгру нтовані, просив в задоволенн і позову відмовити.

Суд заслухавши пояснення п редставників сторін, повно т а всебічно дослідивши матері али справи, надані сторонами докази, приходить до висновк у, що позов не підлягає задово ленню з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов 'язана довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог і запере чень, крім випадків, встановл ених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судо м, на підставі Рішення Викона вчого комітету Шевченківськ ої районної Ради депутатів т рудящих м. Києва від 09 листопа да 1976р. за № 1439 батьку позивачки ОСОБА_3 (а.с. 8, 9) було дозволен о, як інваліду Великої Вітчиз няної Війни II групи встановле ння розбірного металевого га ражу в садибі будинку АДРЕС А_1 (а.с. 7), в 1982р. ОСОБА_3 помер .

Звертаючись до суду з вказа ним позовом, позивачка проси ла суд визнати за нею право ко ристування цією земельною ді лянкою та зобов'язати відпов ідача укласти з нею договір о ренди на спірну земельну діл янку, на підставі ст. ст. 119, 124, 125 ді ючого ЗК України.

У відповідності з ч. 1 ст. 119 ЗК України громадяни, які добро совісно, відкрито і безперер вно користуються земельною д ілянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б сві дчили про наявність у них пра в на цю земельну ділянку, можу ть звернутися до органу держ авної влади або органу місце вого самоврядування з клопот анням про передачу її у власн ість або надання у користува ння. Розмір цієї земельної ді лянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексо м.

Згідно з п. 1 Прикінцевих по ложень ЗК України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2002 р .

Відповідно до ст. 58 Констит уції України Закони та інші н ормативно-правові акти не ма ють зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшую ть або скасовують відповідал ьність особи.

Зі змісту ч.1 ст.125 ЗК України в бачається, що право власност і та право постійного корист ування на земельну ділянку в иникає після одержання її вл асником або користувачем док умента, що посвідчує право вл асності чи право постійного користування земельною діля нкою, та його державної реєст рації.

За правилами ч. 1 ст.212 ЗК Украї ни самовільно зайняті земель ні ділянки підлягають поверн енню власникам землі або зем лекористувачам без відшкоду вання затрат, понесених за ча с незаконного користування н ими.

Згідно п. І.І. Рішення Київсь кої міської ради від 23 грудня 1999р. за № 165/667 «Про питання індиві дуального гаражного будівни цтва на територіях багатопов ерхової житлової забудови» з емельні ділянки для індивіду ального гаражного будівницт ва на територіях багатоповер хової житлової забудови в

м. Києві в установленому пор ядку передаються у власність чи надаються в користування за рішеннями Київради за меж ами прибудинкових територій існуючого житлового фонду, я кщо таке будівництво передба чене розробленою та затвердж еною містобудівною документ ацією, після встановлення та закріплення меж зазначених прибудинкових територій.

Пунктом 1.2. цього Рішення пер едбачено, що земельні ділянк и в межах прибудинкових тери торій багатоповерхової житл ової забудови в м. Києві можут ь надаватись в тимчасове кор истування строком до 10 років д ля встановлення збірно-розбі рних гаражів за рішеннями ра йонних у м. Києві рад за рахуно к міських земель, не наданих у власність чи користування, і нвалідам, які мають мотоколя ски або автомашини з ручним у правлінням і за станом здоро в'я не можуть користуватися в ідкритими автостоянками чи г аражно-будівельними коопера тивами, за умови виконання ви мог ч. 2 цього підпункту.

Договори на право тимчасов ого користування такими земл ями повинні передбачати їх д острокове розірвання в місяч ний термін у разі смерті земл екористувача чи відчуження г аража в будь-якій формі іншим особам (крім випадків, коли сп адкоємець чи набувач відноси ться до категорії осіб, зазна чених в частині 1 цього підпун кту), зміни місця проживання т ощо, коли втрачаються підста ви для користування цими діл янками або у разі належного о формлення права користуванн я земельними ділянками (прав а власності на них) для експлу атації та обслуговування від повідних багатоповерхових ж итлових будинків, а також міс тити обов'язок землекористув ача або його спадкоємців при вести у таких випадках землю у придатний для подальшого в икористання стан (включаючи знесення гаража) за їх рахуно к (без відшкодування збитків ) на вимогу відповідної район ної у м. Києві ради, Київської міської ради чи уповноважени х ними осіб.

Посилання позивачки, на ту о бставину, що нею було успадко вано після смерті батька раз ом з металевим розбірно - збір ним гаражем і право користув ання спірною земельною ділян кою, на якій встановлений цей гараж, не заслуговує на увагу і протиричіть вимогам ст. 549 ЦК УРСР (1963р.), норми якої були чинн і на час смерті батька позива чки, оскільки спірна земельн а ділянка надавалась йому ін дивідуально, як особі, яка від носилась до пільгової катего рії громадян з урахуванням й ого заслуг перед Батьківщино ю, і це право користування зем ельною ділянкою було припине но зі смертю батька позивачк и.

У відповідності з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановл ені судовим рішенням у цивіл ьній, господарській або адмі ністративній справі, що набр ало законної сили, не доказую ться при розгляді інших спра в, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої вст ановлено ці обставини.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 л ютого 2005р., яке було залишено бе з змін ухвалами апеляційної та касаційної інстанцій у ци вільній справі за позовом Ше вченківської районної у м. Ки єві ради до ОСОБА_1 про зоб ов'язання звільнити земельну ділянку та знести самовільн о встановлений гараж було вс тановлено, що спірна земельн а ділянка була зайнята позив ачкою самовільно без законни х на те підстав, та зобов'язано останню звільнити самовільн у зайняту земельну ділянку, ш ляхом знесення розташованог о на ній гаража.

Також, не заслуговують на ув агу твердження сторони позив ача, що спірною земельною діл янкою позивачка відкрито, до бросовісно і безперервно кор истується і відповідно до ви щенаведених ст. 119, 124, 125 ЗК Україн и має право користуватися сп ірною земельною ділянко.

З урахуванням викладеного , оцінюючи належність, допуст имість, достовірність кожног о доказу окремо, а також доста тність і взаємний зв'язок док азів у їх сукупності суд вваж ає, що відсутні правові підст ави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнанн я за нею право користування н а земельну ділянку, на якій зн аходиться металевий збірно - розбірний металевий гараж, щ о знаходиться в садибі будин ку № АДРЕСА_1 та зобов'язан ня відповідача укласти з поз ивачкою договір оренди на ви щезазначену спірну земельну ділянку.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 179, 208, 209 , 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. 58 Конст итуції України; ст. ст. 119, 124, 125, 212, п. 1 п. 1 Прикінцевих положень ЗК У країни, суд -

вирішив:

В задоволенні позовних ви мог ОСОБА_1 до Шевченківсь кої районної у м. Києві ради пр о визнання права користуванн я земельною ділянкою, зобов'я зання укласти договір оренди земельної ділянки - відмовит и.

Рішення може бути оскаржен е в апеляційному порядку до А пеляційного суду м. Києва чер ез суд першої інстанції шлях ом подачі в 10 - денний строк з дн я проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протяго м 20 днів апеляційної скарги.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення за значених вище строків або пі сля розгляду справи апеляцій ним судом, якщо його не скасов ано.