Ухвала

від 01.04.2020 по справі 160/1931/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 квітня 2020 року м.Дніпросправа № 160/1931/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 160/1931/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпульс Техмаш до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 160/1931/19 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме відповідачу необхідно було надати клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, із зазначенням підстав для його поновлення.

На адресу Третього апеляційного адміністративного суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що представник відповідача копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 02.03.2020р.

У встановлений судом процесуальний строк, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

У клопотанні апелянт посилається на те, що перша апеляційна скарга була подана ним із дотримання строків на апеляційне оскарження, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019р. апеляційну скаргу повернуто без розгляду, оскільки скаргу було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Заявник вказує, що у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень на сплату судового збору, строк на повторну подачу апеляційної скарги пропущено з поважних причин. Відтак, заявник просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

Разом з тим, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як свідчать матеріли справи, копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року отримано представником відповідача 24.09.2019р. (т.3 а.с. 59).

Отже, враховуючи дату вручення відповідачу повного судового рішення, з урахуванням положень ч.1 ст.120 КАС України, перебіг встановленого ч.2 ст.295 КАС України строку розпочався 25.09.2019р. та останнім днем такого строку є 24.10.2019 року.

Разом з тим, як зазначалося вище, апеляційна скарга подана відповідачем засобами поштового зв`язку 28 грудня 2019 року (відповідно до трек-номеру № 4900077616174 на поштовому конверті), тобто поза межами, встановленого ч.2 ст.295 КАС України строку. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року закінчився, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.

Слід зазначити, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останніх, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

При цьому, наведені відповідачем обставини не можуть вказувати на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки стосуються виключно внутрішньої організації роботи податкового органу та не можуть впливати на виконання ним процесуального обов`язку щодо вчасного звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 160/1931/19.

Крім того, за приписами ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір ).

До апеляційної скарги скаржником додано платіжне доручення №683 від 27.12.2019р., відповідно до якого відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 881,50 грн.

З врахуванням того, що суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у даній справі, то сплачений за її подання судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, п.3 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 160/1931/19.

Повернути Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 881,5 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок), відповідно до платіжного доручення № 683 від 27 грудня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки визначені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак