Постанова

від 09.04.2020 по справі 160/5365/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5365/19

головуючий суддя І інстанції - Турлакова Н.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК-Україна" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року в адміністративній справі № 160/5365/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК-Україна" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК-Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2019/200090/2 від 14.05.2019р., прийняте Дніпропетровською митницею ДФС;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00358, яка оформлена Дніпропетровською митницею ДФС.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК-Україна" було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК-Україна" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації були прийняті митним органом безпідставно та з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки складові митної вартості, заявлених до декларування товарів, підтверджуються належним чином складеними документами.

Дніпровською митницею Держмитслужби було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також, Дніпровською митницею Держмитслужби заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником у справі, а саме замінити Дніпропетровську митницю ДФС її правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби.

Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року № 858 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Встановлено, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

З огляду на наведене, клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва підлягає задоволенню, оскільки функції з реалізації державної митної політики виведені з повноважень Державної фіскальної служби.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю НТК-Україна 06.05.2019 р. до Дніпропетровської митниці ДФС будо подано митну декларацію № UA110150/2019/221144 на товари Частини моторних транспортних засобів які надійшли позивачу з Китаю від підприємства JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD , згідно з контрактом №1 від 27.02.2019.

Для підтвердження митної вартості позивачем було надано до митниці пакет документів, згідно вимогами ст.53 Митного кодексу України:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (надана в електронному виді);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (наданий зовнішньоекономічний контракт №1 від 27.02.2019 та додаток№1 від 27.02.2019 до нього);

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу) (наданий інвойс від 07.03.2019 №1-1);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (були надані чотири СВІФТ - повідомлення про сплату товару від 13.03.2019, 21.03.2019, 28.03.2019 та від 05.04.2019);

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (на момент митного оформлення таких документів не існувало);

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (був наданий коносамент NBLG241648 від 15.03.2019, договір на перевезення № 2210 від 22.03.2019p., рахунки на сплату морського перевезення за межами України № UAIM0317649 та № UAIM0317650 від 15.04.2019 та платіжні доручення на їх оплату №203 та №204 від 17.04.2019);

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню (товар ліцензуванню не підлягає);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (був наданий страховий поліс від 15.03.2019 № 3100220193300000000697).

У процесі митного оформлення посадовими особами митного органу було надіслано повідомлення декларанту № 548204 від 11.05.2019 з вимогою надати додаткові документи на підтвердження митної вартості.

У вказаному повідомленні зазначено: Згідно додатку до контракту від 27.02.2019 № 1 умови оплати: 100% передплата. Моментом передачі товару (та переходу ризиків) згідно вищезазначеного договору п. 4.3.2., є дата передачі товару перевізнику. Згідно вищезазначеного додатку до контракту та рахунку (інвойс) від 07.03.2019 № 1-1 умовами поставки є FOB NINGBO. Згідно договору на перевезення від 22.03.2019 № 2210 перевізником є ТОВ СМА СИ ДЖИ ЭМ ШИППИНГ ЭДЖЕНСИС УКРАИНА та датою видачі коносаменту № NBLG241648 є 15.03.2019. Таким чином, згідно умов вищезазначеного контракту, товар передано у зазначену дату, яка є датою початку відправлення товару. При цьому платіжні документи системи Swift датуються 13.03.2019, 21.03.2019, 28.03.2019, 05.04.2019, що порушує умови оплати товару, згідно вищезазначеного додатку до контракту. Крім цього, надані до митного контролю платіжні документи системи Swift за вищезазначеними датами у гр. 70 Призначення платежу не містять посилання на інвойс або рахунок-проформу, що унеможливлює однозначну ідентифікацію оцінюваного товару. Згідно узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Згідно наданої до митного оформлення декларації заявлено контракт, договір купівлі-продажу стороною якого є виробник товару. При цьому підприємство JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD заявлене, як виробник, лише в товарі № 5,7,12, згідно заявленої ЕМД, товари №1-4, 6, 8-11 містять дані про виробника КІМІКО, таким чином існує вірогідність посередницького характеру угоди та наявності комерційної надбавки за послуги експорту.

Згідно вищезазначеного коносаменту від 15.03.2019 № NBLG241648 Freight Collect -фрахт підлягає оплаті вантажоотримувачем в порту призначення. Це означає, що плата здійснюється після прибуття вантажу в порт призначення. Згідно відміток ПМК на даному документі вантаж надійшов 03.05.2019, в той час, як платіжні документи за №203, №204 датуються 17.04.2019 .

У відповідь на це повідомлення митниці позивачем був надісланий лист № 0513 від 13.05.2019 року.

14.05.2019 року відповідачем позивачу було направлено одне повідомлення №548936, в якому зазначено:

1. Наданий документ від 15.03.2019 № 3100220193300000000697 щодо страхування містить дані щодо страхування вантажу підприємства ТОВ НТК -Україна за маршрутом NINGBO-ODESSA з посиланням на коносамент від 15.03.2019 № NBLG241648 та на рахунок (інвойс) від 07.03.2019 №1-1 із зазначенням назви судна, що здійснювало переміщення вантажу COSCO SHIPPING PANAMA та номеру рейсу 017W, при цьому в заявленій до митного оформлення декларації, в переліку складових митної вартості дана інформація відсутня, чим порушено п.7 ч.10 ст.58 МКУ.

2. Декларантом заявлено COSCO SHIPPING PANAMA, в той час, як згідно рахунків на оплату транспортних послуг від 25.04.2019 № UAIM0317649 та від 25.04.2019 №UAIM0317650 назвою судна є СМА CGM ARKANSAS, що не кореспондується із заявленими у ЕМД даними.

3. Дані щодо виробника не підтверджені документально, крім того, згідно інформації мережі Інтернет щодо виробника КІМІКО зазначено, що дане підприємство здійснює виробництво у країні Тайвань (TW), в той час як згідно заявлених даних країною виробництва є Китай (CN) .

Посадовою особою розглянуто надані декларантом додаткові документи та прийнято до уваги інформацію про відмову у наданні інших додаткових документів, про залишення за собою права на надання документів, відповідно до п.8 статті 55 МКУ та прохання завершити митне оформлення без урахування десятиденного строку згідно ч.3 ст.53 МКУ, копія листа міститься в матеріалах справи.

На підставі наданих документів Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200090/2 від 14.05.2019 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00358.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наведених рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 № UA110000/2019/200090/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.05.2019 № UA110150/2019/00358 прийняті на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючими нормативно-правовими актами.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були висновки відповідача про те, що:

- згідно умов контракту від 27.02.2019 року № 1 п. 3.1 ціна товару, що поставляється за договором та порядок оплати визначаються за згодою сторін та фіксується у відповідних додатках. Згідно додатку до контракту від 27.02.2019 року № 1 умови оплати: 100% передплата. Моментом передачі товару (та переходу ризиків ) є дата передачі товару перевізнику. Згідно вищезазначеного додатку до контракту та рахунку (інвойс) від 07.03.2019 року № 1-1 умовами поставки є FOB NINGBO. Згідно договору на перевезення від 22.03.2019 року № 2210 перевізником є ТОВ СМА СИ ДЖИ ЄМ ШИППИНГ ЄДЖЕНСИС УКРАИНА та датою видачі коносаменту № NBLG 241648 є 15.03.2019 року. При цьому, платіжні документи системи SWIFT датуються 13.03.2019 року, 21.03.2019 року, 28.03.2019 року, 05.04.2019 року, що порушує умови оплати товару;

- надані до митного контролю платіжні документи системи Swift за вищевказаними датами у гр. 70 Призначення платежу не містять посилань на інвойс або рахунок-проформу, що унеможливлює однозначну ідентифікацію оцінюваного товару;

- згідно наданої до митного оформлення декларації заявлено контракт, договір купівлі-продажу стороною якого є виробник товару. При цьому, підприємство JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO. LTD заявлене, як виробник, лише в товарі № 5, 7, 12, згідно заявленої ЕМД, товари № 1-4, 6, 8-11 містять дані про виробника КІМІКО, у зв`язку з чим існує вірогідність посередницького характеру угоди та наявності комерційної надбавки за послуги експорту;

- згідно коносаменту від 15.03.2019 року№ ТИДП241648 Freight collect - фрахт підлягає оплаті вантажоотримувачем в порту призначення. Згідно відміток ПМК вантаж надійшов 03.05.2019 року, в той час як платіжні доручення № 203, № 204 датуються 17.04.2019 року;

- наданий документ щодо страхування від 15.03.2019 року № 3100220193300000000697 містить дані щодо страхування вантажу підприємства ТОВ НТК-Україна за маршрутом NINGBO - ODESSA з посиланням на коносамент від 15.03.2019 року № ТИДП241648 та на рахунок (інвойс) від 07.03.2019 року № 1-1 із зазначенням назви судна, що здійснювало переміщення вантажу COSCO SHIPPING PANAMA та номер рейсу 017W, при цьому в заявленій до митного оформлення декларації, в переліку складових митної вартості дана інформація відсутня, чим порушено п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України;

- декларантом заявлено COSCO SHIPPING PANAMA в той час, як згідно рахунків на оплату транспортних послуг від 25.04.2019 року № UAIM0317649 та від 25.04.2019 року № UAIM0317650 назвою судна є CMA CGM ARKANSAS, що не кореспондується із заявленими в ЕМД даними;

- дані щодо виробника не підтверджені документально, крім того, згідно інформації мережі Інтернет щодо виробника КІМІКО зазначено, що дане підприємство здійснює виробництво у країні Тайвань, в той час як згідно заявлених даних країною-виробником є Китай.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними доводами відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до додатку від 27.02.2019 року № 1 до Договору № 1 від 27.02.2019 року умовами оплати товару, що поставлявся було визначено 100% передоплата, а базисом поставки: FOB - NINGBO, China.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Як вбачається з пояснень позивача, товар був повністю оплачений останнім, після фактичного завантаження на борт судна, але до надання контрагентом доказу його доставки (оригіналу морського коносаменту).

Між тим, відповідно до комерційного інвойсу № 1-1 від 07.03.2019 року, сформованого на підставі договору № 1 від 27.02.2019 року, загальна вартість продукції становить 60936.46 дол. США.

В свою чергу, згідно платіжних документів системи SWIFT від 13.03.2019 року, 21.03.2019 року, 28.03.2019 року, 05.04.2019 року, за поставляєму продукцію позивачем було сплачено 60936.46 дол. США..

Відтак, оскільки відображена в наведеному інвойсі фактурна вартість товару була повністю сплачена позивачем, що підтверджується належними копіями платіжних документів, то її несвоєчасна сплата, в межах спірних правовідносин не є достатньою та самостійною підставою для коригування заявленої позивачем митної вартості товарів.

Що стосується посилань митного органу на те, що надані до митного контролю платіжні документи системи Swift за вищевказаними датами у гр. 70 Призначення платежу не містять посилань на інвойс або рахунок-проформу, що унеможливлює однозначну ідентифікацію оцінюваного товару, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованими, оскільки в розділі призначення платежу наведених платіжних документів зазначено передоплата за автомобільні запасні частини, контракт № 1 від 27.02.2019 року , а загальна вартість передплати становить 60936.46 дол. США.

Також, відповідно до додатку від 27.02.2019 року № 1 до Договору № 1 від 27.02.2019 року, загальна вартість продукції, що поставлялась, становить 60936.46 дол. США.

Відтак, оскільки п. 3.1 договору № 1 від 27.02.2019 року стосовно ціни товару має відсилочний характер та визначає, що остання визначається в додатках до договору, а відповідний додаток визначає вартість продукції у сумі 60936.46 дол. США., яка була повністю сплачена позивачем, то відповідно незазначення позивачем в розділі призначення платежу посилань на інвойс або рахунок-проформу, з огляду на можливість ідентифікування товару, що поставлявся не є належною підставою для врахування вказаних документів, як достовірних.

Що стосується посилань відповідача на те, що згідно коносаменту від 15.03.2019 року№ NBLG241648 Freight collect - фрахт підлягає оплаті вантажоотримувачем в порту призначення, а згідно відміток ПМК вантаж надійшов 03.05.2019 року, в той час як платіжні доручення № 203, № 204 датуються 17.04.2019 року, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованими, з огляду на сплату позивачем фрахту в повному обсязі та відсутності, в межах договірних відносин між позивачем та ТОВ СМА СИ ДЖИ ЄМ ШИППИНГ ЄДЖЕНСИС УКРАИНА , який здійснював перевезення товару, заборон стосовно проведення більш ранньої оплати послуг.

Відносно посилань митного органу на відсутність в заявленій до митного оформлення декларації, в переліку складових митної вартості інформації стосовно наданого позивачем документу щодо страхування товару від 15.03.2019 року № 3100220193300000000697, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в силу приписів п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрат на страхування цих товарів.

В свою чергу, відповідно до повідомлення JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO. LTD від 29.03.2019 року, останнім було застраховано вантаж, відправлений на адресу позивача в контейнерах CMAU5789494 (коносамент NBGL241648) та TRHU 2853803 (коносамент NBGL242524). Вартість страхування включена у вартість FOB відповідного товару.

Відтак, оскільки вартість страхування була включена продавцем товару у його вартість, то відповідно подання позивачем до митного органу документів відносно проведення такого страхування є правом останнього, а не обов`язком, що свідчить про необґрунтованість наведених доводів.

Стосовно доводів відповідача щодо того, що декларантом заявлено судно COSCO SHIPPING PANAMA в той час, як згідно рахунків на оплату транспортних послуг від 25.04.2019 року № UAIM0317649 та від 25.04.2019 року № UAIM0317650 назвою судна є CMA CGM ARKANSAS, що не кореспондується із заявленими в ЕМД даними, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до листа CMA CGM SHIPPING AGENCIES UKRAINE Ltd від 05.06.2019 року (перекладено з англійської), контейнер CMAU5789494 був відвантажений 25.03.2019 року на cудно COSCO SHIPPING PANAMA в порту погрузки NINGBO з датою прибуття в перегрузочний порт Singapore 23.03.2019 року. Перевантажений 31.03.2019 року на судно CMA CGM ARKANSAS з датою прибуття в Одесу 29.04.2019 року (а.с. 94).

Щодо доводів відповідача відносно зазначення підприємство JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO. LTD, як виробника, лише в товарах № 5, 7, 12, згідно заявленої ЕМД, а товари № 1-4, 6, 8-11 містять дані про виробника КІМІКО, у зв`язку з чим існує вірогідність посередницького характеру угоди та наявності комерційної надбавки за послуги експорту, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до додатку № 1 від 27.02.2019 року до договору № 1 від 27.02.2019 року, виробником всього поставляємого товару є JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO. LTD.

Також, відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю Ле Гранд від 13.05.2019 року № 13/05, який був декларантом поставляємового позивачу товару, в ЕМД № ГФ110150/2019/221750 від 10.05.2019 року було помилково зазначено виробника KIMIKO в товарах 1, 3-11. Вірним виробником є JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO. LTD.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щод опротиправності прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2019/200090/2 від 14.05.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00358 та необхідності визнання їх протиправними і скасування.

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.

При розподілі судових витрат суд керується приписами ст. 139 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Допустити заміну відповідача у справі № 160/5365/19 - Дніпропетровську митницю ДФС на її правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК-Україна" - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року в адміністративній справі № 160/5365/19 - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК-Україна" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2019/200090/2 від 14.05.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00358.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "НТК-Україна" судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 3842.00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 5763.00.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко