Рішення

від 10.04.2020 по справі 466/8968/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/8968/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі:секретаря судових засідань Семків Х.І.,

справа № 466/8968/19,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства Сальдо-Ділер , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Михайло Романович про визнання договору купівлі-продажу квартири удаваним, визнання покупцем договору,

за участі представника позивача адвоката Угриновської Ю.В.,

представника відповідача адвоката Цибулі І.Й.,

в с т а н о в и в:

31.10.2019 адвокат Угриновська Ю.В, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , приватного підприємства Сальдо-Ділер, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сиротяк М.Р. та просить суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.08.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р. та зареєстрований в реєстрі за №1264 недійсним, а саме - удаваним в частині зазначення покупцем ОСОБА_2 , з моменту його укладення та визнати ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25 серпня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р. та зареєстрований в реєстрі за №1264 та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.07.2015 між ОСОБА_1 та ПП Сальдо-Ділер укладено Договір про попередні умови купівлі-продажу квартири. 25.08.2015 між ПП Сальдо-Ділер та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квар- тири, посвідчений Сиротяком М.Р., приватним нотаріусом ЛМНО за реєстровим №1264.

Зазначає, що оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу квартири чоловік позивача ОСОБА_3 перебував за межами України та не було можливості отримати від нього письмової заяви-згоди на укладення договору купівлі-продажу, без якої є неможливим посвідчення договору, вирішили вказати покупцем доньку ОСОБА_2 . Зазначає, що кошти на придбання квартири внесенні позивачем. На момент укладення договору доньці виповнилося 18 років, однак вона перебувала на утриманні батьків, витрати на утримання спірної квартири здійснювалися позивачем.

Оскільки обов`язок покупця за договором від 25.08.2015 здійснено позивачем, а формально в договорі вказано доньку ОСОБА_2 , просить суд визнати договір удаваним в частині покупця та зазначити покупцем ОСОБА_1

03.12.2019 третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сиротяк М.Р. подав пояснення на позовну заяву. В обґрунтування пояснення зазначає, що ним 25.08.2015 за реєстровим №1264 ним посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Продавцем надано всі документи для посвідчення договору. Правочин вчинено у відповідності до вимог діючого законодавства, належність квартири приватному підприємству Сальдо-Ділер підтвер- джена витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будь-які обтяження на квартиру були відсутні, сторони ствердно виявили бажання укласти такий правочин.

18.12.2019 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності. В обґрунтування зазначає, що підставою звернення до суду є неприязні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також і та обставина, що вона, ОСОБА_2 в липні 2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу 25.08.2015 р. Зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та надуманими просить відмовити у позові. У заяві від 18.12.2019 просить застосувати строки позовної давності, оскільки такий пропущений позивачем.

26.12.2019 відповідачем ПП Сальдо-Ділер за підписом директора Яремко О.З. подано заяву про визнання позову /арк.спр.67/.

17.01.2020 відповідачем ПП Сальдо-Ділер подано письмові пояснення в яких просить суд задовольнити позовні вимоги /арк.спр.76-77/.

27.03.2020 ОСОБА_3 подав пояснення щодо позову. В поясненні зазначає, що він є чоловіком позивачки. З січня 2001 року він є міжнародним співробітником ООН та більшу частину часу перебуває за межами території України, організаційні питання щодо вибору квартири, яку планували придбати разом, доручено дружині, позивачу у справі. У 2015 році придбано квартиру АДРЕСА_1 , за кошти, що є спільною власністю подружжя, однак формально покупцем вказано доньку дружини ОСОБА_2 , оскільки його відсутність на території України перешкоджала позивачу укласти догорів від її імені. Просить позовні вимоги задовольнити.

31.03.2020 адвокат відповідача ОСОБА_2 - Цибуля І.Й подала відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у позові, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та надуманими, застосувати строки позовної давності.

Ухвалою від 18.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 27.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 24.01.2020 в порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 600371846101 та заборонити відчужувати квартиру в будь-який спосіб.

Ухвалою від 02.03.2020 повернуто до з`ясування обставин у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства Сальдо-Ділер , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Михайло Романович про визнання договору купівлі-продажу квартири удаваним, визнання покупцем договору, а саме виникла необхідність з`ясування правової природи походження грошових коштів, за які була придбана квартира, що є предметом спору, відношення іншого з подружжя щодо надання коштів на придбання квартири.

Суд зазначає, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 значно обмежено перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом.

Запроваджені заходи значно ускладнюють та роблять неможливим для сторін реалізувати своє право на участь у розгляді їх справи в суді через обмеження пересування як в межах території країни так і в межах населених пунктів.

Оскільки, сторонами подано докази на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, сторонами не заявлено клопотань про витребування інших доказів та скористалися правом подачі відзиву на позовну заяву, письмових пояснень, сторони дали пояснення суду будучи в суді, а також клопотання про продовження розгляду справи у їх відсутності, суд дійшов переконання про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припу- щеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Суд встановив такі обставини справи.

31.07.2015 між ПП Сальдо-Ділер в особі директора Яремко Олега Зеновійовича та ОСОБА_1 укладено договір про попередні умови купівлі- продажу, згідно якого ПП Сальдо-Ділер зобов`язується до 28.09.2015 року продати, а ОСОБА_1 купити квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 39659 доларів США. В якості забезпечення виконання зобов`язань за цим договором покупець передав, а продавець прийняв у рахунок майбутніх платежів 1000 (одну тисячу) доларів США /арк. спр.12/.

За правилами частин першої-третьої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Таким чином, при укладенні попереднього договору повинна була бути дотримана обов`язкова форма цього договору, яка є аналогічною основному договору, що в даній справі - договору купівлі-продажу щодо нерухомого майна. Отже, попередній договір купівлі-продажу мав укладатися у письмовій формі та підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Зважаючи на наведене, договір від 31.07.2015 року про попередній умови купівлі-продажу, укладений між ПП Сальдо-Ділер в особі директора Яремко О.З. та ОСОБА_1 , в силу закону є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України).

Однак, в подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 25.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р, Приватне Підприємство Сальдо-Лідер в особі директора Яремко О.З. продало, а ОСОБА_2 купила квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /арк.спр.13-14/.

Згідно п.3.1. Договору, продаж квартири за домовленістю Сторін вчинено за 283000 гривень, які отримані Продавцем від Покупця до нотаріального посвідчення цього Договору. Така вартість квартири визначена Сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу як будь-кого із Сторін, так з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин. Продавець своїм підписом під цим договором підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру, а також стверджує, що жодних претензій щодо розрахунку за цим договором до Покупця не має.

У відповідності до п.4.1 Договору, Продавець зобовязується передати Покупцю технічний паспорт на квартиру під час підписання цього Договору; надати квартиру у розпорядження Покупцю шляхом передачі ключів та звільнити її до 26 серпня 2015 року. Пунктом 4.2. передбачено, що Покупець зобовязується: прийняти квартиру відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 2.4 Договору передбачено: Покупець підтверджує, що гроші за які придбавається квартира, набуті наю не в шлюбі та не є спільною сумісною власністю, про що подала відповідну заяву, зміст якої доведений до Продавця.

Суд встановив, що на момент підписання договору купівлі продажу від 25.08.2015 ОСОБА_2 виповнилося 18 років, закінчила середню школу та з 01.09.2015 року була зарахована до навчального закладу у РП. Доказів проте, що ОСОБА_2 на час придбання квартири мала власні, самостійно заробленні або отримані від будь-кого кошти, остання суду доказів не надала.

До того ж, в судовому засіданні відповдіач не заперечувала, що на день укладення договору купівлі-продажу спірної квартири вона не володіла коштами для придбання такої квартири.

Щодо заяви, яка подана нотаріусу при укладенні договору про те, що кошти належать на праві особистої приватної власності, набуті нею не шлюбі та не є спільною сумісною власністю, то така заява відібрана нотаріусом згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яким керувався нотаріус під час вчинення нотаріальної дії: укладення договору купівлі-продажу квартири. Обов`язку встановлення правової природи коштів, за які була придбана спірна квартира на нотаріуса законодавством не покладено.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ПП Сальдо-Дилер пояснив, що ним як директором ПП Сальдо-Дилер у якості продавця укладався договір про попередні умови купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 , а основний договір купівлі-продажу підписувався з ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_1 . Також зазначив, що весь процес вибору квартири, погодження умов на її придбання: ціна, розміщення і т.п. вирішувалося ним за погодженням з ОСОБА_1 . Кошти за придбану квартиру йому також передавала ОСОБА_1 . В подальшому, після купівлі-продажу йому нічого не відомо щодо даної квартири.

Суд вважає, що показання, надані свідком, є чіткими, послідовними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами. Цим показанням суд надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів.

Ухвалою від 02.03.2020 повернуто до з`ясування обставин у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства Сальдо-Ділер , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Михайло Романович про визнання договору купівлі-продажу квартири удаваним, визнання покупцем договору, а саме виникла необхідність з`ясування правової природи походження грошових коштів, за які була придбана квартира, що є предметом спору, відношення іншого з подружжя щодо надання коштів на придбання квартири.

17.03.2020 ОСОБА_3 , який є чоловіком позивача, подав письмові пояснення, в яких зазначає, що він є чоловіком ОСОБА_1 . З січня 2001 року він є міжнародним співробітником ООН та більшу частину часу перебуває за межами території України, організаційні питання щодо вибору квартири, яку планували придбати разом, доручено дружині, позивачу у справі. У 2015 року придбано квартиру АДРЕСА_1 , за кошти, що є спільною власною подружжя, які він перераховував дружині, однак формально покупцем вказано доньку дружини ОСОБА_2 .

На підтвердження того, що у ОСОБА_1 реально могла виконати фінансове зобов`язання щодо купівлі-продажу квартири, яка є предметом спору, суду надано довідку за підписом голови відділу кадрів ООН МІНУСМА про те, що ОСОБА_3 є міжнародним співробітником ООН з серпня 2001 року, законними утриманцями ОСОБА_3 є в т.ч. позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 із зазначенням суми доходу /арк.спр.17-18/.

З довідок Кредитного Обєднання Обєднаних Націй за 2014-15 роки вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово відправляв кошти для підтримки сімї (у загальній сумі більш як 16,5 тис.дол.США), яку отримувала дружина ОСОБА_1 /арк.спр.19-30/.

Учасники не заперечили також того факту, що на виконання п.4.1., 4.2 Договору, ОСОБА_1 отримала від Продавця в день укладення договору купівлі-продажу квартири технічний паспорт на квартиру та комплект ключів.

З часу укладення договору і до часу розгляду справи технічний паспорт та договір купівлі-продажу квартири знаходиться у позивача - ОСОБА_1 .

Даний факт підтверджується і тим, що у липні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про витребування документів із чужого незаконного володіння, а саме: витребування правовстановлюючих документів - договору купівлі-продажу від 25.08.2015р., посвідченого приватним нотаріусом Льівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р.

Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

При цьому слід зясувати, що: 1) факт укладення правочину на думку сторони, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Відповідно до частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Так, Верховний Суд у справі № 521/17654/15-ц провадження № 61-2858св18 зазначив, що удаваний правочин може бути вчинений як без будь-яких протиправних намірів, так і з метою приховування іншого незаконного правочину, при цьому будь-якого обмеження щодо наявності умислу в усіх сторін такого правочину законом не встановлено. Такий умисел може бути завуальований лише однією стороною, про що інша сторона може не знати, як і навпаки. Визнання правочину удаваним в частині визначення особи покупця не суперечить приписам статті 235 ЦК України, оскільки удаваним може бути не весь правочин, а лише в частині когось із учасників.

При цьому, суди зобов`язані виходити, зокрема, з того, що встановивши, що обов`язки покупця за договором купівлі-продажу виконав позивач, і він же скористався правами покупця, саме він домовлявся про істотні умови договору купівлі-продажу квартири, а відповідач вдає з себе покупця, будучи лише формально зазначеним таким в договорі, суд визнає покупцем за договором позивача у справі.

Суд при вирішенні даного спору дійшов переконання, що визнання правочину удаваним в частині визначення особи покупця не суперечить приписам статті 235 ЦК України.

Так, суд встановив, що обов`язки покупця за договором купівлі-продажу виконала позивач, і вона же скористалася правами покупця, саме ОСОБА_1 проводила оплату за квартиру за спільні кошти подружжя, домовлялася про істотні умови договору купівлі- продажу квартири. З часу укладення договору купівлі-продажу вона ж і володіла кварти- рою: провела у ній повний ремонт за власні кошти, та після повернення доньки з навчання з Республіки Польща, дозволила їй проживати у квартирі, передавші від неї ключі.

При цьому суд вважає достатньо обгрунтованими доводи позивача щодо зазначення стороною договору - Покупцем доньку ОСОБА_2 , оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу квартири, чоловік позивача - ОСОБА_3 перебував за межами України та не було можливості отримати від нього письмової заяви-згоди на укладення договору купівлі-продажу, без якої є неможливим посвідчення договору.

Отже, відповідач вдає з себе покупця, будучи лише формально зазначеною таким в договорі, оскільки існувала перешкода позивачу для укладення в її особі договору купівлі-продажу, т.я. необхідна була згода чоловіка на укладення такого договору.

Позивач довела обставини, які свідчать про укладення договору купівлі-продажу. Отже, суд вважає, що слід визнати ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.08.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р позивача у справі.

Надаючи оцінку аргументам сторони відповідача щодо застосування до позову наслідків спливу позовної давності, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Аналіз норм статей 256, 257, 261 та 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи-носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Зазанчена правова позиція відмічена також у п.28 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 Пленуму ВС України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними, а саме, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням наведених вище мотивів укладення удаваної угоди суд не може погодитись з твердженням відповідачки та її представника про те, що початком перебігу строку позовної давності слід вважати день укладення оспорюваного договору 25.08.2015 року.

Встановлено, що позивач користувалася спірною квартирою, здійснювала ремонт у квартирі, оплачувала комунальні послуги. Початком перебігу строку позовної давності в даному випадку необхідно вважати день звернення ОСОБА_2 до суду з вимогою про зобов`язати відповідача надати позивачу правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу 25.08.2005 р., а тому підстав для застосування вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України та відмови в позові у зв`язку із пропуском строку позовної давності суд не вбачає.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини на які посилається позивач, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, позицію учасників спору, суд вважає залишити судові витрати за сторонами.

Керуючись ст.12, 13, 76, 82, 89, 137, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.08.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р. та зареєстрований в реєстрі за №1264 удаваним в частині зазначення покупцем ОСОБА_2 , з моменту його укладення.

Визнати ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25 серпня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком М.Р. та зареєстрований в реєстрі за №1264.

Судові витрати залишити за сторонами.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою:

АДРЕСА_2 Відповідач: 1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

2. Приватне підприємство Сальдо-Ділер , код ЄДРПОУ 33805204, юридична адреса: м.Львів, вул. Медової Печери, 27/58.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст судового рішення виготовлений 10.04.2020.

Суддя П. С. Невойт