Постанова

від 15.04.2020 по справі 130/751/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 130/751/19

Провадження № 22-ц/801/549/2020

Категорія: 32

Головуючий у суді 1-ї інстанції Порощук П. П.

Доповідач:Марчук В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 рокуСправа № 130/751/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючої: Марчук B.C.,

суддів: Матківської М.В., Стадника І.М.

секретар : Кузьменко Б. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу № 130/751/19 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Жмеринської районної державної адміністрації про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Порощука П.П., повний текст рішення складено - 13.12.2019 року, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області звернулось у Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області з даним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.09.2006 року між Жмеринською районною державною адміністрацією, в особі голови ОСОБА_1 .В та орендарем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі. Відповідно до якого в оренду було передано земельні ділянки загальною площею 57,6300 га ріллі із земель запасу Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області строком на 49 років.

Проте, виходячи з наявних документів, до оскаржуваного договору була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складення документів, які посвідчують право оренди земельної ділянки ОСОБА_2 замість проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, як передбачено діючим законодавством.

Крім того, зазначена технічна документація розроблена з рядом порушень, а саме: з титульного аркуша вбачається, що вона розроблялась у 2006 році, однак технічне завдання на розробку технічної документації із землеустрою щодо складення документів, які посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_2 , затверджене 14.06.2012 року. Крім того, у пояснювальній записці вказано, що технічна документація розроблялася на підставі розпорядження Жмеринської районної ради №11 від 11.09.2006 року, що не відповідає дійсності, оскільки вона виготовлялась на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 11.09.2006 року але за № 481.

Також, відповідно до розпорядження від 11.09.2006 № 481 Жмеринської районної державної адміністрації Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку розташовану на території Коростівецької сільської ради для ведення фермерського господарства вказана земельна ділянка 50 га, а у розпорядженні Жмеринської районної державної адміністрації від 14.09.2006 року №487 Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 на території Коростівецької сільської ради зазначається земельна ділянка 57,63 га.

Зазначене свідчить про те, що укладений договір оренди земельної ділянки від 18.09.2007 року суперечить нормативно-правовим актом, які регулюють дані правовідносини, а тому повинен бути визнаним недійсним правочином.

Ще позивач зазначав, що функції і повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, покладено на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру розпорядженням Кабінету Міністрів України №910-р від 30.11.2016 року.

На підставі листа Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області від 21.11.2018 року № 0101 -40/2228 Головному управлінню стало відомо про існування оскаржуваного договору оренди та про смерть ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням зазначеного листа, 29.01.2019 року та 30.01.2019 року старшим інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель на території Вінницькій області ОСОБА_3 , відповідно до наказів № 3-ДК та №4-ДК від 02.01.2019 року, було проведено перевірку стосовно земельних ділянок з кадастровим номером 0521083600:04:002:0446 , №0521083600:05:005:0320 на території Лялецької сільської ради Жмеринського району та з кадастровим номером 0521083000:06:001:0117 на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району. Відповідно до доповідної записки начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та на підставі наказів № 251-ДК та № 252-ДК від 05.03.2019 року було проведено повторну перевірку вищезазначених земельних ділянок, тобто до проведення перевірки Головне управління не знало і не могло знати про вищезазначені порушення.

З урахуванням зазначеного, позивач просив суд поновити строк позовної давності; скасувати розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 14.09.2006 року №487 Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 на території Коростівецької сільської ради , визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.09.2006 року укладений між Жмеринською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_4 О.В. з одного боку та орендаря ОСОБА_2 з другого боку та вирішити питання судового збору.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Не погодившись з вказаним рішенням, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області оскаржило його в апеляційному порядку, як необгрунтоване, ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що перебіг строку позовної давності почався з дати укладення договору оренди - 19.09.2006 року, оскільки саме з цієї дати держава, в особі уповноваженого органу ( на той час Жмеринська районна державна адміністрація Вінницької області) була обізнана про наявність оспорюваного договору та могла звернутись з позовом до суду.

Проте, таке твердження є помилковим, оскільки Головне управління у 2007 році ніякого відношення до розпорядження оспорюваною земельною ділянкою та договором оренди не мало, а тому не знало і не могло знати про наявність договору, а тим більше визначати законність чи незаконність передачі земельної ділянки в оренду. Крім того, скаржник зазначає, що до 2013 року розпорядником земельної ділянки, яка передавалась в оренду була Жмеринська РДА, яка в свою чергу і допустила порушення норм законодавства, що регулюють дані правовідносини, при укладенні оскаржуваного договору оренди землі. Також зазначає, що Головне управління не могло знати про наявні порушення раніше ніж до проведення комплексного аналізу і дослідження оскаржуваного договору, проте такими повноваження було наділено лише після 30.11.2016 року, а тому позивач вважає, що строк позовної давності пропущений з поважної причини.

З урахуванням зазначеного, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області просить суд скасувати рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.12.2019 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частин першої - п`ятої ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним правовим вимогам.

Так, судом першої інстанції були встановлені наступні обставини.

19.09.2006 року між Жмеринською районною державною адміністрацією в особі голови Сахна О.В. (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 57,63 га для ведення фермерського господарства,, яка знаходиться на території Коростівецької сільської ради. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 453538,58 грн. Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Згідно п.36 вказаного договору право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем (а.с.12). Зазначений договір був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП Центр ДЗК 15.10.2006 року за №040683000007 (а.с.14) та була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства Коростівецької сільська рада Жмеринського району Вінницької області (а.с.16), вихідним даними якої є розпорядження Жмеринської районної адміністрації №481 від 11.09.2006 року (а.с.19) та №487 від 14.09.2006 року (а.с.18).

Згідно прикінцевих положень договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.13).

Здійснено викопіювання з плану території Коростівецької сільської ради, з нанесенням зазначеної земельної ділянки, яка передається в довгострокове користування на умовах оренди (а.с.27). Позивачу стало відомо про існування договору оренди землі 19.09.2006 року після отримання листа Жмеринської районної державної адміністрації (дата та номер нерозбірливо), в якому зазначалось про існування оскаржуваного договору оренди (а.с.28-29). Згідно наказу №4-дк від 02.01.2019 року старшому державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель на території Вінницькій області ОСОБА_3 доручено у термін з 04.01.2019 року по 04.02.2019 року здійснити зазначений в п.1 цього наказу захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства , а саме перевірки стосовно земельної ділянки площею 57,6300 га з кадастровим номером 0521083000:06:001:0117 на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району (а.с.32) Згідно наказу №252-дк від 05.03.2019 року старшому державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель на території Вінницькій області ОСОБА_5 доручено у термін з 05.03.2019 року по 20.03.2019 року здійснити зазначений в п.1 цього наказу захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, а саме перевірки стосовно земельної ділянки площею 57,6300 га з кадастровим номером 0521083000:06:001:0117 на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району (а.с.30). Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34). Оригіналів зазначених документів для огляду їх у судовому засіданні позивачем не надано. Будь-яких інших доказів та відомостей сторонами не надано.

З урахуванням встановлених обставин, та посилаючись на норми ст.ст. 1 ЦК, 15, 19 ЦПК України і ст. 2 ЗУ Про оренду землі , суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір відноситься до цивільної юрисдикції та має розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Як слідує з позовної заяви, сторонами у даній справі є виключно юридичні особи: позивач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та відповідач - Жмеринська районна державна адміністрація (а/с2).

Відповідно до п.13 оскаржуваного договору оренди землі, земельна ділянка передана в оренду для ведення фермерського господарства ( а\с51).

Згідно Закону України Про фермерське господарство - фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство має найменування та може мати печатки.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім`ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім`ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Таким чином, як за суб`єктним складом так і стосовно господарських правовідносин, спір, у тому вигляді, як він заявлений до суду, підсудний судам господарської юрисдикції, а не цивільної.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає що позовна заява ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області до Жмеринської РДА про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи та закриває провадження у справі з підстав передбачених статтею 255 ЦК України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів, приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив предметну юрисдикцію спору, помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства, , а тому рішення суду підлягає скасуванню, а провадження в справі відповідно до норм п. 1 ч. 1ст. 255 і ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України слід закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 377, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задовольнити частково.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: В.С. Марчук

Судді: М.В. Матківська

І.М. Стадник