Ухвала
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 495/5578/17
провадження № 61-5945ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом приватного підприємства Юридичний департамент Дікон Юг до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: відкрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Одеса-Банк , публічне акціонерне товариство Банк Восток , про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
25 березня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу в справі № 495/5578/17 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) .
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено в касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подано заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що він є особою з інвалідністю ІІ групи. На підтвердження зазначеного надав копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17 квітня 2018 року № 887008.
Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір встановлено, що від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
З наданої заявником копії довідки убачається, що ІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_1 на строк до 01 травня 2019 року . Інших доказів, що підтверджують підстави звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону, матеріали касаційного провадження не містять.
Враховуючи вищевикладене, заявник має сплатити судовий збір або надати інші докази на підтвердження наявності у ОСОБА_1 пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, в порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 не надав копій касаційної скарги із доданими матеріалами для учасників справи.
Таким чином з метою усунення недоліків касаційної скарги, ОСОБА_1 необхідно:
1) зазначити в касаційній скарзі підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України
2) надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі і порядку або надати інші докази на підтвердження наявності у ОСОБА_1 пільг щодо сплати судового збору;
3) надати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у цивільній справі № 495/5578/17 залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19).
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2020 |
Оприлюднено | 17.04.2020 |
Номер документу | 88815737 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні