Постанова

від 02.06.2021 по справі 495/5578/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 495/5578/17

провадження № 61-5945св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - приватне підприємство Юридичний департамент Дікон Юг ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: відкрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Одеса-Банк , публічне акціонерне товариство Банк Восток ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у складі судді Прийомової О. Ю.,

від 01 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М.,

від 13 лютого 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року приватне підприємство Юридичний департамент Дікон Юг (далі - ПП ЮД Дікон Юг ), звернулось до суду з позовом до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: відкрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Одеса-Банк (далі - ВАТ АКБ Одеса-Банк ); публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) Банк Восток , про звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов`язання вчинити певні дії та встановлення пріоритетності вимог іпотекодержателя.

Позовна заява мотивована тим, що 21 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Одеса-Банк (далі - ЗАТ АКБ Одеса-Банк ), правонаступником якого є

ВАТ АКБ Одеса-Банк та ОСОБА_1 укладено договір № 183/07-Ф про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1 000 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17 % річних, та терміном повернення до 21 грудня 2010 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ АКБ Одеса-Банк та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений 24 грудня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калашник О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 4579, згідно умов якого в іпотеку банку було передано земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5110300000:02:004:0109, розташовану за адресою:

АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки - 0, 1814 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, та об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться на вказаній земельній ділянці, під літ. А - дачний будинок, готовністю 74 %, загальною площею 647, 9 кв. м, та під АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 допустив порушення виконання умов кредитного договору, внаслідок чого в лютому 2010 року ВАТ АКБ Одеса-Банк звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (справа № 1505/3691/2012).

На підставі протоколу проведення аукціону № 3-095/2 від 30 квітня

2013 року між ВАТ АКБ Одеса-Банк та ПП ЮД Дікон Юг укладено договір № 1 від 15 травня 2013 року про відступлення права вимоги, на підставі якого відбулася заміна кредитора у зобов`язані за договором

№ 183/07-Ф від 21 грудня 2007 року про надання довгострокового кредиту та ухвалою суду від 24 липня 2013 року залучено ПП ЮД Дікон Юг до участі у справі № 1505/3691/2012, як правонаступника ВАТ АКБ Одеса-Банк .

28 серпня 2013 року ПП ЮД Дікон Юг звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПП ЮД Дікон Юг заборгованість по кредитному договору в сумі 5 647 148, 38 грн та звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності на неї за ПП ЮД Дікон Юг . В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2015 року апеляційну скаргу ПП ЮД Дікон Юг - задоволено, рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 09 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на предмет іпотеки - дачний будинок, скасовано, та в цій частині ухвалено нове рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - дачний будинок та басейн, які розташовані на земельній ділянці

АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ПП ЮД Дікон Юг права власності на вказане майно.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня

2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 28 січня

2015 року залишено без змін.

06 листопада 2015 року між ПП ЮД Дікон Юг та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу дачного будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою:

АДРЕСА_1 , які в подальшому були передані ОСОБА_2 в іпотеку ПАТ Банк Восток .

Ухвалою Верховного Суду України від 30 березня 2016 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 09 липня 2014 року, рішення Апеляційного суду Одеської області

від 28 січня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року у справі

№ 1505/3691/2012 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справами № 1505/3691/2012, позивачем було уточнено позовні вимоги з урахуванням грошових коштів, які одержані ним від продажу ОСОБА_2 земельної ділянки та дачного будинку.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року в справі № 1505/3691/2012, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Одеської області від 05 травня 2017 року та від 25 травня 2017 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та

ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 12 422 317, 50 грн.

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування майна.

З метою захисту своїх прав та інтересів у зв`язку із невиконанням

ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, ПП ЮД Дікон Юг просило суд:

- в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПП ЮД Дікон Юг по договору № 183/07-Ф від 21 грудня 2007 року про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 12 422 317, 50 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 675 404, 91 доларів США; простроченої заборгованості за відсотками - 27 967, 17 доларів США; пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту -

1 816, 28 доларів США, з врахуванням вже отриманих ПП ЮД Дікон Юг грошових коштів у розмірі 5 076 787 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5110300000:02:004:0109, за адресою: ДТ Перлина , Лиманський район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровського Одеської області, площа земельної ділянки - 0, 1814 га, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, дачний будинок АДРЕСА_2 , загальною площею

647,

АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою нарівні не нижчому ніж визначено на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності у розмірі 7 346 912 грн;

- зобов`язати ОСОБА_2 до реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів вживати за власні кошти всі необхідні заходи його належного збереження, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб;

- встановити, що вимоги ПП ЮД Дікон Юг мають вищий пріоритет перед вимогами ПАТ Банк Восток в розмірі 2 700 000 доларів США на їх задоволення за рахунок предмета іпотеки.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2018 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 17 серпня 2018 року, залишеними без змін постановою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, позовні вимоги ПП ЮД Дікон Юг задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості

ОСОБА_1 перед ПП ЮД Дікон Юг по договору №183/07-Ф

від 21 грудня 2007 року про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 12 422 317,50 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 675 404, 91 доларів США; простроченої заборгованості за відсотками - 27 967, 17 доларів США; пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту - 1 816, 28 доларів США, з врахуванням вже отриманих ПП ЮД Дікон Юг грошових коштів у розмірі 5 076 787 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5110300000:02:004:0109, за адресою:

ДТ Перлина , Лиманський район, смт Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, площа земельної ділянки - 0,1814 га, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, дачний будинок АДРЕСА_2 , загальною площею

647,

АДРЕСА_1 , шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою нарівні не нижчому ніж визначено на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності у розмірі

7 346 912, 00 грн.

Зобов`язано ОСОБА_2 до реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів вживати всі необхідні заходи його належного збереження, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.

Встановлено, що вимоги ПП ЮД Дікон Юг мають вищий пріоритет перед вимогами ПАТ Банк Восток в розмірі 2 700 000 доларів США на їх задоволення за рахунок предмета іпотеки.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог ПП ЮД Дікон Юг .

При цьому, судами попередніх інстанції було враховано, що право вимоги по іпотечному договору перейшло від ВАТ АКБ Одеса-Банк до

ПП ЮД Дікон Юг на підставі договору № 1 від 15 травня 2013 року про відступлення права вимоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25 березня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу в справі № 495/5578/17 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 01 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 13 лютого 2020 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позову

ПП ЮД Дікон Юг .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення, застосували норми матеріального права без урахування висновків, викладених зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 465/646/11,

від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16 та постанові Верховного Суду від 27 серпня 2019 року в справі № 911/2392/17.

ОСОБА_1 наголошує на тому, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь ПП ЮД Дікон Юг , як юридичної особи, яка не наділена правом надавати фінансові послуги, суперечить положенням частини третьої статті 512, статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також звертає увагу, що виникнення прав у нового іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 грудня 2007 року між ЗАТ АКБ Одеса-Банк , правонаступником якого є ВАТ АКБ Одеса-Банк та ОСОБА_1 укладено договір № 183/07-Ф про надання дострокового кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії

(далі - кредитний договір) з максимальним лімітом заборгованості 1 000 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17 % річних, строком на 36 місяців.

За умовами договору протягом всього періоду дії кредитного договору максимальна заборгованість позичальника за кредитом не може перевищувати максимального ліміту кредиту - 1 000 000 доларів США, а надання кредиту здійснюється окремими частинами в межах відновлювальної кредитної лінії в доларах США із лімітом максимальної заборгованості, встановлено пунктом 1.2 статті 1 частини 2 кредитного договору зі сплатою 17 % річних. Перший транш у сумі 500 000 доларів США надається у грудні 2007 року, далі щомісячно, починаючи з січня 2008 року надаються транші у сумі 50 000 доларів США. Кінцевий термін до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом 21 грудня 2010 року (пункт 4.12.2 статті 4 частини 2 кредитного договору).

15 серпня 2008 року, 20 жовтня 2008 року та 29 грудня 2008 року між

ЗАТ АКБ Одеса-Банк та ОСОБА_1 укладено додаткові угоди № 1, № 2 та № 3 до кредитного договору якими внесено зміни до кредитного договору в частині визначення розміру комісії, що підлягала сплаті за видачу кредитних коштів, збільшено розмір процентної ставки по кредитному договору та змінено рахунок, на який здійснюється погашення кредиту.

21 грудня 2007 року з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ АКБ Одеса-Банк та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 183/07-Ф/П.

24 грудня 2007 року між ЗАТ АКБ Одеса-Банк та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калашник О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 4579

(далі - іпотечний договір), згідно пункту 1.1 якого іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за договором № 183/07-Ф про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії

від 21 грудня 2007 року, укладеним між іпотекодержателем ЗАТ АКБ Одеса-Банк та іпотекодавцем ОСОБА_1 .

Пунктом 1.2. іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є земельна ділянка: ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5110300000:02:004:0109, за адресою: ДТ Перлина, Лиманський район,

смт Затока, м. Білгород-Дністровського Одеської області, площа земельної ділянки № 0,1814 га, на якій знаходиться об`єкт незавершеного будівництва під літ. А - дачний будинок, готовністю 74 %, загальною площею

647,9 кв.м., та зареєстрованого в КП Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації в книзі 1 номер запису 4, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05 грудня 2007 року за № 16923141, реєстраційний № 21294249, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації від 10 грудня 2007 року за № 16980624, крім того на земельній ділянці знаходяться: під № 1 - басейн.

Загальна вартість предмета іпотеки за взаємною згодою сторін визначено у розмірі 7 346 912 грн (пункт 1.3. іпотечного договору).

Пунктом 4.1 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором позичальником воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу по кредиту) та /або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки.

05 лютого 2010 року ВАТ АКБ Одеса-Банк , яке є правонаступником

ЗАТ АКБ Одеса-Банк , звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 1505/3691/2012).

На підставі протоколу проведення аукціону № 3-095/2 від 30 квітня

2013 року між ВАТ АКБ Одеса-Банк та ПП ЮД Дікон Юг укладено договір № 1 від 15 травня 2013 року про відступлення права вимоги, згідно пункту 1.1 якого ВАТ АКБ Одеса-Банк передає, а ПП ЮД Дікон Юг приймає право вимоги що належить первісному кредитору і стає кредитором за договором № 183/07-Ф від 21 грудня 2007 року про надання дострокового кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії.

ВАТ АКБ Одеса-Банк та ПП ЮД Дікон Юг складено акт прийому-передачі від 15 травня 2013 року до договору № 1 від 15 травня 2013 року про відступлення права вимоги, згідно якого новому кредитору передані оригінали всіх документів на підтвердження відступлення права вимоги.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 24 липня

2013 року до участі у справі № 1505/3691/2012 у якості позивача залучено правонаступника ВАТ АКБ Одеса-Банк - ПП ЮД Дікон Юг .

ВАТ АКБ Одеса-Банк виключено із числа позивачів та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

28 серпня 2013 року ПП ЮД Дікон Юг звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 18 вересня 2013 року зазначені позовні заяви об`єднані в одне провадження та справі присвоєно № 1505/3691/2012.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2014 року по справі № 1505/3691/2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПП ЮД Дікон Юг заборгованість по договору №183/07-Ф від 21 грудня 2007 року про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 5 647 148, 38 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом становить 675 404, 91 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 26 січня 2010 рік становить 5 408 642, 52 грн; прострочена заборгованість за процентами становить 27 967, 17 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 26 січня 2010 рік становить 223 961, 09 грн, в тому числі 11 050, 34 доларів США - за серпень 2009 року; 10 693, 91 доларів США - за липень 2009 року; 6 222, 92 доларів США - за червень 2009 року; пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту з 27 лютого 2009 року (дати виникнення простроченої заборгованості по відсотках) по 25 серпня 2009 рік складає 1 816, 28 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 26 січня 2010 рік становить 14 544, 77 грн. Стягнення заборгованості з ОСОБА_1 проведено зверненням стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором

від 24 грудня 2007 року реєстр. № 4579, шляхом визнання за

ПП ЮД Дікон Юг права власності на предмет іпотеки за оціночною вартістю, а саме: земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 5110300000:02:004:0109, за адресою: ДТ Перлина , Лиманський район,

смт Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, площа земельної ділянки - 0, 1814 га. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2015 року, апеляційну скаргу ПП ЮД Дікон Юг - задоволено. Рішення Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 09 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на предмет іпотеки - дачний будинок, загальною площею

647,9 кв. метрів, готовністю 67%, і басейн, які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_2 і в частині стягнення в солідарному порядку з відповідачів судового збору у розмірі 3 441 грн - скасовано, та в цій частині ухвалено нове рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - дачний будинок та басейн, які розташовані на земельній ділянці

АДРЕСА_2 , які належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом визнання за ПП ЮД Дікон Юг права власності на це майно. Визнано за ПП ЮД Дікон Юг право власності на дачний будинок та басейн, які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині рішення Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 09 липня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилено. Рішення Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 09 липня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2015 року залишено без змін.

06 листопада 2015 року між ПП ЮД Дікон Юг та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу спірних земельної ділянки та дачного будинку, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В. В. та зареєстровані в реєстрі за № 755 та № 756 відповідно.

Загальна вартість продажу предметів іпотеки становила - 5 076 787 грн.

В подальшому ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору від 14 лютого

2016 року передав спірні земельну ділянку та дачний будинок в іпотеку

ПАТ Банк Восток .

Постановою Верховного Суду України від 30 березня 2016 року, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 09 липня 2014 року, рішення Апеляційного суду Одеської області

від 28 січня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року у справі

№ 1505/3691/2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

08 серпня 2016 року заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 1505/3691/2012 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПП ЮД Дікон Юг заборгованість по договору № 183/07-Ф від 21 грудня 2007 року про надання дострокового кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії в сумі

12 422 317, 50 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05 травня 2017 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 08 серпня 2016 року по цивільній справі № 1505/3691/2012 повернуто апелянту.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

За змістом пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

Згідно із частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України унормовано, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України від 05 червня

2003 року № 898-IV Про іпотеку (далі - Закон № 898-IV) правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Тобто відомості про відступлення прав іпотекодержателя підлягають державній реєстрації; внесення таких відомостей і є зміною речового

права - права іпотеки. До проведення державної реєстрації відповідне право не виникає, а його перехід не відбувається.

У розумінні наведених положень законодавства державна реєстрація відступлення права вимоги, яка відбувається шляхом здійснення заміни іпотекодержателя за таким предметом іпотеки у Реєстрі речових прав, є обов`язковою, а такій реєстрації передує обов`язкова реєстрація самого права іпотеки за первісним іпотекодержателем.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону № 898-IV взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Водночас за змістом частини другої статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов`язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством.

Тому виникнення прав у нового іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 27 серпня 2019 року у справі № 911/2392/17, від 26 лютого

2020 року у справі № 751/2322/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі

№ 569/16312/17-ц та від 12 жовтня 2020 року у справі № 15/148-10-4045.

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину .

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалюючи оскаржені рішення, суди попередніх інстанцій констатували, що ВАТ АКБ Одеса-Банк та ПП ЮД Дікон Юг не укладали правочин про відступлення прав за іпотечним договором. Одночасно із цим суди вважали, що право вимоги за іпотечним договором укладеним 24 грудня 2007 року між ЗАТ АКБ Одеса-Банк та ОСОБА_1 перейшло до ПП ЮД Дікон Юг на підставі договору № 1 від 15 травня 2013 року про відступлення права вимоги.

При цьому, суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази недійсності договору про відступлення права вимоги від 15 травня

2013 року, а відтак діє встановлена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину, що вказує на необґрунтованість аргументів ОСОБА_1 щодо нікчемності умов цього договору стосовно відступлення прав за іпотечним договором.

Верховний Суд звертає увагу, що договір № 1 від 15 травня 2013 року (або копія цього договору) про відступлення права вимоги, між ВАТ АКБ Одеса-Банк та ПП ЮД Дікон Юг в матеріалах справи відсутній та не був предметом дослідження судами попередніх інстанцій.

Судами також не надано оцінки відомостям Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про актуальних іпотекодержателів спірного нерухомого майна, щодо звернення стягнення на яке ПП ЮД Дікон Юг заявлено позовні вимоги.

Враховуючи сутність іпотеки та правові позиції Верховного Суду у справах № 911/2392/17, № 751/2322/16-ц, № 569/16312/17-ц, № 15/148-10-4045, без дослідження та оцінки вказаних доказів (договору про відступлення прав вимоги та відомостей із державних реєстрів щодо зареєстрованих прав на спірне майно), висновки судів попередніх інстанцій про те, що

ПП ЮД Дікон Юг з моменту укладення договору № 1 від 15 травня

2013 року про відступлення права вимоги набуло права іпотекодержателя щодо спірних об`єктів нерухомого майна є передчасними.

З урахуванням встановлених статтею 400 ЦПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі виконані вимоги, щодо дослідження доказів та встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а апеляційним судом вказані недоліки не усунені, висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду не враховані , колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскарженої постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення справи; дослідити та дати належну оцінку доказам; зберігаючи об`єктивність і неупередженість, відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, роз`яснити учасникам судового процесу наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, після чого ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 рокускасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович