Ухвала

від 16.04.2020 по справі 464/134/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

16 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 464/134/17

провадження № 51-1867 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій, на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року щодо ОСОБА_4 ,

встановив:

За вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 219 Кримінального кодексу України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 27 лютого 2020 року вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року щодо ОСОБА_4 залишив без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог частини 2 статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.

Однак вказаних вимог кримінального процесуального закону прокурор не дотримався.

Як убачається зі змісту касаційної скарги прокурор фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, тобто посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.

Також, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не зазначає їх зміст та вплив на незаконність судових рішень, з урахуванням вимог статті 412 КПК.

Таким чином, недодержання прокурором вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.

На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій,на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нимухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3