Ухвала

від 17.04.2020 по справі 640/8278/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 квітня 2020 року м. Київ № 640/8278/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., ознайомившись із позовом б/н від 25.03.2020 і доданими до нього матеріалами

ОСОБА_1

до: 1) Кабінету Міністрів України в особі Прем`єр-міністрів України Гройсмана Володимира Борисовича та Гончарука Олексія Валерійовича

2) Міністерства соціальної політики України в особі Міністрів Реви Андрія Михайловича та Соколовської Юлії Сергіївни

3) Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області

4) Міського голови Івано-Франківська Марцінківа Руслана Романовича

5) Державної казначейської служби України

треті особи (згідно Президент України Зеленський Володимир Олександрович,

позову): Генеральний прокурор України Венедіктова Ірина Валентинівна,

Департамент соціальної політики Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

Уповноважений Верховної ради України з прав людини

про визнання дій протиправними,

визнання права та припинення дій, що порушують право,

стягнення матеріальної і моральної шкоди за дискримінаційні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, як справедливої сатисфакції,

зобов`язання внести відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Кабінету Міністрів України в особі Прем`єр-міністрів України Гройсмана Володимира Борисовича та Гончарука Олексія Валерійовича (надалі - відповідач-1 або КМ України або Уряд), Міністерства соціальної політики України в особі Міністрів Реви Андрія Михайловича та Соколовської Юлії Сергіївни (нижче - відповідач-2 або Міністерство), Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (в подальшому - відповідач-3 або Виконавчий комітет), Міського голови Івано-Франківська Марцінківа Руслана Романовича (по тексту - відповідач-4 або Марцінків Р.Р. ) та Державної казначейської служби України (скорочено - відповідач-5 або ДКС України), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України в особі Прем`єр-міністрів України Гройсмана Володимира Борисовича і Гончарука Олексія Валерійовича, члена Кабінету Міністрів України - Міністерства соціальної політики України в особі Міністрів соціальної політики України Реви Андрія Михайловича та Соколовської Юлії Сергіївни, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області в особі міського голови міста Івано-Франківська Марцінківа Руслана Романовича на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішенням Уряду, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, а саме: не призначення житлової субсидії, як соціальної допомоги, та не направлення до Уряду на відшкодування за реєстраційною належністю; не надання разової допомоги на прожиття (фізичне існування) в строках 2015-2020 років, як органом місцевого самоврядування особі соціально незахищеній в Україні за статтями 1, 3, 19, 24, 28, 46, 56, 116, 119, 140 - 146 Конституції України - при катуванні ОСОБА_1 та визнання на право без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право ОСОБА_1 у спосіб застосування дискримінації Урядом та Виконавчим комітетом, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо ОСОБА_1 та вилилась у владно-управлінські рішення та виконавчо-процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне його знищення, внаслідок позбавлення з підстав застосування дискримінації законних Урядових виконавчих рішень, як тихий матеріальний геноцид , який приводить до фізичної смерті, з порушенням Конституції України, включно:

а) не призначення соціальної житлової субсидії, як соціальної допомоги на суму 26 953,52 грн. (двадцять шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят три гривні 52 копійки) за період з 01 червня 2017 року по 01 березня 2020 року, як для особи-заявника соціально не захищеної в Україні за рішенням Уряду, за надані комунальні послуги, яка отримує пенсію з 06 січня 2018 року 1 373,00 грн. (прожитковий мінімум 1 762,00 грн.) по 01 лютого 2020 року 1 638,00 грн. (прожитковий мінімум 2 102,00 грн.),

б) не надання разової допомоги (грошової) із середньомісячного сукупного доходу на рівні одного прожиткового мінімуму на прожиття та лікування, як для особи-заявника соціально не захищеної в Україні з різницею доходу - 30 473,65 грн. (тридцять тисяч чотириста сімдесят три гривні 65 копійок) за статтею 46 Конституції України, бо в строках з 01 січня 2015 року по 01 січня 2018 року, згідно довідки Державної фіскальної служби України за № 2/10/09-15-08-01-009 від 11 січня 2018 року - відсутня інформація про доходи у зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні;

- стягнути (відшкодувати) через Державну казначейську службу України з Уряду в особі члена Кабінету Міністрів України Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 матеріальну і моральну шкоду;

- стягнути (відшкодувати моральну шкоду) через Державну казначейську службу України з: Уряду в особі Прем`єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича та Прем`єр-міністра України Гончарука Олексія Валерійовича, Міністерства соціальної політики України в особі Міністра соціальної політики України Реви Андрія Михайловича, члена Кабінету Міністрів України Міністерства соціальної політики України в особі Міністерки соціальної політики України Соколовської Юлії Сергіївни на користь ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію, в розмірах 2 700 000,00 грн. відповідно;

- стягнути (відшкодувати) через Державну казначейську службу України з відповідачів 4 та 5 на користь позивача матеріальну і моральну шкоду;

- за прийнятим рішенням та матеріалами адміністративного провадження постановити ухвалу про зобов`язання Генеральну прокуратуру України в особі Генерального прокурора України Венедіктової Ірини Валентинівни, внести до Єдиного реєстру досудового розслідування відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України Урядовою групою осіб в складі виконавчої влади, як органу місцевого самоврядування за статтями 1, 3, 6, 8, 9, 19, 21, 24, 28, 46, 55, 56, 102, 113, пунктами 2-3 частини 1 статті 116, 119, ст.ст. 140-146 Конституції України.

В площині визначеного позивачем предмету позову та заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (по ухвалі - КАС України), позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

В силу ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Тобто у випадку пов`язаності між собою декількох вимог підставами виникнення або поданими доказами, або якщо заявлені вимоги є основними та похідними, такі вимоги можуть бути об`єднані та викладені у одному позові.

З огляду на наведені приписи ст. 172 КАС України, варто акцентувати, що у відповідності до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Поряд з цим аналізуючи зміст позову та доданих до нього документів, убачається, що підстави позову щодо кожного з відповідачів є різними, індивідуальними, оскільки кожен з останніх діяв окремо в межах повноважень та у спосіб, який встановлений законом.

Відтак обставини, заявлені у позові, та його підстави є різними, не пов`язаними між собою, а предметом позову є об`єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами.

Суд також звертає увагу, що об`єднані позивачем у позові вимоги, не є, з огляду на їх не пов`язаність, основними та похідними позовними вимогами в розумінні пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, згідно якого похідною є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З урахуванням відзначеного суд не вбачає підстав для застосування положень статті 172 КАС України, а тому, з огляду на порушення правил об`єднання позовних вимог, наявні підстави для повернення позовної заяви.

Окремо суд вважає за доцільне відмітити, що частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним (воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням), про що неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини в прийнятих ним рішеннях.

Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

Окремо суд звертає увагу позивача, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, проаналізувавши всі обставини справи, керуючись п. 6 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 172, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов б/н від 25.03.2020 і додані до нього документи повернути ОСОБА_1 .

2. Копію ухвали про повернення заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати ОСОБА_1 .

Ухвала, відповідно до ч. 7 ст. 169 та ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя К.С. Пащенко