Постанова

від 16.04.2020 по справі 820/924/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №820/924/17

адміністративне провадження №К/9901/42238/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2017 (суддя - Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 (колегія суддів: Тацій Л.В., Григоров А.М., Подобайло З.Г.) у справі № 820/924/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клімтехінвест до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КЛІМТЕХІНВЕСТ (далі - Товариство), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ОДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2016 №0001421402.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки відповідача ґрунтуються на недостовірних даних первинних документів бухгалтерського обліку і податкової звітності позивача щодо реальних господарських операцій з ТОВ РЕД АЛЕРТ (далі - ТОВ).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 17.11.2016 №0001421402.

Мотивами вказаних рішень стали встановлені обставини необґрунтованості висновків відповідача в частині заниження позивачем податкових зобов`язань по існуючій господарській операції.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується на те, що судами попередніх інстанцій в порушення засад адміністративного судочинства не була надана належна оцінка всім первинним документам, які супроводжували господарську операцію за наслідками якої позивач формував свій податковий облік. Зокрема, не дослідженими залишилась економічна мета правовідносин позивача з ТОВ щодо оренди прибиральної техніки, які по суті мали короткостроковий характер (декілька днів), за відсутності актів приймання передачі частини такої на момент проведення перевірки. Крім того, судами не досліджено вигоду позивача по реалізації договору охорони об`єкту нерухомості, з огляду на відсутність документів, що можуть підтвердити право на його користування таким і віддаленість Товариства від об`єкту оренди, з урахуванням того, що такий підлягає охороні цілодобово без вихідних.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідача, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України, позивач просить її залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІМТЕХІНВЕСТ (код ЭДРПОУ 37762987) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ РЕД АЛЕРТ , код ЄДРПОУ 40035164 за січень 2016 року 04.11.2016 №4271/20-30-14-02/37762987, яким встановлені наступні порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 178726 грн. за період січень 2016 року, що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість до сплати у сумі 178726 грн.

На підставі висновків акту перевірки ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2016 року №0001421402, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ у сумі 178726,00 грн. та 89363,00 грн. штрафних санкцій.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов`язання, слугували висновки податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та контрагентом у перевіряємий період не мають на меті реального настання правових наслідків.

Судами також встановлено, що між Товариством (Орендар) та ТОВ РЕД АЛЕРТ (Орендодавець) було укладено Договори оренди техніки та обладнання №11/01/12 від 01.12.2015, №12/01/12 від 01.12.2015, №13/01/12 від 01.12.2015, №14/01/12 від 01.12.2015. Відповідно до умов вказаних договорів орендодавець зобов`язується надати орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.

Також, між Товариством (Клієнт) та ТОВ РЕД АЛЕРТ (Охорона) було укладено договір на фізичну охорону №27/01/12 від 01.12.2015, відповідно до якого, Клієнт передає, а Охорона приймає під охорону закриті на замки і опечатані приміщення, розташовані за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Кільцевий шлях, 3А.

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам суди попередніх інстанцій висловились на те, що вони мали реальний характер, так як підтверджуються належно оформленими документами первинного обліку, зокрема: податковими накладними; виписками по рахункам; актами прийому-передачі техніки до договорів оренди та актами прийому передачі наданих послуг; заявками про надання транспортних послуг; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В свою чергу, господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій, оцінюючи виконання позивачем з контрагентом угод про оренду прибиральної техніки (№11/01/12 від 01.12.2015, №12/01/12 від 01.12.2015, №13/01/12 від 01.12.2015, №14/01/12 від 01.12.2015) і охорони нерухомого майна (№27/01/12 від 01.12.2015), дійшли висновку про дотримання позивачем податкової дисципліни.

При цьому судами попередніх інстанцій були залишені поза увагою доводи податкового органу про недотримання позивачем наведених вимог податкового законодавства при відображенні у податковій звітності операцій з придбання спірних послуг.

Відповідач в акті перевірки та під час судового розгляду справи доводив суду про відсутність дійсної мети оренди прибиральної техніки лише на декілька днів, дострокове розірвання правовідносин між позивачем та ТОВ РЕД АЛЕРТ , про віддаленість знаходження суб`єктів господарювання одне від одного, в тому числі від охоронюваного об`єкту, яким користується позивач. Зокрема, згідно вказаних договорів місцезнаходження позивача є місто Харків, тоді як місцезнаходження ТОВ РЕД АЛЕРТ є місто Сєвєродонецьк. Залишено поза увагою судів також можливість контрагента надавати позивачу послуги охорони об`єкту нерухомості в зв`язку з відсутністю необхідних дозволів та/або ліцензій та враховуючи знаходження контрагента позивача в місті Сєвєродонецьк.

Крім того, судами не надана правова оцінка іншим доводам відповідача, які ним викладені в акті перевірки, в письмових запереченнях на позов та в касаційній скарзі. А саме, не оцінено, що згідно бази ЄРПН орендована позивачем техніка та її оренда з моменту реєстрації ТОВ РЕД АЛЕРТ в ДПА від 29.09.2015 №121415146134 не придбавалась. Також відповідачем зазначено, що не можливо встановити яким чином відбувалася транспортування частини орендованої техніки з адреси місцезнаходження ТОВ РЕД АЛЕРТ на момент здійснення операції: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, оф. 2Д, на адресу м. Харків, вул. Чугуївська, 80, яка вказана в товарно-транспортних накладних. Разом з тим, згідно з наявних в матеріалів справи товарно-транспортних накладних вбачається перевезення орендованої позивачем техніки лише по місту Харків.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що судами попередніх інстанцій в порушення засад адміністративного судочинства не досліджено акт відповідача, в якому зафіксовані ці порушення, які підлягають обов`язковій перевірці, так як сам акт є носієм доказової бази під час вирішення подібних спірних правовідносин.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду