Ухвала

від 13.04.2020 по справі 755/5833/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/5833/19

Провадження №: 1-кс/755/1833/20

"13" квітня 2020 р.

м. Київ

слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторінкримінального провадження:прокурора ОСОБА_3 ,захисника ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Київської області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального праводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2018 за № 42018110000000355, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, установила :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з цим клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, яке умотивував дійсністю ку провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 177, 181, 199 КПК.

Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження

П`ятим відділеннямСУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області (адреса відділення (Дніпровський район м. Києва) - м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14-А, згідно наказу начальника ГУСБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 від 02.11.2018 № 624) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018110000000355, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 11.10.2018, за підозрою громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, громадянина України ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що Державне комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі КП«ГІОЦ») утворене розпорядженням Представника Президента України у місті Києві від 21 липня 1992 року № 678 (з урахуванням змін, внесених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25 березня 1997 року №357) та перейменоване на комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25 травня 2000 року №779.

КП«ГІОЦ» засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і підпорядковане Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), власником підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

12.07.2016 наказом №435-ВК ОСОБА_5 призначено на посаду директора КП «ГІОЦ».

Відповідно до ч.3 ст.18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальними повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Отже, ОСОБА_5 є службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Наприкінці 2017 року, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, у директораКП«ГІОЦ» ОСОБА_5 та директора ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 38910488) ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном на користь ТОВ«Українські Бізнес Комунікації», а саме бюджетними коштами в особливо великих розмірах, які виділяються з міського бюджету для створення комплексу «Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем керування, контролю і забезпечення безпеки ліфтового обладнання».

Так, 06.06.2017 КП«ГІОЦ», як замовником, розміщено в авторизованій електронній системі закупівель «Prozorro» оголошення UA-2018-02-15-000827-c про проведення відкритих торгів. Предметом закупівлі було створення комплексу «Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем керування, контролю і забезпечення безпеки ліфтового обладнання» (Код за ДК 021:2015: 72260000-5, послуги, пов`язані з програмним забезпеченням, очікувана вартість предмету даних закупівель складала 59165227,00 грн., в т.ч. ПДВ. Джерелом фінансування даних закупівель виступили кошти місцевого бюджету міста Києва.

Станом на 22.03.2018 надійшло 3 (три) тендерні пропозиції від наступних учасників: ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ», ТОВ«Еф Ді Ай Кампані» (код ЄДРПОУ 37770359, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 62) та ТОВ«Колвей Україна» (код ЄДРПОУ 39872318, м. Київ, вул. Північна, 46).

28.03.2018 об 11:51 протоколом розкриття тендерних пропозицій тендерного комітету КП«ГІОЦ» за результатами аукціону переможцем вказаного тендеру визнано ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Гродненська, 32, з пропозицією 58814736,00 грн.

Поряд з цим, попередньо для забезпечення перемоги ТОВ«Українські Бізнес Комунікації» під час відкритих торгів, на замовлення директора КП«ГІОЦ» ОСОБА_5 , ТОВ«Білінтех Україна» (код ЄДРПОУ 37962954) розроблено Робочий проект проектування комплексу «Оперативно-диспетчерського обслуговування житлово-будинкового фонду та систем керування, контролю й забезпечення безпеки ліфтового господарства» (КІТТС«ОДО») (як комплексної інформаційно-технологічної телекомунікаційної системи) для використання КП«ГІОЦ» під час проведення процедури відкритих торгів в авторизованійелектронній системізакупівель «Prozorro».При цьому, у вказаному проекті невстановлені досудовим розслідуванням особи умисно зазначили перелік програмного забезпечення, що повинно встановлюватись на автоматизованих робочих місцях, а саме: «Call Way», «Desk Control» та «Городок», права на які, на момент розроблення вказаного проекту, належали виключно ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ».

Для реалізації спільного злочинного умислу, тоді ж ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, розуміючи, що внаслідок свого службового становища ОСОБА_5 має право оперативного управління майном грошовими коштами міського бюджету, які виділяються для створення комплексу «Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем керування, контролю і забезпечення безпеки ліфтового обладнання» (далі КІТТС «ОДО»), дійшли злочинної домовленості про створення сприятливих умов для перемоги ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» під час відкритих торгів.

Крім того, останні домовились, що після перемоги ТОВ «Українські Бізнес Комунікації» та підписання договору на створення КІТТС «ОДО», до кошторису наданих послуг, окрім постачання ліцензійних сертифікатів та комп`ютерних програм «CallWay», «Deskcontrol» та «Електронний реєстр заявок та скарг на виконавців житлово-комунальних послуг» (ГОРОДОК) додатково будуть включені послуги з розроблення до них нібито окремих можливостей/функцій, які відповідали б технічним вимогам до договору, у вигляді модулів програмного забезпечення. При цьому, на підставі включення вартості розроблення та поставки вказаних модулів до списку наданих послуг, та подальшого їх прийняття комісією КП«ГІОЦ», буде здійснено перерахування бюджетних коштів на рахунок ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ»,що дозволитьв подальшомузаволодіти вказанимикоштами.

Так, 13.04.2018, для реалізації спільного злочинного умислу, за результатами проведеного тендеру між КП«ГІОЦ» (замовник) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» (виконавець) в особі директора ОСОБА_8 укладено договір №4342 про надання послуг, пов`язаних з програмним забезпеченням (Створення комплексу «Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем керування, контролю і забезпечення безпеки ліфтового обладнання»), код за ДК021:2015: 72260000-5.

В подальшому до договору №4342 від 16.04.2019 внесено низку змін.

В тому числі 05.07.2018, для реалізації спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами міського бюджету, з метою завищення вартості виконаних робіт та наданих послуг, а саме включення вартості нібито розроблених модулів програмного забезпечення до умов договору, між КП«ГІОЦ» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» в особі директора ОСОБА_8 укладено додаткову угоду №2, якою внесено наступні зміни: внести зміни до Додатку № 1 «Календарний план надання послуг» до Договору згідно якого найменування першого етапу змінено з «Постачання ліцензії на програмне забезпечення» на «Постачання ліцензії та програмного забезпечення», результат етапу з «Ліцензійні сертифікати» на «Ліцензійні сертифікати, програмне забезпечення на цифровому носії та опис його складу. Видаткова накладна»

Після цього, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою розтрати грошових коштів міського бюджету в особливо великих розмірах на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ», ОСОБА_5 , з метою усунення перешкод під час приймання результатів робіт в рамках договору №4342, вступив у злочинну змову із ОСОБА_9 начальником департаменту впровадження та супроводу інформаційно-комунікаційних систем КП«ГІОЦ» членом Постійно діючої комісії з прийняття результатів виконання заходів Комплексної міської цільової програми «Електронна столиця» на 2015-2018 роки, співвиконавцем яких є КП«ГІОЦ». На виконання вказаної злочинної домовленості, останній, усвідомлюючи, що модулі програмного забезпечення, які будуть надані в рамках договору №4342 для перевірки та прийняття комісією, насправді не є програмними модулями, повинен був у складі комісії прийняти від ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» зазначені нібито модулі програмного забезпечення на цифровому носії інформації, за результатами чого подати на підпис директору КП«ГІОЦ» ОСОБА_5 видаткову накладну із переліком цих модулів та їх вартістю.

Так, наказом директора КП«ГІОЦ» ОСОБА_5 №99ес від 06.10.2016 з метою забезпечення ефективного виконання заходів, співвиконавцем яких відповідно до Комплексної міської цільової програми «Електронна столиця» на 2015-2018 роки (далі Програма) в 2016 році визначено КП «ГІОЦ», забезпечення контролю за якістю та своєчасністю надання послуг виконавцями таких послуг, що визначені на конкурсних засадах за результатами відповідних закупівель, проведених КП «ГІОЦ» для реалізації заходів Програми, створено Постійно діючу комісію з прийняття результатів виконання заходів Програми, співвиконавцем яких є КП«ГІОЦ» та затверджено її персональний склад, до якого включено в тому числі ОСОБА_9 .

Згідно наказу, Комісією поетапно здійснюється приймання та оцінка результатів послуг, наданих у відповідності до умов договору, укладеного між КП«ГІОЦ» та Виконавцем послуг, визначеним за результатами проведення відповідної процедури закупівлі.

Також, наказом встановлено, що акт приймання-передачі наданих за відповідним етапом послуг, наданий виконавцем послуг, може бути підписаний належним чином уповноваженим представником КП«ГІОЦ» тільки після отримання відповідного позитивного рішення Комісії.

В подальшому, наказом директора КП«ГІОЦ» ОСОБА_5 №51 від 16.06.2017 внесено зміни до складу Комісії та затверджено її персональний склад, до якого включено в тому числі ОСОБА_9 .

Наприкінці липня 2018 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановленими досудовим розслідуванням особами сформовано та записано на цифрових носіях в кількості 3 шт. (диск DVD-R Verbatim 4.7 Gb 16x CakeBox) електронні файли заявлені як модулі програмного забезпечення, що будуть надані в рамках договору №4342, складено письмовий опис програмного забезпечення із внесеною недостовірною інформацією щодо наявності модулів програмного забезпечення на цифрових носіях, а також складено видаткову накладну №65 від 06.09.2018 на суму 28209520, 00 грн. до складу якої окрім вартості ліцензій на комп`ютерні програми «CallWay»,«Deskcontrol»та «Електроннийреєстр заявокта скаргна виконавцівжитлово-комунальнихпослуг» (ГОРОДОК)включено вартістьмодулів програмногозабезпечення.

Після цього, наприкінцілипня 2018року,на виконання спільного злочинного умислу із ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_8 , знаходячись в офісному приміщенні ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» за адресою: м.Київ, вул.Жилянська,47Д, завідомо усвідомлюючи неправдивий характер відомостей, які внесені до видаткової накладної №65 від 06.09.2018, в частині постачання модулів програмного забезпечення, засвідчив вказаний завідомо неправдивий офіційний документ своїм підписом в графі «Від постачальника Директор ОСОБА_8 » та печаткою ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ», чим засвідчив факт, який має юридичне значення.

09.08.2018, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин в приміщенні КП«ГІОЦ», за адресою: м.Київ, вул.Космічна, 12-а, відбулось засідання Постійно діючої комісії з прийняття результатів виконання заходів Комплексної міської цільової програми «Електронна столиця» на 2015-2018 роки, співвиконавцем яких є КП«ГІОЦ», під час якого ОСОБА_8 на виконання спільних злочинних домовленостей із ОСОБА_5 , з метою розтрати грошових коштів міського бюджету в особливо великих розмірах на користь ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» та заволодіння ними, на виконання умов договору №4342 від 13.04.2018, надав на розгляд і вивчення комісії ліцензійні сертифікати, програмне забезпечення, в тому числі електронні файли заявлені як модулі програмного забезпечення, на цифрових носіях та опис його складу, а також видаткову накладну із переліком та вартістю модулів програмного забезпечення.

В свою чергу, на виконання спільних злочинних домовленостей із ОСОБА_5 , головуючий на засіданні, член комісії ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи обізнаним, що програмне забезпечення на цифрових носіях заявлене як модулі програмного забезпечення, опис їх складу та видаткова накладна не відповідають дійсності та до них внесені неправдиві відомості, умисно доповів про їх відповідність договору та технічним вимогам, а також прийняв їх у складі комісії та підписав протокол №1-2-4342 від 09.08.2018 чим засвідчив факт, який має юридичне значення.

Так, протоколом №1-2-4342 від 09.08.2018 комісією прийнято рішення ліцензійні сертифікати, програмне забезпечення на цифровому носії та опис його складу, видаткову накладну, надані КП«ГІОЦ» на виконання умов п.1 Календарного плану, що є Додатком №2 Договору №4342 від 13.04.2018 прийняти до роботи та подати на підпис директору КП«ГІОЦ».

Після цього, діючи на виконання спільного злочинного умислу із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , направленого на розтрату грошових коштів міського бюджету в особливо великих розмірах на користь ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ», шляхом зловживання своїм службовим становищем, в супереч інтересів служби, 06.09.2018, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, знаходячись в приміщенніКП«ГІОЦ»,за адресою:м.Київ,вул.Космічна,12-а,директор КП«ГІОЦ» ОСОБА_5 , завідомо усвідомлюючи неправдивий характер відомостей, які внесені до офіційного документу видаткової накладної №65 від 06.09.2018 на суму 28209520, 00 грн., а саме в частині постачання програмних модулів згідно переліку, розуміючи, що ТОВ «УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» насправді не поставляються програмні модулі, засвідчив вказаний завідомо неправдивий офіційний документ своїм підписом в графі «Отримав(ла) Директор ОСОБА_5 » та печаткою КП«ГІОЦ», чим засвідчив факт, який має юридичне значення та надає право комунальному підприємствуотримати фінансуванняз місцевогобюджету наоплату робітпо зазначенійвидатковій накладній тазобов`язуєздійснити перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ»,та такимчином будучислужбовою особоювидав завідомонеправдивий документ.

В подальшому, на підставі платіжного доручення №111 від 13.09.2018 ГУДКСУ у м.Києві здійснено зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» № НОМЕР_1 , який відкрито в Печерській філії ПАТКБ«ПРИВАТБАНК», МФО300711, з рахунку КП«ГІОЦ» №35434036091290, відкритого в ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, в сумі 28209520, 00 грн.

Згідно висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №247/19 за результатами проведення комплексної компютерно-технічної та експертизи у сфері інтелектуальної власності від 11.11.2019 функціонал розроблених та інтегрованих модулів в рамках договору №4342 від 13.04.2018, укладеного між ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» та КП«ГІОЦ», до базового програмного забезпечення «CallWay», «Deskcontrol» та «Електронний реєстр заявок та скарг на виконавців житлово-комунальних послуг» (ГОРОДОК) не відповідає вимогам технічного завдання на їх створення. Електронні файли, які, відповідно до «Опису програмного забезпечення, що поставляється згідно договору №4342 від 13.04.2018», заявлені як модулі не є програмними модулями/комп`ютерною програмою у розумінні закону України «Про авторське право і суміжні права».

Поряд зцим,згідно висновкуексперта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №247-1/19 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 15.11.2019 документально підтверджуються збитки КП«ГІОЦ» в рамках підписання та виконання договору №4342 від 13.04.2018 укладеного з ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ» всумі 20826910,00 (двадцять мільйонів вісімсот двадцять шість тисяч дев`ятсот десять) грн.

З огляду на викладене 13.09.2018, директор КП«ГІОЦ» ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні КП«ГІОЦ», за адресою: м.Київ, вул.Космічна,12-а, на підставі завідомо підробленого офіційного документу видаткової накладної №65 від 06.09.2018, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, розтратив майно Київської міської державної адміністрації, а саме грошові кошти в сумі 20826910,00грн., що є особливо великим розміром, який в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, на користь ТОВ«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС КОМУНІКАЦІЇ».

16 грудня 2019 року слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буряківка Заліщицького району Тернопільської області, громадянина України, українця, працюючому на посаді директора КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (код ЄДРПОУ 04013755), зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Надалі, слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру підозрюваному ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Вищевказані обставини у своїй сукупності дають підстави підозрювати громадянина України ОСОБА_5 у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також видачі службовоюособою завідомонеправдивих офіційнихдокументів вчиненоїза попередньоюзмовою групоюосіб,тобто увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.191та ч.2ст.28ч.1ст.366КК України,і підтверджуютьсянаступними матеріаламикримінального провадження:висновок експертівНауково-дослідногоцентру судовоїекспертизи зпитань інтелектуальноївласності №247/19за результатамипроведення комплексноїкомп`ютерно-технічноїта експертизиу сферіінтелектуальної власностівід 11.11.2019;висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №247-1/19 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 15.11.2019; висновок експерта ІСТЕ СБ України № 26/1 від 30.01.2020 за результатами проведення почеркознавчої експертизи документів; показаннями свідків; протоколами оглядів речей та документів, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.12.2019 щодо підозрюваного ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, а саме у період часу з 22:00 годин до 06:00 годин, який діє до 15 лютого 2020 року.

11.02.2020 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 42018110000000355 до чотирьох місяців, тобто до 16 квітня 2020 року.

14.02.2020 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , строком до 16 квітня 2020.

На цей час, у рамках кримінального провадження продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, а саме до 16 червеня 2020 року.

У кримінальному провадженні здійснена значна кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через особливу складність кримінального провадження, завершити досудове розслідування до вказаного строку не виявляється за можливе, у зв`язку із необхідністю встановлення можливих спільників підозрюваних, які сприяли вчиненню вказаного правопорушення, необхідністю отримання висновку комп`ютерно-технічної експертизи, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри підозрюваним ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та про підозру можливим іншим спільникам вчиненого кримінального правопорушення, в тому числі службовим особам Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КДМА.

На даний час, органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії спрямовані на встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного правопорушення, а також триває проведення комп`ютерно-технічної експертизи.

Таким чином,для повногота неупередженогорозслідування укримінальному провадженнінеобхідно виконатинаступне: отримати висновок комп`ютерно-технічної експертизи та долучити його до матеріалів кримінального провадження; за результатами висновків експертів повідомити підозрюваним про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру; за результатами висновків експертів провести додаткові допити підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні; встановити осіб, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення; в разі достатніх підстав - оголосити про підозру особам, які винні у вчиненні вказаного правопорушення; провести інші слідчі (розшукові) дії, в яких виникне необхідність; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.

При цьому заявлені ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 зазначені в ст. 177 КПК України, не зменшилися.

Викладене вище свідчить про неможливість зміни запобіжного заходу підозрюваному.

У зв`язку з викладеним, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи, що заявлені при обранні останньому з апобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, орган досудового розслідування вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці.

Позиція сторін

У судовому засіданні прокурор групи прокурорів ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, крім того, наголосивши на тому, що на даний час неможливо прийняти обґрунтоване рішення по кримінальному провадженню, оскільки необхідно проведення певних слідчих та процесуальних дій, а строк домашнього арешту підозрюваного спливає, виникає необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Сторона захисту заперечували проти продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної у розрізі не доведення, на їх переконання обставин регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.

Зокрема, у запереченнях від 13.04.2020 захисник ОСОБА_4 указала, що ризики не є дійсними.

Так, ризик незаконноговпливу насвідків таінших підозрюванихне можебути покладений в обґрунтуваннянеобхідності продовженнязапобіжного заходу,оскільки вінвідсутній та убезпечений ухвалоюслідчого суддівід 17.12.2019 року прообрання запобіжногозаходу відносно ОСОБА_5 . Так вказаною ухвалою на нього покладено обов`язок в тому числі щодо заборони спілкуватися зі свідками, експертами та підозрюваними у кримінальному провадженні.

Крім того, всі свідки в даному кримінальному провадженні вже були допитані. Були допитані всі члени Постійно діючої комісії з прийняття результатів виконання заходів Програми. В період з 17.12.2019 року жодної процесуальної дії такої як допит свідків, які були допитані раніше, в тому числі й експертів органами досудового розслідування проведено не було.

Щодо противоправного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слід указати, що з моменту початку досудового розслідування, а саме з 11.10.2018 року, ОСОБА_5 був викликаний до органу досудового розслідування повісткою про виклик 3 рази та кожного разу прибував за вказаними викликами. Прибував на проведення слідчих дій за викликом, навіть, коли такі дії не відбувалися за ініціативою слідчого.

Щодо ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, або підробити документи і речі, які мають значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, то захист зауважує, що на всі запити слідчого в порядку ст. 93 КПК України, КП «ГІОЦ» було надано всі документи, які слідчий вважав за необхідне витребувати. Проте, 21.08.2019 року було проведено обшуки в приміщеннях КП «ГІОЦ». Відповідно до протоколу обшуку від 21.08.2019 року співробітниками КП «ГІОЦ» добровільно виданоречі та документи,що надумку слідчого,мають істотнезначення вданому кримінальному провадженні. Крім того, 21.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судці було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , в результаті проведення обшуку - нічого не виявлено.

Таким чином, стороною обвинувачення вилучені всі документи, що мають істотне значення в даному кримінальному провадженні, а тому посилання прокурора на вказаний ризик не містить під собою, жодного обґрунтування і є лише формальною підставою для продовження відсторонення від посади.

Щодо проведення інших слідчих дій, то захист відмічає, що жодної процесуальної дії за участі підозрюваного ОСОБА_5 , з 17.12.2019 року проведено не було, окрім вручення клопотання про продовження строків досудового розслідування та строків дії запобіжного заходу,у той час, як протягом дії попередньої ухвали ОСОБА_5 виконував покладені на нього обов`язки в повному обсязі, а слідчим під час дії попередньої дії ухвали було надано дозвіл на пересування ОСОБА_5 в межах Київської області, а також дозвіл на виїзд на Різдвяні свята, що в свою чергу підтверджує відсутність у органів досудового розслідування підстав вважати, шо підозрюваний буде порушувати взяті на себе зобов`язання та існує ризик втечі. Крім того, ОСОБА_5 здав на зберігання свої закордонні паспорти, про що слідчому повідомлено належним чином з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Крім того, захист акцентує увагу на тому, що ОСОБА_5 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , 23.10.2006 року, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У світлі цих обставин, в їх сукупності, захист уважає недоречним продовження строку домашнього арешту підозрюваному.

Мотиви, з яких виходила слідча суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким вона керувалася у ракурсі встановлених обставин із даного питання

Слідча суддя, заслухавши думку сторін кримінальногопровадження,дослідившинадані нимиматеріали тапроаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ст. 1 КПК України).

Так, останній (порядок) визначає, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження (ч. 2ст. 131 КПК).

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1ст. 131 КПК).

При цьому, порядок, встановленийКПК(процесуальний порядок, форма, процедура),як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к), з питання порушеного заявниками у даному зверненні (застосування запобіжного заходу) регламентує таке.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3ст. 132 КПК), відповідно останні застосовуються тільки при дійсності цих даних.

Метою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1ст. 177 КПК,є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2ст. 177 КПК, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а такожнаявність ризиків, які дають достатні підставислідчому судді, судувважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний, згідност. 178 КПК, оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідност. 184 КПК, повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3ст. 199 КПК).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5ст. 199 КПК).

Аналізуючи указані фактори у цьому провадженні слідча суддя ураховує, що застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак римінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5статті 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Тобто, вимога щодо розумної підозрипередбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином; вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

З урахуванням того, що (1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2ст. 84 КПК), а (2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Проаналізувавши долучені до даного клопотання документи за своїм внутрішнім переконанням, у порядкуст. 94 КПК, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, слідча суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5Глави 4 КПК України(показання, висновки експертиз, документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності указують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що цей підозрюваний, міг вчинити правопорушення.

Щодо ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК, то слід відмітити метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час, як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК(частина 2статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому,КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.

Та з його урахуваннямслідчий суддя погоджується з висновком про наявність ризику впливу на свідків.

Оцінюючи наявність цього ризику у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленогоКримінальним процесуальним кодексом Українипорядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинених ним злочинів, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Однак, слідчий суддя уважає не установленим (доведеним) факт дійсності (реальності) інших ризиків з числа регламентованих ст. 177 КПК на цій стадії провадження.

Також, вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, суд визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим та підтверджуються наявними матеріалами.

Як наслідок є дійсними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК.

Відповідно ж до ч. 4ст. 194 КПК Українинаявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, слідчий суддя ураховує таке.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на викладене слідчий суддя у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту надмірним, таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні відпала, та сприймає, як доречним (слушним) застосування в цей час запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти ризикам, які передбаченістаттею 177 КПК, та які були встановлені судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, слідча суддя, враховує той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК Українита низки об`єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали щодо строку дії запобіжного заходу, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, й вважає за доцільне у задоволенні клопотання відмовити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою, у рамках даного кримінального провадження, до слідчого та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням строком до 16.06.2020 наступних обов`язків: не відлучатися із населених пунктів м. Київ та Київська область без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; утриматися від спілкування зі свідками, експертами та іншими обвинуваченими у рамках даного кримінального провадження, окрім як під час слідчих (процесуальних) дій, адже саме вони будуть пропорційними, помірними, та такими, що нестановитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв`язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395 КПКУкраїни, слідчий суддя постановив:

у задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Київської області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою, у рамках даного кримінального провадження, до слідчого та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням строком до 16.06.2020 наступних обов`язків:

? не відлучатися із населених пунктів м. Київ та Київська область без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? утриматися від спілкування зі свідками, експертами та іншими обвинуваченими у рамках даного кримінального провадження, окрім як під час слідчих (процесуальних) дій.

Роз`яснити особі, у відношенні якої застосовано даний запобіжний захід, що в разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Будь-які твердження чи заяви особи, зроблені під час розгляду цього клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_13 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Київської області ОСОБА_6 .

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 09:00 год. 17.04.2020.

Слідча суддя ОСОБА_14