Ухвала

від 21.04.2020 по справі 909/520/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 909/520/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Іванюка Володимира Михайловича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 (головуючий суддя Мирутенко О.Л., судді Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.), рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 (суддя Матуляк П.Я.) та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2019 (суддя Матуляк П.Я.) у справі № 909/520/19

за позовом Фізичної особи - підприємця Іванюка Володимира Михайловича

до 1) Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - 1 Підприємство споживчої кооперації "Ринок"

про визнання дій протиправними та відновлення становища, яке існувало до порушення права,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2020 Фізична особа - підприємець Іванюк Володимир Михайлович надіслав безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2019 у справі № 909/520/19.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX змінами право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України .

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, скаржнику слід врахувати, що у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суди застосували не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню у зв`язку неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме не було застосовано норми ст.193, 275 ГК України, 526, 629, 714 ЦК України, п.5,4 та п.7.5 Правил користування електричною енергією та безпідставно без розірвання договору оренди приміщення було застосовано норми, які не підлягали до застосування, що призвело до порушення вимог ст. 236 ГПК України та ухвалення незаконного рішення. В частині судових витрат на правову допомогу то рішення суперечать ст. 126, 129 ГПК України та правовій позиції викладеній у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 922/902/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 10.12.2019 у справі № 922/902/19. При ухвалені постанови суд апеляційної інстанції відійшов від предмету спору і дав протилежну оцінку фактам, які вже встановлені іншим судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зміст касаційної скарги в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 хоча і містить посилання на не застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

При цьому, скаржник в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2019 обґрунтовує касаційну скаргу порушенням ст. 126, 129 ГПК України та правових позицій викладеній у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі№ 922/445/19 та у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 922/902/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 10.12.2019 у справі № 922/902/19, проте, в порушення наведених процесуальних вимог, не визначає відповідної підстави касаційного оскарження судового рішення передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Загальні посилання скаржника на те, що при винесенні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не надали оцінку усім обставинам справи та не застосували існуючу судову практику, не є належним виконанням приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Підсумовуючи вище викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до суду письмові уточнення до касаційної скарги, де необхідно чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині другій статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Іванюка Володимира Михайловича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2019 у справі № 909/520/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк до 12 травня 2020 року для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Суховий В.Г.