Ухвала

від 17.04.2020 по справі 202/3781/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/3781/19

Провадження № 1-кс/202/3068/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

17 квітня 2020року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в кримінальному провадженні № 42019040000000339 від 29.05.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в якому просить накласти арешт на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , а саме на житловий будинок загальною площею 57,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його відчуження.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019040000000339 від 29.05.2019 року, в якому 30 березня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,зокрема узаволодінні спільноз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 врожаєм соняшника, зібраним із земельних ділянок, ввірених Держаному професійно-технічному навчальному закладу «Софіївський професійний ліцей», чим завдали збитки на загальну суму 2732041,68 грн. Санкцією частини5статті 191КК Українипередбачено додаткове покаранняу виглядіконфіскації майна. За цихпідстав з метою забезпечення можливої конфіскації майна виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно підозрюваної.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву, відповідно до якої просив здійснити розгляд клопотання в його відсутність.

Відповідно до частини 2 статті 172 КПК України, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, з метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання слідчого, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з долученим до клопотання витягом із ЄРДР Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019040000000339 від 29.05.2019 року.

В даному кримінальному провадженні 30.03.2020року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Зокрема санкцією частини 5 статті 191 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальногоправопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 5 статті 170КПКУкраїни у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК).

Згідно з частинами 1, 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В своєму клопотанні слідчий ставить питання про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна.

Вирішуючи питання про арешт даного майна, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується, насамперед, показами свідків, протоколом обшуку, а також висновком експертизи.

Як вбачається з долученої до клопотання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_5 належить на праві власності житловий будинок загальною площею 57,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддявважає,що зазначенемайно можебути відчуженеабо передано підозрюваною іншим особам, оскільки за кримінальне правопорушення, в якому вона підозрюється, передбачено покарання у виді конфіскації майна.

Отже, з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваної конфіскації майна як виду покарання у випадку, якщо її підозра буде доведена, слідчий суддя вважає можливими задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 , а саме житловий будинок загальною площею 57,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його відчуження.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, та накладення арешту на це майно не матиме негативних наслідків як для самої підозрюваної, так і інших осіб, оскільки заборона відчуження майна носить тимчасовий характер і не позбавляє права на користування цим майном. Крім того, арешт майна може бути скасований в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок загальною площею 57,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_5 , шляхом заборони його відчуження.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1