Ухвала

від 22.04.2020 по справі 914/1836/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.04.2020 р. Справа № 914/1836/19

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства Сколетеплоенерго про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2020 р. у справі № 914/1836/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства Сколетеплоенерго , м. Сколе, Львівська область

про стягнення 16568,01 грн.

Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 р. позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства Сколетеплоенерго на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 4120,04 грн. пені, 6475,55 грн. інфляційних втрат, 1852,38 грн. трьох відсотків річних та 1921,00 грн. судового збору.

20.03.2020 р. на розгляд Господарського суду Львівської області Комунальним підприємством Сколетеплоенерго подано заяву від 18.03.2020 р. № 31 (вх. № 806/20) про розстрочку виконання рішення суду у справі № 914/1836/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2020 р. заява передана для розгляду судді Артимовичу В.М.

Супровідним листом від 29.11.2019 р. за № 914/1836/19/1/19 матеріали справи № 914/1836/19 скеровано Західному апеляційному господарському суду у зв`язку із апеляційною скаргою Комунального підприємства «Сколетеплоенерго» від 22.11.2019 р. за № 150 (вх. № 324/19-01 від 26.11.2019 р.) на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 у справі № 914/1836/19. У зв`язку з наведеним суд ухвалою від 23.03.2020 р. відклав вирішення питання про прийняття заяви Комунального підприємства «Сколетеплоенерго» від 18.03.2020р. № 31 (вх. № 806/20 від 20.03.2020р.) про розстрочку виконання рішення суду у справі № 914/1836/19 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Львівської області.

У зв`язку із повернення матеріалів справи № 914/1836/19 до Господарського суду Львівської області, враховуючи те, що заява відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 08.04.2020 р. прийняв заяву Комунального підприємства Сколетеплоенерго про розстрочку виконання рішення суду у справі № 914/1836/19 до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2020 р.

Від Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на розгляд суду 15.04.2020 р. надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення. Заперечуючи щодо задоволення заяви КП Сколетеплоенерго , стягувач зазначає, що позивач, як суб`єкт господарювання державного сектору економіки, яка забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, має стратегічне значення для безпеки та економіки держави. Вказує, що за спірним договором постачався імпортований природний газ, закуплений позивачем за зовнішньоекономічними контрактами, умовами яких встановлені чіткі строки розрахунків та передбачені санкції за порушення таких строків. Також зазначає, що позивач розраховує на те, що вчасне виконання боржником своїх зобов`язань перед позивачем, в тому числі за судовими рішеннями, мінімізує ризик невчасних розрахунків Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за поставлений за зовнішньоекономічними контрактами імпортований газ. Позивач наголошує, що Бюджетом України та фінансовим планом позивача не передбачені фінансові можливості для кредитування своїх контрагентів.

Від Комунального підприємства Сколетеплоенерго 17.04.2020 р. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності заявника, в якому просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 р. у справі № 914/1836/19 та слухати заяву про розстрочення виконання даного рішення за відсутності заявника.

В судове засідання 22.04.2020 р. сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши заяву Комунального підприємства Сколетеплоенерго про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 р. у справі № 914/1836/19, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 р. позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства Сколетеплоенерго на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 4120,04 грн. пені, 6475,55 грн. інфляційних втрат, 1852,38 грн. трьох відсотків річних та 1921,00 грн. судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 р. вказане рішення залишено без змін. У зв`язку з набранням даним рішенням законної сили, Господарським судом 09.04.2020 р. № 914/1836/19 видано наказ про примусове виконання рішення.

Комунальним підприємством Сколетеплоенерго подано заяву про розстрочку виконання рішення суду від 06.11.2019 р. у справі № 914/1836/19. Заява обґрунтована тим, що згідно із фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва, який долучено до заяви, у графі звіту про фінансові результаті за 2019 рік зазначено, що разом доходи за звітний період - 7906.4 тис. грн, разом витрати - 8333.7 тис. грн. Також зазначено, що у зв`язку з відсутністю коштів для оплати праці, Комунальне підприємстві Сколетеплоенерго Сколівської міської ради з 01.07.2019 року до 30.09.2019 року перейшло на чотириденний робочий тиждень, що підтверджується наказом КП Сколетеплоенерго від 30.04.2019 р. № 39. Тому заявник стверджує, що стягнення суми боргу без розстрочки виконання зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, що призведе до зупинення діяльності підприємства та оплати обов`язкових податків, зборів та заробітної плати.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв`язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд, зокрема, має право розстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми, що визначена судом. Можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити винятковий характер. Безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін.

До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Зі змісту заяви та долучених до неї доказів вбачається існування у відповідача обставин, що ускладнюють виконання рішення. Судом взято до уваги те, що Комунальне підприємство «Сколетеплоенерго» Сколівської міської ради є комунальним підприємством, заснованим для задоволення побутових потреб населення і використовувався для вироблення теплової енергії для населення. Основним джерелом коштів відповідача є надходження грошових коштів від споживачів та від учасників відносин з організації взаєморозрахунків за природний газ і теплопостачання шляхом перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Також судом взято до уваги важке матеріальне становище, що спричинило, в тому числі заборгованість з оплати праці.

Враховуючи наведене, суд вважає, що негайне виконання рішення суду може призвести до неплатоспроможності КП Сколетеплоенерго з огляду на фінансовий стан підприємства та специфіку діяльності.

Досліджуючи баланс інтересів сторін, суд звертає увагу на ту обставину, що заборгованість відповідача перед позивачем складається з нарахованої пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а основний борг відповідачем сплачено.

Суд вважає, що надання розстрочки виконання судового рішення надасть КП Сколетеплоенерго можливість поступово погашати присуджену до стягнення суму без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - отримати певні гарантії у виплаті боргу частинами. Судом також враховано те, що основний борг відповідачем сплачено.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, заперечуючи проти розстрочення виконання рішення, позивач не наводить доказів власного майнового стану чи інших суттєвих обставин, які б могли підвищити значущість його інтересу в виконанні рішення суду без надання розстрочення.

Крім того, суд наголошує на тому, що надання розстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.

Також суд звертає увагу на те, що ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Вказана норма чітко встановлює, що строк для розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, яке підлягає розстроченню. Потрібно наголосити, що законодавець ужив саме таке формулювання - "з дня ухвалення рішення", а не "з дня набрання рішенням законної сили".

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, датою ухвалення рішення є 06.11.2019 р., тому період його розстрочення не може перевищувати більше одного року та тривати більше ніж до 06.11.2020 р.

З огляду на викладене, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, враховуючи дотримання балансу майнових інтересів сторін та, беручи до уваги скрутне фінансове становище відповідача, а також те, відповідачем здійснено оплату суми основного боргу, зважаючи на те, що окрім пені позивач нараховує 3% річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, суд, вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду від 06.11.2019 у справі 914/1836/19 на 4 місяці.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Комунального підприємства Сколетеплоенерго від 18.03.2020 р. № 31 (вх. № 806/20 від 20.03.2020р.) про розстрочку виконання рішення суду у справі № 914/1836/19 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 р. у справі 914/1836/19 на 4 місяці таким чином:

1) до 22.05.2020 - 3592,25 грн.;

2) до 22.06.2020 - 3592,25 грн.;

3) до 22.07.2020 - 3592,25 грн.;

4) до 22.08.2020 - 3592,22 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.04.2020 р.

Суддя Артимович В.М.