Рішення

від 02.08.2007 по справі 16/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "02" серпня 2007 р.Справа №  16/230

 Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: головуючий Коротченко Л.С., судді Деревінська Л.В. та Коваленко Н.М. розглянувши матеріали справи № 16/230

за позовом: приватного сільськогосподарського підприємства "Липнязьке",           с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-Агро", с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області

про стягнення 293 743,12 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - Христенко В.В., довіреність б/н від 24.10.06.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Липнязьке" звернулося до господарського суду із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд - Агро" заборгованості по договорах оренди та збитків у формі неодержаного прибутку в сумі 34 281,66 грн., а всього на суму                  44 904, 12 грн. та витребування майна з чужого незаконного володіння на суму  248 842, 00 грн.

Заявою про уточнення розміру позовних вимог від 06.11.2006 р. позивач уточнив розмір пред'явлених до стягнення сум, просить стягнути з відповідача 7 220,40 грн.  заборгованість за договором оренди № 2 від 16.06.2006 р. за період з 16.06.2003 р. по 16.07.2006 р.; 1 766,60 грн. нараховану на підставі п. 9.1. договору оренди № 2 від 16.06.2006 р. суму пені за останній рік в сумі 0,1%, 1 632,46 грн. заборгованість за договором оренди № 10 від 09.072004 р. за жовтень 2004 р. та 310,17 грн. суму пені, нараховану у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 24.10.05 р. по 24.10.06 р. Також позивач просить зобов'язати відповідача повернути сільськогосподарську техніку у відповідності до п. 6 договору № 10 від 09.07.2004 р., перелік якої містить позовна заява та стягнути з відповідача на відшкодування збитків у формі не отриманого прибутку в сумі 34 281,66 грн.

Відповідач в наданому суду 14.09.2006 р. відзиві позов не визнав, посилаючись на те, що позовна заява не відповідає дійсності та не ґрунтується на вимогах законодавства, тому не підлягає задоволенню.

Крім того, 10.11.2006 р. відповідачем на уточненні позивачем вимоги також подані до суду письмові заперечення.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2007 р. судом прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-Агро" про визнання недійсними договору оренди об'єкта нерухомості № 2 від 16.06.2003 р. та договору оренди автотранспорту та сільськогосподарської техніки № 10 від 09.07.2004 р. для спільного розгляду з первісним позовом.

На підставі ухвали господарського суду у даній справі від 13.07.2007 р. розгляд справи було відкладено на 02.08.2007 р. від сторін витребувано необхідні для розгляду справи матеріали.

02.08.2007 р. представник позивача в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, зустрічний позов у даній справі не заперечив. Разом з цим, господарський суд вважає, що позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання 19.07.2007 р. повноважним представником позивача відповідного поштового відправлення (а.с.77).

З огляду на викладенні обставини, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

                                                ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2003 р. у справі № 10/5  ПСП "Липнязьке" визнано банкрутом  і відкрито ліквідаційну процедуру.

Визнання боржника банкрутом породжує певні правові наслідки, що встановленні Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Так статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон)  встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута припиняється завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості їх продажу; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається лише в порядку, передбаченому розділом ІІІ Закону; скасовується арешт, накладений на майно боржника визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Таким чином, внаслідок визнання боржника банкрутом припиняється його підприємницька діяльність, банкрут вже не може отримувати прибуток, займатись комерційною діяльністю. Угоди щодо майна боржника можуть здійснюватись лише в рамках ліквідаційної процедури з метою відчуження майна банкрута на конкурентних та платних засадах і проведення розрахунків з кредиторами. При цьому будь-яка безоплатна передача майна на умовах дарування, оренди та т.і. не допускається. Ліквідація направлена на відчуження майна  і погашення боргових вимог кредиторів. майно банкрута повинно бути вивільнено від будь-яких обмежень, оскільки воно підлягає розпродажу.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2004 р.  у справі № 10/5 ліквідаційна процедура стосовно банкрута ПСП "Липнязьке" була припинена.

В період дії встановленої судом у справі № 10/5 ліквідаційної процедури стосовно ПСП "Липнязке" 16.06.2003 р. між  ліквідатором банкрута ПСП "Липнязьке"  в особі арбітражного керуючого Корольчук М.Ф. (далі - Орендодавець) та відповідачем  - ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро" в особі директора Пасхал С.В. (далі - Орендар) укладеного договір оренди об'єкта нерухомості № 2 (далі - договір № 2) (а.с. 8-10 том 1), згідно умов якого частина адміністративного будинку (контора колишнього КСП "Правда") передається відповідачу в оренду на строк до ліквідації Орендодавця. Орендований об'єкт передається в оплатне користування та тимчасове володіння (п.п. 1.1, 3.2).

09.07.2004 р., також під час дії вказаної вище ліквідаційної процедури між  ліквідатором банкрута ПСП "Липнязьке"  в особі арбітражного керуючого Корольчук М.Ф. (далі - Орендодавець) та відповідачем  - ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро" в особі директора Миндрул О.О. (далі - Орендар) укладеного договір оренди автотранспорту і сільськогосподарської техніки № 10 (далі - договір № 10) (а.с. 19-23 том 1), згідно умов якого Орендодавцем передаються в тимчасову оренду Орендарю автотранспорт і сільськогосподарська техніка, перелік та характеристика яких визначенні Актом приймання-передачі від 09.07.2004 р., як Додаток № 1 до даного договору і який є невід'ємною його частиною, для використання техніки відповідно до її цільового призначення на строк до 09.11.2004 року (п.п. 1.1, 2.2.1,4.1).

Свої позовні вимоги позивач ґрунтує саме на укладених між ним та ТОВ "Нафтогазтерйд-Агро"  договорах оренди № 2 та № 10. Зустрічним позовом відповідач просить визнати вказані договори недійсними.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР угода, яка не відповідає вимогам закону, є недійсною. Дана норма також кореспондується зі змістом ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 р., відповідно до яких підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог визначених частинами  1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Частина 1 ст. 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи те, що договір № 2 укладено до 01.01.2004 р., а договорі № 10 після 01.01.2004 р., відповідність цих договорів має перевірятись згідно того законодавства, яке діяло на час укладення договорів. Тобто договір № 2 повинен відповідати ЦК УРСР (1963 р.), а договір № 10 відповідати вимогам ЦК України, який почав діяти з 01.01.2004 р.

Отже, договори оренди № 2 та № 10 укладено було із порушенням прямої заборони, встановленої ст.23 Закону.

Так, при укладені договору № 2 Орендодавцем порушено вимоги ст. 23 Закону.

При укладені договору № 10 не дотримано вимог щодо дійсності правочину. Закон  є актом цивільного законодавства згідно ч. 2 ст. 4 ЦК України, оскільки прийнятий відповідно до Конституції України. Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. На час укладення договору № 10 позивач первісного позову був обмежений у своїх повноваженнях згідно положень Закону, оскільки його було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Передача майна ПСП "Липнязьке", визнаного банкрутом, в оренду на підставі спірних договорів суперечить вимогам закону. Діяльність суб'єкта господарювання з надання в оренду майна виробничо-господарського призначення є здійсненням підприємницької діяльності, положення спірних договорів оренди (п.п.5.1 договору №2 та п.2.2.5 договору № 10) передбачають сплату орендарем орендної плати, тобто отримання  банкрутом прибутку, що прямо заборонено ст. 23 Закону. Передачею майна банкрутом в оренду встановлюються обмеження майна банкрутом відповідними зобов'язаннями за договором перед орендарем.

Крім цього, є неправомірним встановлення сторонами спірного договору № 2 строку оренди до ліквідації Орендодавця, оскільки останній фактично позбавляється можливості вимагати повернення майна з метою його реалізації та задоволення вимог кредиторів до закінчення ліквідаційної процедури, у умови договору передбачають наявність переданого в оренду на час закінчення ліквідаційної процедури та ліквідації Орендодавця.

Також, укладення в ході ліквідаційної процедури спірних договорів оренди банкрута свідчать про перевищення ліквідатором його повноважень, окреслених положеннями ст. 25 Закону.

Укладенням спірних договорів оренди майна банкрута ПСП "Липнязьке" порушені права позивача за зустрічним позовом, оскільки внаслідок укладення договорів, які суперечать вимогам Закону, позивач  за первісним позовом - ПСП "Липнязьке" вимагає від позивача за зустрічним позовом - ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро"  сплати орендної плати за вказаними договорами, про що свідчить позов пред'явлений до останнього у даній справі.

Крім того, з наданих до суду позивачем за зустрічним позовом матеріалів, а саме: переліку майна, яке підлягає розпаюванню між власниками - пайовиками реорганізованого КСП "Правда" (а.с. 27-30 том 2), а також рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13.12.2006 р. (а.с. 2-15 том 2) вбачається, що цивільна дієздатність щодо розпорядження майном на підставі договорів № 2 та № 10 обмежена, оскільки для надання такого майна в оренду повинно бути рішення співвласників цього майна. Посилання в оспорюваних договорах оренди №№ 2,10 на відповідне рішення співвласників майна пайового фонду відсутнє.

Вищевикладені обставини свідчать про невідповідність вимогам закону договору № 2 та договору № 10, що є підставою для визнання їх недійсними.

Враховуючи недійсність укладених сторонами договорів оренди об'єктів нерухомості № 2 від 16.06.2003 р. та оренди автотранспорту і сільськогосподарської техніки № 10 від 09.07.2004 р. позовні вимоги заявлені ПСП "Липнязьке" в первісному позову є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, зустрічний позов задовольнити повністю.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача і не стягуються, за зустрічним позовом покладаються на відповідача за цим позовом.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                             ВИРІШИВ :

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними договір оренди об'єктів нерухомості № 2 від 16.06.2003 р., укладений між приватним сільськогосподарським підприємством "Липнязьке" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-Агро" та договір оренди автотранспорту і сільськогосподарської техніки № 10 від 09.07.2004 р., укладений між приватним сільськогосподарським підприємством "Липнязьке" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-Агро".

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Липнязьке" (27015, с. Липняжка Добровеличківського району, вул. Волосика, 2, код 03756543, п/р № 2600131163 в Добровеличківському відділенні ощадбанку № 2979, МФО 323839)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-Агро" (27015, с. Липняжка Добровеличківського району, вул. Волосика, 2, код 31715418, п/р № 260024454 в Кіровоградській облдирекції АППБ "Аваль", МФО 323538) витрати по сплаті державного мита в сумі 85, 00 грн. та витрати по сплаті судово-інформаційних витрат на забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строк, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя  

 Судді                                Л.В. Деревінська

                                                                                                            Н.М. Коваленко