Рішення

від 30.01.2020 по справі 570/2511/19

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/2511/19

провадження № 2/570/177/2020

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2020 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю секретаря судового засідання Кмін В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне вул.C.Петлюри, 10/ в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мала Швейцарія-2" про визнання майнових прав,

в с т а н о в и в:

покликаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач у поданій 21 травня 2019 року позовній заяві просять визнати її майнові права на вказаний об`єкт у зв`язку з тим, що вона повністю сплатила вартість пайового внеску за нерухоме майно, а відповідач фактично припинив діяльність.

У поданій до суду заяві позивач позов підтримує.

Відповідач до суду не з`явився, відзиву на позов не подав.

Сторін відповідно до ст.ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи . У поданій до суду заяві позивач просить справу слухати у їхню з представником відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення. Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторони, дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку заочного розгляду у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Встановлено, що 04 листопада 2016 року сторони уклали договір пайової участі в будівництві №ТХС1. За даним договором пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву котеджного містечка в с.Городок Рівненського району Рівненської області і реалізації статутної мети кооперативу. Пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність будинку у зблокованій забудові, будівельний номер ТХС1, загальною проектною площею 128 м. кв.

Згідно предмету укладеного договору за даним договором пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву котеджного містечка в с.Городок Рівненського району Рівненської області (далі - об`єкт) і реалізації статутної мети кооперативу. Пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність будинку у зблокованій забудові, будівельний номер ТХС1 загальною проектною площею 128 м.кв. (далі по тексту - Будинок) (пункт 1.1. укладеного договору).

Відповідно до пункту 1.2. кооператив зобов`язується організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність будинок, обумовлену цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску.

В пункті 2.1. укладеного договору сторонами визначено, що загальний розмір пайового внеску пайовика визначається кооперативом та на день укладення договору становить 896 000 (вісімсот дев`яносто шість тисяч) гривень, що еквівалентно 34 461 доларів США згідно з курсом продажу долара США в ПАТ Укргазбанк , на день укладення договору, з розрахунку 7000 гривень за один квадратний метр загальної площі будинку, що еквівалентно 269 доларів США, без внутрішніх оздоблювальних робіт.

Пунктом 2.4., 2.5. сторони передбачено, що пайовик сплачує вартість пайового внеску у визначений строк та у спосіб, погоджені сторонами в додатку № 1 до даного договору. Пайовик зобов`язаний внести (сплатити) свій пайовий внесок в кооператив в національній валюті, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Кооперативу (або іншими не забороненими чинним законодавством способами).

Згідно укладеного додатку № 1 до договору від 04 листопада 2016 року сторонами визначено, що розрахунок з кооперативом має бути здійснений не пізніше 05 листопада 2016 року.

Як вбачається з долученої до позовної заяви копії квитанції до прибуткового касового ордеру №9 від 04 листопада 2016 року ОК ЖБК Мала Швейцарія-2 прийнято від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 896000 грн. на підставі договору пайової участі в будівництві №ТХС1 від 04.11.2016 року.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до статті 41 Конституції України кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ст.331 ЦК України).

Відповідно до Закону від 1 липня 2004 р. № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень об`єктами нерухомого майна є житлові будинки; квартири; будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення (ст.5). Визначення житловий будинок , квартира , садиба містяться у гл. 28 ЦК України , поняття об`єкти житлової нерухомості - у Податковому кодексі України . Об`єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи: житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, садовий і дачний будинки (ст. 14.1.129.).

У ЦК України , крім понять нерухомість , нерухоме майно , об`єкт нерухомого майна (ч. 1 ст. 181, п. 6 ч. 1 ст. 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, як об`єкт незавершеного будівництва (ст. 331), об`єкт будівництва (статті 875-877, 879- 881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

При вирішенні питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва слід враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

На об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК виникає з дня державної реєстрації (ст.182 ЦК ), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін (наприклад, передача ключів від будинку не свідчить про набуття права власності на будинок за відсутності договору та державної реєстрації).

Для набуття набувачем права власності на майно і з іншого боку припинення права власності на цей об`єкт у відчужувача майна необхідна наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208 , 209 ЦК випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках -державна реєстрація.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Разом з тим статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом , зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Указаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу .

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Жодних договорів на земельну ділянку на якій нібито мав знаходитись об`єкт майнові права, на який просить суд визнати позивач ОСОБА_1 , останньою не укладалося, та такі докази у матеріалах справи відсутні.

ОСОБА_1 виконала грошові зобов`язання за договором пайової участі у будівництві №ТХС-1, за яким набула право вимоги, повністю сплативши вартість, встановлену вказаним договором, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги щодо переходу права власності на об`єкт будівництва.

Однак у ОСОБА_1 право власності на спірний об`єкт не виникло, за змістом договору про пайову участь у будівництві вона лише отримала право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно, отже відсутні підстави для визнання за нею майнових прав, які є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Посилання позивача на те, що їй як інвестору належать майнові права на спірний об`єкт є помилковими, оскільки позивач ставить питання про визнання майнового права на будинок, при тому, що позивач не є належним користувачем земельної ділянки, на якій цей об`єкт мав знаходитись, вказаний об`єкт нерухомості навіть не розпочав будуватися.

Тобто позивач звертається до суду за відсутності порушеного, невизнаного чи оспорюваного права на об`єкт, будівництво якого по суті так і не було здійснено.

Факт виконання ОСОБА_1 умов договору не оспорюється, як не оспорюються і наявність у неї прав, обумовлених договором. В свою чергу позивач по справі не заявляє вимог до відповідача щодо стягнення штрафних санкцій, виконання умов договору, розірвання договору та повернення нібито переданих коштів кооперативу, який не виконав взяті на себе перед позивачем зобов`язання та порушив її права.

Відповідно до ст 392 ЦК особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права), у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Також має місце пред`явлення позовів про визнання права власності на новостворене чи реконструйоване нерухоме майно, щоб спростити чи уникнути встановленої законодавством досить тривалої в часі та фінансово затратної процедури оформлення прав на це майно. В даному випадку юридична конструкція позовних вимог не відповідає вимогам закону , тому не може бути в такий спосіб задоволена.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку, що позивач не довела своїх позовних вимог щодо порушення її прав у даному спорі, які підлягають захисту судом, тому в задоволенні позову суд відмовляє в повному обсязі.

За наведених обставин, правова позиція позивача є помилковою, його доводи до уваги не приймаються, як такі, що не обгрунтовані вимогами закону, належними доказами і висновки суду не спростовують, позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав . При вказаних обставинах, суд вважає, позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на сторону, яка їх понесла.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити у позові ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мала Швейцарія-2" про визнання майнових прав .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживаюча по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Мала Швейцарія-2 , місцезнаходження: вул.Соборна,112, м.Рівне, код ЄДРПОУ 40587793.

Суддя: Кушнір Н.В.