Постанова

від 04.08.2020 по справі 570/2511/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 року м. Рівне

Справа № 570/2511/19

Провадження № 22-ц/4815/853/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мала Швейцарія-2",

за участю представника позивачки - адвоката Дяденчука А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Дяденчуком Анатолієм Івановичем, на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року в складі судді Кушнір Н.В., ухвалене в м. Рівне, дата складання повного судового рішення не вказана,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОК "Житлово-будівельний кооператив "Мала Швейцарія-2" про визнання майнових прав.

Позов мотивує тим, що 4 листопада 2016 року між нею та ОК "Житлово-будівельний кооператив "Мала Швейцарія-2" було укладено договір пайової участі в будівництві № ТХС1, за умовами якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву котеджного містечка в с. Городок Рівненського району Рівненської області (далі - об`єкт) і реалізації статутної мети кооперативу. Пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність будинку у зблокованій забудові, будівельний номер ТХС1 загальною проектною площею 128 м.кв.

Відповідно до пункту 1.2. кооператив зобов`язується організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність будинок, обумовлену цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску.

В пункті 2.1. укладеного договору сторонами визначено, що загальний розмір пайового внеску пайовика визначається кооперативом та на день укладення договору становить 896 000 грн., що еквівалентно 34 461 доларів США згідно з курсом продажу долара США в ПАТ "Укргазбанк", на день укладення договору, з розрахунку 7000 грн. за один квадратний метр загальної площі будинку, що еквівалентно 269 доларів США, без внутрішніх оздоблювальних робіт.

Згідно п. 3.4. договору, кооператив зобов`язаний був організувати та забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до "15" червня 2017 року. Згідно вказаного пункту договору, кооператив зобов`язаний був передати пайовику будинок за актом приймання-передачі та документи необхідні для реєстрації права власності на них.

Зазначає, що свої зобов`язання зі сплати пайового внеску вона виконала у повному обсязі та належним чином, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру № 9 від 4 листопада 2016 року, відповідно до якої ОК "ЖБК "Мала Швейцарія-2" прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 96000 грн. як належне виконання зобов`язань за договором пайової участі у будівництві №ТХС1 від 4 листопада 2016.

Однак, відповідач не виконав своїх обов`язків з будівництва об`єкту, а також не здав його в експлуатацію в строки визначені договором.

В зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просить суд визнати її майнове право на будинок загальною проектною площею 128 м.кв., будівельний номер ТХС1 у зблокованій будівлі в с. Городок Рівненського району Рівненської області.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року відмовлено у позові ОСОБА_1 до ОК "Житлово-будівельний кооператив "Мала Швейцарія-2" про визнання майнових прав.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав.

В поданій апеляційній скарзі представник позивача адвокат Дяденчук А.І. покликається на незаконність рішення суду, в зв`язку з неповним встановленням усіх фактичних обставин, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що до завершення будівництва об`єкту нерухомості, а саме будинку у зблокованій будівлі, будівельний номер ТХС1, загальною площею 128 м.кв. в с. Городок Рівненського району Рівненської області, позивачу, як інвестору, належать майнові права на цей об`єкт, зокрема права на отримання в подальшому у власність спірного котеджного будинку.

Враховуючи, що відповідачем не виконано належним чином взяті на себе зобов`язання та не введено об`єкт інвестування в експлуатацію, з урахуванням повної сплати пайового внеску, позивач має право на визнання за нею майнових прав на спірний об`єкт.

Аналогічні висновки викладені Великою палатою Верховного суду в постановах у подібних справах від 27 лютого 2013 року у справі № 761/32696/13-ц та від 3 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12.

Висновки суду про відсутність правовстановлюючих документів на право власності чи користування земельною ділянкою не обмежують майнових прав позивача на об`єкт інвестування, оскільки майнові права на такий об`єкт, виникають в силу виконання умов договору пайової участі в будівництві, та не ставиться в залежність від земельної ділянки. Обов`язок по отриманню ділянки під забудову та виконання зобов`язань по будівництву за умовами договору покладаються на кооператив.

Наведені у рішенні суду обставини того, що будівництво об`єкту інвестування не було розпочато є помилковими, зробленими за відсутності будь-яких документів, що підтверджують такі обставини. Станом на момент подання позову, основні конструктивні елементи котеджного будинку, визнання майнових прав на який є предметом розгляду, збудовані (стіни, перекриття), однак будинок не здається в експлуатацію за відсутності для цього будь-яких обґрунтувань чи визначених законом підстав.

Вважає помилковим висновок суду про відсутність порушеного права у позивача на спірний об`єкт інвестування, оскільки установивши під час розгляду справи, що відповідач не виконав належним чином узятих на себе зобов`язань, з урахуванням повної сплати пайових внесків позивачем у справі, право позивача є порушеним та підлягає захисту у спосіб визнання на нього майнового права.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 4 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ОК "Житлово-будівельний кооператив "Мала Швейцарія-2" було укладено договір пайової участі в будівництві №ТХС1, за умовами якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву котеджного містечка в с.Городок Рівненського району Рівненської області і реалізації статутної мети і завдань кооперативу. Пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність будинку у зблокованій забудові, будівельний номер ТХС1, загальною проектною площею 128 м. кв.

Відповідно до пункту 1.2. договору кооператив зобов`язується організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність будинок, обумовлену цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальний розмір пайового внеску пайовика визначається кооперативом та на день укладення договору становить 896 000 грн., що еквівалентно 34 461 доларів США згідно з курсом продажу долара США в ПАТ Укргазбанк , на день укладення договору, з розрахунку 7000 грн. за один квадратний метр загальної площі будинку, що еквівалентно 269 доларів США, без внутрішніх оздоблювальних робіт.

Згідно п.п. 2.4., 2.5. пайовик сплачує вартість пайового внеску у визначений строк та у спосіб, погоджені сторонами в додатку №1 до даного договору. Пайовик зобов`язаний внести (сплатити) свій пайовий внесок в кооператив в національній валюті, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок кооперативу (або іншими не забороненими чинним законодавством способами).

Кооператив зобов`язаний організувати та забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 15 червня 2017 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску; після прийняття об`єкта в експлуатацію та повного виконання пайовиком своїх грошових зобов`язань за даним договором передати пайовику будинок за актом приймання-передачі та документи необхідні для реєстрації права власності них (п. 3.4. договору).

У додатку №1 до договору пайової участі в будівництві №ТХС1 від 04 листопада 2016 року сторонами погодили, що пайовик сплачує вартість пайового внеску в сумі 896 000 грн., що еквівалентно 34 461 доларів США, не пізніше 5 листопада 2016 року.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Майнове право право очікування - є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У ЦК України, крім понять нерухомість , нерухоме майно , об`єкт нерухомого майна (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: об`єкт незавершеного будівництва (стаття 331), об`єкт будівництва (статті 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру №9 від 04 листопада 2016 року ОК ЖБК Мала Швейцарія-2 прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 896000 грн. на підставі договору пайової участі в будівництві №ТХС1 від 04.11.2016 року.

Таким чином, позивач виконала грошові зобов`язання за договором про пайову участь у будівництві, за яким набула право вимоги, повністю сплативши вартість об`єкту будівництва, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права власності на об`єкт інвестування після завершення його будівництва та введення в експлуатацію.

В свою чергу відповідачем своїх зобов`язань щодо будівництва об`єкта, введення його в експлуатацію та передачі позивачу у встановлені договорами строки не виконано.

Як встановлено судом першої інстанції, будівництво передбаченого укладеним сторонами договором об`єкту нерухомого майна ОК "Житлово-будівельний кооператив "Мала Швейцарія-2" розпочато не було.

Доказів отримання відповідачем будівельного паспорту, дозволу на виконання будівельних робіт, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, або вчинення ним інших дій, які б свідчили про його намір розпочати будівництво, матеріали справи не містять, що ставить під сумнів можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

За наведеного, встановивши, що ОСОБА_1 просить визнати за нею майнові права на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого не було здійснено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправильно обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання за нею майнових прав, який в даному випадку не можна вважати ефективним.

Доводи апеляційної скарги про те, що на момент подання позову, основні конструктивні елементи спірного котеджного будинку (стіни, перекриття) збудовані, однак будинок не здається в експлуатацію за відсутності для цього будь-яких обґрунтувань чи визначених законом підстав висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки жодних доказів на їх підтвердження суду не надано.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про виділення відповідачу або ОСОБА_1 у користування або власність земельної ділянки під будівництво будинку у зблокованій будівлі, будівельний номер ТХС1, загальною площею 128 м.кв. в с. Городок Рівненського району Рівненської області .

Твердження представника позивача на те, що обов`язок по отриманню ділянки під забудову за умовами договору покладаються на кооператив спростовуються умовами укладеного сторонами договору, в якому взагалі відсутні точна адреса та кадастровий номер земельної ділянки, на якій відповідач зобов`язався організувати і забезпечити будівництво об`єкту.

Покликання на правові позиції Великої Палати Верховного Суду в постановах від 27 лютого 2013 року у справі № 761/32696/13-ц та від 3 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12, не заслуговують на вагу, оскільки вони висловлені у справах за інших правовідносин сторін, зокрема, у випадках, коли будівництво об`єкта інвестування розпочато, однак не було закінчено та не введено в експлуатацію.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками су дуду першої інстанції щодо їх оцінки.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту б пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Дяденчуком Анатолієм Івановичем, залишити без задоволення.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року залишити без змін.

Понесені витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 4.08.2020 року.

Судді: Бондаренко Н.В.

Ковальчук Н.М.

Шимків С.С.