Рішення

від 27.04.2020 по справі 910/1074/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/1074/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВ БУД"

про стягнення 147 651,10 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Я.І. Мухіна

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВ БУД" (відповідач) про стягнення 147 651,10 грн на підставі Договору поставки № 16/10 від 16.10.2018, з яких: основний борг - 123 727,72 грн, інфляційні нарахування - 487,93 грн, відсотки за користування грошовими коштами (3% річних) - 1 015,82 грн, пеня - 10 046,86 грн, штраф - 12 372,77 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

20.02.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та збільшення розміру позовних вимог. В якості додатку до вказаної заяви додано уточнену позовну заяву, докази оплати судового збору, інші документи на усунення недоліків позовної заяви та докази направлення відповідачу заяви про усунення недоліків та збільшення розміру позовних вимог, уточненої позовної заяви.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Водночас, судом враховано, що позивачем у заяві про усунення недоліків заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог, викладених у редакції, вказаній в уточненій позовній заяві.

Відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 155 090,17 грн на підставі Договору поставки № 16/10 від 16.10.2018, з яких: основний борг - 123 727,72 грн, інфляційні нарахування - 1 004,82 грн, відсотки за користування грошовими коштами (3% річних) - 1 151,69 грн, пеня - 11 533,18 грн, штраф - 17672,76 грн, що фактично свідчить про збільшення позивачем розміру позовних вимог в частині сум інфляційних нарахувань, 3% річних, пені та штрафу.

Суд прийняв до розгляду подану позивачем уточнену позовну заяву в якості заяви про збільшення розміру позовних вимог, враховуючи при цьому, що позивач дотримався порядку подання відповідної заяви, визначеного ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, здійснив доплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1074/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/1074/20.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 910/1074/20 було направлене відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідно до відомостей, розміщених на сайті АТ Укрпошта в розділі щодо відстеження поштових відправлень, вручене відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Стислий виклад позиції позивача.

16 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ та Товариством з обмеженою відповідальністю КРЕАТИВ БУД було укладено Договір поставки № 16/10.

На виконання умов Договору позивачем були здійснені наступні поставки товару: 16 серпня 2019 року на суму 19 000,02 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1621 ; 03 вересня 2019 року на суму 68 190,72 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1737 ; 16 вересня 2019 року на суму 19000,02 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1851.

За умовами Договору, покупець зобов`язаний був оплатити отриманий товар у наступні строки: 16.08.2019 згідно видаткової накладної № 1621; 03.09.2019 згідно видаткової накладної № 1737; 16.09.2019 згідно видаткової накладної № 1851.

Відповідач обов`язку щодо оплати поставленого товару у вищевказані строки не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з Претензією від 01.11.2019 № 121.

11.11.2019 відповідач здійснив платіж на погашення боргу в сумі 53 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 14020 від 11.11.2019 року, у зв`язку з чим борг згідно видаткової накладної № 1621 від 16.08.2019 року було повністю погашено, а також частково погашено борг за товар, поставлений згідно видаткової накладної № 1737 від 03.09.2019.

У той же час відповідач здійснив замовлення товару на суму 70 536,96 грн.

12 листопада 2019 року позивач виставив рахунок на оплату № 7331 на суму 70 536,96 грн.

12 листопада 2019 року відповідач надіслав позивачу Гарантійний лист , у якому зазначив, що гарантує повну оплату виставленого рахунку на суму 70 536,96 грн та погашення заборгованість, яка станом на 12.11.2019 року становила 53 190,76 грн до 30.11.2019.

14 листопада 2019 року позивач здійснив поставку товару на суму 70 536,96 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 2303 від 14 листопада 2019 року.

Враховуючи те, що на час звернення з відповідним позовом до суду відповідач зобов`язання зі своєчасної оплати товару згідно Договору № 16/10 від 16.10.2018 не виконав, позивач просить суд сягнути з відповідача на його користь основний борг - 123 727,72 грн, інфляційні нарахування - 1 004,82 грн, відсотки за користування грошовими коштами (3% річних) - 1 151,69 грн, пеню - 11 533,18 грн, штраф - 17672,76 грн.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за невиконання умов договору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, 16 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ (далі - позивач, ТОВ ЮСК ) та Товариством з обмеженою відповідальністю КРЕАТИВ БУД (далі - відповідач, ТОВ КРЕАТИВ БУД ) було укладено Договір поставки № 16/10 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору постачальник передає у власність покупця товар, а покупець приймає та сплачує вартість товару у порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами статей 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 Договору асортимент, ціна і кількість товару обумовлюються сторонами при узгодженні заявки та зазначаються у видатковій накладній чи рахунку на оплату.

Відповідно до п. 3.3 Протоколу розбіжностей до Договору поставки №16/10 від 16.10.2019 року покупець перераховує на поточний рахунок постачальника платіж у розмірі 100% (сто відсотків) від вартості товару на підставі видаткової накладної.

Згідно п. 3.4 Договору розрахунок здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов Договору позивачем були здійснені наступні поставки товару: 16 серпня 2019 року на суму 19 000,02 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1621 ; 03 вересня 2019 року на суму 68 190,72 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1737 ; 16 вересня 2019 року на суму 19 000,02 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1851 ; 14 листопада 2019 року на суму 70 536,96 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2303 від 14 листопада 2019 року.

Наведені видаткові накладні містять підписи сторін та скріплені їх печатками.

Як стверджує позивач та підтверджується копією платіжного доручення № 14020 від 11.11.2019 року, 11.11.2019 відповідач здійснив платіж на погашення боргу в сумі 53 000,00 гривень.

Враховуючи часткову оплату в сумі 53 000,00 грн, відповідачем було повністю погашено заборгованість за поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної № 1621 від 16.08.2019 року на суму 19 000,02 грн та частково погашено борг за товар, поставлений згідно видаткової накладної № 1737 від 03.09.2019 на суму 68 190,72 грн.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар в іншій сумі - 123 727,72 грн згідно видаткової накладної № 1737 від 03.09.2019 на суму 34190,74 грн (68190,72 грн- 33 999,98 грн); № 1851 від 16.09.2019 на суму 19000,02 грн; № 2303 від 14.11.2019 на суму 70 536,96 грн, матеріали справи не містять.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № 16/10 від 16.10.2018 складає 123 727,72 грн.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.1 Договору сторони несуть відповідальність за неналежне виконання умов Договору на підставах, визначених законодавством.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 004,82 грн інфляційних втрат, з яких: 266,00 грн інфляційних втрат з вересня 2019 по жовтень 2019 за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1621 від 16.08.2019 року на суму 19 000,02 грн; 516,28 грн інфляційних втрат з вересня 2019 по січень 2020 за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1737 від 03.09.2019 на суму 68190,72 грн, що нараховується на 34190,74 грн враховуючи часткову оплату; 152,00 грн інфляційних втрат з вересня 2019 по жовтень 2019 за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1851 від 16.09.2019 на суму 19000,02 грн; 70,54 грн інфляційних втрат з листопада 2019 по січень 2020 за поставлений товар згідно видаткової накладної № 2303 від 14.11.2019 на суму 70 536,96 грн.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга розрахунок суми інфляційних втрат, викладений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь 1 004,82 грн інфляційних втрат.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд, дослідивши зміст Договору, встановив, що його умовами передбачено, що за порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. При порушенні покупцем строків оплати вказаних п. 3.3. Договору на термін понад 30 календарних днів, останній, крім пені передбаченої п. 6.2 Договору, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.5.2 Договору).

Позивач просить стягнути з відповідача - 11 533,18 грн пені, з яких: 1 486,17 грн за період з 17.08.2019 - 11. 11.2019 за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1621 від 16.08.2019 року на суму 19 000,02 грн; 4 085,87 грн за період з 04.09.2019 за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1737 від 03.09.2019 на суму на 34190,74 грн (враховуючи часткову оплату); 2 046,19 грн за період з 17.09.2019 - 24.01.2020 за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1851 від 16.09.2019 на суму 19000,02 грн; 3 914,95 грн за період з 15.11.2019-24.01.2020 за поставлений товар згідно видаткової накладної № 2303 від 14.11.2019 на суму 70 536,96 грн.

Ознайомившись з наведеними позивачем у розрахунку пені періодами, за які позивач нараховує пеню, суд зазначає, що розрахунок пені за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1621 від 16.08.2019 року на суму 19 000,02 грн за період з 17.08.2019 - 11. 11.2019 є не вірним, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, а тому вірними періодами для нарахування пені за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1621 від 16.08.2019 року на суму 19 000,02 грн є період з 17.08.2019 - 10 .11.2019. Сума пені за встановлений період становить 1 470,03 грн . Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга розрахунок суми пені в іншій частині, суд дійшов висновку про його обґрунтованість

За встановлених обставин, сума пені яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 11 517,04 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в загальній сумі 1 151,69 грн.

При розрахунку відсотків за користування грошовими коштами позивач припустився аналогічної помилки що і при розрахунку суми пені, в частині визначення періодів стягнення 3 % річних за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1621 від 16.08.2019 року на суму 19 000,02 грн, зазначивши період з 17.08.2019 - 11 .11.2019, тоді як слід було зазначити з 17.08.2019 - 10 .11.2019. За встановлений судом період, сума 3 % річних становить 134,30 грн. Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга розрахунок суми 3 % річних в іншій частині, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

За встановлених обставин сума 3 % річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1150,13 грн.

Позивач посилаючись на положення п. 5.2 Договору, яким, зокрема, визначено, що при порушенні покупцем строків оплати вказаних п. 3.3. Договору на термін понад 30 календарних днів, останній, крім пені передбаченої п. 6.2 Договору, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, просить суд стягнути з відповідача на його користь 10% від суми заборгованості, що становить 17 672,76 грн.

Враховуючи умови Договору, а також те, що відповідач фактично здійснив часткову оплату на користь позивача з пропущенням строків в термін понад 30 календарних днів, а в іншій частині борг не сплатив, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% від суми заборгованості, що становить 17 672,76 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів в порядку статті 86 ГПК України, повно і всебічно з`ясувавши обставини даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВ БУД" про стягнення з відповідача 155 090,17 грн підлягають задоволенню частково у сумі 155 072,47 грн, з яких: 123 727,72 грн основного боргу; 1 004,82 грн інфляційних втрат; 11 517,04 грн пені; 1 150,13 грн 3 % річних та 17 672,76 грн штрафу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві вказав, що ним були понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 326,35 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, судовий збір відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у сумі 2 326,08 грн покладається на відповідача, а в іншій сумі - 00,27 грн на позивача.

Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТИВ БУД" (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 33 Б, нежиле приміщення №27 ідентифікаційний код юридичної особи 40080453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Бистрицька, буд. 89; ідентифікаційний код юридичної особи 40748590) 123 727,72 грн (сто двадцять три тисячі сімсот двадцять сім гривень 72 коп) основного боргу, 1 004,82 грн (одну тисячу чотири гривні 82 коп) інфляційних втрат, 11 517,04 грн (одинадцять тисяч п`ятсот сімнадцять гривень 4 коп) пені, 1 150,13 грн (одну тисячу сто п`ятдесят гривень 13 коп) 3 % річних, 17 672,76 грн (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 72 коп) штрафу та 2 326,08 грн (дві тисячі триста двадцять шість гривень 08 коп) судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням частини 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 27.04.2020.

Суддя Гумега О.В.