Ухвала

від 23.04.2020 по справі 911/3332/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3332/14

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши матеріали справи за скаргою (вх. № 75/20 від 14.04.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (46016, м. Тернопіль, вул. Київська, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 34905338) у виконавчому провадженні № 49762668 з примусового виконання наказу від 17.10.2014 у справі № 911/3332/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС",

юридична адреса: 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315;

поштова адреса: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, оф. 23

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП",

08633, Київська обл., с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22

2) Фермерського господарства "СЕМЕХА",

47728, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Острів

про стягнення 29263,53 грн.

за участі представників сторін:

скаржника: Грищенко О.М., посвідчення б/н від 29.10.2009; довіреність б/н від 07.08.2019;

Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ): не з`явився;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився.

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" та Фермерського господарства "СЕМЕХА" про стягнення 29263,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані угодами про заміну кредитора у зобов`язанні від 21.10.2011 № К-13-ТА, від 25.01.2013 № 25/02-13, відповідно до яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача 2 щодо сплати, у тому числі, грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці) у зв`язку з порушенням відповідачем 2 грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 22.08.2008 № ЗУФ-118/08/08, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО".

При цьому, позов до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" обґрунтовано договором поруки від 11.03.2014 № 11-03-2013-63, відповідно до умов якого відповідач 1 поручається перед позивачем за виконання зобов`язань відповідачем 2 зі сплати розміру заборгованості (дооцінка вартості товару, курсова різниця) у спірних правовідносинах у розмірі 30000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2014 позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Фермерського господарства "СЕМЕХА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 29263,54 грн. заборгованості, 1200,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1827,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення, 17.10.2014 у справі № 911/3332/14 Господарським судом Київської області видано судовий наказ.

Через канцелярію Господарського суду Київської області (вх. № 75/20 від 14.04.2020) надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 13.04.2020 № 13-2/04 на бездіяльність державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні № 49762668 з примусового виконання наказу від 17.10.2014 у справі № 911/3332/14.

Скаргу обгрунтовано тим, що державним виконавцем не вчинено необхідних дій, у визначений Законом України "Про виконавче провадження" строк, для примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2014 у справі № 911/3332/14 за наказом Господарського суду Київської області від 17.10.2014.

Згідно з приписами статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2020 призначенно розгляд скарги на 23.04.2019.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшли письмові пояснення (вх. № 7847/20 від 23.04.2020) та клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 7826/20 від 23.04.2020), яке обґрунтовано тим, що скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на те, що виконавче провадження № 49762668 перебуває у зведеному виконавчому провадженні.

У судове засідання 23.04.2020 з`явився представник скаржника (стягувача), представники інших учасників справи не з`явились, про дату, місце та час судового розгляду повідомлялись судом.

За результатами розгляду доводів учасників судового процесу за скаргою, суд зазначає таке.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з статтею 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 16.04.2018 прийнято виконавче провадження № 49762668 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 17.04.2014 у справі № 911/3332/14.

На день розгляду скарги наказ Господарського суду Київської області від 17.04.2014 у справі № 911/3332/14 не виконано.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення, а за пунктом 6. вказаної Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

07.05.2019 (вх. № 07-2/05), 07.05.2019 (вх. № 07-2/05) скаржником направлено на адресу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 53151341 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 11.09.2013 у справі № 911/2765/13, № 48898525 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 11.09.2013 у справі № 911/2765/13 та № 49762668 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 17.10.2014 у справі № 911/3332/14.

Вищезазначені клопотання отримані Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень уповноваженій особі 14.05.2019, однак, залишені без відповіді та реагування.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, тобто, Тернопільський РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) є правонаступником Тернопільського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області.

Частиною 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Натомість, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України Про виконавче провадження , згідно з частиною 1 статті 74 якого, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З наведених правових норм, передбачених частиною 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням вимог статей 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно.

Дослідивши додану до матеріалів справи облікову картку на зведене виконавче провадження № 53562901, судом встановлено, що зазначене виконавче провадження містить виконавче провадження № 497622668 в якому оскаржуються дії державного виконавця, проте, зведене виконавче провадження також містить виконавчі провадження: № 58945594 з примусового виконання виконавчого листа від 27.12.2017, що виданий Тернопільським окружним адміністративним судом у справі № 819/2138/17, № 58945324 з примусового виконання виконавчого листа від 11.08.2010, що виданий Тернопільським окружним адміністративним судом у справі № 2-а-2383/10/1970, № 58944832 з примусового виконання виконавчого листа від 25.10.2017, що виданий Тернопільським окружним адміністративним судом у справі № 819/1634/17, № 51864274 з примусового виконання виконавчого листа від 18.10.2010, що виданий Тернопільським окружним адміністративним судом у справі № 2-а-2383/10/1970, № 53032605 з примусового виконання виконавчого листа від 24.07.2015, що виданий Тернопільським окружним адміністративним судом у справі № 819/1351/15, № 53151341 з примусового виконання наказу від 11.09.2013, що виданий Господарським судом Київської області у справі №911/2765/13, № 48898525 з примусового виконання наказу від 11.09.2015, що виданий Господарським судом Київської області у справі № 911/2765/13.

Відтак, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16, від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 911/3332/14, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 915/91/18.

Відносно аргументів скаржника про те, що скарга подана на бездіяльність державного виконавця щодо виконання рішення, прийнятого у господарській справі, у виконавчому проваджені № 49762668 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 17.10.2014 у цій справі, тобто, підставою скарги є саме бездіяльність державного виконавця у вказаному виконавчому провадженні, отже справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та щодо клопотання скаржника про взяття судом до уваги при розгляді даної скарги висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постановах від 24.04.2019, у справі № 908/2349/14, від 15.05.2019 у справі № 924/1389/13, від 14.11.2018 у справі № 906/515/17, в ухвалі від 21.10.2019 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.12.2019 у справі № 911/2417/14, суд зазначає таке.

Дану скаргу подано на бездіяльність державного виконавця щодо виявлення майна боржника, на яке може бути звернено стягнення за виконавчим документом у виконавчому провадженні, яке перебуває у зведеному виконавчому провадженні з виконання рішень суду, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, що підтверджується постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 23.05.2019, доказів про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження або скасування постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 23.05.2019 до матеріалів справи не надано.

Доводи скаржника про те, що після ліквідації органу державної виконавчої служби, що об`єднав виконавчі провадження у зведене, його правонаступнику необхідно було вчинити аналогічну дію з приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження повторно, без якої виконавче провадження № 49762668 не є таким, що входить до зведеного, спростовуються пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції відповідно до якого міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, відтак, Тернопільський РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції є правонаступником Тернопільського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області.

Під час розгляду скарги судом враховано, що правова позиція щодо юрисдикції спору з розгляду скарг на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у рамках зведеного виконавчого провадження вже висловлена Верховним Судом, у тому числі, у тих справах, що вказані скаржником та зазначені судом - оскарження бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, одночасно, для визначення предметної юрисдикції стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця вирішальне значення має суть оспорюваних дій, а саме: чи стосується скарга рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, що має значення для усього зведеного виконавчого провадження, чи оскаржується виключно те, що стосується окремого виконавчого провадження, тобто, чи результат розгляду скарги на відповідну бездіяльність державного виконавця матиме правові наслідки для всіх стягувачів у межах цього зведеного виконавчого провадження чи виключно на скаржника (аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 924/1389/13.

Як зазначено судом раніше, у даній скарзі оскаржено бездіяльність державного виконавця, що виявилась у невиконанні виконавчих дій з розшуку майна боржника, на яке можливе накладення стягнення у виконавчому провадженні, а відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Зважаючи на вищевказане, суд дійшов висновку, що результат розгляду даної скарги на бездіяльність державного виконавця матиме правові наслідки для всіх стягувачів у межах цього зведеного виконавчого провадження, відтак, скарга має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Оскільки предметом скарги є визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні № 49762668 з примусового виконання наказу від 17.10.2014 у справі № 911/3332/14, яке включено у зведене виконавче провадження № 53562901 з виконання рішень суду, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, суд дійшов висновку про закриття провадження за вказаною скаргою та роз`яснення скаржнику, що її розгляд відноситься до юрисдикції Тернопільського окружного адміністративного суду.

Враховуючи фактичні обставини справи, керуючись статтями 231, 234, 339-344 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 3-А, код ЄДРПОУ 34905338) у виконавчому провадженні № 49762668 з примусового виконання наказу від 17.10.2014 у справі № 911/3332/14 закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя С.О. Саванчук