Ухвала

від 27.04.2020 по справі 2-28/10

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 6/702/21/17

Справа № 2-28/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні подання

27 квітня 2020 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді: Мазай Н. В.

за участю секретаря судового засідання : Шевчук О.А.

представники Монастирищенського відділу ДВС: не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище Черкаської області подання Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документа у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань зі сплати боргу,

в с т а н о в и в :

Монастирищенський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Київ) звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України без вилучення паспортного документа, у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань зі сплати боргу, посилаючись на те, що на виконанні Монастирищенського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області знаходиться виконавче провадження № 52894743 з виконання виконавчого листа №2-28 виданий 25.05.2010 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 173067,73 грн невідшкодованого залишку боргу по сплаті моральної шкоди.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконавцем 16.11.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогодні боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформаційної довідки №108066629 від 18.12.2017 майно належне боржнику на праві приватної власності відсутнє.

Виконавцем 09.11.2017, 01.12.2017 на адресу боржника надсилалися виклики, щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду. Однак боржник на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок його доходів.

Просять тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №2-28 виданого 25.05.2010 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 173067,73 грн невідшкодованого залишку боргу по сплаті моральної шкоди.

В судове засідання представники Монастирищенського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Київ) не з`явились. На адресу суду подали заяву відповідно до якої просять справу щодо винесення ухвали про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України розглядати без участі їх представників. При винесенні рішення покладаються на думку суду.

Враховуючи, що розгляд подання відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання не підлягає до задоволення повністю та виходить з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні в Монастирищенському РВ ДВС знаходиться виконавчий лист № 2-28/10 виданий 25.05.2010 Монастирищенським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 200 000 грн. - по 100 000 грн. кожному (а.с.190-191/4-5), на підставі якого відкрито виконавче провадження згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2016 серії ВП № 52894743 (а.с.192/6).

Згідно з п.4 ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, право вільно пересуватися може у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Законодавством України встановлено випадки, у яких застосовуються такі обмеження, визначено порядок та умови їх застосування, зокрема, ст.6 ЗУ „Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України", п.19 ч.3 ст.18 ЗУ „Про виконавче провадження", ч.1 ст.441 ЦПК України.

Так, відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України передбачає, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

За змістом п.5 ч. 1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 10.12.2015 за №3857-ХІІ громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов`язань.

Крім цього, застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Державним виконавцем не надано доказів того, що ним відповідно до ст.18 ЗУ Про виконавче провадження було вичерпано весь передбачений перелік заходів щодо примусового виконання судового рішення або всі вони виявилися безрезультатними.

Так, матеріали подання не містять доказів на підтвердження з`ясування питання про можливе працевлаштування боржника, як спосіб сплати ним боргу, відсутні докази на підтвердження можливості перетину боржником кордону України з метою ухилення від сплати існуючої заборгованості, а також доказів про наявність у боржника закордонного паспорту. Саме по собі посилання на заборгованість за виконуваним судовим рішенням за відсутності відповідних доказів не свідчить про цілеспрямоване ухилення боржника від виконання зобов`язання.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України передчасне, оскільки наведені у ньому обставини і додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення в контексті положень ст. 441 ЦПК України, ст.6 ЗУ Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , а також враховуючи положення ст. 5 ЦПК України, відповідно до якої, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, а тому правові підстави для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні і подання не підлягає до задоволення.

Крім цього, суд розглянувши подання по суті, вважає за необхідне зазначити, що з 15.12.2017 вступив в законну силу Цивільний процесуальний кодекс України, відповідно до положень якого, питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, врегульовано ст. 441 ЦПК України, натомість подання, за підписом начальника Монастирищенського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Київ), містить посилання на ст. 377-1 ЦПК України, яка станом на 23.04.2020 ( дата звернення з поданням до суду) втратила чинність.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 247, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні подання Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документа у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань зі сплати боргу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені судом продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.В. Мазай