ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2020 року м. Київ № 826/14596/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства Берегиня
до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2018 року №0028021409,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Берегиня (далі - ПП Берегиня ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2018 року №0028021409 про застосування до ПП Берегиня штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2 615 347,10 грн., які обґрунтовує тим, що після проведеної перевірки дотримання вимог Податкового кодексу України та нормативно-правових актів, складено Акт від 20 квітня 2018 року №0682/26/15/14/30023797, за висновками якого позивачем порушено пункт 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 (далі - Положення №637).
Надалі, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2018 року, з яким позивач не згоден та стверджує, що уповноважені представники відповідача, прибувши на об`єкт, не повідомили про початок проведення перевірки, порушували порядок проведення перевірки, проявляли самоуправство за відсутності керівника підприємства, складення Акту перевірки відбувалося не на об`єкті а поза його межами, при цьому обставини відмови від підпису в Акті перевірки не зафіксовані, про походження документів, долучених до Акту перевірки як докази, позивач нічого не знає.
Зазначені твердження були викладені позивачем у скарзі в порядку адміністративного оскарження результатів перевірки, проте 24 липня 2018 року за результатами розгляду у задоволенні скарги відмовлено.
Також позивач в обґрунтування помилкових висновків, викладених в Акті перевірки, викладає ті обставини, що керівник підприємства 20 червня 2018 року, пересуваючись громадським транспортом, втратив свідомість, та коли прийшов до тями, виявив втрату паспорта громадянина України, книги ОРО, касових чеків за 2016-2018 рік та ордер на власність приміщення, у зв`язку з чим звернувся до Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві, яким зазначені обставини були зафіксовані.
За таких обставин позивач пояснює, що не може надати суду оригінал книги ОРО, якою підтверджуються обставини належного здійснення записів про рух готівки та сум розрахунків у відповідних графах, збереглися лише засвідчені копії книги, які надані до ДФС України разом зі скаргою. У цьому зв`язку позивач вважає, що додані до Акту перевірки документи отримані з порушенням вимог пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, є неналежними та недопустимими.
Посилаючись на такі та інші обставини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить його задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року, відкрито провадження у справі, визначено провадити розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду в підготовче судове засідання, відповідачу надано строку на подачу письмового відзиву на позовну заяву та усі наявні докази.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року заяву ПП Берегиня про забезпечення доказів залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків та ухвалою суду від 06 листопада 2018 року призначено заяву про забезпечення доказів до вирішення в судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника ПП Берегиня про забезпечення доказів.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що уповноважені представники ГУ ДФС у м. Києві діяли на підставі відповідних направлень та наказу, під час перевірки порядку не порушували, документи вручалися співробітнику ПП Берегиня під підпис. Під час перевірки встановлені порушення чинного податкового законодавства, зокрема, підприємством не забезпечено здійснення обліку грошових коштів у КОРО №3000014068р/2 від 02 листопада 2016 року на підставі фіскальних звітних чеків за період з 02 листопада 2016 року по 05 січня 2018 року на загальну суму 523 069, 42 грн., чим порушено пункт 2.6 Положення №637.
На підставі висновків Акту перевірки від 20 квітня 2018 року винесено податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2018 року та застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 2 615 347,10 грн. за не оприбуткування готівкових коштів в КОРО. У задоволенні позову просить відмовити за недоведеністю тверджень позивачем.
В судовому засіданні 22 листопада 2018 року представником позивача заявлено клопотання про виклик свідка ОСОБА_1 , яке судом задоволено.
Позивачем 13 грудня 2018 року надано письмову відповідь на відзив відповідача. Судове засідання 17 грудня 2018 року не відбулося, а позивачем подано клопотання про витребування документів, яке відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року задоволено, зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві надати у визначений судом строк належним чином завірені копії пояснень посадових осіб, які проводили перевірку або вчиняли дії щодо проведення перевірки ПП Берегиня ; книги ОРО, копії з якої додані до скарги позивача на податкове повідомлення-рішення 01 травня 2018 року №0028021409 (форма С ).
Представником відповідача 18 січня 2019 року до суду подані додаткові письмові пояснення щодо ухвали суду від 26 грудня 2018 року, а також подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 31 січня та 21 лютого 2019 року оголошено перерву для виконання ухвали суду від 26 грудня 2018 року та надання відповідних доказів.
В засіданні 14 березня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка ОСОБА_2 в судове засідання, закрито підготовче провадження у справі, суд перейшов до розгляду справи по суті, змінивши порядок розгляду та перейшовши до допиту свідків, після чого оголошено перерву. В засіданні 04 квітня 2019 року за неявкою представника позивача оголошено перерву, а 25 квітня розгляд справи не відбувся.
В судовому засіданні 14 травня 2019 року представники сторін надали свої пояснення по суті спору, з урахуванням їхньої думки суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 29 березня 2018 року №4890 призначено фактичну перевірку платника податків - стоматології за адресою: м . Київ АДРЕСА_2 , у якій здійснює діяльність ПП Берегиня . Уповноважені особи відповідача отримали направлення від 11 квітня 2018 року №2065/26-15-14-09, від 03 квітня 2018 року №1864/26-15-14-09 та за результатами проведення перевірки складено Акт перевірки від 20 квітня 2018 року №0682/26/15/14/30023797.
За висновками Акту від 20 квітня 2018 року перевіркою встановлені обставини не забезпечення здійснення обліку готівкових коштів у КОРО (книга обліку розрахункових операцій) №3000014068р/2 від 02 листопада 2016 року на підставі фіскальних звітних чеків за період з 02 листопада 2016 року по 05 січня 2018 року на загальну суму 523 069, 42 грн., чим порушено пункт 2.6 Положення №637 (із змінами та доповненнями).
Виходячи з положень пункту 1.2 Положення №637 оприбуткування готівки проводиться підприємствами та підприємцями на повну суму фактичних надходжень готівки в касу, фіксується в касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівки) та у повній сумі оприбутковується в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки вважається здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до пункту 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.
Статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Отже, виходячи з висновків Акту перевірки від 20 квітня 2018 року, ГУ ДФС у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2018 року №0028021409, відповідно до якого до ПП Берегиня застосовано штрафні санкції у сумі 2 615 347,10 грн.
Державною фіскальною службою України 14 червня 2018 року отримано скаргу ПП Берегиня на Акт перевірки від 20 квітня 2018 року та податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2018 року (форма С ), проте у її задоволенні рішенням від 08 серпня 2018 року №25099/6/99-99-11-01-15 відмовлено.
Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, стверджує, що уповноваженими особами контролюючого органу проявлено свавільні дії, безпідставно встановлено обставини неналежного ведення КОРО, проте, підтвердити зворотне позивач не має можливості внаслідок втрати оригіналів доказів, зокрема, книги обліку розрахункових операцій 20 квітня 2018 року.
Зокрема, позивачем стверджується, а також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_1 , допитаного в судовому засіданні під час розгляду справи, що на момент прибуття уповноважених на перевірку осіб працівників та відвідувачів в стоматології не було. Представники відповідача повідомили ОСОБА_1 , що прийшли для отримання пояснень від керівника підприємства стосовно збоїв у роботі касового апарата (РРО), про проведення фактичної перевірки нічого не повідомили. У свою чергу ОСОБА_1 поінформував уповноважених осіб, що керівник підприємства знаходиться у м. Луцьку та просить про зустріч на 20 квітня о 17:00. У той час як він відлучився, щоб зателефонувати керівнику, уповноважені особи самовільно, без дозволу ознайомлювалися з книгою ОРО та з іншими бухгалтерськими документами та, як йому здалося, робили фотокопії з них.
Стосовно отримання під підпис копії наказу ГУ ДФС у м. Києві від 29 березня 2018 року №4890 про проведення фактичної перевірки ПП Берегиня ОСОБА_1 пояснив, що посадові особи відповідача наголошували на негативних наслідках у разі неотримання копії наказу, тому він погодився його прийняти.
Окрім того, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, керівник підприємства Хмілевський С.І. прибув 20 квітня 2018 року приблизно о 17:00 за місцезнаходженням відповідача та зустрівся з уповноваженими на перевірку особами та надав письмові пояснення з урахуванням рекомендацій зазначених осіб, які запевнили його, що так він уникне відповідальності та фінансових санкцій за збій у роботі РРО. При цьому примірник Акту перевірки ОСОБА_5 не надавався, а надійшов йому поштою пізніше з приміткою від підпису відмовився .
На підтвердження зазначених обставин суду надано письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.19-20) та ОСОБА_5 (а.с.21-22).
Водночас, на спростування тверджень позивача до матеріалів справи відповідачем надано копію Опису отриманих копій документів, що належать до предмета перевірки, з якого вбачається, що для перевірки у позивача відібрано копію книги обліку розрахункових операцій та РРО №3000014068 р/2 від 02 листопада 2016 року (засіб контролю НОМЕР_1 ) на 8 аркушах. Керівник ПП Берегиня ОСОБА_5 від підпису на описі відмовився, що також зафіксовано.
Також, в матеріалах справи (а.с.99) міститься письмове пояснення Хмілевського С.І. від 20 квітня 2018 року, з якого вбачається, що на підприємстві посада бухгалтера вакантна, тому обліком коштів займається людина, яка не обізнана з правилами ведення книги обліку розрахункових операцій та не має фахової освіти.
Відповідачем також надано копії з Книги обліку розрахункових операцій на РРО з додатками (а.с. 104-112), відповідно до яких на момент перевірки у КОРО будь-які записи про рух готівки були відсутні, відповідні аркуші не заповнені, пусті.
Окрім того, в матеріалах справи міститься Акт відмови від підписання та отримання акта фактичної перевірки, відповідно до якого керівник ПП Берегиня ОСОБА_5 відмовився від підпису на ньому та отримання його копії 20 квітня 2018 року.
Дійсність даних, зафіксованих в Акті перевірки від 20 квітня 2018 року, а також фактичні обставини проведення перевірки підтверджено в судовому засіданні поясненнями допитаного свідка ОСОБА_2 , одного з уповноважених на перевірку осіб ГУ ДФС у м. Києві.
Відповідач стверджує, що наявні підстави вважати, що КОРО заповнено ПП Берегиня після проведення перевірки, а після внесення потрібних записів зроблено копії книги та умисно втрачено оригінал з метою унеможливлення проведення відповідної експертизи.
Аналізуючи обставини втрати позивачем оригіналу книги РРО саме у день закінчення передвіки - 20 квітня 2018 року, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 23 липня 2018 року, видана ОСОБА_6 , про те, що 20 червня 2018 року він звертався до управління поліції з приводу виявлення відсутності документів, а саме: паспорту громадянина України, книги РРО, касових чеків за 2016-2018 роки, ордери на власність приміщення, видані на його ім`я. Заяву зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події до Солом`янського управління поліції ГУ НП України в м. Києві за номером ЄО 47827 від 21 червня 2018 року.
Водночас, суд зазначає, що упродовж розгляду справи позивачем не надано жодних відомостей з приводу подальшого руху його звернення щодо втрати важливих документів, а також інформації про те, яким чином керівник ПП Берегиня цікавився зазначеним питанням, чи направляв відповідні запити, чи звертався особисто з цього питання, та які дії вчиняв для відновлення втрачених документів.
Окрім того, суду не зрозуміло, чому маючи у розпорядженні копії книги РРО із записами про проведені грошові операції, керівник ПП Берегиня надав їх лише 14 червня 2018 року до ДФС України разом із скаргою від 14 червня 2018 року на Акт перевірки від 20 квітня 2018 року та податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2018 року (форма С ), та не надав уповноваженим особам відповідача, з`явившись до них особисто 20 квітня 2018 року.
За таких обставин пояснення позивача в зазначеній частині суд вважає сумнівними та належним чином не доведеними, у зв`язку з чим виходить з того, що на момент проведення фактичної перевірки у книзі РРО були відсутні записи про проведені грошові операції.
Відповідно до пункту 6 статті 33 Закону України Про Національний банк України від 20 травня 1999 року №679-XIV визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ.
За змістом пункту 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій (положення якого були чинними на момент виникнення спірних відносин) під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 7.15 глави 7 Положення про ведення касових операцій уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
Відповідно до пункту 2.6 глави 2 згаданого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
У відповідності до статті 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій КОРО - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Абзацом третім статті 1 Указу №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11 грудня 2012 року (справа №21-400а12), від 04 листопада 2015 року (справа №825/554/15-а), а також Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року (справа №813/2229/17).
За встановлених у даній справі обставин відсутності записів у КОРО про облік руху готівки на підставі фіскальних звітних чеків (взагалі не заповнених рядків), копії з яких були виготовлені контролюючим органом безпосередньо під час проведення фактичної перевірки, суд погоджується з висновками відповідача про не оприбуткування позивачем готівкових коштів у день їх фактичного одержання та на момент проведення перевірки, що є порушенням порядку оприбуткування готівки та за яке абзацом третім статті 1 Указу Президента №436/95 передбачена відповідальність.
Стосовно доводів позивача про виготовлення уповноваженими особами відповідача копій книги РРО не під час фактичної перевірки, то такі твердження не підтверджені жодними доказами. До того ж сам позивач зазначає у позові, що не знає звідки у відповідача з`явилися зазначені копії книги РРО без жодних записів про проведені операції з оприбуткування готівкових коштів. Тому, підстави вважати недостовірними докази, надані відповідачем на підтвердження обставин виявлення порушень позивачем вимог податкового законодавства, відсутні.
Не спростовують висновків відповідача, викладених в Акті перевірки від 20 квітня 2018 року, також обставини надання позивачем інших копій книги РРО із записами про проведені операції, оскільки такі докази не були представлені позивачем у день проведення перевірки, тому не свідчать про дотримання вимог законодавства щодо обліку готівки у день її одержання та не є підставою для звільнення від встановленої законом відповідальності за вчинене останнім порушення касової дисципліни.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного та встановлених під час розгляду обставин, суд не вбачає протиправності у діях відповідача під час перевірки та оформлення її результатів та приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, у зв`язку з чим не вбачає правових підстав для задоволення адміністративного позову та скасування податкового повідомлення-рішень від 31 травня 2018 року №0028021409 (форма С ).
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень лише при задоволенні позову.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Берегиня до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2018 року №0028021409.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Приватне підприємство Берегиня , адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний 16/50, код ЄДРПОУ 30023797, тел. 0639567723.
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980, тел. 0445916272.
Суддя В.І. Келеберда
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2020 |
Оприлюднено | 28.04.2020 |
Номер документу | 88957821 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Келеберда В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні