Рішення

від 15.04.2020 по справі 695/2984/18

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2984/18

номер провадження 2/695/121/20

15 квітня 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря - Марсакова Д.О.;

прокурора - Іванової О.О.;

представника відповідача - ОСОБА_1 ;

представника третьої особи - Сіроштан О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою позовну заяву Керівника Золотоніської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Трівіса Фармінг , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерське господарство Любава 2013 , про визнання незаконними та скасування наказів, витребування земельних ділянок -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Трівіса Фармінг , ОСОБА_2 , ОСОБА_28 О . , ОСОБА_30 В., ОСОБА_31 М.І., ОСОБА_32 В . , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерське господарство Любава 2013 , про визнання незаконними та скасування наказів, витребування земельних ділянок.

У своїй позовній заяві позивач просить:

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11287/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0526;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11289/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0527;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11302/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_33 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0525;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11306/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0524;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11303/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер №7121587800:06:006:0533;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11300/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер №7121587800:06:006:0530;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11284/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0531

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11298/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0532;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11279/14-16-СГ від 27.10.2016 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0507;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11280/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0506;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11281/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0510;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11304/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0511;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11297/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0505;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11283/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_16 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9991 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0528

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11278/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_15 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0529;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11293/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_17 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0512;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11305/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_18 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0513;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11299/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_19 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0519;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11295/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_20 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0520;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11290/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_23 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0515;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11294/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_22 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9996 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0517;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11286/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_21 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0514;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11291/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_24 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9999 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0518;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11282/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_25 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1,9995 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0516;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11288/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_26 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0509;

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-11296/14-16-СГ від 27.10.2016, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність зі зміною цільового призначення ОСОБА_27 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер № 7121587800:06:006:0508.

Окрім того позивач просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Трівіса Фармінг , код ЄДРПОУ 41002439, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки: площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0526; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0527; площею 1,9996 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0525; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0524; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0533; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0530; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0531; площею 1,9999 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0532; площею 2 га - кадастровий номер №7121587800:06:006:0507; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0506; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0510; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0511; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0505; площею 1,9991 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0528; площею 1,9999 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0529; площею 1,9996 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0512; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0513; площею 1,9999 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0519; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0520; площею 1,9996 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0515; площею 1,9996 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0517; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0514; площею 1,9999 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0518; площею 1,9995 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0516; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0509; площею 2 га - кадастровий номер № 7121587800:06:006:0508, які розташовані в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, а також стягнути із відповідачів на користь прокуратури Черкаської області сплачений судовий збір у розмірі 72276,26 грн..

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на наступні обставини:

- Золотоніською місцевою прокуратурою в ході моніторингу додержання вимог земельного законодавства органами державної влади встановлено порушення Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області норм Земельного кодексу України під час розпорядження земельними ділянками. Так 26.06.2016 року до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернулося 26 громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Наказами Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 29.09.2016 року вказаним громадянам надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності розташованих в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту, у власність для ведення особистого селянського господарства. Надалі наказами Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області затверджено документацію із землеустрою та надано у власність цим громадянам зі зміною цільового призначення земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Право власності на земельні ділянки вказаними громадянами зареєстровано у приватного нотаріуса Данилової Олени Василівни (Черкаський міський нотаріальний округ). Надалі товариство з обмеженою відповідальністю Трівіса Фармінг придбало у громадян вказані земельні ділянки відповідно до договорів купівлі-продажу. Тобто, усі приватизовані вказаними громадянами землі загальною площе 51,9966 га перебувають власності ТОВ Трівіса Фармінг як землі, що надані для ведення особистого селянського господарства;

- прокуратурою встановлено, що при прийнятті Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області вказаних наказів допущено порушення вимог діючого законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними, оскільки землі, якими розпорядилося Головне управління Держгеокадастру Черкаській області, є землями резервного фонду, який призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням переважно громадянами, зайнятими у соціальній сфері на селі, а також іншими особами, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Реалізація вказаними особами права на отримання у власність (користування) земельної ділянки здійснюється ними добровільно, а саме: за їх клопотанням. Резервний фонд земель підлягає перерозподілу в першу чергу між працівниками державних та комунальних закладів, підприємств та організацій культури, освіти та охорони здоров`я та пенсіонерам з їх числа, які проживають у сільській місцевості та лише які мають право на подачу клопотання про виділ землі з резервного фонду, однак особи, яким були надані вказані земельні ділянки такими не є. Спірні накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаські області про передачу земельних ділянок є незаконними та такими, що суперечать земельному законодавству, оскільки наданням у власність вищевказаним громадянам земельних ділянок порушено виключний перелік осіб, які мають право на отримання землі резервного фонду;

- спірні земельні ділянки були частиною земельної ділянки, площею 60,7 га, яка перебувала в оренді ВАТ НВО Прогрес згідно договору оренди від 16.01.2011. Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Мироненка Д.О. від № 92 від 10.02.2016 вказану земельну ділянку було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Наказом також надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду терміном на 7 років за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення і технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і затверджено умови продажу права оренди строком на 7 років. Частиною 3 ст. 136 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. У порушення вказаних вимог закону 27.10.2016 зазначена земельна ділянка була поділена та передана у приватну власність 26 громадянам для ведення особистого селянського господарства;

- спірні земельні ділянки були приватизовані для спеціальних цілей - ведення особистого селянського господарства. Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають сімейних чи родинних відносинах і спільно (проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму (ст. 1 Закону України Про особисте селянське господарство ). Жодний з громадян, які отримали спірні земельні ділянки, не планували використовувати їх для виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, оскільки вказані земельні ділянки майже відразу та одночасно усіма громадянами були відчужені на користь ТОВ Трівіса Фармінг , яке не може мати на праві власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства і отримало у власність земельні ділянки поза передбаченою ст. 127 Земельного кодексу України обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів;

- Головним управлінням при передачі земельної ділянки у власність порушено вимоги вимог ст. 186 Земельного кодексу України щодо поділу земельної ділянки площею 60,7 га за кадастровим номером 7121587800:06:006:0009; зміни цільового призначення землі із товарного сільськогосподарського виробництва (що заборонено продавати у відповідності до вимог п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України) на особисте селянське господарство (що дозволено продавати) з порушенням вимог ст. 20 Земельного кодексу України. Так, спірні земельні ділянки, що передані першим відповідачем 26 громадянам, знаходилися в межах земельної ділянки площею 60,7 га за кадастровим номером 7121587800:06:006:0009 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а надавалися вказаним відповідачам уже із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, тобто відбулася зміна цільового виду використання землі. Однак, жодного рішення уповноваженим органом щодо зміни виду використання спірної земельної ділянки не приймалось та відповідна землевпорядна документація не розроблялась;

- Державною службою України з питань геодезії картографії та кадастру проведено перевірку деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16.01.2017 у частині законності передачі земель на території Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району. Відповідно до Акту перевірки від 16.01.2017 Держгеокадастром виявлено порушення вимог чинного законодавства, допущені Головним управління Держгеокадастру в Черкаській області при передачі вказаної земельної ділянки громадянам у власність. Держгеокадастром України виявлено порушення вимог частини третьої статті 136 Земельного кодексу України при передачі земельної ділянки у приватну власність - що технічна документація із землеустрою що поділ земельної ділянки площею 60,7 га не відповідає вимогам статті 186 Земельного кодексу України, а саме-відсутнє погодження документації Головним управлінням, відсутнє затвердження документації замовником. Відповідно до даних Державного земельного кадастру право власності на зазначену земельну ділянку не зареєстровано, хоча земельна ділянка належить до державної власності, розпорядником якої є Головне управління. Тобто для здійснення поділу зазначеної земельної ділянки Головне управління було зобов`язано спочатку здійснити реєстрацію права власності, після розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Головне управління повинно було її погодити та затвердити. В порушення норм земельного законодавства наказом Головного управління від 06.10.2016 № 23-10335/14-16-СГ надано ПП Землемір згоду на поділ земельної ділянки, при цьому ПП Землемір виступає замовником поділу та без затвердження документації здійснюється її поділ;

- визнання недійсним лише наказів не забезпечить відновлення порушеного права, оскільки усі спірні земельні ділянки були придбані ТОВ Трівіса Фармінг . Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, втому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності. Прийняття рішення про передачу земельної ділянки в приватну власність із земель відповідно державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) правомочностей власника землі. Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийнято рішення про передання у власність фізичним особам спірних земельних ділянок державної власності, для ведення особистого селянського господарства, що суперечить інтересам держави, такі дії не можуть вважатися вираженням волі власника та прийнятими у спосіб й у межах повноважень, визначених законом, а тому земля підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України.

Відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (далі - Відповідач 1) подано до суду відзив на позовну заяву, у якому Відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на наступне:

- нормами ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають відповідні клопотання до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень визначених ст.. 122 цього кодексу. Відповідний орган розглядає таке клопотання у місячний строк та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або надає мотивовану відмову. При цьому підставою для відмови можу бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, або прийнятих до них планів чи схем землеустрою, які затверджені у встановленому законом порядку. Таким чином нормами чинного законодавства визначені чіткі випадки у відмові у наданні дозволу у розробленні відповідного проекту землеустрою, які відповідачами порушені не були;

- за результатами розгляду поданих проектів було встановлено, що подані проекти відповідають вимогам чинного законодавства і наказами Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області затверджено документацію із землеустрою та надано у власність цим громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства;

- частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Статтею 50 Закону України Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Також, статтею 50 визначений перелік документів які повинні, міститись в проекті землеустрою. За результатами розроблених документацій Головним управлінням було винесено накази про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення. Додатками до позову йдуть копії оскаржуваних наказів, зі змісту яких вбачається затвердження документації із зміною цільового призначення. Тому зміна цільового призначення відбулася згідно норм чинного законодавства;

- прокуратурою однією із підстав для скасування наказів вказується включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які включені до земельних торгів, однак лише після проведення підготовчих дій стосовно земельної ділянки приймається рішення щодо продажу права на конкретну земельну ділянку сільськогосподарського призначення на земельних торгах;

- щодо посилання прокуратури про наявність на спірні земельні ділянки права оренди ПАТ НВО по племінній справі і прогресивних технологіях Прогрес , то попередній договір оренди припинив свою дію, з 10.08.2016 набрало законної сили судове рішення, яким у поновленні договору оренди від 12.07.2011 між Золотоніською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Науково-виробниче об`єднання по племінній справі "Прогрес" правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання по племінній справі і прогресивних технологіях в тваринництві "Прогрес" було відмовлено, а тому станом на жовтень 2016 не існувало перешкод для передачі земель у приватну власність;

- стосовно доказової сили акту перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та окремих територіальних органів від 16.01.2017 року, на які посилається прокурор у свої вимогах, то за результатами складення вищевказаного акту працівниками Відповідача 1 було подані письмові пояснення та Наказом Держгеокадастру від 07.03.2017 № 1 де-то Про закриття дисциплінарного провадження закрито провадження стосовно начальника Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області.

Відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю Трівіса Фармінг (далі Відповідач 2) подано до суду відзив на позовну заяву, у якому Відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на наступне:

- Відповідач 2 заперечує обраний прокурором спосіб захисту права, адже способи захисту прав на земельні ділянки встановлені статтею 152 Земельного кодексу України. Так, п. г ч. З статті 152 Земельного кодексу України передбачено такий спосіб захисту прав на земельні ділянки як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, але такий спосіб захисту прав передбачений тільки для захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки. Позивачу має бути відмовлено у задоволенні позову у зв`язку з тим, що чинне законодавство України не передбачає такого способу захисту прав держави на землю як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Неможливість застосування заявленого позивачем способу захисту прав держави на землі державної власності у вигляді скасування правового акту державного органу, яким земельні ділянки передані у власність громадянам України, підтверджується такое практикою Європейського суду з прав людини;

- позовна вимога про витребування спірних земельних ділянко, які перебувають у власності Відповідача 2 з підстав незаконності оскаржуваних наказів направлена на протиправне, у спосіб не передбачений чинним законодавством України, позбавлення добросовісного набувача правна земельні ділянки, що набуті ним у відповідності до норм чинного законодавства України. Втручання держави в особі позивача у право власності Відповідача 2, що обґрунтоване порушеннями, допущеними порушеннями самою державою, є невиправданим, при цьому посилаючись на необхідність захисту суспільного , публічного інтересу у даній справі, позивач цей інтерес сам і порушує, оскільки має на меті протиправне позбавлення Відповідача 2 права на належне йому майно;

- чинним законодавством України не передбачено заборону на продаж земельних ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, що набуті їхніми власниками в результаті приватизації цих земельних ділянок в межах встановлених норм, в тому числі юридичним особам, а тому спірні земельні ділянки відчужені їхніми власниками Відповідачу 2, основними видами діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, правомірно;

- задоволення такого позову призведе до неправомірного втручання держави в право власності Відповідача 2 чим порушить основоположні принципи діяльності держави, що полягають у непорушності права власності, невтручанні держави у право власності, недопущенні зловживання правом, належному урядуванні, що суперечить загальним інтересам суспільства. Дана позиція підтверджується постановами Верховного Суду у справах №759/10970/13-ц від 07; 11.2018 та №922/3408/15 від 07.11.2018 року.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_33 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 направили до суду відзиви на позовну заяву, відповідно до яких позовні вимоги не визнали виходячи із наступних підстав:

- вказані земельні ділянки набувалися відповідачами, як громадянами України, в порядку безоплатної приватизації, право на яку передбачено чинним законодавством та гарантується Конституцією України. При цьому їх дії були законними та добросовісними, так керуючись нормами Земельного кодексу України, зокрема ст.. 121 Земельного кодексу України, відповідачі звернулися до Відповідача 1 до повноваженого органу із відповідними заявами про надання їм дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площами 2.0 га, в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради, до вказаних заяв ними були додані відповідні документи, які визначені ст.. 118 Земельного кодексу України. Участі у розгляду Відповідачем 1 поданих ними заяв та прийняття процедурних рішень, зокрема,наказів про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою та оскаржуваних наказів, а також у розробці проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок участі вони не приймали та обґрунтовано, на підставі норм ст.. 19 Конституції України, очікували на законні дії Відповідача 1 при виконанні ним своїх функцій з передачі їм земельних ділянок у власність. Таким чином відсутні будь-які підстави для покладення на них негативних наслідків за можливі порушення, допущені Відповідачем 1 в процесі передачі їм земельних ділянок,;

- чинним законодавством України не передбачено заборону на продаж громадянами України належних їм на праві власності земельних ділянок призначених для ведення особистого селянського господарства, в тому числі юридичними особами. При цьому законом чітко встановлена право сільськогосподарських підприємств на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення за договорами купівлі-продажу без будь-яких обмежень щодо їхнього цільового призначення;

- розгляд справи просили здійснювати за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Прокурором було надано до суду відповіді на вказані відзиви, які зводяться до обґрунтування прокурором своєї позиції, яка викладена у позовній заяві щодо способу захисту прав держави та вибуття земельної ділянки з власності держави поза її волею, а також неправомірні дії Відповідача 1 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, надання земельної ділянки з резервного фонду та не включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах.

У судовому засіданні представник прокуратури заявлені позовні вимоги підтримала повністю та наполягала на їх задоволенні, надавши суду пояснення, аналогічні поясненням, які викладені у позовній заяві та наполягаючи на тому, що земельні ділянки були передані громадянам з порушенням Відповідачем 1 процедури їх передачі, а самі відповідачі не користувалися земельними ділянками та одразу їх передали у власність Відповідача 2, що є порушенням норм чинного законодавства, оскільки цільове призначення цих ділянок є особисте селянське господарство.

Представник Відповідача 1 у судове засідання не з`явився, однак до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від надійшло клопотання відповідно до якого Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розгляд справи просить провести за відсутності свого представника.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю Трівіса Фармінг проти задоволення позову заперечувала наполягаючи на тому, що спосіб захисту, який обраний прокурором, не передбачений чинним законодавством, окрім того позовні вимоги позивача є безпідставними, адже самі представники Держгеокадастру заперечують проти задоволення позовних вимог, та заперечують, що порушення на які вказує позивач є належними підставами для скасування оспорюваних наказів Відповідача 1. Окрім того ТОВ Трівіса Фармінг є добросовісним набувачем, оскільки взагалі участі у прийнятті оспорюваних наказів, виділяння вказаних ділянок відповідачам, не брала, а тому такі дії позивача є фактично втручанням держави у законне володіння Відповідача 2.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_33 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 в судове засідання не з`явилися, однак у своїх відзивах на позовну заяву просили суд розгляд справи здійснювати за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_19 в судове засідання не з`явилася, будь-яких клопотань чи відзив на позовну заяву до суду не надала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку визначеному чинним законодавством.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_19 про час та місце розгляду справи, наявність в матеріалах справи достатніх даних для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати за відсутності останньої.

Представник третьої особи по справі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та наполягала, що Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр була проведена перевірка дій Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в наслідок якої були виявлені певні недоліки у роботі, однак оспорювані накази є законними та прийнятими у відповідності до норм чинного законодавства, питання, які викладені у акті перевірки та на які посилається позивач, чітко нормами чинного законодавства не врегульовані, а відповідні посадові особи Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області до будь-якої відповідальності притягнуті не були та відносно них дисциплінарні провадження були закриті.

Представник третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Фермерське господарство Любава 2013 в судове засідання не з`явився, однак від ФГ Любава 2013 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання, відповідного до якого ФГ Любава 2013 просить розгляд справи здійснювати за відсутності свого представника, у задоволенні позову просить відмовити позивача повністю.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що у справі міститься достатньо доказів для розгляду справи за відсутності сторін, та приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 26.06.2016 року до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернулося 26 громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відповідно до ст.,ст. 15-1, 118, 122, 123, 134 ЗК України 29.09.2016 року вказаним громадянам надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в адміністративних межах Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту, у власність для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області підготовилр та видало довідки із статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

30.09.2016 до Управління надійшло 30 листів від ПП Землемір щодо погодження проектів землеустрою стосовно відведення земельних ділянок громадянам у власність за рахунок земель Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району.

Управлінням Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області 30.09.2016 підготовлено 30 висновків по проектам землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розроблених ПП Землемір .

Державним кадастровим реєстратором Управління 18.10.2016 року на підставі розробленої ПП Землемір технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121587800:06:006:0009 площею 60,7 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Золотоніського району Черкаської області, здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, які виникли шляхом поділу зазначеної земельної ділянки, а вже 26.10.2016 року до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло 29 клопотань про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок.

27.10.2016 року Головним управлінням видано 26 наказів про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, які зазначені вище.

Права власності на земельні ділянки за вказаними вище відповідачами зареєстровано у приватного нотаріуса Данилової Олени Василівни.

У подальшому ТОВ Трівіса Фармінг придбало у громадян вказані земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу.

Позивач вважає, що при прийнятті Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області вищевказаних наказів допущено порушення вимог діючого законодавства, що є підставою для визнання спірних наказів недійсними та є підставою для витребовування зазначених земельних ділянок у ТОВ Трівіса Фармінг .

Однією з обставин, якою прокурор обґрунтовує позов, є те, що землі, якими розпорядилося Головне управління Держгеокадастру Черкаській області, є землями резервного фонду, який підлягає перерозподілу в першу чергу між працівниками державних та комунальних закладів, підприємств та організацій культури, освіти та охорони здоров`я та пенсіонерам з їх числа, які проживають у сільській місцевості та лише які мають право на подачу клопотання про виділ землі з резервного фонду. Прокурор вказує, що громадяни, яким надані спірні земельні ділянки, на території сільської ради не проживають, не є членами КСП чи працівниками соціальної сфери, в свою чергу на території сільської ради проживають близько 90 осіб, які мають право на отримання земельних ділянок з резервного фонду, та які ще не отримували земельні ділянки у власність.

Пунктом 7 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям №720/95 від 08.08.1995 року встановлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Тобто, у цій нормі немає категоричного припису про надання земельних ділянок тільки вказаним групам громадян. Згідно п. З Прикінцевих положень Земельного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Відповідно до норм Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. У свою чергу, відповідно до статті 14 Конституції України право владності на землю гарантується; право власності на земельні ділянки набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Так, згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Право власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності, згідно даної норми Земельного кодексу України, може набуватись суб`єктами прав власності на землю шляхом безоплатної передачі, або продажу земельних ділянок на підставі та в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Так, безоплатна передача земельних ділянок провадиться у власність громадян, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

У свою чергу, статтею 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Враховуючи викладене, нормами Земельного кодексу України, як законом, що регулює порядок набуття та реалізації громадянами, юридичними особами та державою прав власності на земельні ділянки, не встановлено виключного переліку осіб, що можуть набувати у власність землі резервного фонду та не обмежено право громадян України на набуття ними у власність земель сільськогосподарського призначення з земель резервного фонду.

Прокурор вказує, що на території Новодмитрівської сільської ради проживають 90 осіб, які мають право на отримання земельних ділянок з резервного фонду, та які ще не отримували земельні ділянки у власність.

Разом з тим позивачем не надано будь-яких доказів про те, що вказані особи зверталися у встановленому законом порядку до Відповідача 1 із відповідними заявами про отримання земельних ділянок, які отримали відповідачі, або взагалі проявляли будь-який інтерес до них.

Законодавством не встановлена заборона передачі земель резервного фонду не інакше як громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання

Отже, відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу, України Головне управління Держгеокадастру області має прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивоване рішення про відмову із чітким визначенням однієї з підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і твердження прокурора про те, що дані земельні ділянки були частиною земельної ділянки площею 60,7 га, кадастровий номер 7121587800:06:006:0009, яка перебувала в оренді ВАТ НВО Прогрес згідно договору оренди від 16.01.2011.

Так, наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Мироненка Д.О. від № 92 від 10.02.2016 вказану земельну ділянку було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначенню державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

30.08.2016 року Головне управлінням Держгеокадастру в Черкаській області звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою ПрАТ НВО Прогрес про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки площею 104.1646 га ріллі, до складу якої входить і зазначена вище земельна ділянка. 18.11.2016 року від ПрАТ НВО Прогрес надійшла зустрічна позовна заява з вимогою визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 12.07.2011 року. В подальшому Головне управлінням Держгеокадастру в Черкаській області відмовилося від свого позову, а 28.02.2017 року господарським судом Черкаської області у задоволені позову ПрАТ НВО Прогрес відмовлено.

Таким чином, за твердженням прокурора, на момент прийняття наказів про надання дозволів на розробку проекту землеустрою, видачі наказів про затвердження проектів землеустрою та передання у власність спірних земельних ділянок , остаточного рішення судом по справі не було прийнято, а тому, на думку позивача, Відповідач 1 не мав права розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

Разом із тим судом встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 28.02.2017 року у справі №925/1044/16 ПрАТ НВО Прогрес відмовлено в задоволенні позову щодо поновлення договору від 12.07.2011 року. Дане рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року.

У ході розгляду всіх вище перерахованих справ судом не було застосовано заходів забезпечення позову та не винесено заборони щодо вчинення будь-яких дій із земельною ділянкою яка є предметом спору. Тому, враховуючи, що попередній договір оренди припинив свою дію, а з 10.08.2016 року набрало законної сили судове рішення яким у поновленні договору оренди від 12.07.2011 року було відмовлено, то станом на жовтень 2016 не існувало перешкод для передачі земель у приватну власність.

Будь-яких доказів зворотного матеріали справи не містять.

Прокурор вказує на порушення Відповідачем 1 п. 3 статті 136 Земельного кодексу України, що передбачає заборону відчуження, передачу в заставу, надання в користування земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, до завершення торгів.

Частиною 1 статті 136 Кодексу визначено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 22.10.2014 №343 затверджено Методичні рекомендації щодо підготовки територіальними органами Держземагентства до продажу на земельних торгах прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок коштів виконавців земельних торгів (далі - Методичні рекомендації), відповідно до пункту 1.2 рішення головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві, як організаторів земельних торгів, пов`язані з підготовкою до продажу та продажем прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, рекомендується приймати у вигляді наказу. Пунктом 2.2 Методичних рекомендацій визначено, що структурним підрозділам головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві, управлінням (відділам) Держземагентства у районах (містах), міжрайонним, міжміським, міськрайонним управлінням (відділам) Держземагентства після здійснення добору земельних ділянок, включаючи не сформовані земельні ділянки (об`єкти землеустрою) сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, рекомендується звернутись до начальників головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві з пропозиціями про включення зазначених земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, із зазначенням їх місця розташування, орієнтовних кількісних та якісних (у разі наявності) характеристик. Також, пунктом 2.3. даних Методичних рекомендацій визначено, що головним управлінням Держземагентства в областях, місті Києві після надходження пропозицій, зазначених у пункті 2.2 цих методичних рекомендацій, рекомендується видати наказ, яким:

включити земельні ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із зазначенням їх місця розташування та орієнтовних кількісних та якісних (у разі наявності) характеристик;

надати дозвіл на проведення робіт із землеустрою та (у разі необхідності) нормативної грошової оцінки;

створити конкурсну комісію (у разі, якщо вона ще не створена) та доручити їй здійснити відбір виконавця робіт із землеустрою, оцінки земель та земельних торгів;

визначити уповноважену особу та надати їй довіреність щодо передачі документів та матеріалів на лот виконавцю земельних торгів, організації проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку, підписання протоколу земельних торгів та укладення договору оренди на земельну ділянку.

Пунктом 4.1 даних Методичних рекомендацій визначено, що Головним управлінням Держземагентства в областях, місті Києві після отримання документації із землеустрою, отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення та витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зазначених, рекомендується видати наказ, яким:

- внести зміни до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які плануються продавати на земельних торгах (рекомендується вказувати кадастровий номер та площу земельної ділянки), у разі, якщо при внесенні у такий перелік вона була не сформована);

- затвердити документацію із землеустрою;

- прийняти рішення про продаж права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення на земельних торгах;

- встановити дату проведення земельних торгів;

- встановити стартову ціну продажу лота (стартовий розмір річної плати за користування);

- значення кроку торгів;

- визначити строки та інші умови користування земельною ділянкою;

- затвердити умови продажу (які не підлягають зміні під час укладення договору оренди земельної ділянки).

Із викладеного слідує, що лише після проведення підготовчих дій стосовно земельної ділянки приймається рішення щодо продажу права на конкретну земельну ділянку сільськогосподарського призначення на земельних торгах.

Стосовно чинності наказу Держземагенства від 22.10.2014 № 343 про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки територіальними органами Держземагентства до продажу на земельних торгах, прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок коштів виконавців земельних торгів, то на момент винесення наказу про включення до переліку (10.02.2016) вищевказаний наказ був чинним тому підлягав до виконання.

Частиною 5 статті 135 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Згідно з пунктом 3 статті 136 Земельного кодексу України передбачено заборону відчуження, передачу в заставу, надання в користування земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, до завершений торгів, тобто земельних ділянок або прав на них, відносно яких проведено зазначену вище процедуру та для продажу яких укладено договір між організатором та виконавцем земельних торгів.

Таким чином, заборона відчуження не стосується земельних ділянок, які лише включені до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них. Заборона на відчуження стосується тих земельних ділянок, які включені до переліку земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них, і які виставлені на земельні торги.

Вказані дії щодо земельної ділянки здійснені не були. Відповідно ця земельна ділянка не була виставлена на земельні торги, а тому обмеження, встановлені ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України на таку земельну ділянку не розповсюджувались.

Щодо тверджень позивача про неправомірне одержання TOB ТРІВІСА ФАРМІНГ спірних земельних ділянок у власність без проведення земельних торгів, то згідно зі статтею 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах з ініціативи власників земельної ділянки. Статтею 127 Земельного кодексу України, врегульовано питання продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, якими спірні земельні ділянки на час укладання договорів купівлі-продажу з Відповідачем 2 не були.

У своїй позовній заяві прокурор вказує, що при розроблені технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 60.7 га за кадастровим номером 7121587800:06:006:0009 було допущено порушення норм чинного законодавства, що є підставою для визнання спірних наказів незаконними, в тому числі і у зв`язку із тим, що при поділу такої земельної ділянки була здійснена зміна цільового призначення землі, однак жодного рішення уповноваженим органом щодо зміни виду використання спірної земельної ділянки не приймалося та відповідна землевпорядна документація не розроблялась.

Як встановлено судом за результатами розгляду поданих громадянами клопотань Головним управлінням надано дозволи на розробку проектів землеустрою і на виконання отриманих наказів у жовтні 2016 року до Головного управління зацікавлені громадяни звернулись з клопотаннями щодо затвердження проектів землеустрою. За результатами розгляду поданих проектів було встановлено, що подані проекти відповідають вимогам чинного законодавства і наказами Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області затверджено документацію із землеустрою та надано у власність цим громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

За результатами розроблених документацій Головним управлінням було винесено накази про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення. Додатками,, до позову йдуть копії оскаржуваних наказів, зі і змісту яких вбачається затвердження документації із зміною цільового призначення.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або Формування нових земельних ділянок. Також, статтею 50 визначений перелік документів які повинні міститись в проекті землеустрою.

Однак вказані земельні ділянки не були утворені в результаті поділу іншої земельної ділянки, а були передані фізичним особам в порядку, встановленому ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок відбулась на підставі оскаржуваних наказів, якими затверджено проекти відведення та передано земельні ділянки у власність громадянам зі зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства. Тобто, зміна цільового призначення земельних ділянок проведена у відповідності до ст. 20 Земельного кодексу України, а саме органом, наділеним відповідними повноваженнями, на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок здійснюється формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності та користуванні, без зміни їх цільового призначення. В інших випадках, у відповідності до ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється за документацією із землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Щодо твердження прокурора про те, що відповідачі не планували користуватися земельними ділянками, а юридична особа не може бути власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

Чинним законодавством України не передбачено заборону на продаж земельних ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, що набуті їхніми власниками в результаті приватизації цих земельних ділянок в межах встановлених норм, в тому числі юридичним особам.

Позивач стверджує, що жодний з громадян, які отримали у власність спірні земельні ділянки, не планували використовувати їх для ведення особистого селянського господарства, а також те, що перебування земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у власності TOB ТРІВІСА ФАРМІНГ і одержання ним спірних земельних ділянок без проведення земельних торгів є неможливим.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується; право власності на земельні ділянки набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Спірні земельні ділянки були набуті фізичними особами - громадянами України для ведення особистого селянського господарства в порядку, встановленому Земельним кодексом України, який не передбачає обов`язкового підтвердження громадянами, що бажають реалізувати своє право на набуття таких земельних ділянок, наміру на особисте використання цих земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та не передбачає обов`язок використання таких земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства виключно такими фізичними особами.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно зі статтею 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Стаття 33 Земельного кодексу України, на яку посилається Позивач, аргументуючи неможливість перебування у власності юридичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, встановлює перелік осіб, яким земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. Норми, які б передбачали обмеження продажу фізичними особами земельних ділянок з таким цільовим призначенням юридичним особам у Земельному кодексі України та інших законах відсутні. Статтею 28 Земельного кодексу України встановлено, що сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності. Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Реалізація права власності на землю зазначеними сільськогосподарськими підприємствами здійснюється відповідно до закону.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що, оскільки чинним законодавством України не передбачено заборони на продаж земельних ділянок, призначених для особистого селянського господарства, що набуті їхніми власниками в тому числі юридичним особам, спірні земельні ділянки відчужені їхніми власниками Відповідачу 2, основними видами діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, правомірно.

Окрім того суд враховує, що право особи розпоряджатися своєю власністю гарантоване Конституцією України, а нормами ст. 28 Земельного кодексу України чітко встановлено право сільськогосподарських підприємств, яким є Відповідач 2, на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення за договорами купівлі-продажу без будь-якого обмеження щодо їх цільового призначення.

Земельні ділянки, які набув Відповідач 2, були відчужені особами, яким вони належали на праві приватної власності та на ці земельні ділянки не розповсюджувалася дія мораторію.

Прокурор наполягає, що ним наведені достатні підстави для скасування наказів Відповідача 1 , як такі, які суперечать земельному законодавству, однак визнання незаконними лише наказів не забезпечить відновлення порушеного права , оскільки усі земельні ділянки були придбані Відповідачем 2, а тому необхідно витребувати вказані земельні ділянки із володіння останнього, що буде найкраще відповідати інтересам держави та суспільному інтересу.

Разом з тим у своїй позовній заяві прокурор ніяким чином не мотивує та не наводить суду жодного доказу про те, як та яким чином Відповідач 2 міг знати чи брав участь при прийняття Відповідачем 1 відповідних рішень про розподіл та передачу відповідачем вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст.,ст. 328, 330 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права , добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України встановлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Дана стаття передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

У даному випадку про наявність волі держави на вибуття спірних земельних ділянок із державної власності свідчить існування оскаржуваних наказів Відповідача 1. Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України Відповідач є уповноваженим органом, через який держава реалізує своє право власності, що полягає, в тому числі, у передачі земель державної власності безоплатно у власність громадянам України згідно зі ст. 118 Земельного кодексу України.

Позивачем не надано суду доказів того, що спірні земельні ділянки були передані громадянам (третім особам) при відсутності у діях Відповідача 1 волі на їх передачу, оскільки оскаржувані рішення приймалися уповноваженим на те державою органом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Протоколу, а саме: - чи є втручання законним; - чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; - чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям Європейського суду з прав людини.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний.

Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду .

Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Як зазначено у позові, Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійсними оскаржуваних наказів з метою захисту інтересів держави, оскільки оскаржувані рішення про передачу земельних ділянок в приватну власність, на думку Позивача, не відповідають закону та позбавляють Український народ правомочностей власника землі.

Таким чином, накази Відповідача 1 оскаржуються Позивачем в інтересах держави, як попереднього власника земельних ділянок. Тобто, виникає ситуація, при якій в даному позові Золотоніська місцева прокуратура звертається за захистом інтересів держави, порушених самою ж державою в особі Відповідача 1.

Дії органу держави не можуть суперечити інтересам держави тим більше, що Відповідач 1 є спеціально уповноваженим органом держави стосовно земельних відносин, а органи прокуратура діють в інтересах держави та вимагають повернути у власність держави в особі Відповідача 1 земельні ділянки, які останній і надав громадянам.

Суд також враховує і практику встановлену Європейським судом з прав людини, який у справі Рисовський проти України підкреслив особливу важливість принципу належного урядування та вказав на те, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Так, Конституція України визначає, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно закону.

У свою чергу, судом за наслідками розгляду справи встановлено, що прокурором не було надано суду під час вирішення спору достатніх, допустимих та належних доказів в розумінні ст.,ст. 12, 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України того, що спірні земельні ділянки були передані громадянам (третім особам) при відсутності у діях Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області волі на їх передачу.

Сам же Відповідач 2 набув вказані земельні ділянки вже у відповідачів, не брав участь у розподілі землі, затвердження проектів із землеустрою та не приймав участі у прийнятті відповідних рішень Відповідача 1, жодних доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Виходячи з встановлених конкретних обставин справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд також вважає, що оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України із відповідачів стягненню не підлягають.

Керуючись ст.,ст. 319, 328, 330, 388 ЦК України, ст.,ст, 10, 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Керівника Золотоніської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Трівіса Фармінг , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна служба України з питань геодезії , картографії та кадастру, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерське господарство Любава 2013 , про визнання незаконними та скасування наказів, витребування земельних ділянок - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя : Середа Л.В.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний головуючим 27 квітня 2020 року.