Ухвала

від 29.04.2020 по справі 922/1303/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про передачу за підсудністю

"29" квітня 2020 р. м.ХарківСправа № 922/1303/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Aкціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврококс" (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 10, ідентифікаційний код 39926719) , 2. Фізичної особи - підприємця Мірошніченко Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 176635,21 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про солідарне стягнення з 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврококс" та 2-го відповідача - Фізичної особи - підприємця Мірошніченко Віктора Миколайовича заборгованості за договором про надання послуг №07902/ПЗ-2018 від 08.02.2018 в розмірі 176635,21 грн, з яких: 173693,60 грн. - сума належних платежів та зборів залізниці, а також 2941,61 грн. пені Також, позивач просить суд покласти на відповідачів понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що між ним та 1-им відповідачем було укладено договір про надання послуг №07902/ПЗ-2018 від 08.02.2018 (далі - Основний договір), предметом якого є здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з п.2.1.6, п. 2.1.7 цього Основного договору 1-ий відповідач зобов`язаний оплачувати позивачу послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника та відшкодовувати позивачу витрати, пов`язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через, зокрема, недостатність грошових коштів та закриття коду платника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками.

З метою можливості отримання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом України (навантаження, вивантаження, інші вантажні і маневрові операції) 1-им відповідачем укладена угода про тимчасове користування під`їзною колією з ФОП Мірошниченком В.М. (2-й відповідач) від 23.10.2019, предметом якої є надання Власником колії (2-й відповідач) дозволу на тимчасове користування (навантаження, вивантаження, інші вантажні і маневрові операції) своєю під`їзною колією, яка примикає до станції Основа регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залазниця". У пункті 2.3. угоди про тимчасове користування під`їзною колією закріплений обов`язок 2-го відповідача у разі відмови 1-го відповідача від сплати грошових коштів за надані залізницею послуги та компенсування заподіяних збитків компенсувати ці збитки в повному розмірі згідно з Статутом залізниць України, вимогам тарифних керівництв та іншої нормативної документації, яка діє на момент надання послуг або спричинення збитків.

З метою можливості користування ФОП Мірошниченком В.М. (2-й відповідач) своєю під`їзною колією для отримання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом між позивачем та 2-им відповідачем 01.11.2017 був укладений договір №3153 про експлуатацію залізничної під`їзної колії, пунктом 21 якого визначений термін дії договору - з 03.11.2017 по 02.11.2022 включно.

Позивач зазначає, що 1-й відповідач припинив виконувати свої грошові зобов`язання по договору про надання послуг від 08.02.2018 №07902/ПЗ-2018 (Основний договір), у зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суд за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з 1- го відповідача та 2- го відповідача солідарно нарахованих платежів і зборів у розмірі 173693,60 грн, а також суми пені в розмірі 2941,61 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Дослідивши подану позовну заяву, суд дійшов висновку, що матеріали даної справи підлягають направленню за підсудністю до господарського суду міста Києва, з урахуванням наступного.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Визначаючи підсудність вищевказаного спору господарському суду Харківської області, позивач у позовній заяві посилається на положення частини 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів. Оскільки місцезнаходженням одного з відповідачів, а саме 2-го відповідача є м. Харків, позивач керуючись правилами альтернативної підсудності пред`явив даний позов до господарського суду Харківської області.

Разом з тим, положеннями частини 11 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку об`єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.

В даному випадку, стороною основного зобов`язання є Товариство з обмеженою відповідальністю "Еврококс", яке уклало з позивачем договір про надання послуг №07902/ПЗ-2018 від 08.02.2018, за яким виникла заборгованість, яка є предметом даного спору.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврококс" є: 01021, м. Київ, вул. Липська, 10.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); місцезнаходження юридичної особи.

Ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Враховуючи те, що стороною за основним зобов`язанням виступає Товариство з обмеженою відповідальністю "Еврококс", місцезнаходженням якого є: 01021, м. Київ, вул. Липська, 10, суд дійшов висновку, що даний позов повинен розглядатись господарським судом м. Києва за місцезнаходженням вказаного відповідача.

За таких обставин, дана справа підлягає передачі до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням 1-го відповідача, який є стороною основного зобов`язання відповідно до вимог частини 11 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи частини 11 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне надіслати матеріали позовної заяви за виключною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Керуючись статтями 27, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Матеріали справи №922/1303/20 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В).

Ухвала набирає законної сили 29.04.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили та з урахуванням п.4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України (процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії карантину).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу складено 29.04.2020.

Суддя І.О. Чистякова