Рішення

від 22.04.2020 по справі 320/6660/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 року 320/6660/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної іпотечної установи до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: Приватне підприємство "Фірма Базальт" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Державна іпотечна установа звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: Приватне підприємство "Фірма Базальт", в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену 18.05.2016 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області на виконання наказу №911/4931/14 виданого 15.01.2015;

2) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження 14567804 (спеціальний розділ):

дата, час державної реєстрації: 19.05.2016 11:08:52;

державний реєстратор: ОСОБА_1 , Ірпінський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Київська обл.;

підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 47312954, виданий 18.05.2016, видавник: державний виконавець Ірпінського міського ВДВС ГТУЮ в Київській області;

підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29660557 від 19.05.2016 11:23:27, ОСОБА_1 , Ірпінський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській обл.;

вид обтяження: арешт нерухомого майна, нежитлове, офісне приміщення

відомості про суб`єктів обтяження: Обтяжувач: Ірпінський міський ВДВС ГТУЮ в Київській області, код ЄДРПОУ: 34780165, країна реєстрації: України;

особа, майно/права якої обтяжуються: ПП "Фірма Базальт", код ЄДРПОУ: 33482852;

об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, офісні приміщення, нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості: Ні

адреса: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, будинок 73в.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято спірну постанову від 18.05.2016 ВП №47312954 в частині накладення арешту на нежитлове приміщення, а саме офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська (Леніна), АДРЕСА_2 , оскільки зазначене нежитлове приміщення є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно №26/3.1-З з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень №1, №2, №3, а тому, на думку позивача, він має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

Відповідач, своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, відзив на адміністративний позов до суду не надав.

Третя особа подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови ПП "Фірма Базальт" не було власником нерухомого майна - офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , а було лише власником майнових прав на офісне приміщення загальною площею 155,3 кв.м., яке було передано в іпотеку Державній іпотечній установі.

Також, третя особа зазначила, що виконавче провадження ВП №47312954, в межах якої було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 18.05.2016 ВП №47312954, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження завершене, а тому існування оскаржуваної постанови є незаконне.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 апеляційну скаргу Державної іпотечної установи задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

20 березня 2020 року матеріали адміністративної справи №320/6660/19 надійшли на адресу суду та 23 березня 2020 року за результатами автоматизованого розподілу були переданні судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача усунути зазначені у мотивувальній частині даної ухвали недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

07 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків, зазначених в даній ухвалі, а також докази на підтвердження їх усунення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.04.2020.

У судове засідання, призначене на 16.04.2020, учасники справи не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

При цьому, частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи те, що про дату, час та місце судового розгляду справи учасники справи повідомлялись належним чином та зважаючи на строк розгляду даної справи, встановлений частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (далі - Банк, Позичальник) та Державною іпотечною установою було укладено Кредитний договір №26/3 (далі - Кредитний договір/Основне зобов`язання).

Згідно п. 1.1 Кредитного Договору (із внесеними змінами від 23.05.2014) Кредитор надав Позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Кредитору грошові кошти в сумі 11000000,00 грн. та сплатити відсотки за користування Фінансовим кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Кредитного договору, який згідно Додаткової угоди №3 від 23.05.2014 викладено в новій редакції, встановлено, що Фінансовий кредит надається Позичальнику на строк до 21.11.2014.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Банка за Кредитним договором між ПП "Фірма Базальт" та Державною іпотечною установою укладено договір Іпотеки майнових прав на нерухоме майно №26/3.1-3 від 24.05.2013, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.Й. та зареєстрований в реєстрі за №1254 (далі - Договір іпотеки).

Предметом застави за Договором іпотеки є майнові права на нерухоме майно - складову та невід`ємну частину об`єкту нерухомого майна - незавершеного будівництва житлового будинку (1-ї секції житлового будинку з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка виражена у вигляді квартир та нежитлових приміщень, а саме: квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , 37, 3;8, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, ^55, 56, 57, 58; нежитлові приміщення: офісні приміщення загальною площею 155,32 кв.м.

На виконання вимог Закону України "Про іпотеку" проведено державну реєстрацію іпотеки у відповідному державному реєстрі, що підтверджується внесенням запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки 23.05.2013.

13.11.2013 Виконавчий комітет Гостомельської селищної ради Київської області рішенням №169 присвоїв адресний номер житловому будинку (1 черга будівництва, секція № НОМЕР_1 ), що розташований на земельній ділянці в АДРЕСА_29 , нову адресу: АДРЕСА_29 .

19.12.2013 Інспекцією ДАБК у Київській області було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а саме житлового будинку в АДРЕСА_29 (1 черга будівництва, буд. 1, секція №1).

Рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 11.06.2015 №1056-55-VІ вулиця Леніна в селище Гостомель перейменована на вулицю Свято-Покровська.

Пунктом 1.9 Договору іпотеки встановлено, що за рахунок заставленого майна вимоги Іпотекодержателя задовольняються в повному обсязі, уключаючи суму основного боргу, нараховані відсотки, пеню, штрафи та збитки, а також витрати на звернення стягнення, на заставлені майнові права та витрати, пов`язані з його реалізацією.

Відповідно до п. 2.1 та 2 1.1. Договору іпотеки Іпотекодавець засвідчує, що (у разі невиконання Боржником умов Кредитного договору та/або невиконання ним умов, цього Договору, Іпотекодержатель отримує право одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставлених майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України "Про іпотеку".

Державна реєстрація обтяження на майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, в тому числі і на нежитлові приміщення: офісні приміщення загальною площею 155,32 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 область, смт. Гостомель, вул. Леніна, 73, здійснена 24.05.2013, номер запису про іпотеку 1056593, відомості про обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.11.2019 №190383686.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.12.2014 по справі №911/4931/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ОСНОВА ЄВРО" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "БАЗАЛЬТ" (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 30, код 33482852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ОСНОВА ЄВРО" (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Набережно -Хрещатицька, 14, код 37726048) 251789 грн. (двісті п`ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять гривень) 77 коп. основного боргу, 23964 грн. (двадцять три тисячі дев`ятсот шістдесят чотири гривень) 56 коп. пені, 12435 грн. (дванадцять тисяч чотириста тридцять п`ять гривень) 51 коп. інфляційних та 4555 грн. (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень) 91 коп. 3 % річних та 5854 грн. (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні) 91 коп. витрат по сплаті судового збору.

Так, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області на підставі наказу Господарського суду Київської області від 15.01.2015 №911/4931/14 відкрито виконавче провадження ВП №47312954.

Також, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2016 ВП №47312954, якою накладено арешт на нежитлове приміщення, а саме офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 область, смт. Гостомель, вул АДРЕСА_30 Леніна, АДРЕСА_2 , що належить боржнику: ПП "Фірма Базальт" лише в межах суми боргу в сумі 298600,66 грн.

Запис про арешт внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19.05.2016, номер запису про обтяження: 14567804.

Не погоджуючись із винесеною постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2016 ВП №47312954, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

В частині 7 статті 3 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Разом з цим, статтею 7 вищевказаного Закону встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 цього Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому, як слідує з системного аналізу положень вищевказаного Закону, основним змістом арешту майна боржника є забезпечення його подальшої реалізації.

З матеріалів справи вбачається, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області на підставі наказу Господарського суду Київської області від 15.01.2015 №911/4931/14 відкрито виконавче провадження ВП №47312954.

Також, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2016 ВП №47312954, якою накладено арешт на нежитлове приміщення, а саме офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що належить боржнику: ПП "Фірма Базальт" лише в межах суми боргу в сумі 298600,66 грн.

Запис про арешт внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19.05.2016, номер запису про обтяження: 14567804.

Позивач вказує на те, що державним виконавцем не було повідомлено Державну іпотечну установу як іпотекодержателя спірного нерухомого майна про накладення на нього арешту; право застави (іпотеки) не виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; письмова згода заставодержателя відсутня.

Таким чином, Державна іпотечна установа, як іпотекодержатель, має переважне право на задоволення своїх вимог перед іншими стягувачами цього боржника (іпотекодавця) за рахунок предмету іпотеки, а накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, порушує права позивача.

Так, частиною 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.

Суд звертає увагу на те, що накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, у даному випадку ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зі змісту статті 3 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що у разі, якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна.

При цьому, не має підстав відмовляти у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю факту реального порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання боржником на момент пред`явлення відповідної вимоги. Факт порушення основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя й не пов`язується з його існуванням, а отже, і порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що право іпотеки на нежитлові приміщення: офісні приміщення загальною площею 155,32 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 область, смт. Гостомель, вул. Леніна, 73, виникло у Державної іпотечної установи у 2013 році (номер запису про іпотеку 1056593 від 24.05.2013), в той час як накладення арешту на вказане майно ПП "Фірма Базальт" відбулось 18.05.2016.

В матеріалах справи наявна ухвала Господарського суду Київської області від 06.11.2018 у справі №911/5228/14, з якої вбачається, що ПП "Фірма Базальт" зобов`язується погасити заборгованість перед Державною іпотечною установою в сумі 11640519,51 грн. в наступному порядку: Стягувач від свого імені продає за оціночною вартістю визначеною висновком судовою експерта №8298/16-42/8299/16-42/7650-7694/18-42 від 27.04.2018 за допомогою публічних торгів (аукціонів), які організуються за заявою Стягувача Державним підприємством "СЕТАМ" у відповідності до Порядку реалізації майна шляхом проведення електронних торгів (добровільний продаж), затвердженого Наказом ДП "СЕТАМ" № 79 від 18.10.2016, майнові права на квартири (в тому числі і на квартиру АДРЕСА_31 .

Таким чином, позивач, як іпотекодержатель, має переважне право на задоволення своїх вимог перед іншими стягувачами цього боржника (іпотекодавця) за рахунок предмету іпотеки, а накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, порушує права позивача.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2016 ВП №47312954 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43, частини третьої статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код божника в ЄДРПОУ або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів і реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в ЄДРПОУ чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Після припинення обтяження обтяжував самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжував несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту, припинення обтяження шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, накладеного постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2016 ВП №47312954.

Задоволення позовних вимог у такій спосіб, на думку суду, у повній мірі гарантує відновлення порушених прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі вище зазначеного суд вважає, що для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає таким, що має на нього права, встановлено певний порядок судового вирішення.

Суд звертає увагу, що вирішення вказаних у позові вимог стосується майна та майнових прав і безпосередньо зачіпає інтереси інших осіб, зокрема, Приватного підприємства "Фірма Базальт". Отже, у даній справі фактично є спір про право.

Також суд вказує, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, правом користування таким майном, та про зняття такого арешту розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа або юридична особа.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №658/715/16-ц та від 18.09.2019 у справі №826/16025/18.

При цьому, суд звертає увагу на те, що таке рішення було прийнято у зв`язку з тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019, якою було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 205, 229, 242-246, 250, 255, 268 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2016 ВП №47312954.

Зобов`язати Ірпінський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вчинити дії, спрямовані на зняття арешту з майна, припинення обтяження та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження №14567804 (спеціальний розділ) про арешт нерухомого майна на нежитлове приміщення, а саме офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2016 ВП №47312954.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскарження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Балаклицький А. І.