Постанова

від 29.04.2020 по справі 826/5984/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №826/5984/17

адміністративне провадження №К/9901/53760/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Стародуба О.П., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. у справі № 826/5984/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Панкової Олександри Євгенівни, треті особи - Печерська районна у місті Києві державна адміністрація, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", Державне підприємство "Донецька залізниця", про визнання протиправними дій, скасування запису,

УСТАНОВИВ:

ПАТ "Сбербанк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до державного реєстратора Печерської районної в м. Києві державної адміністрації Панкова О.Є. (надалі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про юридичну особу Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", а саме запису №10701070033060039 від 02.02.2016 та скасування запису Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Панкової О.Є. №10701070033060039 від 02.02.2016, розміщений в розділі "Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою" наступного змісту: "Правонаступництво щодо ДП "Донецька залізниця" (код 01074957), ДЗ "Дорожня лікарня станції Ясинувата ДП "Донецька залізниця" (код 01112451), ДЗ "Дорожня лікарня станції Донецьк ДП "Донецька залізниця" (код 01112161), ДП "Донецький проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України" (код01095770) настає згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено.

Визнано протиправними дії Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Панкової О.Є. щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про юридичну особу Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Скасовано запис Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Панкової О.Є. №10701070033060039 від 02.02.2016.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ "Українська залізниця" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що на даний час відсутні можливості для завершення проведення реорганізації ДП "Донецька залізниця", ДЗ "Дорожня лікарня станції Ясинувата ДП "Донецька залізниця", ДЗ "Дорожня лікарня станції Донецьк ДП "Донецька залізниця", ДП "Донецький проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України", що знаходиться на території проведення антитерористичної операції, у ПАТ "Укрзалізниця" відсутні відомості про зв`язок з даними юридичними особами, тому дії державного реєстратора є правомірними.

Також вказано, що внесення даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи здійснюється з метою її ідентифікації та провадження власної господарської діяльності, тому, на думку заявника касаційної скарги, спірний у даній справі запис не порушує права позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №826/5984/17.

Відзиву на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.

25.07.2019 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про закриття провадження по справі, в якому заявник касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій належним чином не визначено характеру та складу учасників спірних правовідносин, внаслідок чого дійшли помилкового висновку щодо належності спору до адміністративної юрисдикції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що Державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації Панковою О.Є. внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис від 02.12.2016 №10701070033060039, яким внесено зміни до відомостей про юридичну особу ПАТ "Українська залізниця" наступного змісту: правонаступництво щодо ДП "Донецька залізниця", ДЗ "Дорожня лікарня станції Ясинувата ДП "Донецька залізниця", ДЗ "Дорожня лікарня станції Донецьк ДП "Донецька залізниця", ДП "Донецький проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України" настає згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.

Позивач, вважаючи вищевказаний запис державного реєстратора протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що питання правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" стосовно ДП "Донецька залізниця" визначається спеціальним законом і прийнятими на його виконання постановами КМУ № 200 та № 604, які є чинними, отже при внесенні спірного запису відповідач діяв відповідно до згадуваних норм законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції вказав, що постановою Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014, на підставі якої державним реєстратором було внесено оскаржуваний запис, не врегульовується питання правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", а в матеріалах справи відсутні будь-які рішення щодо відстрочення правонаступництва за вказаними зобов`язаннями. Разом з тим, на думку суду апеляційної інстанції, державний реєстратор дійшов помилкового висновку, що постанова Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014 є рішенням про відстрочення правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", оскільки в даній постанові про правонаступництво не зазначається, а визначено лише порядок проведення інвентаризації, оцінки та передачі майнових активів від державних підприємств залізничного транспорту до ПАТ "Українська залізниця".

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Колегія суддів зазначає, що згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб`єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Вимогами у цій справі є визнання протиправними і скасування реєстраційних дій державного реєстратора, пов`язаних із внесенням до Реєстру відомостей про ПАТ "Українська залізниця", які, за твердженням ПАТ "Сбербанк", перешкоджають реалізації його прав та інтересів у правовідносинах з ПАТ "Українська залізниця", що є правонаступником ДП "Донецька залізниця", як кредитора ДП "Донецька залізниця".

Таким чином, визнання протиправними і скасування реєстраційних записів щодо третьої особи покликане, як стверджує позивач, необхідністю захисту його прав (зокрема майнових) у правовідносинах з правонаступником юридичної особи, діяльність якої, на думку позивача, припинена.

Отже, спір у цій справі виник у відносинах, пов`язаних із припиненням діяльності однієї юридичної особи та правом правонаступництва іншої, відтак - має приватноправовий характер і з огляду на суб`єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок щодо визначення предметної юрисдикції спору за подібних обставин наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 361/5591/17 (провадження № 11-741апп18) та від 19 червня 2019 року у справі №826/5806/17 (провадження№ 11-290апп19).

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Верховний Суд також нагадує, що статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" установлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до Реєстру. Такий висновок зроблений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18). Отже, наявність у Реєстрі недостовірних відомостей про правонаступництво не є перешкодою для реалізації кредитором своїх прав щодо правонаступника.

Верховний Суд звертає увагу, що належним способом захисту прав кредитора у грошовому зобов`язанні, зокрема тих прав, які випливають із кредитного договору, є примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України) шляхом стягнення з боржника грошових сум. Якщо строк сплати боргу ще не настав, але боржник заперечує наявність боргу, то належним способом захисту прав кредитора є визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 354 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі №826/5984/17 - закрити.

Роз`яснити Публічному акціонерному товариству "Сбербанк", що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що воно вправі протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: В. М. Кравчук

О. П. Стародуб