Рішення

від 22.04.2020 по справі 554/3572/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 22.04.2020 Справа № 554/3572/19

Провадження № 2/554/106/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Гаврись В.В.

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом адвоката Коломієць Світлани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Приватного підприємства БІЗНЕС МЕНС ГРУПП , Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Ірклієнко Юрія Петровича про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним,-

в с т а н о в и в :

Позивач адвокат Коломієць С.В. звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ПП БІЗНЕС МЕНС ГРУПП , ПАТ Банк Фінанси та кредит в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Ірклієнко Ю.П. про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.03.2019 року укладеного між ПАТ Банк Фінанси та кредит та ПП Бізнес Менс Груп , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 96, - недійсним.

В обґрунтування позову зазначила, що 04 жовтня 2007 року між ВАТ Банк Фінанси та Кредит , правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит , та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 97-С, згідно якого Банк надав Позивачу кредит у сумі 36 000 доларів США з оплатою по процентній ставці 10,2 % річних. Договором про внесення змін № 1 від 12 травня 2008 року внесено зміни та збільшено процентну ставку до 13,3 відсотків річних. В забезпечення виконання умов Кредитного договору між Позивачем та Відповідачем 2 укладено Іпотечний договір № 97-С від 04 жовтня 2007 року, згідно якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателю нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . 13 листопада 2012 року в порядку реструктуризації між Позивачем та Відповідачем 2 укладено Додаткову угоду № 2, в якій сторони визнали наявність боргу та визначили порядок та умови реструктуризації. Позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано зобов`язання, передбачені Додатковою угодою. Після внесення останнього платежу 20 квітня 2018 року Позивач звернулася до Відповідача 2 із заявами про видачу довідки про стан погашення кредиту та про списання коштів у відповідності до Додаткової угоди, однак отримала лист про наявність заборгованості перед Банком, у зв`язку із порушенням зобов`язань. Через відмову Відповідача 2 виконувати свої зобов`язання згідно умов Кредитного договору та Додаткової угоди, Позивач змушена була звернутися до суду з позовом про захист свого порушеного права. 30 січня 2019 року із сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стало відомо, що 22 січня 2019 року проведено електронні торги. 22 березня 2019 року отримано інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де в розділі Підстави виникнення іпотеки зазначено Договір про відступлення прав вимоги, серія і номер 96, виданий 19.03.2019, видавник: Мисан В.І., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, а іпотеко держателем вказаний ПП БІЗНЕС МЕНС ГРУПП . Укладення договору відступлення права вимоги порушує права Позивача, оскільки його зобов`язання за кредитним договором виконано у повному обсязі, що має наслідком припинення кредитного та іпотечного договорів. Договір відступлення прав вимоги є недійсним згідно ст. 215 ЦК України, у зв`язку із недотриманням ст. 203 ЦК України. Вказаний договір є фактично договором факторингу, оскільки за його умовами відступлення права вимоги здійснено на платній основі. Крім того, у зв`язку із виконанням Позивачем своїх зобов`зань, відсутнє саме право вимоги, тому Відповідач 2 не міг його уступити. Також Відповідач 2 в п.3.2.1. Договору заявляє та гарантує, що вся інформація щодо права вимоги розміщена в кімнаті даних, відповідно до Положення щодо організації продажу активів банків, що ліквідуються, що не відповідає дійсності, оскільки в публічному паспорті активу взагалі не зазначено відомість про судове провадження, яке відкрите 09.10.2018. Вказала, що правочин визнається недійсним, якщо одна сторона ввела іншу в оману (ст.. 230 ЦК України).

Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року вжито заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача ПП БІЗНЕС МЕНС ГРУПП до суду надійшов відзив, в якому останній прохав у задоволенні позову відмовити, закрити провадження по справі, посилаючись на те, що під час подання позовної заяви позивачем помилково визначено даний позов немайновим, а тому судовий збір необхідно сплачувати, виходячи із вартості відшкодованого майна. Також позивачем помилково визначено оскаржуваний договір, як факторингову операцію, оскільки договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною, шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно до умов договору факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається в такому договорі. При цьому, право грошової вимоги, передаче фактору, не є платою за надану останнім послугу. Таким чином, обов`язковою умовою договору факторингу є оплата, яку має здійснити первісний кредитор (клієнт) новому кредитору (фактору) за надання в його розпорядження коштів під відступлення права вимоги. При цьому таку плату здійснює саме клієнт (первісний кредитор), а не навпаки. Здійснення фінансування первісного кредитора, шляхом купівлі в нього новим кредитором права грошової вимоги, за відсутності обов`язку у первісного кредитора сплачувати новому кредитору винагороду за надання таких послуг (коштів), є підставою не кваліфікувати такий договір, договором факторингу. В такому випадку у зв`язку із відсутністю плати первісного кредитора за надані йому послуги, між сторонами виникають правовідносини із договору купівлі-продажу права вимоги визначені ст. 512 ЦК України, до яких застосовуються загальні правила про відступлення права вимоги. Виходячи із п.1 Договору Відступлення права вимоги від 19.03.2019 року даний Договір є правочином з передання Банком шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному Договорі, Новому кредиторові. Сторони визнають, що жодне з положень цього Договору, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього Договору, не вважаються фінансуванням Банку Новим кредитором. Крім того, твердження позивача відносно відсутності правових підстав ПП Бізнес менс групп на участь у відкритих торгах з продажу активів банку, що ліквідується є помилковим та суперечить Положенню Щодо організації продажу активів (мана) банків, що ліквідуються , затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016 року, згідно п.1 Розділу 6 якого права вимоги - є активами банку, що ліквідується, та може бути реалізовано на відкритих торгах. Також позивачем не додано документу, що підтверджує відсутність заборгованості по Кредитному договору № 97-С від 04.10.2007 року

Ухвалою суду від 21 червня 2019 року поновлено пропущений строк на подання відзиву та прийнято відзив ПП БІЗНЕС МЕНС ГРУПП та зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 554/7102/18 за позовом адвоката Коломієць С.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит (замінено правонаступником ПП БІЗНЕС МЕНС ГРУПП ), приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. про визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненими, зняття заборони на нерухоме майно, яка перебуває на розгляді в Октябрському районному суді м.Полтави.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі, додатково пояснила, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 14.08.2019 року визнано кредитний договір від 04.10.2007 року № 97-С та іпотечний договір № 97-С, укладені між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 припиненими, знято заборону на нерухоме майно, а саме кв. АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , накладену приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. 04 жовтня 2007 року № 1310, та вилучено запис про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року в цій частині рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 14.08.2019 року залишено без змін. Таким чином, договір відступлення права вимоги є недійсним, тому що судовими рішеннями встановлено відсутність заборгованості за кредитним договором, а тому відступлення права вимоги не може бути, що не потребує доведення.

Представник відповідача ПП БІЗНЕС МЕНС ГРУПП у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 136).

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Ірклієнко Ю.П. у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.13%), про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши позивача, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.10.2007 між ВАТ Банк Фінанси та Кредит , правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит , та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №97-С, за умовами якого банк надає ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 36000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 10,2 процентів річних. Договором про внесення змін № 1 від 12.05.2008 внесено зміни та збільшено процентну ставку до 13,3 відсотків річних.

04.10.2007 для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами укладено іпотечний договір №97-С, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ПАТ Банк Фінансита Кредит належне їй на праві приватної власності нерухоме майно-двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

13.11.2012 між ОСОБА_1 та банком укладено додаткову угоду №2, умовами якої визначено, що сторони визнали наявність боргу позичальника за кредитним договором, який складається: - борг за виданими позичальнику кредитними ресурсами, що становить 27057,74 дол. США станом на 13.11.2012; - борг за процентами за користування позичальником кредитними ресурсами, що становить 8293,14 дол. США станом на 13.11.2012; - борг за комісійною винагородою, що становить 8726,40 грн. станом на 13.11.2012; - нарахованої пені за прострочення повернення виданих кредитних ресурсів, сплати процентів за користування кредитними ресурсами та комісійної винагороди, що становить 43405,87 грн. станом на 13.11.2012.

Пунктом 1 додаткової угоди №2 визначено порядок та умови реструктуризації вказаного боргу, за яких позичальник зобов`язується повернути банку у строк до 13.11.2012 кредитні ресурси у сумі 6000,00 дол. США. Залишок кредитних ресурсів у сумі 21057,74 дол. США позичальник зобов`язується повернути банку у нижче зазначених розмірах та строки.

Позичальник зобов`язується щомісячно в термін з 01 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення залишку заборгованості протягом першого, другого, третього, четвертого та п`ятого фактичного року дії додаткової угоди в розмірі 80,42 дол. США, протягом шостого, сьомого, восьмого, дев`ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого, чотирнадцятого, п`ятнадцятого, шістнадцятого, сімнадцятого, вісімнадцятого, дев`ятнадцятого та двадцятого фактичного року дії додаткової угоди в розмірі 60,42 дол. США.

За користування залишком кредитних ресурсів позичальник зобов`язується щомісячно, в термін з 01 по 10 число кожного місяця, сплачувати банку проценти за користування кредитними ресурсами, відповідно до наступних процентних ставок: по процентній ставці 1,0% річних - протягом першого, другого, третього, четвертого та п`ятого фактичного року дії додаткової угоди; по процентній ставці 13,3% річних - протягом шостого, сьомого, восьмого, дев`ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого, чотирнадцятого, п`ятнадцятого, шістнадцятого, сімнадцятого, вісімнадцятого, дев`ятнадцятого та двадцятого фактичного року дії додаткової угоди.

Умовами угоди також передбачена сплата комісії у розмірі 363,60 грн. протягом шостого, сьомого, восьмого, дев`ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого, чотирнадцятого, п`ятнадцятого, шістнадцятого, сімнадцятого, вісімнадцятого, дев`ятнадцятого та двадцятого фактичного року дії додаткової угоди.

У відповідності до п.1.5. додаткової угоди за умови своєчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобов`язань, відсутності випадків прострочення строків погашення заборгованості, нарахованими процентами та комісійною винагородою, банком здійснюється прощення боргу: - заборгованості за залишком кредитних коштів, що залишилися у фактичному користуванні позичальника в сумі не більше 5356,94 дол. США; - заборгованості за несплаченими процентами на дату укладення цієї додаткової угоди (8293,14 дол. США); - заборгованість за несплаченою щомісячною комісійною винагородою на дату укладення цієї додаткової угоди (8726,40 грн.); - пеня та інші штрафні санкції, нараховані банком станом на дату укладення цієї додаткової угоди (43405,87 грн.).

Згідно умов додаткової угоди про списання заборгованості банк повідомляє позичальника письмово. У випадку списання банком заборгованості позичальника у порядку та на умовах додаткової угоди, зобов`язання позичальника про сплату банку боргу у відповідній сумі припиняються.

Протягом 2014-2018 р.р. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Банку про проведення перерахунку заборгованості та списання останньої, у зв`язку із сумлінним виконанням нею додаткової угоди.

Після внесення останнього платежу, 20.04.2018 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявами про видачу довідки про стан погашення кредиту та про списання коштів у відповідності до додаткової угоди.

08.05.2018 АТ Банк Фінанси та Кредит листом № 3-243000/3978 повідомив ОСОБА_1 , що у зв`язку з порушенням зобов`язань, визначених додатковою угодою, на сьогоднішній день наявна заборгованість перед банком.

Вказані обставини встановлені рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 14 серпня 2019 року, яке набрало законної сили 03 лютого 2020 року, а тому у відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України не потребують доказування.

06.09.2018 року адвокат Коломієць С.В. звернулася до суду з позовом, в інтересах ОСОБА_1 , про визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненим, зняття заборони на нерухоме майно.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 14 серпня 2019 року визнано кредитний договір від 04.10.2007 року № 97-С та іпотечний договір № 97-С, укладені між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 припиненими, знято заборону на нерухоме майно, а саме кв. АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , накладену приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. 04 жовтня 2007 року № 1310, та вилучено запис про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.114-116).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року в цій частині рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 14.08.2019 року залишено без змін (а.с.109-113).

Судом також встановлено, що 22 січня 2019 року проведено електронні торги. З інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.03.2019 року слідує, що в розділі Підстави виникнення іпотеки зазначено Договір про відступлення прав вимоги, серія і номер 96, виданий 19.03.2019, видавник: Мисан В.І., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, а іпотеко держателем вказаний ПП БІЗНЕС МЕНС ГРУПП (а.с.13-14).

Суд важає безпідставними доводи позивача щодо правової природи вказаного договору відступлення прав вимоги, а саме, що фактично останній є договором факторингу, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Частиною першою статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

При цьому, поняття відступлення права вимоги (цесії) є відмінним від поняття факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Правова природа договору, укладеного 19 березня 2019 року між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ПП Бізнес Менс Групп , щодо якого виник спір, є іншою, а саме: він не є договором факторингу у розумінні чинного законодавства, а є договором купівлі-продажу вимоги.

Зокрема, за умовами оспорюваного договору від 19 березня 2019 року ПАТ Банк Фінанси та кредит (первісний кредитор) уступив право грошової вимоги до ОСОБА_1 (боржника) в обмін на грошові кошти в сумі 150 000 грн. (пункт 4.1. договору), які ПП Бізнс Менс Групп (новий кредитор) зобов`язалося сплатити первісному кредитору до моменту набуття чинності цим договором. Водночас відповідно до визначення договору купівлі - продажу, наведеному у ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.3 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Спірний договір про відступлення права вимоги вочевидь містить всі ознаки договору купівлі - продажу права вимоги. Отже, спірний договір про відступлення права вимоги (не дивлячись на його назву) і є договором купівлі - продажу права вимоги.

Оскільки спірний договір про відступлення права вимоги є договором купівлі - продажу права вимоги, то він не може одночасно бути іншим договором, зокрема договором факторингу.

Також судом враховується, що відповідно до абзацу першого частини 1 статті 1077 ЦК України договір факторингу передбачає, що, по-перше, фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, по-друге, що клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника). Перша з цих умов означає, що за договором факторингу має надаватися позика або кредит. Друга з цих умов містить лише вказівку на відступлення вимоги, не зазначаючи можливих правових підстав відступлення грошової вимоги. Такі підстави зазначені у ст.1084 ЦК - грошова вимога може відступатися у зв`язку з її продажем клієнтом фактору або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. За змістом частини 2 ст.1084 ЦК фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення за рахунок грошової вимоги до боржника. Отже, договір факторингу в частині забезпечення вимог фактора відповідно до ст.572 ЦК передбачає заставу грошової вимоги до боржника.

Таким чином, за змістом чинного законодавства договір факторингу є складним договором, який обов`язково поєднує у собі, по-перше, елементи договору позики або кредитного договору, по-друге - елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Договір, який не поєднує елементів договорів, зазначених вище, зокрема якщо відсутні елементи договору позики або кредитного договору (як у цій справі), не є договором факторингу у розумінні чинного законодавства.

Звідси випливає, що для укладення договорів, подібних до спірного договору, покупець права вимоги не повинен обов`язково мати статус фінансової установи, а тому ПП Бізнес Менс Групп може виступати суб`єктом договору про відступлення прав вимоги.

Таким чином, Договір відступлення права вимоги від 19 березня 2019 року, укладений між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ПП Бізнес Менс Групп , по своїй суті є договором відступлення права вимоги (цесії), а тому з означених вище підстав, у відповідності до ст. 203, 215 ЦК України, недійсним визнаний бути не може.

Разом з тим, укладення договору відступлення права вимоги від 19 березня 2019 року між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ПП Бізнес Менс Групп порушує права ОСОБА_1 , оскільки її зобов`язання за кредитним договором виконано у повному обсязі ще 20 квітня 2018 року, що підтверджується рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 14 серпня 2019 року, яким кредитний договір від 04.10.2007 року № 97-С та іпотечний договір № 97-С, укладені між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 , у зв`язку з цим визнані припиненими.

Згідно із вимогами ст. 203 ЦК України, для чинності правочину, його зміст не може суперечити нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, згідно якої - якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З роз`яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 року № 9 (далі - Постанова ПВСУ № 9) вбачається, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину.

У п. 20 вказаної Постанови ПВСУ № 9 роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, враховуючи те, що договір про відступлення права вимогиміж Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та кредит та Приватним підприємством Бізнес Менс Груп було укладено 19 березня 2019 року, тобто після припинення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 04 жовтня 2007 року та Додаткової угоди № 2 від 13 листопада 2012 року до нього, тому суд приходить до висновку, що спірний договір укладався учасниками договору заздалегідь знаючи, що він не буде виконаний.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що договір відступлення права вимоги (цесії) за договором купівлі-продажу підлягає визнанню недійсними.

Щодо аргументу відповідача щодо віднесення даного спору до категорії майнового, суд зазначає, що дане твердження є хибним, оскільки ОСОБА_1 не є стороною договору, а тому застосування правових наслідків недійсності правочину не вплине на її майнові права.

Доводи щодо не надання позивачем доказів про відсутність заборгованості, спростовані наявністю рішення суду про визнання кредитного договору припиненим, у зв`язку із погашенням заборгованості у повному обсязі.

Питання про судовий збір суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та стягує із відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 1 152 грн. 60 коп. в рівних частках, тобто по 576 грн. 30 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов адвоката Коломієць Світлани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.03.2019 року укладений між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та кредит та Приватним підприємством Бізнес Менс Груп , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І., зареєстрований в реєстрі за № 96, - недійсним.

Стягнути з Приватного підприємства БІЗНЕС МЕНС ГРУПП та Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Ірклієнко Юрія Петровича на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 152 грн. 60 коп. в рівних частках, тобто по 576 грн. 30 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Приватне підприємство Бізнес Менс Груп , місце знаходження: 36008 м.Полтава, вул. Кагамлика, 37, оф. 208, код ЄДРПОУ 40452453.

Відповідач - Публічне акціонерне товаристве Банк Фінанси та кредит в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Ірклієнко Юрія Петровича, місце знаходження:

04050 м.Київ, вул. Січових Стрільців, 60, код ЄДРПОУ 09807856.

Повне рішення складено 28 квітня 2020 року.

Суддя Л.І. Савченко