Ухвала

від 28.04.2020 по справі 752/23173/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 752/23173/17

провадження № 61-6545ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян, про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу в справі № 752/23173/17 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

ОСОБА_1 просив поновити строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року , посилаючись на те, що копію вказаної постанови апеляційного суду отримав 13 березня 2020 року.

Згідно відмітки на копії постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року , доданій до касаційної скарги вона виготовлена 05 березня 2020 року.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року зареєстрована в реєстрі 28 лютого 2020 року.

Враховуючи вказані обставини, а також те, що строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду сплив під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, а отже має бути поновлений.

Однак касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) .

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено в касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Також заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ЄДРСР свідчить, що позовна заява містила одну вимогу немайнового характеру (витребування трудової книжки), а також одну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

Рішенням Голосіївського районного суду міста Київ від 24 квітня 2019 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 61 789 грн та зобов`язано гаражно-будівельний кооператив Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів видати ОСОБА_1 належно оформлену трудову книжку.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, а рішення Голосіївського районного суду міста Київ від 24 квітня 2019 року залишити в силі.

Таким чином оспорювана сума за касаційною скаргою ОСОБА_1 становить 61 789 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З урахуванням наведених обставин та виходячи із того, що позов було пред`явлено до суду у 2017 році розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 2 560 грн (із розрахунку (640 грн + 640 грн) х 200 %), де 640 грн становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до УК у Печерському районі/ Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:

- зазначення в касаційній скарзі підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України;

- надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 560 грн.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

Керуючись статтями 127, 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року в цивільній справі № 752/23173/17.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у цивільній справі № 752/23173/17 залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович