Ухвала

від 04.03.2021 по справі 752/23173/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23173/17

Провадження № 6/752/367/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кахно І. А., перевіривши матеріали заяви гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходиться в особистій власності громадян, про виправлення помилки у виконавчому листі у справі № 752/23173/7 за позовом ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходиться в особистій власності громадян, про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр (далі - ГБК Деміївський Яр ) по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходиться в особистій власності громадян, подана адвокатом Сидоренком В. В., про виправлення помилки у виконавчому листі у справі № 752/23173/7 за позовом ОСОБА_1 до ГБК Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходиться в особистій власності громадян, про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

У частині першій статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України врегульовує розділ процесуальних питань, пов`язаних з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За змістом положень частин другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмову заява (клопотання, заперечення) суд повертає заявнику без розгляду, якщо її подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті.

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення (надання) іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень (розділи VI Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) , VII Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України).

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 591/1581/20.

Заява про виправлення помилки у виконавчому документі є заявою, поданою на стадії виконання судового рішення.

У той же час, ГБК Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходиться в особистій власності громадян, звернувшись до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі у цивільній справі № 752/23173/17, у порядку, передбаченому розділом VI Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) ЦПК України, не додав доказів надіслання (надання) копії такої заяви з додатками іншим учасникам справи.

Інші учасники справи не повинні бути позбавлені процесуального права на інформацію про подану заявником заяву до суду.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 432 ЦПК України передбачено розгляд заяви про виправлення помилки у виконавчому документі у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та обов`язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про виправлення помилки у виконавчому документі порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 чеврня 2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі De Geouffre de la Pradelle v. France від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі Bellet v. France від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

При цьому, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 187 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 183, 442 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходиться в особистій власності громадян, про виправлення помилки у виконавчому листі у справі № 752/23173/7 за позовом ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходиться в особистій власності громадян, про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана суддею 04 березня 2021 року.

Суддя І. А. Кахно