Ухвала
17 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 344/14318/16-ц
провадження № 61-6600ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В.М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив суд визнати квартиру АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати за ним та відповідачем право власності на 1/2 частки цієї квартири за кожним.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подав заяву про збільшення позовних вимог та просив поділити спільне майно подружжя шляхом визнання за ним права особистої власності на: пральну машину-автомат вартістю 7 500,00 грн, холодильник марки LG - 14 000,00 грн, машину для миття посуду - 12 000 грн, кавовий апарат - 1 800,00 грн, кухонний комбайн - 1 500,00 грн, меблі кухонний куток - 13 500,00 грн, шафу-купе, що знаходиться у спальні - 16 000,00 грн, спальний гарнітур - 15 000,00 грн, телевізор марки Samsung - 15 000,00 грн, ноутбук - 5 000,00 грн, фотоапарат - 12 000,00 грн, меблі м`яка частина , що знаходиться у вітальні - 2 000,00 дол. США, що еквівалентно 53 000,00 грн, велосипед - 3 000, 00 грн, меблі диван , що знаходиться на балконі - 3 000,00 грн, столик, що знаходиться на балконі - 400,00 грн, що становить вартість у сумі 169 700,00 грн.
Також просив залишити у власності ОСОБА_3 тренажер вартістю 2 500,00 грн, витяжку вартістю 5 000,00 грн, газову плитку вартістю 7 500,00 грн, мийку з краном вартістю 3 000,00 грн, умивальник вартістю 4 000,00 грн, ванну вартістю 750,00 дол. США, що еквівалентно 19 875,00 грн, кухонний гарнітур з дерева вартістю 38 000,00 грн, геберід вартістю 7 500,00 грн, умивальник вартістю 300,00 грн, кран вартістю 250,00 грн, датчик для котла вартістю 2 000,00 грн, шафа-купе в коридорі вартістю 18 000,00 грн та автомобіль марки Volkswagen модель Golf, 1986 року випуску вартістю 66 800,00 грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2019 року у позові відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано об`єктами права спільної сумісної власності подружжя: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,8 кв. м, РНОНМ 285989026101, легковий автомобіль марки Volkswagen модель Golf, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 66 800,0 грн, та наступне майно: пральну машину-автомат вартістю 7 500,00 грн; кухонний гарнітур з дерева вартістю 30 000,00 грн; холодильник марки LG вартістю 14 000,00 грн; газову плитку вартістю 7 500,00 грн; машину для миття посуду вартістю 12 000,00 грн; витяжку вартістю 5 000,00 грн; меблі кухонний куток вартістю 13 500,00 грн; датчик для котла вартістю 2 000,00 грн; шафу купе, що знаходиться у коридорі, вартістю 18 000,00 грн; шафу-купе, що знаходиться у спальні, вартістю 16 000,00 грн; спальний гарнітур вартістю 15 000,00 грн; телевізор марки Samsung вартістю 7 500,00 грн; фотоапарат вартістю 6 000,00 грн; меблі м`яка частина , що знаходиться у вітальні, вартістю 1 000,00 дол. США, що еквівалентно 26 500,00 грн; диван, що знаходиться на балконі, вартістю 3 000,00 грн; столик, що знаходиться на балконі, вартістю 400,00 грн.
У порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності за кожним на 1/2 ідеальної частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,8 кв. м, РНОНМ 285989026101.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 33 400,00 грн грошової компенсації 1/2 частини вартості легкового автомобіля марки Volkswagen модель Golf, 1986 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , залишивши такий у власності ОСОБА_1
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 91 950,00 грн грошової компенсації як 1/2 частину вартості рухомого спільного сумісного майна подружжя, яке залишено у власності ОСОБА_1 .
У решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 894,81 грн витрат з оплати судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 804,67 грн витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.
У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову у цій справі становить 472 675,00 грн, що є меншим, ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не містить обставин, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що ціна позову у цій справі не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Підстав, передбачених статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначено.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності подружжя .
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2020 |
Оприлюднено | 30.04.2020 |
Номер документу | 89006246 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Мартєв Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні